 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Методичні вказівки до вивчення тем
Тема 1 Предмет, метод та завдання статистики
Розгляд даної теми слід починати з усвідомлення того, що статистика – це, по-перше, галузь практичної діяльності, спрямованої на збір, обробку і аналіз масових суспільно-економічних явищ і процесів; по-друге, статистика розглядається як галузь знань, тобто, як наука і відповідно навчальна дисципліна; по-третє, під статистикою також розуміють сукупність зведених підсумкових цифрових показників, зібраних для кількісної характеристики будь-якої галузі суспільних явищ.
Основною відмінністю статистики від інших суспільних наук є свій, специфічний предмет вивчення – розміри і кількісні співвідношення масових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їх якісним змістом. Тобто, вона кількісно досліджує закономірності суспільних явищ в конкретних умовах місця і часу.
Вивчення теми необхідно продовжити з детального аналізу трьох послідовно здійснюваних етапів (стадій) методу статистики: статистичного спостереження, статистичного зведення і групування первинних даних, аналізу статистичної інформації.
Далі розглядають визначення і сутність статистичних понять та категорій (ознак, одиниць сукупності, варіації, показників, системи показників), а наприкінці теми фіксують увагу на основних завданнях статистики.
Література [3.1 № 1... 16; 3.2 № 5,6; 3.3 № 1].
Тема 2 Статистичне спостереження
При вивченні цієї теми насамперед визначається поняття статистичного спостереження як першого етапу статистичного дослідження. При цьому необхідно усвідомити, що статистичне спостереження – це науково-організований збір даних про явища і процеси суспільного життя. Тобто, його не можна ототожнювати з власне спостеріганням (безпосереднім сприйняттям явищ за допомогою органів чуття).
Велика увага повинна бути присвячена вивченню вимог до первинних статистичних даних, оскільки не всі первинні дані можуть бути покладені в основу висновків та узагальнень. Необхідно також звернути увагу на види та особливості можливих похибок, способи їх зменшення або усунення.
Далі необхідно присвятити значний час розгляду організаційних форм статистичного спостереження, його видів і способів проведення.
Особливу увагу слід звернути на програмно-методологічні і організаційні питання статистичного спостереження.
Література [3.1 № 1... 16; 3.2 № 5,6; 3.3 № 1; 3.4 № 1... 5].
Тема 3 Статистичне зведення та групування статистичних даних
Для вивчення даної теми слід виходити з того, що зведення і групування даних, зібраних в результаті спостереження, є другим етапом статистичного дослідження. При цьому групування (виділення однорідних груп) вважається основою статистичного зведення статистичної інформації, неодмінною умовою її наукової обробки і практичного використання.
У процесі вивчення теми необхідно засвоїти види зведень та групувань, їх значення в економічному дослідженні, а також основні методологічні питання.
Далі розглядають принципи вибору групувальної ознаки та утворення груп, а також утворення рядів розподілу.
Тема завершується вивченням сутності статистичних таблиць, їх значення в статистичному аналізі даних, а також правил побудови останніх.
Література [3.1 № 1... 16, 3.2 № 5,6; 3.3 № 1; 3.4 № 1... 5].
Тема 4 Графічний метод зображення статистичних даних
Розгляд теми починають з усвідомлення необхідності використання статистичних графіків, засвоєння переліку та сутності їх елементів (поля графіка, графічного образу, масштабних орієнтирів, масштабу, масштабних шкал, масштабних знаків, експлікації графіка).
Далі слід переходити до розгляду класифікації статистичних графіків, правил їх побудови, особливостей та умов використання.
Особливу увагу бажано приділити вивченню методології застосування статистичних діаграм, зокрема, для аналізу властивостей рядів розподілу та рядів динаміки.
Література [3.1 № 1... 16; 3.4 № 1... 5].
Тема 5 Статистичні показники
Вивчення теми слід починати з усвідомлення сутності узагальнюючих показників, що кількісно характеризують величину ознаки досліджуваної сукупності суспільних явищ в певних одиницях виміру. Далі необхідно переходити до виявлення та характеристики чотирьох основних функцій статистичних показників: пізнавальної, управлінської, стимулюючої та контрольної.
Вивчення теми продовжують розглядом класифікації показників за певними ознаками. При цьому, враховуючи, що, відображаючи об'єктивну дійсність, показники знаходяться у тісному взаємозв'язку між собою, слід розглядати їх не ізольовано один від одного, а в певному взаємозв'язку. Крім цього, концентрують увагу на вимогах до показників.
Далі потрібно розглянути сутність основних видів величин, які широко використовуються в економічній практиці. Зокрема, абсолютних величин,
що є джерелом формування статистичної інформації, та відносних величин, тобто, показників, які виражають кількісні співвідношення між явищами суспільно-економічного життя.
Окрему увагу слід звернути на вивчення одиниць виміру показників, способів їх обчислення, форм вираження відносних величин та їх класифікації. Крім того, необхідно усвідомити велике значення останніх при аналізі соціально-економічних явищ з точки зору їх динаміки, складу та інтенсивності поширення.
Література [3.1 № 1... 16; 3.2 № 5; 3.3 № 1; 3.4 № 1... 5].
Тема 6 Середні величини та показники варіації
Серед узагальнюючих показників, що застосовуються для характеристики суспільних явищ і виявлення закономірностей їх розвитку, велике, мабуть найбільше значення, мають середні величини. Зокрема,без визначення середніх величин важко дати порівняльну характеристику досліджуваних суспільних явищ, окремих показників. Тому, вивченню цієї важливої категорії статистики слід приділити якнайбільшу увагу.
Правильне розуміння суті середньої визначає її особливу значущість в умовах ринкової економіки, коли середня через взаємне погашення індивідуальних значень дозволяє виявити загальну тенденцію розвитку. Це означає, що під час тлумачення суті середніх та прискіпливому їх вивченні слід виходити із положень закону великих чисел і його значення для середніх.
Переходячи до вивчення класифікації середніх величин, слід звернути увагу на корінну відмінність суті та значення основних груп (класів) середніх, а саме – степеневих та структурних. Саме тому їх визначення, тлумачення та умови використання суттєво відрізняються. Задля розуміння суті індивідуальних особливостей використання усіх видів та форм середніх (арифметичної, гармонійної, геометричної, квадратичної, хронологічної, моди, медіани) необхідно надати вивченню кожної з них велику увагу.
Продовжуючи вивчення середніх величин, розглядають методи їх обчислення та інтерпретації результатів.
Аналізуючи суспільно-економічні явища, необхідно усвідомлювати, що середні величини, як узагальнюючі показники, характеризують сукупності за варіюючою ознакою взагалі, тобто, показують лише типовий рівень цих ознак в розрахунку на одиницю однорідної сукупності. Проте середня величина не показує, як щільно групуються навколо неї окремі значення ознаки; чи знаходяться вони поблизу неї чи, навпаки, значно відхиляються від середньої.
Саме тому суттєву увагу при вивченні середніх необхідно надати вивченню сутності і методології розрахунків абсолютних та відносних показників варіації. Більш того, необхідно розуміти, як інтерпретувати та застосовувати розраховані значення окремих важливих показників, скажімо, квадратичного коефіцієнта варіації.
Література [3.1 № 1... 16; 3.2 № 1,6; 3.3 № 1; 3.4 № 1... 5].
Тема 7 Статистичні методи вивчення взаємозв’язків
Лише розкривши взаємозв'язки і взаємозалежності між неізольованими суспільно-економічними явищами, можна пізнати їх суть та закони розвитку. Тому вивченню взаємозв'язків, основному завданню статистики, слід приділити дуже велику увагу.
Починаючи вивчати цю тему, необхідно базуватися на розумінні окремих понять причинно-наслідкових зв'язків, тобто, відрізняти причину (факторну ознаку) від наслідку (результативної ознаки), а також глибоко розуміти сутність функціональних і стохастичних зв'язків. Крім того, слід усвідомлювати, між ними є суттєві відмінності (відповідність-невідповідність, оберненість-необерненість).
Далі потрібно розглянути усі відомі методи вивчення зв'язків, звертаючи окрему увагу на метод аналітичних групувань та кореляційно-регресійний метод. У межах більш детального вивчення даних методів необхідно докладно зупинитися на розумінні сутності основних понять: форм зв'язку, напрямків зв'язку, тісноти зв'язку, інтерпретації коефіцієнтів регресії.
Література [3.1 № 1... 16; 3.2 № 5,6; 3.3 № 1; 3.4 № 1... 5].
Тема 8 Статистичне вивчення динаміки соціально-економічних явищ
У статистичній практиці дуже часто мають справу з рядами динаміки – великою кількістю чисел, що характеризують розвиток явищ у часі. Тому, для кращого розуміння і аналізу закономірностей часових перетворень досліджуваних явищ, вивчення даної теми слід починати з складових елементів динамічних рядів – рівнів ряду та моментів часу (або інтервалів часу). Далі необхідно ознайомитися з основними показниками рядів динаміки (абсолютним приростом, темпом зростання, темпом приросту і т.ін), середніми їх значеннями, а також з методами розрахунків показників.
Значну увагу слід звернути на вивчення основних прийомів аналізу рядів динаміки, що мають за мету виявлення основної тенденції розвитку явища у часі (тренда).
Наприкінці вивчення теми потрібно ознайомитися з характерними складовими коливності рівнів ряду (сезонною компонентою, циклічною та випадковою складовими).
Література [3.1 № 1... 16; 3.2 № 3,5... 7; 3.3 № 1; 3.4 № 1... 5].
Тема 9 Статистичні індекси
У статистичних дослідженнях дуже широко використовують один із найважливіших та найчастіше вживаних узагальнюючих показників – статистичний індекс. Тому важливість цієї теми не є перебільшеною.
Правильне розуміння суті індивідуальних і загальних (зведених) індексів слід формувати з розуміння того, що статистичний індекс – це узагальнюючий показник, який виражає співвідношення величин складного економічного явища. А будь-яке складне потребує зведення елементів безпосередньо несумірних. Отже, потрібно, в першу чергу, вивчити такі поняття, як сумірник, ваги, агрегат, елімінування.
А далі необхідно зосередити увагу на розумінні наступних закономірностей. При побудові загальних індексів кількісних показників, які безпосередньо не підсумовуються, співмножниками індексованих показників виступають якісні показники, які виконують роль сумірників. В індексах же якісних показників (цін, собівартості, продуктивності), які можуть підсумовуватися безпосередньо, співмножником завжди буде пов'язана з ним кількісна ознака, проте вона виконує роль не сумірника, а ваги, тобто відображає значущість даного якісного показника у загальній їх сукупності.
Крім того, слід пам'ятати, що під час аналізу динаміки в загальних індексах кількісних ознак сумірник елімінується на рівні базисного періоду, а ваги в загальних індексах якісних ознак – на рівні звітного періоду.
Продовжуючи вивчення теми, потрібно розглянути агрегатні та середні (середньозважені) індекси, індекси середніх величин (змінного складу, фіксованого складу, структурних зрушень), а також територіальні індекси.
Окремо слід розглянути методологію факторного аналізу з використанням індексного методу.
Література [3.1 № 1... 16; 3.2 № 2,8; 3.3 № 1; 3.4 № 1... 5].
Тема 10 Вибірковий метод статистичного спостереження
Починаючи вивчення теми, необхідно виходити з того дійсного факту, що з усіх видів несуцільного спостереження в практиці статистичних досліджень найбільше визнання і застосування отримало вибіркове спостереження. А тому, при ознайомленні з методом, спочатку слід звернути
увагу на два аспекти цієї тематики. По-перше, на методи і способи наукового відбору одиниць у вибіркову сукупність, а по-друге, на методологію визначення середньої і граничної помилок, а також необхідної чисельності одиниць, яка із заданою ймовірністю забезпечить очікувану точність вибіркових показників. Фактично, користуючись вибірковими даними, для умов різних видів вибірки та певної ймовірності, необхідно засвоїти алгоритм побудови меж довіри (для генеральної середньої та генеральної частки).
Слід також засвоїти, що невід'ємною частиною власне вибіркового методу є способи поширення даних вибіркового спостереження на генеральну сукупність, а саме: спосіб прямого перерахунку та спосіб коефіцієнтів. На вивченні останніх і необхідно зосередитися наприкінці розгляду теми.
Література [3.1 № 1... 16; 3.2 № 4; 3.3 № 1; 3.4 № 1... 5].
Поиск по сайту: