Функції і принципи загальної мистецької освіти

У сучасних наукових дослідженнях співіснують різні інтерпретації питання ієрархії функцій мистецтва, їх загальної кількості та пріоритетності щодо освітнього процесу. Узагальнюючи теоретичний матеріал, одо віддзеркалює філософську множинність поглядів на функціонування мистецтва в соціумі, можна коротко перелічити такі основні його функції: духовно-творча, естетична, гносеологічна або інформативно-пізнавальна, світоглядно-виховна, аксіологічна, евристична, соціально-орієнтаційна, комунікативна, регулятивна, сугестивна, гедоністична, релаксаційно-терапевтична, компенсаторна, катарсистична та ін.

Загальна мистецька освіта характеризується поліфункціональністю. Однією з основних функцій у навчально-виховному процесі традиційно вважається інформативно-пізнавальна. Проте уроки мистецтва в школі не можуть бути основним джерелом художньої інформації для учнів. Важливу роль відіграють також ціннісно-орієнтаційна, або світоглядно-аксіологічна функція, котра сприятиме вихованню естетичних смаків учнів, формуванню адекватних критеріїв оцінки різноманітних явищ у сфері мистецтва, що зможуть нейтралізувати зовнішні антихудожні впливи мікро- і макро- середовища. Мистецька освіта здійснює духовно-творчу функцію, від якої залежить самореалізація та самовдосконалення особистості у сфері мистецтва, зокрема й шляхом самоосвіти. Інтегративна функція спрямована на забезпечення систематизації художньо-естетичних знань та уявлень учнів, координацію різноаспектних мистецьких вражень і досвіду. Функції можуть бути методологічні та регулятивні, які відображають питання їх практичної реалі-зації. Інтегративна функція належить до методологічних — систе-моутворюючих.

Загальна мистецька освіта як підсистема шкільної освіти спирається на загальнодидактичні, а також на специфічні художньо-педагогічні принципи.

Місце принципу в структурі педагогічного процесу визначається між метою та засобами її досягнення (В. Безрукава). Принцип, зорієнтований на мету, конкретизує та опосередковує вибір змісту, форм і методів навчання і виховання, координує діяльність педагога та учнів.

До основних загальнодидактичних належать такі принципи:

• гуманізації (повага до інтересів і потреб особистості);

• природовідповідності (врахування вікових особливостей, природи дитини) та культуровідповідності (ідентичність змісту освіти культурному простору, в якому вона функціонує, забезпечення культурної спадкоємності поколінь);

• глобальної освіти, тобто органічного поєднання універсального (загальнолюдського), національного (державного) і регіонального (етнолокального, краєзнавчого) компонентів змісту освіти та виховання, спрямування навчально-виховного процесу на формування національної свідомості, патріотизму, полікультурної компетентності);

• континуальності (єдності навчання, виховання і розвитку);

• синергетичного та інтегрального характеру освіти;

• систематичності, послідовності, неперервності освіти;

• проблемності навчання;

• активності, самостійності, творчості, саморозвитку учнів у навчальній діяльності;

• диференціації та індивідуалізації. Художньо-педагогічними є такі принципи:.

• єдності художнього і технічного, емоційного та раціонального, свідомого та інтуїтивного в процесі опанування цінностей мистецтва;

• емоційної духовно-енергетичної насиченості уроків мистецтва, спрямованих на досягнення учнями катарсису в процесі сприйняття світових художніх шедеврів і власної художньо-творчої діяльності.;

• взаємодії базової та варіативної мистецької освіти, взаємозв'язку навчальної, позаурочної і позашкільної діяльності, гармонізації родинного і суспільного впливів;

• діалогічної взаємодії педагога та учнів у процесі художньо-педагогічного спілкування (на основі діалогічних обертонів мистецтва);

• варіабельності змісту і художньо-педагогічних технологій. Прокоментуємо додатково деякі з перелічених принципів. Проблема цілісності та інтеграції в галузі загальної мистецькоїосвіти по-новому ставить питання про наступність в умовах ступеневої шкільної освіти та зв'язок із суміжною ланкою дошкільного виховання. Необхідність внутрішньої наступності — стикування шкільних ланок освіти визначається фактором уведення в старшу школу інтегрованого курсу «Художня культура», для повноцінного засвоєння якого необхідна пропедевтична інтеграція на попередніх освітніх ступенях. Зовнішня наступність — це вихід за межі шкільної освіти, реалізація цього загальнопедагогічного принципу, насамперед, у зв'язках із дошкільним комплексним художнім вихованням і інтегральною культурологічною освітою у вищій школі, яка охоплює все більші верстви населення.

14. Ігрові художньо – педагогічні технології та їх застосування на уроці мистецтва. Серед великої кількості видів педагогічних технологій найбільш прийнятними для художньо-естетичної освіти виступають наступні:інтерактивн і ситуативно-ігрові проблемно-евристичні. Інтерактивні технології спираються на безпосереднє спілкування під час освітнього процесу. Даний вид технології передбачає більшу активність учня, його творчу свободу, можливість неформальної дискусії, вільне викладання матеріалу. Вчитель та учні об’єднуються у групи, які самостійно обмінюються думками, обговорюють, аналізують інформацією, при тактовному та підчас непомітному керуванні вчителя (вчителя –фасилітатора – того, що спрямовує діалогічний потік). Види інтегративних технологій: Робота в групах;Презентації;«Case –study» (НКС – навчальні конкретні ситуації);Мозковий штурм;Змагання;«Insert» (індивідуальні експрес роздуми, асоціативні есе);Бліц - опитування;Анкетування; Найбільш популярною інтерактивною технологією є «робота в групах» - учні розбиваються на невеликі групи(найбільш зручні 4 осібні – об’єднання двох парт). Вчитель дає завдання кожній з груп, час на обговорення,аналіз, та фіксацію результатів, і потім кожна з груп проводить презентацію свого питання. Ситуативно – ігрові технології базуються на явище гри, тобто на інтеграції двох видів діяльності -освітньої та ігровій. Ігрова діяльність первинна для людини, тому учні із задоволенням приймають правила та беруть участь у подібних формах роботи. В процесі ігрової ситуації без зайвої напруги та дидактичності формуються необхідні навчальні установки, отримується необхідна інформація, засвоюються практичні дії, формується відчуття колективу, мовленева культура, розвивається творчість. Ігрові технології дуже популярні на уроках естетичного циклу, бо вони відповідають змісту галузі. Форми їх різноманітні та залежать від мети етапу уроку та вміння вчителя. Цікавою ігровою технологією є «Квест» - ланцюжок питань, сформульованих у вигляди загадок, чи питань, при цьому відповідь на попереднє питання має відношення до наступногоПроблемно – евристичні технології спрямовані на вирішення проблемних ситуацій на уроці. Тобто стикаючись із ускладненням в ході навчального процесу учень повинен самостійно знайти вихід із ситуації за допомогою опорних знань, таким чином активізується інтелектуальна, творча, емоційна діяльність на уроці. Змістом даної технології стає власне отримання знання, закономірності, відповіді на поставлене проблемне питання.

15. Інтерактивні технології як засіб реалізації художньо – естетичної комунікації на уроці мистец тва. Інтерактивні технології спираються на безпосереднє спілкування під час освітнього процесу. Даний вид технології передбачає більшу активність учня, його творчу свободу, можливість неформальної дискусії, вільне викладання матеріалу. Вчитель та учні об’єднуються у групи, які самостійно обмінюються думками, обговорюють, аналізують інформацією, при тактовному та підчас непомітному керуванні вчителя (вчителя –фасилітатора – того, що спрямовує діалогічний потік). Види інтегративних технологій:Робота в групах;Презентації;«Case –study» (НКС – навчальні конкретні ситуації);Мозковий штурм;Змагання;«Insert» (індивідуальні експрес роздуми, асоціативні есе);Бліц - опитування;Анкетування;Найбільш популярною інтерактивною технологією є «робота в групах» - учні розбиваються на невеликі групи(найбільш зручні 4 осібні – об’єднання двох парт). Вчитель дає завдання кожній з груп, час на обговорення,аналіз, та фіксацію результатів, і потім кожна з груп проводить презентацію свого питання.

19. Проблемно-евристичні технології та їх застосування на уроці мистецтва.Проблемно – евристичні технології спрямовані на вирішення проблемних ситуацій на уроці. Тобто стикаючись із ускладненням в ході навчального процесу учень повинен самостійно знайти вихід із ситуації за допомогою опорних знань, таким чином активізується інтелектуальна, творча, емоційна діяльність на уроці. Змістом даної технології стає власне отримання знання, закономірності, відповіді на поставлене проблемне питання. Використання даної технології на уроці художньої культури має великий потенціал: аналіз засобів художньої виразності нових невідомих творів, виведення закономірностей, які характерні для певного художнього стилю, визначення характерних рис творчості автора – все це може стати проблемним завданням.

16. Технологія творчих проектів. Проект (від латин, projectus — кинутий уперед) — план, попередній задум, який має бути доведений до практичної реалізації. Він може бути у вигляді пакету матеріалів або моделі.Моделювання (від фр. modeler — ліпити, формувати) — метод дослідження явищ і процесів, що ґрунтується на заміні конкретного об'єкта (оригінала) іншим, подібним до нього (моделлю). Модель (від фр. modele — міра, зразок) — це зменшене відтворення або умовний образ якогось об'єкта чи групи об'єктів, що виявляє подібність до оригіналу.Моделювання передбачає дотримання трьох загальних принципів (І. Новик, В. Садовський):• відповідності моделі оригіналу (не довільна, волюнтаристська побудова, а така, що відповідає освітнім реаліям),• екстраполяції модельної інформації (можливості перенесення інформації з моделі на реальний педагогічний процес),• верифікації модельної інформації (перевірки адекватності моделі в педагогічному досвіді).Моделювання уроку є складовою проектування інтегративної художньо-педагогічної технології, що відображає важливу частину підготовчої діяльності вчител я До уроку мистецтва, а його модель служить орієнтиром для вчител я.У середовищі вчителів найпоширенішим способом підготовки до навчально-виховного процесу стала практика складання робочого плану уроку і конспекту — короткого письмового викладу його майбутнього змісту. План чи план-проспект уроку (словесний конспект) дає змогу відтворити переважно односпрямовану послідовність викладу матеріалу на уроці. За умов його підкріплення візуально схемою (графічний конспект) виникають додаткові можливості побачити цілісність уроку і зв'язки між його окремими складовими та між уроками циклу.З-поміж проектних візуальних моделей пропонуємо користуватися такими різновидами: • «технологічний план-ланцюжок»(лінійно-схематичне зображен-ня структурованої інформації, що відбиває «покрокову» послідовність етапів уроку),• «технологічна схема-конспект» (просторово-схематичне зображення структури уроку з лаконічними словесними поясненнями, компактна форма якого дає загальне уявлення про взаємозв'язок основних компонентів змісту),• «технологічна карта» (малюнок у вигляді конструктивної композиції або цілісного багатовимірного образу з опорними словами та символами, який «симультанно» демонструє зміст і структуру майбутнього уроку).

17. Етапи уроку художньої культури. Урок – головна форма організації освітнього процесу у сучасній школі. На протязі століть в класичній педагогіці формуються основні структурні компоненти та загально дидактичні вимоги до проведення уроків умовах загальноосвітнього навчального закладу. Уроки різних освітніх галузей мають спільні риси, повторювані елементи, які формують загальну структуру заняття. Під структурою уроку розуміють дидактично обумовлений внутрішній взаємозв’язок основних компонентів уроку. Їхня цілеспрямована підпорядкованість та взаємодія. Дидактичний рівень уроку складають послідовні етапи, наявність яких пов’язана із логікою процесу засвоєння знань:сприйняттям розумінням запам’ятовуванням застосуванням узагальненням рефлексієюЗупинимося на головних дидактичних складових уроку, та роз’яснимо їх зміст. - Актуалізація опорних (попередніх) знань та засобів дії (відтворення та застосування раніш набутих знань) - Формування нових понять та способів дії (вивчення нового матеріалу) - Актуалізація набутих знань (застосування знань, які були отримані безпосередньо на занятті) - Мотивація навчальної діяльності (роз’яснення змісту та мети навчальної діяльності)- Педагогічна рефлексія (самооцінка власних дій, розуміння учасниками навчального процесу (вчителем та учнями)всіх компонентів діяльності) Змістовність, емоційність, різноманітність та гнучкість прийомів і методів роботи, вимогливість, продумана структура уроку запорука успішної роботи та дисципліни учнів на уроці Як і всі інші шкільні предмети, уроки мистецтва плануються з дотриманням дидактичних закономірностей, їх структура (послідовність і взаємодія основних елементів) умовно поділяється на такі етапи, що забезпечують цілісність уроку: підготовчий, що включає організаційний момент, актуалізацію знань і способів діяльності учнів, лаконічне повторення попередньо вивченого матеріалу (пригадати проаналізовані на попередніх уроках художні образи, зміст елементарних термінів або відомості про митців, творчість яких уже вивчалася, заспівати вивчену пісню тощо); основна частина, що передбачає виклад і організацію засвоєння нового матеріалу (бесіда, організація сприйняття творів мистецтва та художньо-практичної діяльності учнів);підсумок — лаконічне оцінювання, зокрема «акордна» форма оцінки за різні види діяльності, за загальний унесок у спільну роботу.

18. Медіатехнології на уроці художньої культури. Використання ІКТ на уроках образотворчого мистецтва та художньої культури як засіб естетичного розвитку особистості.

Впродовж останніх років роботи в школі вчителі образотворчого мистецтва цікавлятьсяпитанням: як зробити уроки мистецтва більш емоційними, уроками, які запам'ятовуються? Що зробити, щоб дитина йшла на зустріч із справжнім мистецтвом у передчутті нового, захоплюючого, співзвучного з внутрішніми мотивами і бажаннями? Як зробити, щоб у наш час, коли в суспільстві панують беззаконня й жорстокість, а багато звичних для нас речі втрачають свої цінності, уроки мистецтва викликали позитивні емоції, порушували інтерес, прагнення висловити власне "Я"?

Проникнення сучасних технологій в освітню практику, в тому числі і на уроки мистецтва, відкриває нові можливості. У цьому випадку, вчителям на предметах мистецтва необхідно зробити інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) новим засобом художньо-творчого розвитку.

Комусь ця ідея видасться далеко не новою, але я роблю тільки перші кроки в цьому напрямку, і, можливо, матеріал, напрацьований мною, принесе комусь користь. Я почала активне використання готових електронних освітніх ресурсів у процесі навчання.

Поиск по сайту: