Пантелеймон Куліш - реалізм

«Чорна рада» - історичний роман (перший в українській літературі) 1857

Після смерті Хмельницького влада перейшла до Сомка, що не сподобалось Брюховецькому. Останній однієї ночі хотів вбити Сомка під час сну, але той раптом прокинувся і замість смертної казні змусив Іванця проїхатись верхи на свині, що стало причиною ненависті Брюховецького. Згодом за владу починають боротися правобережний Павло Тетеря, лівобережні Сомко і Золотаренко та запорожський отаман Брюховецький. Скликалась Чорна Рада, на якій голосували і козаки і міщани, яких на свій бік брехливими словами переманив Брюховецький, тому і виграв, а опісля вбив Сомка і Золотаренка.

Полковник Іван Шрам (Чепурний) – навчався у братній школі, став попом, потім пішов на повстання з гетьманом Остряницею (1638). Жінка – бранка-туркеня.

Шрам і син Петро приїхали у Хмарище до пана Михайла Череваня (друга Шрама), там же зустріли Василя Невольника (Черевань колись викупив) і Божого Чоловіка (кобзаря). Шрам розмовляє із чоловіками, а Петро з Меласею Череванихою та донькою Лесею, у яку закохується. Але Мелася відмовляє, так як їй наснився ще під час вагітності віщий сон про доньку-красуню, до якої буде свататись сам гетьман.

Шрам каже, що їде на прощу у Київ, насправді ж у Переяслав до гетьмана Сомка. Але згодом Черевані, Шраменки і Невольник вирішують поїхати до Києва. Там Шраменко, що представляє козацтво, свариться із міщанами (личаки з кармазинами).

Далі у храмі зустрічають Сомка, який як виявилось був заручений із Лесею. По дорозі до Лесі та Череванихи починають залицятися козаки, погрожують (жартуючи) вкрасти Лесю, а потім зникають.

Козаком виявився Кирило Тур та його побратим Богдан Чорногор. Тур колись врятував Шрама від ляхів (чесний козак, бо відмовляється битися із Шрамом, поважаючи старість). Тур все ж викрадає Лесю, це бачить Петро та кидається слідом. Коли майже наздогнав Кирила Тура, ледь не зірвався у провалля, але викрадач врятував його. Вони почали битися на рівних однаковою зброєю, але були однаково сильні, тож під кінець однаково тяжко поранили одне одного, що не могли стояти навіть. На той час приїхали Шрам, Черевань і Сомко. Шрам з череванями кинулись рятувати Петра, а Сомко - Тура, кажучи, що не буде у нього більше такого козака, а дівчат на світі ще мільйон. Цим він назавжди відвернув від себе Лесине серце.

Прийшла звістка, що Брюховецький переманив на свою сторону половину Сомкових полковників.

Шраменки і Черевані їдуть до хутора Гвинтівки (до брата Череванихи, що одружився із польською княжною, яка ним принижена, боїться його, терпить кпини), де зустрічають Божого Чоловіка, якого найняли запорожці для порятунку Тура.

Тур одужує і батько – Старий Пугач - везе його на суд у Романовську Січ (бо зв’язався із жінками), де в той час був Брюховецький. Старий Пугач почав суд, а Брюховецький передав право судити старим дідам. Ті сказали, що Тура слід прив’язати до стовпа та бити киями. Це міг робити кожен охочий, але побратим Богдан Чорного намагався відмовити кожного, окрім батька Тура і старійшин. Але коли покарання скінчилось, старий Пугач сам допомагав сину одужати.

Шрам їде до Батурина, по дорозі дізнається, що Сомко вже в Ічні, об'єднався із Золотаренком проти Іванця.

Відбуваються вибори, на яких стоїть ґвалт, починається бійка, внаслідок якої виграє Брюховецька більшість, а Сомко тікає. Згодом він повертається до Брюховецького, який наказував ув’язнити його, і написати до Московського царя, що Сомко хотів підняти бунт.

Запорожці грабують Сомків табір, московці захищають місто, пани гонять від себе міщан, спростовуючи обіцяну рівність. Козаки і міщани грабують подорожніх, вдираються у хати.

Іванець хоче вбити Сомка за допомогою свого помічника, але той відмовився. Раптом приходить невідомий як доброволець на вбивство Сомка. Це виявився Кирило Тур. Іванець дає йому свою гетьманську каблучку, за допомогою якої Тур проходить до ув’язненого Сомка, але хоче допомогти втекти, проте Сомко відмовляється («…Чужою смертю купувати волі не хочу…»), а Тур їде ні з чим до Шрама.

У Паволочі Шрам признається в бунтівництві, за що йому Тетеря відрубує голову, а згодом у Борзні обезглавлюють Сомка і Васюту.

Петро лишається в живих, продає своє майно, збирається до Києва, але по дорозіі заїжджає до Хмарища, де залишається на пів року, а згодом одружується із Лесею (Брюховецький хотів віддати її за свого писаря, але раптом Тур за допомогою гетьманської каблучки звільняє Лесю від цього).

Поиск по сайту: