Поняття та загальна характеристика юридичної практичної діяльності

• юридична практична діяльність пов´язується з постійною роботою над юридичними текстами (законами, судовими рішеннями, літературою), по­доланням юристами особистих установок, надпартійністю та об´єктивністю юристів у професійній діяльності, використанням під час її здійснення та­ких професійних категорій, як винність, причинність, відповідальність, дав­нина, компетентність, правова сила та ін.;• зазначається, що такій діяльності мають бути притаманні: правовий захист безпеки і суспільного порядку, повага до договорів, самоконтроль за критеріями законності, рівності, справедливості й практичності, дотриман­ня принципу добрих звичаїв і поваги;• підкреслюється, що діяльність юристів має проходити в межах і на основі упорядкованих процедур і методично коректної поведінки, а їх рі­шення — ґрунтуватися на вільній від суперечностей і логічно точній аргу­ментації. В інших — акцентується увага на взаємозв´язку юридичної практичної діяльності і права, підкреслюється, що: • в основі лежить право, створене цивілізацією для встановлення відпо­відних меж поведінки членів суспільства, держави;• вона здійснюється як у формі правової врегульованості, так і поза пра­вовою регламентацією, причому правова форма діяльності пов´язана з роз­глядом і вирішенням по суті юридичної справи — правопорушення, спору про право, скарги і т. ін., а не врегульована правом юридична діяльність ба­зується на таких соціальних нормах, як норми моралі, звичаї, традиції, ка­нонічні, церковні норми, норми громадських організацій;• вона забезпечує досягнення в суспільстві і державі правової й загаль­ної культури, що сприяє створенню цивілізованого правопорядку¹.Основа методології пізнання юридичної практичної діяльності — діяль­ний підхід, який має статус загальнонаукового і використовується багатьма гуманітарними науками — філософією, соціологією, психологією та У загальнонауковому аспекті соціальну практичну діяльність розгляда­ють як форму свідомого та активного відношення людини, соціуму до навко­лишнього світу, що є домінантою та фактором розвитку суспільства, умовою його існування, складовою його культури, зміст якої становить доцільна зміна та перетворення суспільства в інтересах людей і яка охоплює мету, засоби, результат і власне самий процес діяльності. Всі ці характеристики тією чи іншою мірою притаманні й правовій практичній діяльності (правовій по­ведінці), становлять її загальносоціальні властивості. Проте правова прак­тична діяльність має властивості, які відрізняють її від інших видів соціаль­ної та правової духовної (наукової, освітянської) діяльності. Основною відмінністю від інших видів соціальної практичної діяльності є те, що право­ва практична діяльність так або інакше пов´язана з правом, загалом її сутні­стю є втілення норм права в соціальній взаємодії..Діяльність у правовій сфері суспільства існує і як методологічний, пояс­нювальний принцип, засіб, підхід, за допомогою яких вивчають правові яви­ща і результатом використання яких є поняття та теоретичні конструкції, зо­крема правової діяльності, правопорушення, правомірної поведінки, і як про­цес правового життя, реально здійснювані наукова юридична діяльність, на­вчальна діяльність у юридичних закладах, практична діяльність суддів, про­курорів, слідчих, адвокатів та інших юристів або правотворча, правозастосовна діяльність, реалізація суб´єктивних прав та юридичних обов´язків тощо. Основні складові та характеристики правової практичної діяльності містять: • зміст, який включає її суб´єктів, учасників, правових дій, засобів, зав­дань, цілей, мотивів, результатів тощо;• внутрішня організація (форма, структура), яка розкривається через поняття правових процесів, режимів, процедур, стадій, процесуальних про­ваджень тощо;• зовнішня форма, що виявляється і визначається у поняттях правотворчих та правозастосовних актів, судових рішень, подань прокурорів, угод, актів тлумачення чи інтерпретації нормативно-правових актів, промов адво­катів у судах, скарг, заяв і т. ін.;• види правової діяльності, зокрема правотворчої, правозастосовної, правореалізуючої, контрольної, наглядової, установчої або слідчої, адвокатської, суддівської, прокурорської, арбітражної, нотаріальної або нормативної, конкретизаційної, інтерпретаційної, інтерпретаційної правової діяльності;• зовнішні зв´язки з навколишнім середовищем, тобто її функції, соці­альна цінність, призначення, результативність, ефективність. Унікальною та універсальною властивістю, притаманною лише юри­дичній діяльності, є її юридичність. Юридичність як якісна особливість професійної діяльності юриста на сутнісному рівні відображає її природу, місце, роль і призначення в правовій сфері, відрізняє її від інших видів соціальної, професійної, правової діяль­ності та правової поведінки або правових форм соціальної діяльності. юридичність — це властивість особливої соціальної діяльності: • для якої право є основним об´єктом діяльності;• суб´єкти якої володіють правовими знаннями, вміннями і навиками;• у процесі якої вплив на об´єкт здійснюється переважно з використан­ням правових засобів;• яка особливо суворо регламентується правовими нормами;• здійснюється тільки для досягнення правової мети;• результати якої мають правове значення. Отже, основні ознаки, властивості, характеристики, особливості юридич­ної практичної діяльності такі: • може розглядатись як соціальна діяльність, як вид соціальної діяль­ності — правова діяльність, поряд з іншими формами нормативно регламен­тованої діяльності — моральною, релігійною, корпоративною, традиційною або звичаєвою, а також як один із видів правової діяльності чи правової форми соціальної діяльності — юридична діяльність, і, зрештою, — як вид юридич­ної діяльності — юридична практична діяльність. Тому необхідно виділяти її загальні риси та відрізняти від інших видів соціальної і правової діяльності, правової поведінки, правовідносин, реалізації суб´єктивних прав та обов´язків, правової активності, правових форм соціальної діяльності тощо; • як вид соціальної, правової та юридичної діяльності юридична прак­тична діяльність характеризується:— загальними ознаками— особливими ознаками, які відображають своєрідність трансформуван­ня загальних ознак у властивості юридичної практичної діяльності;— унікальними ознаками, притаманними лише юридичній практичній діяльності;-юридична практична діяльність включає мотив, мету, планування дій, опрацювання поточної інформації, створення моделі діяльності, прийняття рішення, безпосередні діяння, перевірку результатів, коригування результатів та подальших діянь або окремі рухи, операції, діяння, діяльність у цілому;• юрид. прак. діял. Зд. у прямій або опосеред­кованій взаємодії, спілкуванні з іншими суб´єктами права, здійснюється для і в законних інтересах інших суб´єктів права, спрямована на їх правову поведінку;• особливість її визначається зв´язком з правом, врегульованістю ним, спрямованістю на правові явища, використанням правових засобів;• унікальною властивістю, тобто притаманною лише юридичній діяль­ності, є її юридичність.

Обов'язки та права суб'єктів юридичної практичної діяльностіЗагальними обов'язками суб'єктів юридичної практичної діяльності є:¨ дотримання вимог Конституції України, міжнародних договорів та угод, які ратифіковані в установленому порядку, законів України, підзаконних нормативно-правових актів і принесеної присяги;¨ забезпечення повного, всебічного та об'єктивного ведення юридичних справ у встановлені строки;¨ нерозголошення відомостей, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інших відомостей, про які вони дізналися під час ведення юридичної справи;¨ не допускати вчинків, що порочать професію юриста, можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності;¨ використання всіх передбачених законодавством та правом засобів захисту прав, свобод і законних інтересів суб'єктів права;¨ дотримання заборони використання власних повноважень на шкоду суб'єкта права, в інтересах якого здійснюються юридичні дії, відмови від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного;¨ заявлення самовідводу за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають їх участь у справі.

Для забезпечення виконання професійних обов'язків суб'єктам юридичної практичної діяльності надаються відповідні права: ¨ представляти і захищати права, свободи та інтереси суб'єктів права за їх дорученням або за обов'язком у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань;¨ збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в юридичних справах (запитувати і отримувати документи або їх копії, ознайомлюватися з необхідними для виконання професійних обов'язків документами і матеріалами, отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань тощо);¨ застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства;¨ доповідати про клопотання і скарги компетентним особам та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді, особисто брати участь у їх розгляді тощо .1. Нотаріус,зобов'язаний сприяти суб'єктам права у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати
права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних юридичних дій, а також відмовляти у вчиненні юридичних дій у випадках їх невідповідності законодавству України
або міжнародним договорам. Обов'язки суддів: 1.дотримуватись Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків, службової дисципліни та розпорядку роботи суду;2.не розголошувати відомості, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості. 3. не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності. обов'язками адвоката: ¨ неухильно додержуватися вимог чинного законодавства;¨ використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб;¨ дотримуватися заборони використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення, та відмовитися від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного;¨ дотримуватися заборони приймати доручення про подання юридичної допомоги у випадках, коли він уданій справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, громадський обвинувач тощо, а також коли в розслідуванні або розгляді справи бере участь посадова особа, з якою адвокат перебуває в родинних стосунках; правами адвоката: ¨ представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань;¨ збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення;¨ застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства;¨ доповідати про клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;¨ бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг;¨ виконувати інші дії, передбачені законодавством.