Про затвердження Положення про штаб з ліквідації надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру

Відповідно до статті 18 Закону України "Про аварійно-рятувальні служби" (1281-14) Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

Затвердити Положення про штаб з ліквідації надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, що додається.

Прем'єр-міністр України А.КІНАХ

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 19 серпня 2002 р. N 1201

ПОЛОЖЕННЯ

про штаб з ліквідації надзвичайної ситуації

техногенного та природного характеру

1. Це Положення визначає засади функціонування штабу з ліквідації надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Штаб з ліквідації надзвичайної ситуації (далі - НС) є робочим органом ліквідації НС.

Залежно від рівня НС утворюється відповідно:

• штаб з ліквідації НС загальнодержавного рівня;
• штаб з ліквідації НС регіонального рівня;
• штаб з ліквідації НС місцевого рівня;
• штаб з ліквідації НС об'єктового рівня.

2. Штаб з ліквідації НС утворюється уповноваженим керівником з ліквідації надзвичайної ситуації, призначеним згідно із статтею 18 Закону України “Про аварійно-рятувальні служби”.

До роботи в штабі залежно від рівня НС залучаються керівники аварійно-рятувальних служб та формувань, що беруть участь у ліквідації НС, спеціалісти відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками).

Персональний склад штабу з ліквідації НС визначає уповноважений керівник з ліквідації НС, який забезпечує його діяльність та встановлює режим роботи.

3. У своїй діяльності штаб з ліквідації НС залежно від її рівня взаємодіє із спеціальною Урядовою комісією з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру або спеціальною комісією з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру регіонального, місцевого та об’єктового рівня.

4. Основним завданням штабу з ліквідації НС є безпосередня організація і координація аварійно-рятувальних робіт з ліквідації НС.

5. Штаб з ліквідації НС відповідно до покладених на нього завдань:

• визначає зону ураження НС, кількість і місця перебування в ній людей, організовує їх рятування та подання медичної допомоги;
• збирає дані про обстановку в зоні НС, аналізує та узагальнює їх;
• визначає головний напрям ліквідації НС, приймає рішення щодо проведення аварійно-рятувальних робіт, захисту населення і території від її наслідків, забезпечення життєдіяльності постраждалого населення;
• розробляє оперативні плани ліквідації НС та її наслідків, зосереджує в районі НС необхідні сили і технічні засоби та своєчасно вводить їх у дію;
• визначає кількість і склад аварійно-рятувальних формувань, необхідних для ліквідації НС, порядок і терміни їх залучення згідно з планами реагування на НС і планами взаємодії;
• організовує взаємодію аварійно-рятувальних служб та формувань, залучених до ліквідації НС, з метою ефективного використання їх потенціалу;
• здійснює керівництво роботами з ліквідації НС;
• веде облік робіт, що були проведені аварійно-рятувальними службами та формуваннями під час ліквідації НС;
• веде облік загиблих та постраждалих унаслідок НС;
• здійснює інформування населення про наслідки та прогноз розвитку НС, хід її ліквідації та правила поведінки в зоні НС;
• веде оперативно-технічну документацію та складає звіт для подання органові, що призначив уповноваженого керівника з ліквідації НС.

6. Під час ліквідації НС у підпорядкування уповноваженого керівника з ліквідації НС переходять усі аварійно-рятувальні служби та формування, що залучаються до ліквідації НС. Розпорядження уповноваженого керівника з ліквідації НС відповідно до законодавства є обов’язковими для виконання суб’єктами — учасниками ліквідації НС, а також громадянами, підприємствами, установами та організаціями, які знаходяться в зоні НС.

7. Залежно від обставин, що склалися в зоні НС, уповноважений керівник з ліквідації НС самостійно приймає рішення щодо:

• проведення евакуаційних заходів, крім загальної або часткової евакуації населення;
• зупинення діяльності об’єктів, що знаходяться в зоні НС, незалежно від форми власності і підпорядкування, обмеження доступу на територію цієї зони;
• залучення в установленому порядку до проведення робіт аварійно-рятувальних формувань громадських організацій та окремих громадян за їх згодою, необхідних транспортних та інших технічних засобів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, які знаходяться в зоні НС;
• зупинення аварійно-рятувальних робіт у разі підвищення рівня загрози життю рятувальників та інших осіб, які беруть участь у ліквідації НС.

8. Ніхто не має права втручатися в діяльність штабу з ліквідації НС до відсторонення в установленому порядку уповноваженого керівника від виконання обов’язків та взяття на себе керівництва ліквідацією НС або призначення іншого уповноваженого керівника з ліквідації НС.

9. Штаб з ліквідації НС забезпечується комплектом аварійно-рятувальної документації на електронних (паперових) носіях, засобами постійного зв’язку з відповідними центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, які беруть участь у ліквідації НС.

Працівникам штабу з ліквідації НС забезпечується доступ до інформаційних ресурсів Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань НС.

10. Під час ліквідації НС залежно від її рівня штабом з ліквідації НС ведеться оперативно-технічна документація:

• карта (схема) зони НС;
• оперативний журнал з ліквідації НС;
• оперативні плани ліквідації НС;
• журнал обліку особового складу підрозділів аварійно-рятувальних служб (формувань) та інших осіб, залучених до ліквідації НС;
• журнал обліку аналізів проб (повітря, води та ґрунту), який ведеться у разі потреби, залежно від виду НС;
• план матеріально-технічного забезпечення ліквідації.

11. Після ліквідації надзвичайної ситуації працівники штабу з ліквідації НС систематизують документи, формуючи архівну справу у двох примірниках. Уповноважений керівник з ліквідації НС подає органу, що його призначив, звіт щодо прийнятих рішень і стан справ під час ліквідації НС.

12. За працівниками штабу з ліквідації НС на час виконання покладених на них обов’язків зберігається заробітна плата за основним місцем роботи.

13. Матеріально-технічне забезпечення роботи штабу з ліквідації НС і його працівників здійснюється відповідно до законодавства.

Додаток 20.

МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ

ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

ВИТЯГ ІЗ НАКАЗУ

«Про затвердження типових положень про функціональну та територіальну підсистеми єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру»

Типове положення

про функціональну підсистему єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

Це Положення визначає принципи створення функціональної підсистеми єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, основні завдання, склад сил і засобів, порядок виконання завдань і взаємодії структурних підрозділів, а також регулює основні питання діяльності підсистем.

У Положенні наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

функціональна підсистема єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (далі - функціональна підсистема) - складова частина єдиної державної системи, створюється на базі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, включає їх регіональні та місцеві структурні підрозділи, підпорядковані державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють у межах своєї компетенції нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат;

структурний підрозділ функціональної підсистеми – складова частина функціональної підсистеми;

сили і засоби функціональної підсистеми - військові, спеціальні і спеціалізовані цивільні підрозділи з їх оснащенням, наглядові органи та інформаційні бази структурних підрозділів, недержавні (добровільні) рятувальні формування, призначені або залучені до виконання завдань щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

орган управління функціональною підсистемою – міністерство або інший центральний орган виконавчої влади, його уповноважений структурний підрозділ, призначений в межах своєї компетенції для безпосереднього керівництва діяльністю щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

аварійно (пошуково) рятувальна служба функціональної підсистеми - структурний підрозділ міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, призначений для організації та здійснення в межах його компетенції заходів щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвело (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат;

реагування на надзвичайні ситуації - скоординовані дії структурних підрозділів функціональної підсистеми щодо реалізації планів дій (аварійних планів), уточнених в умовах конкретного виду та рівня надзвичайної ситуації з метою надання невідкладної допомоги потерпілим, усунення загрози життю та здоров'ю людей;

запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом'якшення її можливих наслідків.

Основною метою створення функціональної підсистеми є забезпечення реалізації в окремій галузі економіки державної політики у сфері запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, цивільного захисту населення.

Завдання функціональної підсистеми визначаються відповідно до функцій міністерства та інших центральних органів виконавчої влади згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. N 1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру" та можуть являти собою:

• розроблення в межах своєї компетенції загальнодержавних нормативно-правових і галузевих нормативних актів, а також норм, правил та стандартів з питань запобігання надзвичайним ситуаціям та забезпечення захисту населення і територій від їх наслідків;
• забезпечення готовності структурних підрозділів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підпорядкованих їм сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;
• забезпечення реалізації заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;
• навчання населення, в межах своєї компетенції, щодо поведінки та дій у разі виникнення надзвичайної ситуації;
• розроблення і реалізацію цільових і науково-технічних програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпечення сталого функціонування підпорядкованих підприємств, установ та організацій, зменшення можливих матеріальних втрат;
• збирання і аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації, видання інформаційних матеріалів з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій;
• прогнозування і оцінку соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій, визначення на основі прогнозу потреби в силах, засобах, матеріальних та фінансових ресурсах;
• створення, раціональне збереження і використання на підпорядкованих підприємствах, в установах та організаціях резервів запасів матеріальних ресурсів;
• проведення у межах своєї компетенції державної експертизи, забезпечення нагляду за дотриманням вимог щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій;
• своєчасне та достовірне оповіщення населення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, фактичну обстановку і вжиті заходи;
• захист населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій;
• проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації надзвичайних ситуацій;
• організацію життєзабезпечення постраждалого населення;
• пом'якшення можливих наслідків надзвичайних ситуацій у разі їх виникнення;
• здійснення заходів щодо соціального захисту населення, яке постраждало від надзвичайних ситуацій, проведення гуманітарних акцій;
• реалізацію визначених законодавством прав у сфері захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій, в тому числі осіб (чи їх сімей), що брали безпосередню участь у ліквідації цих ситуацій;
• участь у міжнародному співробітництві у сфері цивільного захисту населення.

Функціональна підсистема складається з постійно діючих структурних підрозділів і мають чотири рівні - загальнодержавний, регіональний, місцевий та об'єктовий.

Окремі підсистеми, враховуючи особливості структурної побудови галузі, можуть не мати місцевого рівня.

Функціональну підсистему створюють міністерства та інші центральні органи виконавчої влади для організації роботи, пов'язаної із запобіганням надзвичайним ситуаціям та захистом населення і територій від їх наслідків.

За надзвичайних ситуацій сили і засоби функціональної підсистеми на регіональному, місцевому та об'єктовому рівні підпорядковуються в межах, що не суперечать законодавству, органам управління територіальної підсистеми єдиної державної системи.

Організаційна структура та порядок діяльності функціональної підсистеми і підпорядкованих їм сил і засобів визначаються в положеннях про них, які затверджуються відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади за погодження з Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Органи управління функціональної підсистеми

Діяльність функціональної підсистеми узгоджується на різних рівнях координувальними органами єдиної державної системи, до яких належать:

1) на загальнодержавному рівні:

• Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - Державна комісія);
• Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення;

2) на регіональному рівні - відповідні комісії Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - регіональні комісії);

3) на місцевому рівні - відповідні районні комісії і комісії виконавчих органів рад (сільські, селищні, міські, районі в містах) з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - місцеві комісії);

4) на об'єктовому рівні - комісії з питань надзвичайних ситуацій об'єкта (далі - об'єктова комісія).

Державні, регіональні, місцеві та об'єктові комісії (залежно від рівня надзвичайної ситуації) забезпечують безпосереднє керівництво реагуванням на надзвичайну ситуацію або на загрозу її виникнення.

Функціональна підсистема має постійні органи управління щодо розв'язання завдань у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту населення і територій від їх наслідків, систему повсякденного управління, сили і засоби, системи інформаційного забезпечення.

Постійними органами управління функціональної підсистеми з надзвичайних ситуацій є:

• на загальнодержавному рівні - міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, їх уповноважені структурні підрозділи з питань надзвичайних ситуацій, які виконують керівництво згідно з затвердженими положеннями про них і відповідно до переліку функцій, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. N 1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру";
• на регіональному рівні - регіональні уповноважені органи з питань надзвичайних ситуацій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;
• на місцевому рівні - місцеві уповноважені органи з питань надзвичайних ситуацій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;
• на об'єктовому рівні - структурні підрозділи підприємств, установ та організацій або спеціально призначені особи з питань надзвичайних ситуацій.

До системи повсякденного управління функціональною підсистемою входять оснащені необхідними засобами зв'язку, оповіщення, збирання, аналізу і передачі інформації:

• центри управління у надзвичайних ситуаціях міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, оперативно-чергові служби уповноважених структурних підрозділів з питань надзвичайних ситуацій на всіх рівнях;
• диспетчерські служби міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, державних підприємств, установ та організацій.

Інформаційне забезпечення функціональної підсистеми здійснюється:

§ центром управління за надзвичайних ситуацій Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

§ силами і засобами Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій (далі - Урядова інформаційна система) із залученням технічних засобів і студійних комплексів Мінінформу;

§ інформаційними центрами і центрами управління за надзвичайних ситуацій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

§ центрами управління за надзвичайних ситуацій Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, їх уповноваженими органами з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення;

§ інформаційними службами підприємств, установ та організацій і потенційно небезпечних об'єктів із залученням засобів зв'язку і передачі даних.

Порядок збирання інформації з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій і обміну цією інформацією між центрами управління за надзвичайних ситуацій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з центральними і місцевими органами виконавчої влади, уповноваженими органами з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, підпорядкованими підприємствами, установами та організаціями визначається Регламентом інформаційного обміну між користувачами Урядової інформаційної системи, затвердженим постійним органом управління функціональної підсистеми.

Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, відповідні органи управління функціональної підсистеми на підпорядкованих підприємствах, установах та організаціях можуть установлювати один з таких режимів дій функціональної підсистеми:

Ø режим повсякденної діяльності - при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);

Ø режим підвищеної готовності - при істотному погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення надзвичайної ситуації);

Ø режим діяльності за надзвичайної ситуації - при реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них;

Ø режим діяльності у надзвичайному стані запроваджується в Україні або на окремих її територіях у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України "Про надзвичайний стан".

Основні заходи, що реалізуються функціональною підсистемою:

1) у режимі повсякденної діяльності:

• ведення спостереження і здійснення контролю за станом довкілля, обстановкою на підвідомчих потенційно небезпечних об'єктах і прилеглій до них території;
• розроблення і виконання цільових і науково-технічних програм і заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпечення безпеки і захисту населення, зменшення можливих матеріальних втрат, забезпечення сталого функціонування об'єктів економіки та збереження національної культурної спадщини в разі виникнення надзвичайної ситуації;
• удосконалення процесу підготовки персоналу уповноважених структурних підрозділів з питань надзвичайних ситуацій, підпорядкованих підприємств, установ та організацій, сил, населення;
• організація навчання населення, в межах своєї компетенції, методам і користуванню засобами захисту, правильним діям у цих ситуаціях;
• здійснення цільових видів страхування в межах, що не суперечать законодавству та відповідають функціям даного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади;
• оцінка загрози виникнення надзвичайної ситуації та можливих її наслідків;

2) у режимі підвищеної готовності: здійснення заходів, визначених для режиму повсякденної діяльності, і додатково:

• формування оперативних груп для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення надзвичайної ситуації, підготовка пропозицій щодо її нормалізації;
• посилення роботи, пов'язаної з веденням спостереження та здійсненням контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглій до них території, прогнозуванням можливості виникнення надзвичайної ситуації та її масштабів;
• розроблення комплексних заходів щодо захисту населення і територій, їх виконання, при потребі, забезпечення стійкого функціонування об'єктів галузі;
• приведення до стану підвищеної готовності наявних сил і засобів та залучення додаткових сил, уточнення планів їх дії і переміщення, у разі потреби, в район можливого виникнення надзвичайної ситуації;
• проведення заходів щодо запобігання виникненню надзвичайної ситуації;
• запровадження цілодобового чергування членів Державної, регіональної, місцевої чи об'єктової комісій (залежно від рівня надзвичайної ситуації);

3) у режимі діяльності за надзвичайної ситуації:

• організація захисту населення і територій;
• переміщення оперативних груп у район виникнення надзвичайної ситуації;
• організація роботи, пов'язаної з локалізацією або ліквідацією надзвичайної ситуації, із залученням відповідних сил і засобів;
• визначення межі території, на якій виникла надзвичайна ситуація;
• організація робіт, спрямованих на забезпечення сталого функціонування об'єктів економіки та об'єктів першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;
• здійснення постійного контролю за станом довкілля на території, що зазнала впливу наслідків надзвичайної ситуації, обстановкою на аварійних об'єктах і прилеглій до них території;
• інформування вищестоящих органів управління щодо рівня надзвичайної ситуації та вжитих заходів, пов'язаних з реагуванням на цю ситуацію, оповіщення населення та надання йому потрібних рекомендацій щодо поведінки в умовах, які склалися;

4) у режимі діяльності за надзвичайного стану – здійснення заходів, передбачених Законом України "Про надзвичайний стан".

Поиск по сайту: