Організація основних видів забезпечення під час дій у зоні НС

Загрозливі зони і небезпечні осередки виявляються, а аналітично-прогнозне забезпечення проводиться силами розвідувальних, інших відповідних аварійно-рятувальних підрозділів військ ЦО, пошукових та аварійно-рятувальних підрозділів МНС, спеціально підготовлених галузевих, територіальних, об’єктових формувань із залученням сил та засобів, що знаходяться на відповідній адміністративній території і можуть здійснювати або забезпечувати наземну, повітряну та морську (річкову) розвідку, аналіз обстановки та прогнозування її розвитку.

Інженерне забезпечення здійснюється силами інженерних аварійно-рятувальних підрозділів військ ЦО у взаємодії з інженерними формуваннями галузевих і територіальних органів та об’єктів, які створюються на базі будівельних, будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних організацій комунального господарства, енергетичних та інших мереж.

Дорожньо-мостове забезпечення здійснюється силами галузевих і територіальних команд ремонту та відновлення доріг і мостів, а також формуваннями дорожньо-мостових загонів та зведених формувань загального призначення.

Протипожежне забезпечення здійснюється силами Державної протипожежної охорони МНС, підрозділами Держкомлісгоспу із залученням спеціальної та авіаційної техніки.

Матеріальне забезпечення здійснюється центральними і місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС, з метою безперервного постачання необхідного майна та обладнання для проведення робіт з ліквідації НС, а також життєзабезпечення населення, яке потерпіло внаслідок НС, за рахунок створених резервів матеріально-технічних засобів.

Технічне забезпечення здійснюється центральними і місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС..

Транспортне забезпечення здійснються Мінтрансом та регіональними органами управління залізничного, автомобільного, водного та авіаційного транспорту з використанням стаціонарної мережі транспортних комунікацій, а також місцевими органами виконавчої влади із залученням наявних місцевих ресурсів.

Медичне забезпечення здійснюється силами та засобами лікувально-профілактичних закладів Державної служби медицини катастроф. Забезпечення радіаційного, хімічного захисту проводиться з метою виявлення та оцінки масштабів і наслідків аварій на радіаційно, хімічно небезпечних об’єктах та ліквідації наслідків цих аварій спеціалізованими підрозділами центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС.

Охорона громадського порядку здійснюється силами та засобами служби охорони громадського порядку територіальних підрозділів МВС.

Інформаційне забезпечення організовується прес-службою МНС і міжвідомчим оперативним штабом, здійснюється силами та засобами Держкомінформу, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади з метою своєчасного та об’єктивного інформування населення і заінтересованих організацій та установ про обстановку у зоні НС, хід ліквідації її наслідків та можливий розвиток подій.

Організація першочергового життєзабезпечення постраждалого населення покладається на відповідні органи виконавчої влади.

За рішенням Урядової комісії органи управління функціональних і територіальних підсистем Системи планують і здійснюють заходи щодо:

забезпечення безпеки органів управління і сил, що беруть участь у вирішенні завдань попередження та ліквідації НС;

забезпечення безпеки постраждалих громадян, які знаходяться в зоні НС, і збереження їх майна;

забезпечення збереження вантажів і майна, які транспортуються до зони НС, на шляху їх проходження та в місцях зберігання;

Література для підготовки:

1. Конституція України. – Х.: ПП ”ІГВІНІ”, 2006. – 64 с.

2. Закон України „Про пожежну безпеку” Закон України від 17 грудня 1993.//Відомості Верховної Ради України.- 1994.- №5.

3. Закон України від 24.06.04р. № 1859 – IV „Про правові засади цивільного захисту”.

4. Закон України від 14.12. 99р. №1281-XIV “Про аварійно-рятувальні служби”.

5. Закон України від 08.06.00р. №1809-ІІІ “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”.

6. Закон України від 13.07. 00р. № 1908-III “Про зону надзвичайної екологічної ситуації”.

7. Закон України „Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру”: Закон України від 8 червня 2000р.//Офіційний вісник України.- 2000.- №27.

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.01р. №1567 “Про затвердження Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня”.

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.98р. №174 “Про затвердження положення про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій”.

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.06.02р. №843 “Про затвердження Загального положення про спеціальну Урядову комісію з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і Загального положення про спеціальну комісію з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру регіонального, місцевого та об'єктового рівня”.

11. МНС України „Методичні рекомендації керівникам центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування по практичному застосуванню законодавства України у сфері цивільного захисту при організації дій у випадку загрози та виникнення найбільш характерних для території України надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”.

12. Постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.02р. №1201 “Про затвердження Положення про штаб з ліквідації надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру”.

13. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. №415 “Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету”.

14. Постанова Кабінету Міністрів України від 04.02.99р. №140 “Про порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків”.

15. Постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.92р. №562 “Про Порядок відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайних обставин”.

16. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.01р. №308 “Про Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків”.

17. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.01р. №1432 "Про затвердження Положення про порядок проведення евакуації населення у разі або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру".

18. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.99р. №192 “Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях”.

19. Наказ МНС України від 28.01.02р. № 28/25 „Про взаємодію при виникненні надзвичайних ситуацій, пов’язаних з отруєннями та інфекційною захворюваністю людей”.

20. Г.С. Гребенюк, О.М. Зіновська, А.М. Капля, Т.О. Щерба Основи управління / Посібник для курсантів (слухачів), студентів вищих навчальних закладів МНС України. – Черкаси, 2005. – 410с.

21. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. – 3-тє вид., переробл. І доп. – К.: Знання, 2004. – 490с.

22. Уткин Э.А. Риск – менеджмент. – М.: Ассоциация авторов и издателей «ТАНДЕМ». Издательство ЭКМОС, 1998. – 288с.

Лекція 3.4.1. Організація дій при загрозі та виникненні окремих видів надзвичайних ситуацій

Організація дій:

1. При загрозі та виникненні повені або селю

2. При загрозі та виникнення ураганів, смерчів.

3. При загрозі та виникненні землетрусу або зсуву.

4. При виникненні аварій і катастроф на транспорті

Завдання для самостійного опрацювання по темі № 3.4.1.

1. Організація гасіння пожеж у лісах, на торф’яниках і сільгоспугіддях

· Фактори небезпеки

· Організація взаємодії при гасінні пожеж у лісах, на торф’яниках і сільгоспугіддях

· Організація оповіщення, залучення сил і засобів та взаємне інформування Організація проведення спільних операцій по гасінню пожеж у лісах, на торф’яниках і сільгоспугіддях

2. Організація зв’язку

3. Підготувати алгоритм реагування у випадках загрози та виникнення НС за завданням своєї курсової роботи.

Семінар 2.4.2. Алгоритм реагування при загрозі та виникненні НС.

Питання для усного опитування:

1. Побудувати модель реагування у випадках загрози та виникнення НС різного характеру.

2. Дати загальну характеристику алгоритму реагування у випадках загрози та виникнення НС за завданням своєї курсової роботи.

На кожну визначену ситуацію будується модель або робиться детальний опис такої, що мала місце. Якщо це – модель, то вона повинна бути найскладнішою з припустимих. Наприклад, аварія на хімічно небезпечному об’єкті з викиданням небезпечно-хімічних речовин (далі - НХР). Для розрахунків і визначення порядку дій береться весь запас НХР, який є у сховищах або у технологічній системі, і умови, за яких наслідки аварії розповсюджуються на максимальну відстань та площу. На підставі наведених вихідних даних визначається можливий вплив наслідків аварії на населення, заходи щодо його порятунку або захисту у інший спосіб, локалізації і ліквідації наслідків аварії. Виходячи з обсягів рятувальних, спеціальних та інших робіт визначаються сили та засоби необхідні для їх проведення, матеріальні та інші ресурси, визначається орієнтовний загальний порядок дій відносно ситуації, яка виникла.

Цей порядок передбачає:

- оповіщення персоналу об’єкту, населення, яке проживає в межах зони можливого ураження або порогових значень, залежно від виду НХР;

- оперативні заходи щодо оповіщення і збору всього особового складу органів управління або відповідних груп, приведення у готовність засобів зв’язку і пунктів управління;

- оперативні заходи з приведення у готовність до дій за призначенням сил і засобів реагування;

- уточнення (прогнозування) обстановки на об’єкті (районі або зоні лиха) і можливого її розвитку;

- уточнення розрахунків потреби в силах, засобах, матеріально-технічних засобів і ресурсів;

- підготовка пропозицій до рішення щодо оперативного реагування на надзвичайну ситуацію і ліквідацію її наслідків;

- підготовка проектів організаційних і директивних документів;

- організація забезпечення заходів.

Незважаючи на специфіку розробки і реалізації планів дій у НС, незалежно від рівня і характеру, їх структура ідентична, тому саме типовий план має братися за підставу визначення порядку дій і конкретних обов’язків.

Література для підготовки:

1. Конституція України. – Х.: ПП ”ІГВІНІ”, 2006. – 64 с.

2. Закон України „Про пожежну безпеку” Закон України від 17 грудня 1993.//Відомості Верховної Ради України.- 1994.- №5.

3. Закон України від 24.06.04р. № 1859 – IV „Про правові засади цивільного захисту”.

4. Закон України від 14.12. 99р. №1281-XIV “Про аварійно-рятувальні служби”.

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.01р. №1567 “Про затвердження Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня”.

6. МНС України „Методичні рекомендації керівникам центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування по практичному застосуванню законодавства України у сфері цивільного захисту при організації дій у випадку загрози та виникнення найбільш характерних для території України надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”.

7. Вітлінський В.В., Верчено П.І. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком: Навч. – метод. Посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2000. – 292с.

8. Вентцель Е.С. Исследование операций: задачи, принципы, методология. – М.: Наука, Главная редакция физико-математической литературы, 1980. –208 с.

9. Г.С. Гребенюк, О.М. Зіновська, А.М. Капля, Т.О. Щерба Основи управління / Посібник для курсантів (слухачів), студентів вищих навчальних закладів МНС України. – Черкаси, 2005. – 410с.

10. Майника Э. Алгоритмы оптимизации на сетях и графах. – М.: Мир, 1981. – 323 с.

Поиск по сайту: