СПІВВІДНОШЕННЯ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ ІЗ СУМІЖНИМИ ЮРИДИЧНИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ

Внаслідок того, що норми про прокуратуру та повноваження прокурорів містяться не тільки у Законі "Про прокуратуру", а й у багатьох інших нормативно-правових актах, котрі безпосередньо відносяться до різних галузей права України, курс і наука прокурорського нагляду мають тісний зв'язок з ба­гатьма юридичними дисциплінами та науками, предметом яких є вивчення цих галузей права.

У КУРСІ "ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА" прокурорський нагляд розглядається як форма державної діяльності, зазначається роль прокуратури у забезпеченні режиму законності та правопорядку, у виконанні функцій держави.

У конституційному праві прокуратура розглядається як один із важливіших конституційних інститутів, як невід’ємна складова механізму правового захисту Конституції України.

У курсі “Правоохоронні органи України” досліджується як загальна система правоохоронних органів, їх мета, завдання, функції, принципи організації та діяльності, так і прокуратура, як складова системи цих органів, на яку покладається, з одного боку, здійснення нагляду за додержанням законів правоохоронним органами, а з іншого – координація діяльності правоохоронних органів у боротьбі із злочинністю.

КУРС "КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС" висвітлює повноваження про­курора під час здійснення нагляду за додержанням та правильним і застосуванням законів органами дізнання та досудового слідства, і в ході його участі в розгляді судами кримінальних справ на різних стадіях кримінального правосуддя.

КУРСИ "ЦИВІЛЬНИЙ ТА ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕС" розгля­дають повноваження прокурорів, що пов'язані з участю прокурора в цивільному та господарському судочинстві.

КУРС "АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО" містить теми щодо від­повідальності за невиконання законних вимог прокурора, за неявку за його викликом, а також щодо повноважень прокурора у справах про адміністративні правопорушення.

КУРС "КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО" І СПЕЦКУРС "ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ" передбачають вивчення повно­важень прокурора, що випливають з норм Кримінально-виконавчого ко­дексу та Закону "Про оперативно-розшукову діяльність".

Врахування рекомендацій, які розробляє кримінологія, є необхідним при виконанні прокурорами покладеної на них функції координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі із злочинністю, участі у підготовці та виконанні державних та регіональних програм боротьби із злочинністю тощо.

Прокурори є учасниками правових відносин і відповідно до діючого процесуального законодавства України беруть участь у цивільному, господарському, адміністративному та кримінальному судочинстві. Особливості процесуального становища прокурора, його статус та порядок участі у відповідних процесах досліджуються у цивільно-процесуальному праві, господарсько-процесуальному праві, адміністративному праві та кримінально-процесуальному праві.

Розвиток таких структурних елементів, як загальні засади методики та тактики прокурорської діяльності передбачає використання розробок науки криміналістики. В свою чергу, криміналістика адаптує стосовно завдань та цілей розслідування злочинів тактичні засоби та методи здійснення прокурорського нагляду за виконанням законів органами досудового слідства.

17. Принципи організації та діяльності органів прокуратури України. Поняття, класифікація. Варто зазначити, що жодна галузь законодавства України, тим паче прокурорсько-наглядова, не містить визначення поняття "принцип" або "засада". У спеціальній літературі, що відображає концептуальні погляди науковців-правників на ті чи інші явища, процеси, категорії містяться різні позиції також і щодо поняття принципів взагалі, і щодо принципів прокуратури зокрема.

Не будемо аналізувати ці доволі чисельні наявні підходи до розуміння принципів у праві, а виходячи із найбільш загальних ознак, яким вони повинні відповідати, будемо вважати, що принципи прокуратури - це керівні ідеї, що знайшли своє закріплення в нормах права і якими узагальнюються відповідні прокурорсько-наглядові суспільні явища як відображення об'єктивної реальності та діючих у ній закономірностей.

Юридичні ознаки принципів (тобто їх спільне та відмінне від звичайних правових норм):

1. Принципи законодавчо закріплені в нормах права (в одній чи кількох).

2. Об'єктивність змісту, тобто принципи відображають об'єктивні закономірності суспільних відносин та представляють взаємообумовлений об'єктивний вираз волі держави, її політики щодо того чи іншого державно-суспільного явища.

3. Суб'єктивність форми, тобто вони виступають продуктом усвідомленої діяльності законодавця, який враховує наявні соціально-історичні умови.

4. Специфічні наслідки їх недотримання або порушення, тобто наявність гарантій щодо них: юридичних, процедурних, мате-ріальних.

Система принципів організації та діяльності прокуратури України:

А. Законність.

Б. Принцип рівності у захисті прокуратурою прав та інтересів всіх суб'єктів незалежно від демографічних, антропологічних, соціальних та інших ознак. По-іншому цей принцип називають "Принципом демократизму".

В. Гласність.

Г. Публічність, тобто обов'язкове реагування наявними у прокуратури засобами на будь-які порушення закону, незалежно від суб'єктів їх вчинення.

Ґ. Єдність і централізація прокуратури.

Д. Єдиноначальництво і колегіальність.

Е. Незалежність органів прокуратури.

Є. Принцип деполітизації.

Ж. Принцип заборони сумісництва у трудовій діяльності працівникам органів прокуратури. Аналогічно іншим юридичним наукам принципи прокуратури

можна поділяти за певними критеріями на види.

1. За первинним джерелом закріплення принципи прокуратури поділяються на:

А. Конституційні або загальноправові (законність, демократизм).

Б. Галузеві, тобто безпосередньо передбачені Законом "Про прокуратуру" (єдність і централізація органів прокуратури, єдиноначальництво і колегіальність, незалежність прокуратури).

В. Міжгалузеві, тобто закріплені і в Конституції, і в Законі чи інших нормативно-правових актах, що регламентують функціонування органів прокуратури (гласність, публічність, деполітизація, принцип заборони сумісництва в трудовій діяльності працівникам прокуратури).

2. За напрямом правового регулювання або за метою:

А. Організаційні (принцип централізації прокуратури). Б. Функціональні (демократизм, публічність, єдність прокурорської системи, єдиноначальність і колегіальність, принцип заборони сумісництва трудової діяльності, гласність). В. Комплексні або змішані (законність, незалежність, деполітизація).

Видається, що принципи прокуратури можна класифікувати ще й за такими підставами, зокрема, як за об'єктом чи предметом спрямування, за суб'єктом реалізації, за способом забезпечення (тобто залежно від виду гарантій забезпечення принципів) тощо.

1. Принципи виражають сутність прокурорського нагляду зокрема, і всієї діяльності прокуратури в Україні взагалі.

2. Вони є системою юридичних норм найбільш загального характеру, яка виступає основою прокурорського законодавства.

3. Порушення норм, принципів виступає безумовною підставою для визнання прокурорської діяльності або неможливою або незаконною.

4. Чітка уява про принципи дає реальну і об'єктивно-обґрунтовану можливість зрозуміти суть демократичної діяльності органів прокуратури щодо виконання ними своїх функцій та завдань, яка служить підставою для правильного вирішення питання про перспективи подальшого розвитку і вдосконалення норм, які регу-люють прокурорську діяльність.

5. Принципи мають практичне значення для визначення змісту і об'єму прав і свобод учасників прокурорсько-наглядової діяльності тощо.

Поиск по сайту: