Робота схеми керування агрегаром

Привод шліфувального круга здійснюється від асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором M1. Поперечна подача шліфувальної бабки здійснюється як вручну (при налагоджувальних роботах), так і за допомогою гідравлічного пристрою, керованого за допомогою електромагнітів (при автоматичній роботі).

Стіл верстата одержує зворотно-поступальний рух (поздовжню подачу) від гідроприводу. Реверсування стола здійснюється наприкінці кожного ходу перемиканням золотника гідроциліндра за допомогою упорів, приєднаних до стола. Насос гідросистеми верстата приводиться в рух двигуном M2; насос охолоджувальної рідини обертається двигуном M3.

Перед пуском верстата вмикається лінійний вимикач QS1. При цьому одержують напругу трансформатор T1. Натисканням кнопки SB2 вмикається контактор KM1, і одержує живлення двигун M2. Коли тиск масла в гідросистемі досягне необхідного рівня, замикається контакт реле тиску SP1, після чого кнопкою SB3 вмикається контактор KM2, який головними контактами подає живлення на двигун приводу круга M1.

Схема керування дозволяє здійснити налагоджувальний та автоматичний режими роботи верстата. У налагоджувальному режимі вимикачі SA2-1, SA2-2 і SA2-3 встановлюються в положення Ручне кер. Робота верстата в автоматичному режимі відбувається в такій послідовності: 1) швидке підведення гідроприводом шліфувальної бабки до виробу, вмикання двигун M3; 2) шліфування при чорновій подачі, потім перехід на чистову подачу з роботою "до упору"; 3) автоматичне відведення шліфувальної бабки та вимикання двигуна M3.

Для виконання цього режиму перемикачі SA2-1, SA2-2 і SA2-3 встановлюються у положення Авт. роб. Головна рукоятка керування верстатом нахиляється на себе, відбувається швидке підведення шліфувальної бабки доти, поки кулачок механізму врізання круга не натисне на мікроперемикач SQ1, який підключає контактор KM3. Одержують живлення та починають обертатися двигун M3, а також вмикається гідропривод переміщення стола М2. Відбувається обробка деталі.

Після закінчення процесу чорнового шліфування кулачок механізму врізання круга натискає на мікроперемикач SQ2, вмикається реле K1 і одержує живлення електромагніт доводочної (чистової) подачі YA2, який впливає на золотник гідроприводу подачі шліфувальної бабки. Швидкість поступального руху бабки зменшується. При досягненні заданого розміру натискний пристрій шліфувальної бабки натискає на мікроперемикач SQ3, одержує живлення реле K2 і своїм контактом замикає коло електромагніта відводу YA1, який перемикає гідропривод шліфувальної бабки на швидке відведення. При поверненні бабки у початкове положення розмикається контакт SQ1, втрачають живлення контактор KM3, відключаючи своїм головним контактом двигуни насоса охолодження.

Захист електроустаткування від к.з. здійснюється запобіжниками FU1 – FU5; захист двигунів M1, M2 від тривалих перевантажень – тепловими реле KK2, KK.

Можливе регулювання швидкості двигуна М1 за допомогою ТПЧ. Силова частина ТПЧ складається з однофазного керованого випрямляча, виконаного за двопівперіодною несиметричною мостовою схемою з LC-фільтром (LФ і С0). Напруга на виході випрямляча регулюється зміною кута відкривання тиристорів VS7 і VS8. Комутація тиристорів – природна, тобто закривання тиристора відбувається в момент проходження анодної напруги через нуль. Автономний інвертор складається: з шести тиристорів VS1 – VS6, послідовно з якими ввімкнені шість силових діодів VD1 – VD6, які відокремлюють комутуючі конденсатори Ск від навантаження; шести некерованих вентилів VD10 – VD15, увімкнених за трифазною мостовою схемою, що створюють міст зворотного струму; шести конденсаторів Ск і шести котушок індуктивності Lк, які створюють кола гасіння тиристорів, і вихідного трифазного автотрансформатора T2, призначеного для одержання потрібного рівня вихідної напруги. Навантаженням інвертора є асинхронний двигун M1.

Гасіння відкритого тиристора здійснюється струмом зворотного напрямку, що створюється коливальним перезарядом конденсаторів Ск через дроселі Lк і проходить через тиристори, який закривається і відкривається, та зворотною напругою при проходженні струму перезаряду після закривання тиристора через відсічний діод (VD1 – VD6) і діод зворотного моста, підключених паралельно тиристору, що закривається.

Поиск по сайту: