Зиків, які, як правило, поділяють на внутрішні і зовнішні

До внутрішніх слід зарахувати ризики, пов’язані з людським фак-

Тором (рівень кваліфікації працівників банку, дисципліна тощо), з

Технічними умовами організації банківської справи (наявність, на-

Дійність і ступінь ефективності матеріально-технічних засобів), з

Рівнем організації роботи банківських відділів (бухгалтерського, без-

Пеки, зв’язку та ін.)

До зовнішніх ризиків слід зарахувати такі:

– кредитний ризик, що полягає в можливості неповернення кре-

диту;

– процентний ризик, пов’язаний з недоотриманням або з неотри-

манням плати за наданий кредит;

– валютний ризик, який означає втрати банку від несприятливої

для нього зміни валютного курсу;

– ризик ліквідності, що означає неможливість банку в повному

обсязі забезпечити вимоги своїх клієнтів;

– ризик за операціями з цінними паперами, що знаходить свій

Вираз у можливості втрат банку у зв’язку з несприятливою змі-

Ною курсу цінних паперів, які є у власності комерційного банку.

Щетинін А. І. «Гроші та кредит»

Контроль за зовнішніми ризиками НБУ здійснює шляхом реаліза-

Ції цілої низки заходів. До найбільш поширених і систематичних слід

зарахувати:

♦ щомісячну звітність комерційних банків перед НБУ щодо

Портфеля цінних паперів, ризику процентної ставки, валюти і

валютної позиції;

♦ надання відомостей про наслідки зовнішнього аудиту;

♦ вимога НБУ надати іншу інформацію, навіть ту, що становить

Банківську або комерційну таємницю.

Найбільш суттєві моменти контролю за функціонуванням банків-

Ської системи сконцентровано в економічних нормативах, установ-

Люваних центральним банком стосовно комерційних банків, які є, як

Правило, обов’язковими для останніх. Розглянемо ці нормативи сто-

Совно до банківської системи України.

Відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність»

Національний банк України встановив низку нормативів, обов’язкових

для всіх комерційних банків. Найбільш важливі з них містять:

– мінімальний розмір статутного фонду комерційного банку;

– мінімальний розмір обов’язкових резервів, що депонуються в

НБУ;

– достатність капіталу банку;

– ліквідність балансу банку;

– максимальний рівень ризику на одного позичальника;

– мінімальний розмір резервів комерційного банку.

Мета встановлення нормативів і контролю за ними полягає в тому,

Щоб забезпечити фінансову стабільність банків, а відтак, і захистити

Інтереси вкладників.

Подальший розвиток банківської системи нашої держави знайшов

Своє відображення у прийнятті нової редакції Закону України «Про

Поиск по сайту: