Види та класифікація експериментів

Види експериментів:

Лабораторній експеримент проводитися в спеціально організованих умовах, що відрізняються від реальних. При цьому звичайно застосовуються технічні засоби і спеціальна апаратура. Дії досліджуваних визначаються інструкціями.

Переваги «+»:

1. Забезпечується висока точність результатів;

2. Створюються оптимальні умови для досліджень психологічних явищ;

3. Здійснюється майже повний контроль за всіма змінними;

4. Можліві повторні дослідження в аналогічних умовах.

Недоліки «-»:

1. Умові діяльності досліджуваних не відповідають реальним;

2. Досліджувані знають про тих, що вони є об'єктами досліджень.

Багато значимих досягнень психологічної науки завдячують використанню лабораторних експериментів. Однак далеко не завжди отримані при цьому результати можна правомірно переносити в оточуючу дійсність.

Пріродній експеримент проводитися в реальних умовах при цілеспрямованому варіюванні деяких з них.

Часто використовується для вивчення особливостей поведінки.

За характером дії дослідника розрізняють констатуючий і формуючий експерименти.

Констатуючий експеримент передбачає виявлення існуючих психічних особливостей або рівнів розвитку відповідних, якостей, а також констатацію відношень причин і наслідків.

Формуючий експеримент передбачає активний, цілеспрямований вплив дослідника на досліджуваних з тим, щоб виробити певні властивості або якості. Це дозволяє розкрити механізми, динаміку, закономірності утворення психічних феноменів, визначити умови їхнього ефективного розвитку.

Від ступеня розробленості проблеми виділяють експерименти:

- пошукові, спрямовані на одержання принципово нових результатів в малодослідженій галузі. Такі експерименти проводяться, коли невідомо, чи існує причинно-наслідковий зв'язок між незалежними і залежними змінними, або в тих випадках, коли не встановлений характер залежної змінної.

- уточнюючі, метою яких є визначення між поширення дія певної теорії або закону. При цьому звичайно в порівнянні з вихідними експериментами варіюються умови, методика, об'єкти дослідження.

- критичні, організуються з метою спростування існуючої теорії або закону новими фактами;

- відтворювальні, передбачають точне повторення експериментів попередників для визначення вірогідності, надійності й об'єктивності отриманих ними результатів.

1. «Дітіна-Ікс». Три групи дорослих попросили пограти з дітьми, які булі одягнені в однакову жовту форму і описати їх. Одним говорили, що це дівчата, іншим – хлопці, третім – не вказували стати. Перші – пропонували грати лялями і описували їх як ніжних і лагідних, другі пропонували грати у футбол, описували як мужніх, треті угадували стати не точніше, як би це сталося випадковим чином.

2. Запорожець розпитував дошкільників про маловідомі їм явища, почасти, чому одні предмети тонути, а інші плавають. Після фантастичних відповідей пропонував кидати їм у воду різні предмети (маленький гвіздок, великий дерев’яний брусок). Спочатку діти угадували, потім навчились роздумувати послідовно і логічно. У них з'явилася здатність до простіших форм індукції і дедукції.

3. У експериментах С. Мілграма одна людина чи компанія в 2, 3, 4, 5, 10, 15 людей зупинялись посеред людного нью-йоркського тротуару і дивувалися вгору. При цьому навколо них збирались прохожі і також задирали голови. Віяснілось, що відсоток приєднавшихся збільшувався із збільшенням розміру групи до п’яти людей.

Поиск по сайту: