Тема 10. Політична реклама як різновиду імідж-реклами. Політична реклама в Україні

Імідж — штучно створюваний за певними правилами зі спеціальними цілями образ (політика, бізнесмена, партії, державного діяча, фірми, установи, керівника).

Політична реклама спрямована на створення позитивного образу (іміджу) фірми (партії) або товару у партнерів або споживачів (виборців). У рекламі такого типу важливим є надійність, ефективність діяльності, доброзичливість до клієнтів, стабільність.

«Політична реклама належить до різновиду імідж-реклами, оскільки вона спрямована на створення позитивного образу (іміджу) фірми або товару у партнерів або споживачів» (Т. В. Джига).

Для того щоб досягти успіху під час передвиборної боротьби, кандидат має чітко орієнтуватися на інтереси електорату. Використовуються всі методи впливу, що наближають кандидата до електорату, який є цільовою аудиторією кандидата.

«Під час передвиборної кампанії реклама є найдорожчим елементом, оскільки тільки завдяки їй виборці можуть більше дізнатися про свого кандидата, отримати додаткову інформацію. При цьому одним із головних етапів передвиборної боротьби є вивчення цільової аудиторії, оскільки політична реклама має апелювати до реальних інтересів та потреб людей, підтримку яких бажано мати» (Джига Т. В. Особливості аудиторії політичної реклами //www.journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=119).

Дослідженню психології масової аудиторії (психології мас, натовпу або публік) присвячені праці Д. Тарда, З. Фройда, К. Г. Юнга, Г. Ле Бона. Людина «масова» і людина «індивідуальна».

За Г. Ле Боном, у натовпі свідома особистість зникає, у натовпі особа не схильна приборкувати свої інстинкти, оскільки натовп анонімний та не несе відповідальності. Почуття відповідальності у натовпі зникає. Натовпу не подобається правда. Натовп відвертається від очевидності, яка йому не подобається, та віддає перевагу неправді, якщо вона його влаштовує. Той, хто вміє вводити натовп в оману, легко стає його владарем; той, хто намагається навчати натовп розуму, завжди буває його жертвою.

Ле Бон приділяє значну увагу мінливості натовпу, його здатності миттєво реагувати на імпульси, що він отримує від ватажка. Людина у натовпі стає елементом нової системи. Вона не обдумує свої дії, а миттєво підкоряється отриманому будь-яким чином сигналу.

У праці «Психологія мас і аналіз Я» Фройд характеризує маси або натовп так: «У натовпі індивіди знаходяться на одному рівні з нижніми шарами психічного, тобто у масі втілено людське несвідоме. Особистість у масі розчиняється, індивіди втрачають власну думку та інтелектуальні здібності, вони більше не володіють своїми почуттями та інстинктами, їх думки та почуття спрямовані в одному напрямку. Моральні заборони в масі зникають, панують інстинкт та емоційність».

Французький вчений С. Московичи (Московичи С. Век толп: Исторический трактат по психологии масс. — М., 1996.) погоджуючись з основними положеннями теорії психологій мас Тарда, Ле Бона та Фрейда, приділяє увагу особливостям сучасного натовпу. Московичи завважує, що замість людей, зібраних у замкненому просторі одночасно, нині маємо справу з розсіяними натовпами, тобто з публікою (читачами, слухачами, телеглядачами). Це закономірний наслідок діяльності ЗМІ — зібрання людей, які б інформували одне одного та наслідували одне одного, стали зайвими.

Публіці притаманні основні характерні риси класичного натовпу. Публіка опирається розуму, керується пристрастями, відкрита для навіювання, зачарована авторитетом лідерів, готова їм підкорятися та схильна їх наслідувати.

Рекомендована література для вивчення дисципліни

1. Почепцов Г. Паблік рилейшнз. — К.: Знання, 2000. — 508 с.

2. Джига Т. Особливості аудиторії політичної реклами — Наукові записки Інституту журналістики. Т. 6 // www.journlib.univ.kiev.ua/

3. Плющ С.М., Царюк Л. А. Психодіагностика масової свідомості: опитувальних соціально-психологічної терпимості // Вісник КУ. Соціологія. Психологія. Педагогіка. — Вип. 5. — К.: «Київський Університет», 1998. — С. 61—64.

4. Почепцов Г.Г. Політична реклама України: стратегії виграшу чи програшу // Вісник КУ. Журналістика. — №5. — К.: «Київський Університет», 1997.— С 34—36.

5. Катлип Скотт, Сентер Аллен, Брум Глен. Паблик рилейшнз. Теория и практика. — М.: Вильямс, 2000. — 624 с.

6. Чумиков А. Н. Связи с общественностью: Учеб. пособие. — М.: Дело, 2000. — 272 с.

Методи викладання: лекції, практичні заняття.

Методи оцінювання знань студентів: опитування під час практичних занять, контрольні роботи, заліки.

Мова навчального процесу: українська.

Рекомендована література для вивчення дисципліни:

1. Почепцов Г. Паблік рилейшнз. — К.: Знання, 2000. — 508 с.

2. Джефкінс Ф. Реклама. — К.: Знання, 2000. — 456 с.

3. Public relations для громадських організацій / Укладач Андрій Куліш. — К.: Українська освітня програма ринкових реформ, 2001. — 80 с.

4. Де знайти своє місце. — К.: Українська освітня програма ринкових реформ, 2002. — 112 с.

5. Формування іміджу. — К.: Центр соціально-психологічної реабілітації «Гештальт», 1998. — 96 с.

6. Як спілкуватися із засобами масової інформації. — К.: Центр інновацій та розвитку, 2000. — 92 с.

7. Джига Т. Особливості аудиторії політичної реклами — Наукові записки Інституту журналістики. Т. 6 // www.journlib.univ.kiev.ua/

8. Музыкант В. Л. Реклама: международный опыт и российские традиции. — М., 1996. — С. 127.

9. Психология народов и масс Гюстава Лебона / Пер. с фрац. А. Фридмана, Э. Пименовой. — СПб., 1996.

10. Формування іміджу / Автори-упорядники Каріна Рубель, Людмила Чернюк. — К.: Центр інновацій та розвитку. — 1998. — 96 с.

11. Марунич Дмитрий. Политический блеф как способ формирования общественного мнения // Спецслужбы и мир. № 2, 2001, Киев. — С. 37—39.

12. Коломиец В.П. Легитимация социальной стратификации средствами рекламы // Вестник МУ. Серия 18. Социология и политология. — № 1. — 1998.— С. 61.

13. Ляпина Т. В. И да поможет Вам реклама. Ассоциация «Укрреклама». Союз рекламистов Украины. — К., 1997. — С. 68.

14. Потебня А.А. Из лекций по теории словесности. — Харьков, 1894. — С. 97.

15. Heвepoв C.В. Текст как знак социашьной ситуации (на материале японской рекламы) // Проблемы психолингвистики. —М., 1975. — С. 64—70.

16. Плющ С.М., Царюк Л. А. Психодіагностика масової свідомості: опитувальних соціально-психологічної терпимості // Вісник КУ. Соціологія. Психологія. Педагогіка. — Вип. 5. — К.: «Київський Університет», 1998. — С. 61—64.

17. Почепцов Г.Г. Політична реклама України: стратегії виграшу чи програшу // Вісник КУ. Журналістика. — №5. — К.: «Київський Університет», 1997.— С 34—36.

18. Москаленко А. З. Вступ до журналістики: Підручник. — К.:РВЦ «Київський університет», 1998. — 324 с.

19. Катлип Скотт, Сентер Аллен, Брум Глен. Паблик рилейшнз. Теория и практика. — М.: Вильямс, 2000. — 624 с.

20. Чумиков А. Н. Связи с общественностью: Учеб. пособие. — М.: Дело, 2000. — 272 с.

21. http://aht.org/economy/Publications/News/ index _p.html

22. http://www.telekritika.kiev.ua/

23. http://www.europexxi.kiev.ua/ukrainian/program/zmi/book2/012.html

24. Сендидж Чарльз. Реклама: теория и практика / Пер. с англ.: — М., «Сирин», 2001. — 620 с.

25. Куліш Андрій. Практика PR по-українському. Щоденні поради PR-початківцям. – ТОВ “АДЕФ-Україна”. 2005. – 336 с.

Контрольні запитання

1. Визначення «ПР».

2. Журналістика і ПР (відмінність).

3. У чому полягає суть ПР-діяльності.

4. Що таке “цільова аудиторія”?

5. Мета політичного маніпулювання.

6. Моделі формування громадської думки

Ключові параметри ПР з точки зору журналіста.

ПР як творець (автор) подій.

Яка мета зв’язків з пресою?

Основна функція прес-служби.

Відмінність між ПР-спеціалістом і журналістом.

На що спрямована діяльність відділу зв’язків з громадськістю?

1. Можливості й завдання різновидів ПР.

2. Яуі типові проблеми урядових та інших ПР.

3. Філософія урядових ПР.

4. Головні проблеми і способи розв’язання лобістської кампанії.

1. Що таке імідж?

2. Методи формування іміджу:

3. Прес-реліз. Вимоги до написання..

4. Прес-конференція. Вимоги для проведення.

5. Моделі формування громадської думки

Що таке «кампанія» зв’язків із громадкістю.

Маніпулювання громадською думкою. У чому полягає суть маніпулювання? Мета політичного маніпулювання.

Імідж окремої урядової структури, громадської організації.

1. Завдання реклами.

2. Що слід розуміти під поняттями “витрати на рекламу?

3. Завдання рекламного зособу.

4. Приклади рекламних засобів.

5. Головні і допоміжні засоби реклами.

1. Вплив реклами на соціальну дійсність

2. Види реклами

3. Засоби реклами.

4. Приклади Інтернету як рекламний засобу

5. Що таке копірайтинг.

6. Які існують типи реклами

7. Що таке маркетинг

Поиск по сайту: