Особливості міжособистісних мотивів та комунікативної компетенції

Методика дослідження комунікативної соціальної компетенції КСК М.Фетіскіна, В.Козлова, Г.Мануйлова в даному емпіричному дослідженні була застосована для встановлення рівня розвитку у респондентів таких показників комунікативної та соціальної компетенції, як комунікативна відкритість, логічне мислення, емоційна стійкість, локус контролю, направленість, комунікативний контроль та групову включеність.

На Рис.2.2.7 демонструється порівняння показників за фактором А методики КСК. Низькі показники за цими факторами характеризують досліджуваного як нетовариського, замкнутого; високі показники – як легкого, товариського, відкритого.

Рис.2.2.7. Порівняння показників Фактору А (комунікативна відкритість) між групами юнаків з різними типами музичних вподобань.

Як можемо бачити з Рис.2.2.7, групи респондентів, котрим подобається класична, електронна музика та хіп-хоп мають найвищі показники за фактором А, в той же час, групи прихильників року та джазу – найнижчі.

На Рис.2.2.8 показано різницю в результатах між групами за показником фактору В. Низькі показники за даним фактором характеризують індивіда як неуважного, нелогічного, в той же час, як високі показники – як кмітливого цікавого співрозмовника.

Рис.2.2.8. Порівняння показників Фактору В (логічне мислення) між групами юнаків з різними типами музичних вподобань.

Рис.2.2.8 демонструє, що прихильники електронної музики мають найвища результати за цим фактором, а прихильники естрадної музики та хіп-хопу – найнижчі. Можемо зробити висновок, що прихильники електронної та класичної музики, а також року та джазу здатні більш розгорнуто використовувати логічні конструкції при побудові доводів в діалогах.

Рис.2.2.9 відображає різницю в результатах між групами юнаків з різними типами музичних вподобань відповідно критерію фактору С, що відповідає емоційній стійкості досліджуваних. Низькі показники характеризують респондента як нестійкого, мінливого, емоційного, а високі – як спокійного, зрілого, емоційно стійкого.

Рис.2.2.9. Порівняння показників Фактору С (емоційна стійкість) між групами юнаків з різними типами музичних вподобань.

Згідно з Рис.2.2.9, найбільш емоційно-стійкими ми можемо назвати прихильників класичної музики, року та джазу, а найменш емоційно-стійкими – відповідно прихильників естрадної та електронної музики та хіп-хопу.

Рис.2.2.10відображає порівняння результатів за показником фактору Д, що показує комунікативну направленість індивіда. Низький показник за фактором Д інтерпретується як інтроверсія, тобто досліджуваний мовчазний, серйозний, орієнтований на себе в процесі соціальної взаємодії. Високий показник – екстраверсія – характеризує респондента як життєрадісного, відкритого, в процесі взаємодії орієнтований на інших.

Рис.2.2.10. Порівняння показників Фактору Д (інтроверсія-екстраверсія) між групами юнаків з різними типами музичних вподобань.

Як видно з Рис.2.2.10, прихильники естрадної та електронної музики та хіп-хопу більш схильні до екстраверсії, а юнаки, яким більше до вподоби рок, джаз та класична музика – до інтроверсії.

На Рис.2.2.11 відображено порівняння результатів за фактором К – комунікативний локус-контролю. Високі бали за даною шкалою вказують на екстернальний локус, такі індивіди гостро відчувають потребу в оточуючих, в тому, щоб від них йшла комунікативна ініціатива. Низькі бали говорять про те, що досліджуваних прагне сам проявляти ініціативу в спілкуванні, реалістичний, раціональний.

Рис.2.2.11. Порівняння показників Фактору К (комунікативний локус контролю) між групами юнаків з різними типами музичних вподобань.

Як бачимо на Рис.2.2.11, прихильники класичної, естрадної та електронної музики, а також джазу схильні виявляти потребу у визнанні оточуючих та їхній ініціативі у спілкуванні, в той час, коли прихильники року та хіп-хопу схильні самостійно проявляти таку ініціативу і характеризуються як реалістичні і раціональні.

Рис 2.2.12 демонструє різницю результатів за фактором М, що відображає групову включеність досліджуваних. Респонденти з низькими показниками потребують зовнішні рішення, слідує за загальноприйнятими стереотипами, компанійський, часом залежить від групи. Високий показник за даним фактором вказує, що досліджуваний самостійний, незалежний, спирається на власні рішення.

Рис.2.2.12. Порівняння показників Фактору М (групова включеність) між групами юнаків з різними типами музичних вподобань.

Як видно з Рис.2.2.12, у групах юнаків, котрим до вподоби джаз, хіп-хоп, естрадна та електронна музика, переважаючими характеристиками є самостійність та незалежність, орієнтація на власні рішення. В той же час, прихильники класичної музики та року схильні потребувати групової участі, зовнішніх рішень та стереотипів.

Рис.2.2.13 відображає різницю в результатах останнього критерію методики КСК – фактору Н, комунікативного контролю. Низькі показники за даним фактором вказують на імпульсивність, неорганізованість, а високі – на контрольованість, здатність підкорити себе правилам.

Рис.2.2.13. Порівняння показників Фактору Н (комунікативний контроль) між групами юнаків з різними типами музичних вподобань.

Як показано на Рис.2.2.13, прихильники року, джазу та класичної музики більш імпульсивні та неорганізовані, тоді, коли прихильники хіп-хопу, естрадної та електронної музики більш контрольовані, здатні підкорити себе загальноприйнятим правилам.

Опитувальник міжособистісних стосунків ОМО А.Рукавишнікова призначена для встановлення вираженості у респондентів міжособистісних потреб. У людини існують три міжособистісні потреби і ті області поведінки, які відносяться до цих потреб, достатнім для передбачення і пояснення міжособистісних явищ – потреба у соціальному включенні, контролі та афекті. На Рис.2.2.14-2.2.19 продемонстровано відмінності у вираженості цих потреб для груп юнаків з різними типами музичних вподобань.

Рис.2.2.14 та 2.2.15 відображають порівняльні графіки за мотивом включення. Високий результат за критерієм Іe означає, що індивід добре почуває себе серед людей і матиме тенденцію шукати їх товариства, а низькі – про схильність уникати середовища людей. Високий результат за критерієм Іw визначає потребу бути прийнятим оточуючими, належати до групи, а низький – тенденцію спілкуватися з невеликою кількістю людей.

Рис.2.2.14. Порівняння показників мотиву Включення Іе між групами юнаків з різними типами музичних вподобань.

Як видно з Рис.2.2.14, прихильники року та класичної музики схильні до уникнення великих скупчень людей, а прихильники джазу, хіп-хопу, естрадної та електронної музики – навпаки схильні шукати товариства і почувають себе добре серед великої їх кількості.

Рис.2.2.15. Порівняння показників мотиву Включення Іw між групами юнаків з різними типами музичних вподобань.

Згідно з Рис.2.2.15, прихильники року та класичної музики прагнуть до постійного спілкування з невеликою кількістю найбільш довірених осіб, а прихильники джазу, хіп-хопу, естрадної та електронної музики – навпаки прагнуть бути прийнятими іншими,належати до групи.

Рис.2.2.16-2.2.17 демонструють порівняння результатів за критерієм мотиву контролю при побудові міжособистісних стосунків. Високий результат за показником Се означає, що респондент прагне самостійно приймати рішення, брати на себе відповідальність за них, а низький свідчить про уникнення від прийняття важливих рішень і прагнення перекласти відповідальність на інших.

Високий результат за показником Сw свідчить про потребу в залежності від рішень групи, а низький – що досліджуваний не приймає контролю над собою іншими людьми.

Рис.2.2.16. Порівняння показників мотиву Контролю Се між групами юнаків з різними типами музичних вподобань.

Як можемо бачити з Рис.2.2.16, прихильники естрадної музики схильні до уникнення прийняття важливих рішень, а прихильники інших стилів набрали досить високі бали. Це може бути обумовлено також тим, у процес прийняття рішень у юнацькому віці вже досить сформований.

Рис.2.2.17. Порівняння показників комунікативного мотиву Контролю Сw між групами юнаків з різними типами музичних вподобань.

Згідно з Рис.2.2.17, прихильники класичної музики та хіп-хопу більш схильні потребувати зовнішніх групових рішень, а прихильники року, джазу та електронної музики – навпаки, не приймають над собою контролю і важко підкоряються груповим рішенням.

На Рис.2.2.18-2.2.19 показано порівняння груп юнаків з різними типами музичних вподобань за критерієм мотиву афекту. Високий показник за критерієм Ае свідчить, що індивід схильний установлювати близькі чуттєві стосунки, а низький – про те, що респондент досить обережний в установленні близьких стосунків.

Високий показник за критерієм Аw характерний для осіб, що схильні без розбору установлювати досить близькі емоційні стосунки, а низький – для осіб, що надто обережні при виборі людей, з якими установлюють близькі емоційні стосунки.

Рис.2.2.18. Порівняння показників мотиву Афекту Ае між групами юнаків з різними типами музичних вподобань.

Рис.2.2.18 та 2.2.19 наглядно показують, що прихильники класичної музики та року досить розбірливо та обережно відносяться до установлення близьких емоційних стосунків, а прихильники джазу, хіп-хопу, естрадної та електронної музики – емоційно відкриті і схильні до близьких стосунків з великою кількістю людей.

Рис.2.2.19. Порівняння показників мотиву Афекту Аw між групами юнаків з різними типами музичних вподобань.

Згідно з Рис.2.2.19, прихильники джазу, хіп-хопу, естрадної та електронної музики відчувають потребу в ініціативі побудови емоційно близьких стосунків від великої кількості людей, а прихильники року та класики схильні самостійно проявляти ініціативу, але дуже обережно відносяться до вибору людей, з якими встановлюють близькі емоційні стосунки.

2.3. Психологічні профілі стосунків осіб юнацького віку з різними типами музичних вподобань.

На основі результатів проведеного емпіричного дослідження, були сформульовані та описані психологічні профілі стосунків, узагальнені для груп осіб юнацького віку з різними типами музичних вподобань. На основі цих профілів можна розробляти психокорекційні програми для підлітків, враховуючи їх музичні вподобання,

Отож, психологічний профіль стосунків прихильників рок-музики узагальнено виглядає так:

Поиск по сайту: