Люмінесценція

Люмінесценцією називається не теплове випромінювання тіл, яке збуджується різними факторами і має тривалість більшу за період світлових хвиль (10^-10 с). Люмінесценція належить до нерівноважного випромінювання, оскільки збуджується додатковими джерелами енергії. Люмінесценція виникає при переході електрона в атомі з більш віддаленої орбіти на ближчу до ядра орбіту. Спектр люмінесценції містить лінії з певною довжиною хвилі і залежить від структури даного атома. Атом може випромінювати лише в тому випадку, якщо він знаходиться у збудженому стані, тобто якщо електрони попередньо переведені на більш високі орбіти. Існує декілька видів люмінесценції, які розрізняють за причиною її збудження.

1. Фотолюмінесценція, яка виникає при світловому збудженні.

2. Електролюмінесценція, що виникає при збудженні електричним полем.

3. Катодолюмінесценція, причиною якої є опромінення електронами.

4. Хемілюмінесценція, яка супроводжує, наприклад, процеси гниття.

За тривалістю збудженого стану атомів розрізняють:

· флуоресценція, що збуджується більш короткохвильовим електромагнітним випромінюванням чи потоком частинок (електронів, протонів, - частинок та ін.); швидко затухає: час світіння ;

· фосфоресценція – флуоресценція у вигляді залежного від температури після свічення, що виникає після припинення опромінення; тривалий час світіння: більше .

У природі явище люмінесценції спостерігають при північному сяйві, світінні деяких комах, мінералів, гнитті дерев тощо. Люмінесценція може мати суцільний, лінійчатий і смугастий спектри випромінювання, лінії яких визначаються складом люмінофору – речовини, що випромінює люмінесцентне світіння.

Люмінесценція широко використовується для створення потужних та економічних джерел світла (ртутні, натрієві, неонові лампи денного світла). Аналіз спектра люмінесценції дає змогу визначити незначні домішки (порядку %) у речовині.

Поиск по сайту: