Патогенетичне лікування

складається з великого комплексу заходів, спрямованих на нормалізацію порушених функцій організму та послаблення інфекційного процесу. До патогенетичної терапії треба віднести будь-який вплив на організм хворого: режим, лікувальне харчування, дезінтоксикацій ні та інші засоби.

Дезінтоксикаційна терапія

проводиться з метою нейтралізації, зменшення концентрації та виведення різних токсичних речовин. При легкому ступені інтоксикації можна обмежитись питтям великої кількості рідини (соки, чай, кефір, мінеральні води тощо). Якщо інтоксикація тяжкого ступеня треба ще вводити внутрішньовенно 5-10% розчин глюкози, 0,85% розч. хлориду натрію, 10% розч. донорського альбуміну, а в разі ще й зниження артеріального тиску крові – колоїдні розчини (реополіглюкін, желатиноль, реомакродекс). Вказані розчини вводять краплинно, у випадку інфекційно-токсичного шоку – струмінно до появи пульсу на променевій артерії, а потім переходять на краплинне введення. Залежно від тяжкості токсикозу і маси тіла хворого, у вену вводять від 500мл до 1,5 -2 л і більше на добу. При цьому слідкують за діурезом, щоб не допустити затримки зайвої кількості рідини в тканинах.

Якщо необхідно здійснювати тривалу інтенсивну інфузійну терапію, проводять катетеризацію підключичної вени.

Правила догляду за підключичним катетером:

· суворо дотримуватись асептики;

· місце катетеризації закрити стерильною серветкою;

· катетер і серветку фіксувати лейкопластирем до шкіри;

· систематично контролювати прохідність катетера (за наявністю притоку крові до шприца);

· на період тимчасового відключення системи для внутрішньовенного вливання ввести в катетер розчин гепарину (1мл гепарину на 10 мл ізотонічного розчину хлориду натрію) і перекрити просвіт вільного кінця.

Якщо токсини потрапили з їжею (при харчової токсикоінфекції), необхідно якомога раніше промити шлунок перевареною водою. Після забору промивних вод на бактеріологічне дослідження, можна застосовувати для промивання 1-2% розчин натрію гідрокарбонату, розчин калію перманганату 1:5 000 (світло-рожевий розчин), оскільки в більших концентраціях він може спричинити хімічне подразнення ураженої слизової оболонки шлунка. Шлунок очищається від збудників і їх токсинів.

Після промивання шлунка застосовують через рот сорбент – речовину, що має велику поглинальну здатність (мікросферичне активоване вугілля, карбосфер, силлард П, секту, ентеросгель). Деякі з них мають не тільки виражені дезінтоксикаційні властивості, а й нейтралізують і видаляють з шлунково-кишкового тракту патогенні мікроорганізми (холерні вібріони, сальмонели та ін.). Сучасні ентеросорбенти не всмоктуються у кров, вони транзитом проходять травний канал і виводяться назовні.

У дуже тяжких випадках вдаються до апаратних методів очищення крові від токсинів (гемосорбція, плазмафарез, штучна нирка).

Поиск по сайту: