Організація проектно-технологічної діяльності учнів у процесі вивчення основ технології обробки харчових продуктів

Реалізація в, загальноосвітніх навчальних закладах освітньої галузі «Технологія», яка втілює в собі ідеї практичного навчання дітей, передбачає синтез розвинутих раніше напрямів трудового навчання в одну інтегровану модель, що дає досить повне уяв­лення про техніко-технологічну сторону навколишнього світу, сприяє більш свідомому засвоєнню технологічної культури. Адже синтез теорії і практики, освіти і праці, єдності техніки і педа­гогіки — ось окремі аспекти складної проблеми — підготовки учнів до зрілого життя.

Інтегрований зміст, рівневий спосіб трудового навчання, ви­користання системи проектів — усе це дозволяє включити дітей у навчально-трудовий процес «від ідеї до реалізації», що сприяє більш повному опануванню учнями технологічної картини світу. На основі методу проектів поєднуються пізнавальна і перетворю­вальна діяльність учнів, підвищується рівень засвоєння знань. Адже логіка побудови цроектів базується на включенні учнів у всі етапи практичної діяльності, що підвищує актуальність трудо­вого навчання як навчального предмета, коли учень оволодіває не тільки трудовими вміннями і навичками, але й створює мож­ливості для інтелектуального розвитку особистості, формування цілісної творчої індивідуальності.

Методика виконання вправ і творчих проектів передбачає ряд послідовних дій: вибір проекту, аналіз конструкції та матеріалів для виготовлення, екологічне доведення, економічна доцільність, визначення технології виготовлення. Обґрунтовуючи правильний вибір об'єкт^ проектування, учні не тільки використовують свої знання і життєвий досвід, а й учаться чітко, красиво й правильно висловлювати свої думки; здійснювати розрахунок собівартості й якості необхідного матеріалу; вони не тільки оволодівають основами економічних знань, а й учаться правильно вибирати та використовувати необхідний для виконання творчого проекту матеріал, екологічно правильно обґрунтовувати свій задум, що є досить важливим під час вивчення технології приготування харчових продуктів. Відбираючи матеріал, сировину для виготов­лення проекту в процесі вивчення технології обробки харчових продуктів, діти замислюються над економічними проблемами, більш повно дізнаються про багатства рідного краю.

Вимога сучасної українськбї школи до трудової підготовки школярів, особистіснооріевтоване трудове навчання змушує пе­дагогічних працівників удаватися до творчого підходу під час реалізації і впровадження методу творчих проектів на уроках обслуговуючої праці під час вивчення технології приготування харчових продуктів.

Невичерпним джерелом при проектуванні об'єктів праці на уроках технології приготування харчових продуктів є культурно- історичні традиції: вітчизняні історія і культура, основи побуту українського народу* глибинні національні ідеї.

На уроках технології приготування харчових продуктів най­більш звичними формами роботи учнів традиційно були: робота з інструкційними картками і приготування Страв із переліку орієнтовних страв, які обрав учитель у навчальній програмі, коли вивчається той чи інший розділ даного модуля.

Згідно підходів проектно-технологічної діяльності ми орієнтує­мо учнів на власне дослідження, у якому передбачається і власний варіант вирішення проблеми. «Усе, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені потрібно і де я можу ці знання застосувати».

Проектна діяльність передбачає роботу в колективі. Інфор­маційна і технологічна, економічна ємність багатьох проектів спонукає учнів об'єднуватися в групи. Склад і чисельність групи учні можуть визначати самі, так як і обов'язки між членами бригади. Отже, навчальне проектування на уроках з технології приготування харчових продуктів орієнтоване на самостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують упродовж визначеного відрізка часу. Розробляючи орієнтовне тематичне планування модуля «Культура харчуван­ня. Технологія приготування кулінарних страв», за допомогою проектів ми користувалися такими основними вимогами, які висуває проектна технологія: • наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проб­леми, завдання, що потребує інтегрованих знань, дослідниць­кого пошуку для її розв'язання (наприклад, дослідження культури харчування українського народу, найдоцільнішого варіанта приготування та оформлення бутербродів; вибір варі­антів поєднання страв для сервірування столу в залежності від призначення; підбір (складання) меню в залежності від виду діяльності людини, стану здоров'я, віку, тощо; вибір видів і способів теплової кулінарної обробки м'яса, риби, овочів, розрахунок собівартості приготування страв);

• практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачу­ваних результатів (наприклад, підготовлена інформація про вплив нітратів на стан здоров'я людини та про способи визна­чення вмісту нітратів у овочах і фруктах; спільне приготування тієї чи іншої страви; дослідження українських національних традицій сервірування стола тощо);

• самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів — почергова зміна видів діяльності учнів у залежності від ви­конуваної роботи;

• структурування змістової частини проекту (з указуванням поетапних результатів);

• використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, висунення гіпотези їх розв'язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коректування, висновки.

У ході вибору тематики проекту ми користувалися такими під­ходами: пропонували вчителі з урахуванням навчальної ситуації зі свого предмета, інтересів і здібностей учнів; брали до уваги пропозиції учнів щодо тематики проектів за певним розділом.

Результатом проекту з технології приготування харчових про­дуктів можуть бути відповідно оформленні технологічні картки, альбоми, журнали, схеми, таблиці, комп'ютерні варіанти повідо­млень і безпосередньо страви, приготовлені, оформлені і розміщені на столі чи подані на виставку.

Під час навчання учнів за модулем «Культура харчування. Технологія приготування кулінарних страв» ми використовували різні види проектів.

Звичайно, найбільш поширені для уроків із техпології при­готування їжі можуть бути творчі проекти, які характеризуються тим, що не мають детально опрацьованої структури, спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кін­цевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення.

Цікавою формою використання методу проектів на уроках трудового навчання під час вивчення модуля «Культура харчу­вання. Технологія приготування страв» є використання ігрових проектів, коли учасники виконують визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Наприклад, під час вивчення при­готування національних страв можна поєднати це із проведен­ням народних свят календарного циклу, збору урожаю, Андрія, Різдва, Великодня тощо. Це можуть бути народні персонажі, літературні герої, реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні й ділові стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками, ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності е гра.

Під час гри всі учасники отримують певні техніко-технологічні відомості, з того розділу або теми, з якими вчитель ставить за мету ознайомити учнів.

Так наприклад, під час проведення свята Андрія можна,за- лучити до вивчення технології приготування страв із крупів учнів 7 класу, а ознайомити зі способами приготування страв із пріспого тіста учнів 9 класу.

Як свідчить практика, заслуговують на увагу так звані ін­формаційні проекти.

Вони передбачають збирання інформації про який-нсбудь об'єкт, явище, ознайомлення учасників проекту з цією інформа­цією, її аналіз, узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції в ході роботи. Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета проекту, його актуальність; методи отримання ін­формації (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, як правило бесіди, інтерв'ю, анкетування тощо) та оброб­ки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); результат (реферат, доповідь, повідомлення на уроці); презентація (на народному святі, у ви­гляді публікації, тощо). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їхнім модулем, наприклад, при вивченні тем «Харчові обмеження в україпській системі харчування. Вегетаріанство», «Визначення харчової цінності ово­чевих страв та розрахунок їх вартості», «Солодкі страви з овочів, фруктово -ягідні напої з продуктів місцевого походження», «Су­часні теорії правильного харчування українців», «Місце перших страв у кухні українців. Національні страви» тощо.

У методиці навчання учнів технології приготування харчових продуктів можуть знаходити місце і практично-оріентовані про­екти. Це проекти, у яких результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку,-він орієнтований на соціальні інтереси учасників (розробка проекту сервірування сучасного святкового столу, складання меню спортсмена на добу з урахуванням основ правильного харчування; сватання (тематичний захід), обрядові вироби з тіста (альбом із замальовками та описом виробів), тра­диційні українські вироби з тіста (повідомлення учнів), сервіру­вання столу до вечері в народних традиціях (тематичний захід)). Цей вид проекту потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників із визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є добра координація роботи у вигляді організації поетапних обговорень та презентація одержаних результатів і можливих засобів упровадження їх у практику.

Особливої уваги, на наш погляд, заслуговує використання дослідницьких проектів. У свою чергу дослідницькі проекти потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, ак­туальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, вони мають бути підпорядковані логіці дослідника, мати відповідну структуру: визначення теми дослідження, ар­гументація її актуальності, визначення її предмета і об'єкта, завдань і методів, визначення методології дослідження, вису­нення гіпотез розв'язання проблеми й обґрунтування шляхів їх розв'язання. Прикладом дослідницького проекту під час ви­вчення технології приготування харчових продуктів може бути випікання весільного короваю, виготовлення обрядових виробів із тіста в різних регіонах України, приготування української національної першої страви — борщу; хліб у традиціях і звичаях українського народу тощо.

За характером контактів, проекти можуть бути внутрішніми, тобто організовані в одній школі, або між школами, класами. Прикладом таких проектів можуть бути традиційні вироби з учи- пеного тіста в українській кухні. Традиційні печені та смажені вироби із учиненого тіста, особливості їхнього споживання в що­денній та святковій кухні українців тощо. Аналогічні теми для проектування можуть переростати в міжнародні проекти, в яких беруть участь представники різних країн, для їх реалізації можуть застосовувати засоби інформаційних технологій. На прикладі вищеописаних тем проектів можна провести міжнародний про­ект між учнями 9-х класів України і Канади чи США, Австралії (з україномовним населенням).

Різні типи проектів відповідають різним типам наповнення учнів у класах. Це стосується і міської, і сільської, а також мало- та повнокомплектної школи.

За кількістю учнів, які беруть участь у проектах, проекти поділяються на:

• особистісні (прикладом особистісного проекту під час вивчен­ня модуля «Культура харчування. Технологія приготування страв» можуть бути: здорова родина (складання меню на добу з урахуванням основ правильного харчування, сервірування столу до сніданку в народних традиціях тощо));

• парні (проекти українського писанкарства, господарська осно­ва харчування українців тощо);

» групові (обряд приготування «бабиної каті», тематичні за­ходи (Масляна), сервірування столу до чаю в народних тра­диціях).

Технології проектування та теми для вивчення, які роз­глядаються в модулі «Культура харчування. Технологія при­готування кулінарних страв» можуть бути різні за тривалістю в часі, а саме:

• короткотермінові (кілька уроків);

• середньотривалі;

• довготривалі.

Прикладами короткодіючих проектів можуть бути: приготу­вання овочевих страв української національної кухні; оформлення готових страв; вибір найдоцільнішого варіанта приготування та оформлення бутербродів; розрахунок собівартості страв; сервіру­вання столу за призначенням; регіональні особливості приготуван­ня борщів; приготування галушок; вареників, млинців тощо.

Проекти середньої тривалості розробляються терміном від тижня до одного місяця. Це можуть бути такі: господарська основа харчування українців (оформлення альбому; українська писанка); практичне виготовлення української писанки; тради­ційний посуд українців (альбом замальовок); каша як обрядова страва (реферативні роботи з описом свят, обрядів, звичаїв, для яких готується каша). Довготривалі проекти — це такі, коли робота над ними триває кілька місяців. Прикладом довготрива­лих проектів можуть бути: обряд приготування «бабиної каші», тематичні заходи; збір старовинних рецептів страв; традиційна гостинність українців; Великдень, Різдво; збір матеріалів про обрядову гостинність українського народу тощо.

У практичній діяльності вчителя трудового навчання, який працює за модулем «Культура харчування. Технологія приготу­вання страв. Українська народна кухня», найчастіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів. Важливим заходом є організація зовнішньої оцінки ефективності проекту, що до­зволяє підвищити результативність його, виконання, усунути труднощі, вносити власну корекцію. В ігрових проектах, що мають характер змагання, може використовуватися бальна сис­тема. Важче оцінювати проміжні результати у творчих проектах. Усе оцінювання роботи учнів на уроках за проектною діяльністю здійснюється за 12-ти бальною системою.

Пропонуємо такі орієнтовні види проектів:

$ клас

Господарська основа харчування українців (оформлення альбому).

Види бутербродів (альбом з ілюстраціями бутербродів, варі­антами їх естетичного оформлення).

Сервірування столу до чаю в народних традиціях (практична діяльність).

Українська писанка (практичне виготовлення української писанки).

6 клас

Традиційний посуд українців (альбом замальовок).

Сервірування столу до сніданку в народних традиціях (прак­тична діяльність).

Каша як обрядова страва (реферативні роботи з описом ерят, обрядів, звичаїв, для яких готується каша).

Види борошняних виробів (виготовлення колекції зразків).

Обряд приготування «бабиної каші* (тематичний захід).

«Масляна, Масляна, яка ти мала...» (збір старовинних ре­цептів страв).

7 клас

Овочеві страви української куЗсні (інструкційні картки з тех­нологією приготування страви за вибором).

Сервірування столу до обіду в народних традиціях (црак-гична діяльність).

Традиційна гостинність українців (тематичний захід).

Подорож у минуле (збір старовинних рецептів овочевих страв).

8 клас

Сервірування святкового столу в народних традиціях (прак­тична діяльність).

Сервірування сучасного святкового столу (практична діяль­ність).

Здорова родина (складання меню на добу з урахуванням основ правильного харчування).

Національні страви (доповіді за приготовленими стравами; інструкційні картки з ілюстраціями й технологіями приготу­вання);

9 клас

Сватання (тематичний захід).

Виготовлення весільного короваю (тематичний захід). Обрядові вироби з тіста (альбом із замальовками та описом виробів).

Традиційні українські вироби з тіста (доповіді за приготов­леними виробами).

Сервірування столу до вечері в народних традиціях (прак­тична діяльність).

Хліб — усьому голова (тематичний захід).

Згідно загальної схеми проектно-тсхпологічпої діяльності учнів і вчителя та враховуючи специфіку вивчення модуля ♦ Культура харчування. Технологія приготування харчових про­дуктів», ми виділили такі основні етапи проектно-технологічної діяльності:

» організаційно-підготовчий етап — уключае в себе: пошук і аналіз проблеми, вибір теми проекту, планування проектної діяльності за етапами, збір, вивчення й обробка інформації з теми проекту;

• конструкторський етап — передбачав: пошук оптимального ви­рішення завдання проекту (дослідження варіантів виконання з урахуванням сучасних вимог гігієни, культури харчування; вибір технології виготовлення, способу оформлення страви й дегустування, прийомів подавання до столу; економічна оцінка, екологічна оцінка), складання технологічної доку­ментації;

• технологічний етап — складання плану практичної реалізації проекту, виконання запланованих технологічних операцій, поточний контроль якості, унесення змін, доповнень (за по­требою) у технологію;

• заключний етап — оцінка якості страви, дегустація приго­товлених страв і виробів, способи подавання виробів і страв до столу, способи сервіровки столу — аналіз результатів проектування (споживання, реалізація, виставка, продаж, уключення в банк проектів, публікації).

Схема 5,1. Загальна схема проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання під час вивчення модуля «Культура харчування»

Розробку творчого проекту під час вивчення технології приго­тування харчових продуктів розглянемо на прикладі проекту для учнів 9 класу на тему «Традиційні вироби з тіста в українській кухні», Розробка проекту починається зі складання орієнтовного тематичного плану та визначення змісту організації навчання учнів на кожному занятті в процесі виконання проекту і закін­чується аналізом усієї діяльності. Для виконання цього проекту передбачається 8 годин.

Пропонується такий орієнтовний розподіл годин відповідно до етапів:

• організаційно-підготовчий етап — вибір теми проекту, аналіз технологічної, історичної, народознавчої літератури — 2 години;

• конструкторський етап — відтворення (розробка) технології ви­готовлення традиційних українських виробів з учиненого тіста, розробка й оформлення технологічної документації — 2 години;

• технологічний етап — технологія виготовлення виробів з учи­неного тіста — 2 години;

• заключний етан — захист проекту (сервірування, дегустація,

виставка виробів тощо) — 2 години.

і»

Тематичне планування

За няття І. Вивчення проблеми, Виявлення готовності учнів до виготовлення виробів української національної кухні з тіста.

З історії хліба як одного 'з основних традиційних харчових продуктів українців, його цінність (диспут,, розповідь, бесіда).

Найважливіший напрям сільськогосподарської діяльності українців — хліборобство — та пов'язана з ним трудова обрядо­вість (засівання, обжинки).

Особливості споживання бутербродів в українській кухні минулого і сучасного. Вибір і коротка характеристика продук­тів, аналіз способів їх обробки та визначення якості з метою на­ступного використання для приготування бутербродів із різним нашаруванням.

Основні закономірності естетичного оформлення страв. Техно­логії приготування бутербродів-накладаиців. Вимоги до їх якості, оформлення та споживання (розповідь, практичний показ, обго­ворення, відпрацювання трудових прийомів, дегустація). ¹

Хліб як найголовніший атрибут весільної обрядовості. Об­рядові печені вироби (коровай, дивеиь, лежен^, калач, шишки, корочун, калита, жайворонки, голубки). Правила безпечної праці при роботі з нагрівальними пристроями (інструктаж).

Заняття 2. формулювання теми, мети і завдань проекту., Аналіз виробів, які виготовляються в залежності від призна­чення (аналіз).

Тема, мета і завдання творчого проекту (обговорення, дис­пут). Складання технологічної послідовності виконання проекту.

Підготовка сировини до роботи (визначення доброякісності про­дуктів, кількості), способи замішування тіста (органолептичні способи дослідження).

Заняття 3. Визначення вимог до об'єкта проектування виробу. Пропозиції, гіпотези, ідеї, відбір кращого способу виготовлення («велике коло»).

Вивчення основних способів приготування тіста, прийомів замішування тіста, формування виробів із тіста, способів оздо­блення (практичний показ, відпрацювання трудових прийомів, вправ, самостійна практична робота учнів). Виготовлення альбому із замальовками та описом обрядових виробів із тіста, складання конструкторсько-технологічної документації на виготовлення виробу (розповідь, бесіда, самостійна робота).

Заняття 4. Екологічна експертиза виготовленого об'єкта (диспут, бесіда). Економічні обрахунки виготовленого об'єкта. Розрахунок собівартості виробу, обрахунок прибутку, розрахунок ціни. Порівняння вартості виготовленого об'єкта з ціною вироб­ників (самостійна робота, бесіда, консультація).

Способи дегустування готового виробу (практичний показ, самостійна робота). Оцінка й аналіз проекту. Захист проекту (самооцінка та взаємооцінка, оцінка класу, обговорення, доповіді за приготовленими виробами, практична діяльність, тематичний захід тощо). Участь учнів класу (потоку) у виставці виробів.

Під час роботи учнів над проектами виготовляється техніко- технологічна документація згідно основних етапів проектування: обґрунтування вибору теми, об'єкта проектування, послідовність конструкторсько-технологічних завдань, розробка технологічної картки на виріб, що проектується, розрахунок собівартості, еко­логічне обґрунтування, план практичної діяльності публічного захисту виробу, план участі у виставці готових проектів.

Додаток

Поиск по сайту: