Хід виконання та оформлення курсової роботи

Курсова робота виконується на аркушах формату А4 розбірливим почерком, без скорочень або друкують на аркуші білого паперу формату А4 (210x297 мм) через півтора міжрядкових інтервали — для комп'ютера (розмір шрифту — 14). На сторінці має бути не більше 28-30 рядків і витримані такі поля: ліве — 30 мм, праве — 15 мм, верхнє і нижнє — по 20 мм.. Графічна частина кожного завдання виконується на окремих аркушах. Рішення, що приймаються та документація, яка оформлюється при вирішенні завдання, повинні супроводжуватись коментарями, а у разі необхідності, чіткими логічними обґрунтуваннями і посиланнями на пункти законодавчих та нормативних актів.

Обсяг курсової роботи має бути до 25-30 друкованих сторінок, включаючи титульний аркуш, додатки, схеми, зміст роботи. Список літератури не включається у обсяг курсової роботи. Враховуючи особливості теми курсової роботи, за погодженням з викладачем, можуть мати місце відступи від вказаних вимог.

При визначенні номеру завдання курсант (студент, слухач) користується номером своєї залікової книжки. Сума останніх двох цифр у номері залікової книжки відповідає номеру завдання у переліку. Наприклад: номер залікової книжки 1056 – номер завдання у переліку – 11. Слухачі факультету заочного навчання (факультету заочного та дистанційного навчання) можуть використовувати для захисту курсової роботи конкретні приклади надзвичайних ситуацій у своїх областях та документацію по реагуванню на них.

Після підбору і вивчення зібраної літератури, визначення плану курсової роботи слід приступати до викладення матеріалу, який являє собою узагальнення та систематизацію зібраного матеріалу роботи. Саме при викладенні матеріалу в повній мірі проявляються навики до самостійної роботи, вміння систематизувати та аналізувати зібраний матеріал, робити висновки та пропозиції.

При викладенні матеріалу слід звернути увагу на:

o самостійність у підході до матеріалу, що викладається;

o правильне цитування літератури, що використовується, з обов'язковим посиланням на джерела;

o використання всієї рекомендованої літератури, враховуючи можливі зміни чинного законодавства;

o написання курсової роботи за планом роботи;

o повноту розкриття змісту всіх питань теми;

o чіткість та ясність викладення

o логічність та послідовність викладання;

o грамотність роботи.

Викладати матеріал у курсовій роботі рекомендується у безособовій формі висловлювання (напр., "вважаємо", "думаємо", "рахуємо" та ін.).

Матеріал при викладенні повинен бути рівномірно розподілений між розділами.

При використанні цитат слід пам’ятати, що вони необхідні для підтвердження думки автора курсової роботи або ж для висловлювання своєї думки на противагу іншій. Ними зловживати не слід.

Курсову роботу подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису, друкованого тексту, підшитого у папку.

Курсова робота має бути підписана курсантом (студентом, слухачем) в кінці "закінчення" перед "списком літератури".

Курсова робота складається з таких елементів:

Титульний аркуш оформляється згідно зі зразком (додаток 1.);

Після титульного аркуша оформляється зміст роботи, який включає в себе вступ, основну частину (розділи і підрозділи), закінчення, додатки (якщо вони є), список літератури

Вступ є обов'язковою частиною курсової роботи, який за обсягом не повинен перевищувати трьох друкованих сторінок. У ньому обґрунтовується актуальність вибраної теми, дається стисла характеристика стану проблеми, вказується завдання курсової роботи, дається коротка характеристика надзвичайних ситуацій вашого типу (у відповідності до власного завдання з обов’язковим наведенням статистичних даних);

Основна частина курсової роботи складається із розділів та підрозділів (останні можуть складатися із пунктів). Кожний розділ починається з нової сторінки.

Курсантам (слухачам), студентам слід мати на увазі, що до вступу і закінчення слід приступати після того, як повністю готова основна частина курсової роботи.

Закінчення є обов'язковою частиною курсової роботи, в якій викладаються найбільш важливі висновки та пропозиції, отримані автором при підготовці і написанні роботи.

Назви структурних частин курсової роботи ("зміст", "вступ", "розділ", "закінчення", "список літератури") друкуються великими літерами симетрично до тексту. Кожну структурну частину роботи слід починати з нової сторінки. Нумерацію сторінок, глав, підрозділів, пунктів проставляють арабськими цифрами без знаку №.

Слід мати на увазі, що першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, на якому нумерація сторінки не ставиться, але враховується при нумерації наступної сторінки. Нумерація сторінок проставляється у нижньому правому куті без крапки в кінці.

Розділи діляться на підрозділи, а останні можуть ділитися на пункти.

Наприклад:

Розділ 1. Порядок подання інформації у режимі підвищеної готовості та у режимі надзвичайної ситуації техногенного характеру - вибух на складі боєприпасів навчального центру „Оршанець” Державної прикордонної служби, розташованому біля залізничної с. Геронимівка.

1.1

1.1.1.

У відповідності до власного завдання необхідно описати всі дії керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування згідно з алгоритмом реагування у випадках загрози та виникнення НС (Рис.1.) та оформити відповідні документи (Додатки 2-8).

Якщо в ході написання курсової роботи студент робить схеми, графіки, таблиці або додає до роботи зразки документів, вони повинні оформлятися в частині "додатки" після "закінчення". Додатки нумеруються у правому верхньому куті (Додаток 1, Додаток 2, Додаток 3 і т.д.). В тексті курсової роботи вказується: (див. Додаток 1). Одночасно робиться нумерація сторінок додатків (за загальним правилом у нижньому правому куті) і вони включаються в обсяг курсової роботи.

Важливе значення має правильне оформлення посилань на джерела та матеріали, які курсант, слухач, студент використовує при написанні курсової роботи. Існує декілька варіантів оформлення посилань.

І. Посилання оформлюються в кінці кожної сторінки під горизонтальною лінією. Нумерація посилань на кожній сторінці починається спочатку.

Наприклад:

Об'єктами класифікації у ДКНС є надзвичайні ситуації (далі - НС), які визначаються як порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження чи іншою небезпечною подією, що призвели (можуть призвести) до загибелі людей та значних матеріальних втрат.

1. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019 – К., 2001.— С.2.

ІІ. Нумерація всіх посилань з визначенням номера джерела даного посилання у списку літератури. У такому разі посилання оформлюється у квадратних дужках з указанням сторінки. При такому способі посилання у кінці сторінки не вказуються.

Наприклад:

Залежно від обсягів заподіяних наслідків, техніч­них і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквіда­ції, надзвичайна ситуація класифікується як державно­го, регіонального, місцевого або об'єктового рівня. [ 12, с. 4 ].

При цьому слід мати на увазі, що оформлення списку літератури є важливою складовою написання курсової роботи. В список включаються тільки ті джерела, які опрацьовано при написанні курсової роботи і на які зроблено посилання в самій роботі. Список літератури в загальний обсяг курсової роботи не включається, але нумерація сторінок продовжується.

Основний зміст курсової роботи виконується у вигляді модулів. Роботу з кожним модулем необхідно починати з вивчення графічної моделі, яка виконана на окремому аркуші (Рис.1.).

В кожному із модулів розгортаються певні дій управління. Чотири простори – чотири модулі. Зазначений підхід обумовлений складністю побудови процесу управління та розумінням „управління у сфері цивільного захисту” як управління складною системою.

Виконання курсової роботи передбачає просування по змісту від першого до останнього модуля (від М-1 до М-4).

Кожний модуль складається із схеми, яка є частиною загальної базової схеми процесу управління та текстового матеріалу модуля.

Звернення до графічної моделі полегшує осмислення завдань та дозволить розв’язувати їх в узагальненому вигляді. Таким чином напрацьовується універсальні способи діяльності, які в майбутньому можуть бути легко перенесені на розв’язання будь-якого конкретного завдання.

Перехід від одного модуля до іншого передбачає проведення спочатку ретельного порівняльного аналізу графічних схем кожного модуля. Його головна мета - з’ясувати, які нові елементи системи управління містить новий модуль у порівнянні із попереднім.

На рис.1. відображено узагальнений алгоритм реагування у випадках загрози та виникнення НС, розроблений на основі аналізу змісту вимог основних законодавчих та нормативно-правових документів.

Перший блок Алгоритму (модуль 1) визначає порядок подання інформації у режимі підвищеної готовості та у режимі надзвичайної ситуації відповідно до розділу ІІІ Плану реагування на НС державного рівня затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.01р. №1567 (далі – План реагування на НС).

Курсант, студент, слухач на цьому етапі виконання курсової роботи повинен визначити черговість та терміни подання та проходження інформації про НС (у відповідності з власним завданням). Також необхідно отриману інформацію про НС внести до журналу обліку та реєстрації НС (додаток 2.), та підготувати інформацію про НС у центральні органи виконавчої влади (МНС України) за зразком (додатки 5,6).

(відповідно до розділу ІІІ Плану реагування на НС державного рівня затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.01р. №1567 (далі – План реагування на НС).

Пояснення

У режимі підвищеної готовності:

оперативно-черговими та диспетчерськими службами органів управління Системи негайно здійснюється оповіщення органів управління, сил та засобів Системи;

оперативно-чергові (диспетчерські) служби переводяться на посилений режим роботи, розгортаються пункти управління, на яких розміщуються відповідні органи управління, приводиться у готовність система зв’язку та обміну інформацією;

Інформація про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації державного рівня, її можливі наслідки в установленому порядку і в установлені терміни обов’язково подається до оперативно-чергової служби МНС через оперативно-чергові (диспетчерські) служби органів управління функціональних і територіальних підсистем Системи по вертикалі управління — від об’єктового до місцевого, регіонального і державного рівня.

Термін проходження інформації від органу управління Системи об’єктового рівня до державного не повинен перевищувати 1 години, а передачі інформації від оперативно-чергової (диспетчерської) служби центрального і місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації (незалежно від форми власності і господарювання) до оперативно-чергової служби МНС — 5 хвилин.

Відповідальність за оповіщення і своєчасне, повне та об’єктивне інформування про загрозу або виникнення НС покладається на керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади.

Оперативно-чергова служба МНС інформує про загрозу або факт виникнення НС державного рівня (масштабу) і заходи, що здійснюються і плануються:

Міністра та посадових осіб МНС (за списком) — негайно;

Адміністрацію Президента України, Кабінет Міністрів України, заінтересовані центральні органи виконавчої влади — протягом години;

оперативну та мобільну оперативну групи МНС, особовий склад міжвідомчого оперативного штабу — протягом 30 хвилин;

місцеві держадміністрації та органи місцевого самоврядування, на території яких може вплинути НС або її наслідки, а також оперативних чергових відповідних управлінь (головних управлінь) з питань надзвичайних ситуацій Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міськдержадміністрацій (далі — регіональні управління) — протягом півтори години.

Оповіщення населення про загрозу виникнення НС і порядок подальших дій здійснюється оперативним черговим пункту управління (об’єкта N 1) та усіма оперативно-черговими (диспетчерськими) службами органів управління територіальних підсистем Системи, розташованих на територіях, де існує загроза виникнення або впливу наслідків НС, шляхом передачі через засоби масової інформації повідомлень про обстановку, що склалася, і необхідні дії.

Тексти повідомлень, призначені для населення, передаються державною мовою і мовою, якою користується більшість населення у регіоні.

У населених пунктах, де не здійснюється цілодобове чергування оперативно-чергових (диспетчерських) служб органів управління Системи, оповіщення населення здійснюють чергові органів МВС.

Другий блок Алгоритму (модуль 2) визначає дії керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування по створенню спеціальних комісій з ліквідації НС, призначення Уповноваженого керівника та створення Штабу з ліквідації НС.

Курсант, студент, слухач на цьому етапі виконання курсової роботи повинен, спираючись на визначений рівень НС, оформити матеріали засідання відповідної комісії ТЕБ та НС (протокол засідання комісії оформлюється у довільній формі відповідно до загальних вимог) у якому розглядаються питання по створенню спеціальних комісій з ліквідації НС, призначення уповноваженого керівника та створення Штабу з ліквідації НС. Також підготувати інформацію про вжиті заходи по реагуванню на НС від голови відповідної комісії ТЕБ та НС у центральні органи виконавчої влади (КМУ) за зразком (додаток 5), та звернення до населення з інформацією про НС (додаток 7.).

Пояснення

Для загальної координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади рішенням Кабінету Міністрів України утворюється спеціальна Урядова комісія з ліквідації надзвичайної ситуації (далі — Урядова комісія) та призначається керівник ліквідації НС. Для ліквідації надзвичайної ситуації залежно від її рівня уповноваженим керівником з ліквідації цієї ситуації призначається:

Кабінетом Міністрів України у разі виникнення надзвичайної ситуації державного рівня - Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністр чи керівник одного з центральних органів виконавчої влади або його перший заступник;

Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями у разі виникнення надзвичайної ситуації регіонального рівня — перший заступник або один із заступників Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або керівник відповідного територіального органу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення;

районною державною адміністрацією, виконавчим органом міської ради у разі виникнення надзвичайної ситуації місцевого рівня — один із заступників голови районної державної адміністрації, виконавчого органу міської ради або керівник відповідного місцевого органу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення;

виконавчим органом сільської, селищної ради або відповідно керівником підприємства, установи, організації у разі виникнення надзвичайної ситуації об’єктового рівня — один із керівників сільської, селищної ради або підприємства, установи та організації відповідно до затвердженого розподілу обов’язків.

Уповноважений керівник з ліквідації надзвичайної ситуації утворює робочий орган — штаб з ліквідації надзвичайних ситуацій. Положення про штаб з ліквідації надзвичайних ситуацій затверджується Кабінетом Міністрів України.

Уповноважений керівник з ліквідації надзвичайної ситуації призначається з урахуванням заздалегідь розроблених планів реагування на надзвичайні ситуації. Зазначеними планами обов'язково передбачається спеціальне навчання і періодичне тренування осіб, які можуть призначатися уповноваженими керівниками з ліквідації надзвичайних ситуацій

Робочим органом Урядової комісії є міжвідомчий оперативний штаб (далі — штаб), до роботи в якому залучаються посадові особи структурних підрозділів МНС і представники інших центральних органів виконавчої влади. Персональний склад штабу визначається на етапі планування керівниками міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання).

Порядок та режим роботи штабу встановлює призначений Урядовою комісією керівник ліквідації НС.

Штаб з ліквідації надзвичайної ситуації (далі - НС) є робочим органом ліквідації НС. Термін збору штабу: у робочий час — 30 хвилин, у неробочий — 1 година 30 хвилин. Місце роботи штабу — Кризовий центр МНС.

Залежно від рівня НС утворюється відповідно:

штаб з ліквідації НС загальнодержавного рівня;

штаб з ліквідації НС регіонального рівня;

штаб з ліквідації НС місцевого рівня;

штаб з ліквідації НС об'єктового рівня.

Персональний склад штабу з ліквідації НС визначає уповноважений керівник з ліквідації НС, який забезпечує його діяльність та встановлює режим роботи.

У своїй діяльності штаб з ліквідації НС залежно від її рівня взаємодіє із спеціальною Урядовою комісією з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру або спеціальною комісією з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру регіонального, місцевого та об’єктового рівня.

Основним завданням штабу з ліквідації НС є безпосередня організація і координація аварійно-рятувальних робіт з ліквідації НС.

Ніхто не має права втручатися в діяльність штабу з ліквідації НС до відсторонення в установленому порядку уповноваженого керівника від виконання обов’язків та взяття на себе керівництва ліквідацією НС або призначення іншого уповноваженого керівника з ліквідації НС.

Під час ліквідації НС залежно від її рівня штабом з ліквідації НС ведеться оперативно-технічна документація:

карта (схема) зони НС;

оперативний журнал з ліквідації НС (додаток 1);

оперативні плани ліквідації НС (додаток 2);

журнал обліку особового складу підрозділів аварійно-рятувальних служб (формувань) та інших осіб, залучених до ліквідації НС;

журнал обліку аналізів проб (повітря, води та грунту), який ведеться у разі потреби, залежно від виду НС;

план матеріально-технічного забезпечення ліквідації НС.

Керівництво організацією та проведенням робіт у зоні НС до прибуття Уповноваженого керівника покладається на комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та НС держадміністрації, на територіїякої виявлено об'єктивні передумови або факт виникнення НС

Третій блок Алгоритму (модуль 3) визначає дії керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування по переведенню органів управління, сил і засобів функціональних та територіальних підсистем Єдиної державної системи запобігання і реагування на НС (розділ IV Плану реагування на НС).

Курсант, студент, слухач на цьому етапі виконання курсової роботи повинен, підготувати план заходів по реагуванню на НС (додаток 8). Також підготувати інформацію про вжиті заходи по реагуванню на НС від начальника ГУМНС в області у центральні органи виконавчої влади (МНС України) за зразком (додаток 5).

Пояснення

У разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної та гідрометеорологічної обстановки або отримання інформації (прогнозу) про можливість виникнення НС державного рівня, а також у разі раптового її виникнення вводиться режим підвищеної готовності:

керівниками міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання) — для органів управління функціональних підсистем Системи;

керівниками місцевих органів виконавчої влади, територіям яких загрожує НС, — для органів управління територіальних підсистем Системи, підпорядкованих і розміщених на цій території структурних підрозділів функціональних підсистем Системи.

Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій переводиться у режим підвищеної готовності та у режим надзвичайної ситуації за рішенням голови цієї Комісії.

Переведення у режим підвищеної готовності та у режим надзвичайної ситуації структурних підрозділів апарату МНС, аварійно-рятувальних підрозділів військ Цивільної оборони (далі — військ ЦО) та спеціалізованих формувань МНС здійснюється за рішенням Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

В окремих випадках до вирішення завдань реагування на НС державного рівня згідно із законодавством можуть залучатися частини і підрозділи Збройних Сил та інших військових формувань, які приводяться у режим підвищеної готовності.

У режим підвищеної готовності також приводяться:

комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міськдержадміністрацій;

оперативні групи, створені центральним органом виконавчої влади, підприємством, установою або організацією (незалежно від форми власності і господарювання) для реагування на НС;

регіональні управління з питань надзвичайних ситуацій;

необхідні структурні підрозділи місцевих органів виконавчої влади;

сили та засоби Системи.

Сили та засоби функціональних підсистем Системи для вирішення завдань реагування на НС приводяться у режим підвищеної готовності та у режим надзвичайної ситуації рішенням керівників центральних органів виконавчої влади.

Для ліквідації НС органами управління Системи утворюється об’єднане ешелоноване угруповання сил і засобів.

В апараті центральних органів виконавчої влади, які залучаються до реагування на НС, утворюються оперативні групи реагування на Н С. Склад, порядок і місце їх роботи, забезпечення засобами зв’язку та оргтехніки визначаються керівниками відповідних центральних органів виконавчої влади. Термін готовності до роботи зазначених оперативних груп: у робочий час — 30 хвилин, у неробочий — 1 година 30 хвилин.

Керівництво організацією та проведенням робіт у зоні НС до прибуття (призначення) керівника ліквідації НС покладається на комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайної ситуації держадміністрації, на території якої виявлено об’єктивні передумови або факт виникнення НС.

Для здійснення оперативних заходів з управління регіональна комісія утворює регіональну оперативну групу.

Держадміністрація, на території якої виникла НС, призначає керівника регіональної оперативної групи, визначається її склад, порядок та місце роботи (пункт управління).

Термін формування регіональної оперативної групи: у робочий час — 1 година, у неробочий — 1 година 30 хвилин.

Для оцінки характеру і наслідків НС, підготовки пропозицій для прийняття рішення щодо її локалізації або ліквідації, безпосереднього управління підпорядкованими силами та засобами Системи утворюються та направляються до зони НС:

оперативна група МНС, до складу якої входить група управління військами ЦО з пересувним командним пунктом;

оперативні групи центральних органів виконавчої влади, залучені до ліквідації НС;

оперативні групи Міноборони, МВС, інших центральних органів виконавчої влади, які мають військові формування у зоні НС та поблизу;

оперативна група СБУ;

оперативні групи органів управління інших сил, залучені до ліквідації НС.

Склад оперативних груп визначають керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання).

Оперативні групи, розташовані в зоні НС, за винятком оперативної групи СБУ, підпорядковуються керівнику ліквідації НС та входять до складу його пункту управління.

Оперативні групи центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), що прибувають у зону НС, повинні бути забезпечені засобами пересування, зв’язку, автоматизації та матеріально-технічними засобами для автономної роботи.

Порядок роботи кожної оперативної групи, місце розгортання і пересування пунктів управління узгоджується з керівником ліквідації НС.

Четвертий Блок Алгоритму (модуль 4) визначає дії Уповноваженого керівника, Штабу з ліквідації НС, сил і засобів при ліквідації НС відповідно до розділів V-X Плану реагування на НС та інших нормативно-правових актів з питань забезпечення заходів при загрозі та виникненні НС.

Курсант, студент, слухач на цьому етапі виконання курсової роботи повинен звернути увагу на розкриття таких питань:

Організація взаємодії у режимі підвищеної готовності та у режимі надзвичайної ситуації

Організація основних видів забезпечення під час дій у зоні НС

Забезпечення безпеки під час дій у режимі НС.

Підготувати та оформити хронологію дій щодо ліквідації НС (додаток 9). Також підготувати інформацію про вжиті заходи по реагуванню на НС від начальника ГУМНС в області у центральні органи виконавчої влади (МНС України) за зразком (додаток 5).

При оформленні інформаційної, плануючої та розпорядчої документації по реагуванню на НС (у відповідності до завдання) необхідно спиратись на умовні дані про наявні сили та засоби ГУ МНС України в Черкаській області (додаток 10), та данні про організацію взаємодії у режимі підвищеної готовності та у режимі надзвичайної ситуації (Додаток 11).

У режимі підвищеної готовності:

оперативно-черговими та диспетчерськими службами органів управління Системи негайно здійснюється оповіщення органів управління, сил та засобів Системи;

оперативно-чергові (диспетчерські) служби переводяться на посилений режим роботи, розгортаються пункти управління, на яких розміщуються відповідні органи управління, приводиться у готовність система зв’язку та обміну інформацією;

розгортається Кризовий центр МНС, у якому розміщується і розпочинає роботу міжвідомчий оперативний штаб;

посилюється спостереження за об’єктом (територією), що загрожує виникненням НС, станом навколишнього природного середовища, обстановкою на потенційно небезпечних об’єктах і територіях, іншими джерелами виникнення НС, а також за прилеглими до них територіями;

аналізується загальна обстановка та здійснюється прогнозування можливості виникнення НС, її масштабів та наслідків (обсягів можливих втрат і збитків), проводиться розрахунок часу виникнення НС;

вживаються заходи до захисту населення, територій і навколишнього природного середовища та забезпечення сталого функціонування об’єктів;

приводяться в готовність до дій, а у разі потреби здійснюється висування сил і транспортування необхідних засобів до ймовірної зони НС, організовується їх всебічне забезпечення;

здійснюється уточнення плану реагування підсистеми. Особлива увага приділяється організації взаємодії між центральними і місцевими органами виконавчої влади та своєчасному інформуванню про факт виникнення НС населення, всіх заінтересованих органів управління, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання);

розпочинається оперативне розгортання сил реагування, оперативних груп МНС, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання);

на засіданні Урядової комісії з ліквідації надзвичайної ситуації за безпосередньою участю відповідних керівників або у робочому порядку через міжвідомчий оперативний штаб та органи управління Системи здійснюється уточнення завдань міністерствам, іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям (незалежно від форми власності і господарювання);

керівники підсистем Системи віддають попередні розпорядження та уточнюють завдання усім підпорядкованим органам управління і силам Системи;

формуються і розпочинають роботу оперативні групи, які зосереджують зусилля на виявленні причин погіршення обстановки, готують пропозиції щодо її нормалізації, а у разі потреби висуваються у зону можливого виникнення НС;

здійснюються інші заходи щодо запобігання виникненню НС.

У режим надзвичайної ситуації органи управління, сили та засоби Системи, які залучаються до реагування, переводяться протягом двох годин.

У режимі надзвичайної ситуації:

спеціалізовані аварійно-рятувальні формування МНС та підрозділи військ ЦО приводяться у повну готовність до дій за призначенням;

у встановленому порядку залучаються частини і підрозділи Збройних Сил;

у разі потреби в залученні до ліквідації НС аварійно-рятувальні підрозділи військ ЦО та частини і підрозділи Збройних Сил приводяться в повну готовність з їх розгортанням та укомплектуванням до повного штату;

приводяться у повну готовність до дій аварійно-рятувальні, аварійно-технічні та інші підрозділи і формування міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС;

здійснюється оцінка обстановки, ведеться розвідка осередку аварії (катастрофи), Урядовою комісією приймається рішення про ліквідацію НС і призначається керівник ліквідації НС, уточнюються завдання і порядок взаємодії;

здійснюється оперативне розгортання сил реагування та поешелонне їх висування у зону НС, де вони переходять в оперативне підпорядкування керівнику ліквідації НС;

у зону надзвичайної ситуації висуваються оперативні групи центральних і місцевих органів виконавчої влади;

визначаються межі зони НС;

організовується проведення робіт з першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;

здійснюється спостереження за станом навколишнього природного середовища у зоні НС та за обстановкою на аварійних об’єктах і на прилеглій до них території;

організовується здійснення лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів щодо ліквідації медико-санітарних наслідків НС,

здійснюються заходи щодо захисту населення та надання йому іншої невідкладної допомоги;

здійснюється переміщення оперативних груп до зони НС;

організовуються і здійснюються заходи з локалізації та ліквідації НС із залученням необхідних сил та засобів;

інформується населення постраждалого регіону, якому надаються необхідні рекомендації щодо поведінки в умовах, що склалися.

Під час проведення аварійно-рятувальних робіт основні зусилля центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), задіяних у реагуванні на НС, та їхні ресурси спрямовуються на:

пошук уражених людей;

вилучення постраждалих із зруйнованих будівель та споруд;

надання постраждалим першої медичної допомоги на місці їх знаходження;

здійснення заходів щодо захисту населення та особового складу аварійно-рятувальних служб від дії вторинних факторів ураження (обмеження доступу в зону НС, здійснення карантинних та інших обов’язкових санітарно-протиепідемічних заходів);

надання першої медичної допомоги (на догоспітальному етапі)

постраждалим, рятувальникам та іншим особам, які беруть участь у ліквідації наслідків НС;

забезпечення евакуації постраждалих до розгорнутих поблизу медичних формувань та лікувальних закладів з подальшою евакуацією до стаціонарних (спеціалізованих) медичних закладів для надання кваліфікованої спеціалізованої медичної допомоги.

Під час проведення інших невідкладних робіт основні зусилля центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), задіяних у реагуванні на НС, та їхні ресурси спрямовуються на:

створення умов для успішного і безпечного проведення рятувальних робіт, забезпечення життєдіяльності населених пунктів, запобігання подальшому руйнуванню і втратам, викликаних вторинними наслідками НС;

локалізацію аварій, що загрожують життю людей або призводять до вибухів, пожеж, додаткових руйнувань та ураження;

створення необхідних умов для відновлення діяльності об’єктів економіки, функціонування інженерних і транспортних мереж та споруд;

організацію робіт, пов’язаних із забезпеченням сталого функціонування об’єктів економіки та першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;

організацію надання необхідної допомоги населенню, яке постраждало внаслідок НС.

Курсова робо­та може бути не допущена до захисту у разі, якщо:

- у роботі відсутня хоча б одна з обов'язкових структурних час­тин;

- зміст роботи не відповідає завданню або викладений матеріал не відповідає темі чи змісту роботи;

- у роботі використані нечинні нормативні акти;

- при виявленні фактів переписування матеріалу з інших джерел
без посилань (тобто плагіату);

Курсант, слухач, студент, який, згідно з навчальним планом, повинен був захис­тити курсову роботу і не захистив її (незалежно від причин), не допускається до іспиту з предмету

Перелік завдань на виконання курсової роботи

Поиск по сайту: