|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Теоретічні основи наукового дослідженняТЕМА 6: МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Наука – це сфера людської діяльності, результатом якої є нове знання про дійсність, яку відповідає критерію дійсності. Практічність, корисність, ефективність наукового знання вважаються похідними від його дійсності. Науковій працівник – це професіонал, який будує свою діяльність, керуючись критерієм “істинність – хибність”. Якщо психологія – наука, а це безперечно наука, то на психологічний метод розповсюджуються всі вимоги до наукового методу. Наука, як людська діяльність перш за все характеризується методом. Метод наукового дослідження є раціональним. Людіна, що претендує на членство в науковому співтоваристві, має не тільки розділяти цінності цієї сфери людської діяльності, але й застосовувати науковий метод, як єдиний допустимий. Сукупність прийомів практичного і теоретичного освоєння дійсності, – таке визначення поняття “метод” частіш за все зустрічається в літературі. Треба лише додати, що ця система прийомів та операцій має бути визнана науковим співтовариством, як обов(язкова норма, що регулює поведінку дослідника Від будь-якої сфери людської діяльності наука відрізняється своїми цілями, засобами, мотивами та умовами, в яких наукова робота здійснюється. Мета науки – досягнення істини, а спосіб досягнення істини – наукове дослідження. Дослідження, відмінно від стихійних форм пізнання навколишнього світу, засновано на нормі діяльності – науковому методі. Його здійснення передбачає усвідомлення та фіксацію цілей дослідження, засобів дослідження (методологію, підхід, методи, методики), орієнтацію дослідження на відтворюваність результату. Розрізняють емпіричне та теоретичне дослідження, хоч розділення це умовне. Як правило, більшість досліджень має теоретично-емпіричний характер. Будь-яку дослідження здійснюється не ізольовано, а в рамках цілісної наукової програми, чи з метою розвитку наукового напрямку. Дослідження за їх характером можна розподілити на фундаментальні та прикладні, монодисциплінарні та міждисциплінарні, аналітичні та комплексні тощо. Фундаментальне дослідження спрямоване на пізнання дійсності без врахування практичного ефекту від застосування знань. Прікладне дослідження впроваджується з метою отримання знання, яку має бути використане для рішення конкретної практичної задачі. Монодісциплінарні дослідження проводяться в рамках окремої науки (у даному випадку – психології). Як і міждисциплінарні, ці дослідження вимагають участі фахівецьів різних галузей і проводяться на перетині декількох наукових дисциплін. До цієї групи можна зарахувати генетичні дослідження, дослідження в сфері інженерної психофізіології, а також дослідження на перетині етнопсихології та соціології. Комплексні дослідження проводяться за допомогою системи методів та методик, використовуючи які, вчені намагаються охопити максимально (чи оптимально) можливу кількість значимих параметрів дійсності, що досліджується. Однофакторне, чи аналітичне, дослідження спрямоване на виявлення одного, найсуттєвішого, на думання дослідника, аспекту дійсності.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |