|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Розділ 2. Аналітико-оціночна діяльність органів управління при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій
Лекція 2.1.1 Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями
1. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій 2. Затвердження порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями 3. Затвердження класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій. 4. Порядок обліку та реєстрації надзвичайних ситуацій
Завдання для самостійного опрацювання по темі № 2.1.1.
1. Використовуючи дані Класифікатора НС, підібрати приклади надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного, воєнного характеру (по одному на кожен випадок). 2. Підготуватись до заповнення Журналу обліку та реєстрації надзвичайних ситуацій (відповідно до зразка). Семінар 2.1.2. Класифікація НС, порядок їх обліку та реєстрації Питання для усного опитування: 1. Об'єкти класифікації у ДКНС. Ознаки надзвичайної ситуації2. Класифікація НС.3. Кодування надзвичайних ситуацій. Підібрати приклади по ДКНС кодування НС.4. Критерії визначення рівня надзвичайної ситуації. Характеристика НС по рівнях відповідно до критеріїв. Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій.Питання для письмового опитування: 1. Класифікацію надзвичайних ситуацій побудовано за: a. Ознаками надзвичайної ситуації; b. Об’єктами НС; 2. Відповідно до чого розрізняються НС? 3. Продовжіть речення
4. Які нормативні посилання та стандарти використовують у класифікаторі? 5. Заповнити Журнал обліку та реєстрації надзвичайних ситуацій (відповідно до зразка) на основі підготовлених даних про надзвичайні ситуації техногенного, природного, соціально-політичного, воєнного характеру.
Поняття: Державний класифікатор надзвичайних ситуацій (далі - ДКНС) є складовою частиною Державної системи класифікації i кодування техніко-економічної та соціальної інформації в Україні. ДКНС розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій" № 1099 від 15 липня 1998 р. за результатами практики застосування галузевого “Класифікатора надзвичайних ситуацій”, затвердженого Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобільської катастрофи 24.12.98 р. Об'єктами класифікації у ДКНС є надзвичайні ситуації (далі - НС), які визначаються як порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження чи іншою небезпечною подією, що призвели (можуть призвести) до загибелі людей та значних матеріальних втрат. Ознакою надзвичайної ситуації є: наявність або загроза загибелі людей та тварин чи значне погіршення умов їх життєдіяльності; заподіяння великих економічних збитків; істотне погіршення стану навколишнього природного середовища. Класифікацію побудовано за ознаками надзвичайних ситуацій. Відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити виникнення НС на території України, розрізняються: НС техногенного характеру – транспортні аварії (катастрофи), пожежі, вибухи, аварії викиданням (загрозою викиду) небезпечних та шкідливих хімічних та радіоактивних речовин, раптове руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, в системах зв’язку та телекомунікацій, на очисних спорудах, в системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічні аварії та ін.; НС природного характеру – небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація грунтів чи надр, пожежі в природних екосистемах, зміни стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність та масове отруєння людей, інфекційні захворювання свійських тварин, а саме сільськогосподарських, масова загибель диких тварин, ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками та ін.; НС соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування - збройні напади, захоплення і силове утримання важливих об'єктів або реальна загроза здійснення таких акцій; збройні напади, захоплення і силове утримання атомних електростанцій або інших об'єктів атомної енергетики або реальна загроза здійснення таких акцій; замах на життя керівників держави та народних депутатів України; напад, замах на членів екіпажу повітряного або морського (річкового) судна, викрадення (спроба викрадення), знищення (спроба знищення) таких суден; захоплення заручників з числа членів екіпажу чи пасажирів, встановлення вибухового пристрою у багатолюдних місцях, установі, організації, на підприємстві, у житловому секторі, на транспорті; зникнення або викрадення зброї та небезпечних речовин з об'єктів їх зберігання, використання, перероблення та під час транспортування; виявлення застарілих боєприпасів, аварії на арсеналах, складах боєприпасів та інших об'єктах військового призначення з викидом уламків, реактивних та звичайних снарядів, нещасні випадки з людьми та ін. НС воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування звичайної зброї або зброї масового ураження, під час яких виникають вторинні чинники ураження населення, що визначаються окремими нормативними документами і тому в даному класифікаторі не деталізовані, а зазначені на найвищому рівні деталізації в угрупованні з кодом 40000 „НС воєнного характеру”. Література для підготовки: 1. Закон України від 24.06. 2004 р. № 1859-IV „Про правові засади цивільного захисту” 2. Закон України від 14.12. 99р. №1281-XIV “Про аварійно-рятувальні служби”. 3. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій. 4. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.01р. №1567 “Про затвердження Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня”. 5. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368 „Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями” 6. Наказ МНС України від 27.12.2004р. № 254 Про затвердження Порядку обліку та реєстрації надзвичайних ситуацій. 7. Безопасность и предупреждение чрезвычайных ситуаций. Механизмы
Лекція 2.2.1 План реагування як основа для розробки регламентів типових дій при виникненні надзвичайних ситуацій згідно з Класифікатором НС 1. Загальна характеристика Плану реагування на НС. 2. Розробка Типового плану дій. 3. Загальноприйняті режими діяльності: · повсякденна діяльність. · підвищена готовність. · надзвичайна ситуація. Порядок введення відповідних режимів. 4. Дії органів управління, сил та засобів Системи, які залучаються до реагування на НС.
Завдання для самостійного опрацювання по темі № 2.2.1. 1. Ознайомитись із вимогами до структури Плану реагування на НС. 2. Ознайомитись із положеннями Законів України: Про правовий режим надзвичайного стану (2000), Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (1991), Про правовий режим воєнного стану (2000), Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (2000), Про основи національної безпеки України (2003). Семінар 2.2.2. Дії органів управління, сил і засобів, які залучаються до реагування на надзвичайні ситуації Питання для усного опитування:
1. Структура Плану реагування на НС. 2. Орієнтовний загальний порядок дій відносно ситуації, яка виникла. 3. Характеристика типового плану дій. 4. Функції органів управління і посадових осіб, які здійснюються в рамках певних режимів діяльності. План реагування на надзвичайні ситуації державного рівня (далі — План) призначений для: організації і здійснення взаємоузгодженого комплексу організаційних та практичних дій (заходів) щодо проведення аварійно-рятувальних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру (далі — НС) державного рівня Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форми власності і господарювання); забезпечення у разі загрози або виникнення НС державного рівня оперативного реагування органів управління, сил і засобів функціональних та територіальних підсистем єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайній ситуації (далі — органи управління, сили та засоби Системи), запобігання загибелі людей, зменшення матеріальних втрат та організації першочергового життєзабезпечення постраждалого населення; систематизованого і своєчасного надання допомоги постраждалому населенню. План визначає організаційні і практичні заходи та порядок дій, терміни їх виконання, порядок роботи органів управління, сил і засобів Системи, необхідні для цього фінансові, матеріальні та інші ресурси і відповідальних виконавців щодо реагування на НС державного рівня, а також основні заходи організації та проведення робіт з ліквідації їх наслідків. Підставою для введення Плану в дію є загроза та (або) виникнення НС, віднесених до державного рівня згідно з Положенням про класифікацію надзвичайних ситуацій і Положення про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, затверджених відповідно постановами Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. N 1099 та від 3 серпня 1998 р. N 1198. На кожну визначену ситуацію будується модель або робиться детальний опис такої, що мала місце. Якщо це – модель, то вона повинна бути найскладнішою з припустимих. Виходячи з обсягів рятувальних, спеціальних та інших робіт визначаються сили та засоби необхідні для їх проведення, матеріальні та інші ресурси, визначається орієнтовний загальний порядок дій відносно ситуації, яка виникла. Цей порядок передбачає: - оповіщення персоналу об’єкту, населення, яке проживає в межах зони можливого ураження або порогових значень, залежно від виду НХР; - оперативні заходи щодо оповіщення і збору всього особового складу органів управління або відповідних груп, приведення у готовність засобів зв’язку і пунктів управління; - оперативні заходи з приведення у готовність до дій за призначенням сил і засобів реагування; - уточнення (прогнозування) обстановки на об’єкті (районі або зоні лиха) і можливого її розвитку; - уточнення розрахунків потреби в силах, засобах, матеріально-технічних засобів і ресурсів; - підготовка пропозицій до рішення щодо оперативного реагування на надзвичайну ситуацію і ліквідацію її наслідків; - підготовка проектів організаційних і директивних документів; - організація забезпечення заходів. Незважаючи на специфіку розробки і реалізації планів дій у НС, незалежно від рівня і характеру, їх структура ідентична, тому саме типовий план має братися за підставу визначення порядку дій і конкретних обов’язків. Типовий план дій включає: - склад оперативної групи (підрозділу) і порядок дій його посадових осіб у НС; - перелік і розташування пунктів управління; - характеристику сил і засобів, які залучаються до ліквідації надзвичайних ситуацій - порядок і засоби оповіщення, приведення в готовність сил і засобів, призначених для ліквідації наслідків НС, пошуку і рятування; - порядок маневру сил і засобів та їх зосередження в зонах НС; - завдання і функції конкретних формувань, посадових осіб, а також порядок взаємодії при ліквідації НС. Література для підготовки: 1. Закон України від 24.06. 2004 р. № 1859-IV „Про правові засади цивільного захисту” 2. Закон України від 14.12. 99р. №1281-XIV “Про аварійно-рятувальні служби”. 3. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.01р. №1567 “Про затвердження Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня”. 4. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.98р. №174 “Про затвердження положення про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій” 5. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.06.02р. №843 “Про затвердження Загального положення про спеціальну Урядову комісію з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і Загального положення про спеціальну комісію з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру регіонального, місцевого та об'єктового рівня” 6. Постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.02р. №1201 “Про затвердження Положення про штаб з ліквідації надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру”. 7. Види аварі, катастроф і стихійного лиха. Завдання міністерств і відомств з питань запобігання та реагування на надзвичайні ситуації: Метод, посібник / Під ред. СМ. Волошина. -К.: Центр, держ. курси ЦО. 1998. - 87 с.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.) |