АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Проект «Українська чоловіча сорочка»

Читайте также:
  1. DLP-проекторы (Digital Light Processing).
  2. GIP-M. АВТОМАТИЗИРОВАННОЕ ПРОЕКТИРОВАНИЕ ДОРОГ
  3. II. Проекты выполненные в персональной творческой мастерской Устинова Б.Г.
  4. III ОСНОВНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ПРОЕКТА КОНСТИТУЦИИ
  5. IV. Выбор и проектирование инновационных образовательных технологий
  6. LCD-проекторы (Liquid Crystal Display).
  7. VI. Расходы на реализацию проекта
  8. А) приобретение и передача технологий, включая основные проектные работы
  9. Автоматизированное проектирование
  10. Автоматизовані системи управління проектами
  11. Авторське право на об'єкти будівельної діяльності. Експертиза будівельного проекту.
  12. Активное включение студентов в проектную деятельность.

Організаційно-підготовчий етап

Народний, костюм, поєднуючи мистецтво узорного ткацтва, крою та декоративного оформлення, е невичерпним джерелом творчості. Розвиток народного костюма сягає часів Київської Русі. Одним із найдавніших елементів українського костюма є сорочка, виступаючи майже до початку XX ст. єдиним видом натільного одягу на всій території України. Обираючи об'єкт проектування, ми виходили з того, що українська сорочка, ви­готовлена нами власноруч, стане особливо цінною, адже вона буде зроблена в індивідуальній, неповторній манері та яскраво відображатиме творче обличчя автора. Саме це і спонукало нас до проектно-технологічної діяльності.

Роботу над проектом ми розпочали зі збору інформації про українську сорочку.

Термін «сорочка» відомий не лише в українців, айв інших слов'янських народів. За Київської Русі він означав і натільний, і верхній одяг або одяг узагалі, який шили як із полотна, так і з сукна.

Українська сорочка кінця XIX - початку XX ст. мала велику кількість локальних варіантів крою та орнаментації і відповідала чи одному, чи одразу кільком цільовим призначенням. Це й коло­ритно оформлені святкові сорочки, і більш стримані пожнивні, і повсякденні. Білий колір — цей своєрідний естетичний еталон традиційної української сорочки — є загальнослов'янською тра­дицією, що сягає сивої давнини.

Однією а основоположних ознак одягу є крій. В еволюції крою сорочок найповніше відбився такий важливий народний принцип створення одягу, як раціональність, котра визначалася функціональною значущістю, технічними можливостями, спад­коємністю традицій. Основні типи українських сорочок за Кроєм: тунікоподібні, з уставками (поликами), з кокеткою.



 

 


 

V—>

-С-- І--


 

Ї....

и


 

Типи крою чоловічих сорочок різних регіонів України



Т77 ГТТ^Г"

Типи крою чоловічих сорочок різних регіонів України Для оздоблення одягу використовували різні орнаменти, але переважав геометричний, рослинний, рослинно-геомет- ризований, зооморфний, геральдичний та інші, які викону­вали і роль оберега. Саме тому були чітко визначені місця їхнього розміщення: плече, середня частина руки, зап'ясток,

 

 

 

біля шиї, спина, груди, поділ сорочки тощо. Вишивка в цих місцях немов би захищала людину від злої сили. В орнаменти закладалися символи вічного руху, дерева життя, відроджен­ня, зораного і засіяного поля, родючості, тобто все те, що було тісно пов'язане з життям народу. Старовинні техніки вишив­ки: низь, занизування, штапівка, гладь, хрестик, мережки та багато інших визначали характер узору вишивки, який добирався відповідно до призначення одягу, соціально-вікових умов. Пластика об'ємів підкреслювалася фактурою і кольором тканини — сурового або відбіленого полотна. Так повсякденний одяг виготовляли з грубішого полотна і прикрашали переважно сірими полотняними нитками. Святковий одяг був яскравим, із тонкого, відбіленого полотна, розшитий багатокольоровими узорами. Для оздоблення використовували лляні, конопляні, вовняні нитки, фарбовані відварами трав, коріння. Заможніші оздоблювали одяг ще й різнокольоровим шовком, золотими і срібними нитками. Кольорова гама вишитих орнаментів була різноманітною, але найулюбленішими були такі кольори як червоний, чорний, жовтий, зелений та білий. *

1. Технічне завдання 1,1. Призначення проектованого виробу Українська чоловіча сорочка, призначена для повсякденного та святкового носіння, для виступів на конкурсах, святкових вечорах, презентаціях, виставках тощо. Нам потрібно поєднати національні традиції виготовлення українського народного одягу з сучасними Матеріалами та технологією виготовлення. Сорочка має бути красивою, яскравою, практичною у використанні, мати доцільну конструкцію.

Щоб досягти названих вимог, потрібно виконати такі умови:

► підібрати тканину, яка відповідає гігроскопічним та гігієніч­ним якостям;

• підібрати НиткИ та оздоблювані матеріали, які відповідають традиційному народному костюму за кольором та факту­рою;

» підібрати конструкцію, яка спирається на народний крій;

• підібрати технологію, що враховує можливості шкільних майстерень;

• у процесі розробки проекту спиратися на основні закони композиції одягу, гармонійне поєднання кольорів.

1.2. Вимоги до конструкції

Виходячи з призначення виробу, який проектується, со­рочка має бути зручною у використанні, нескладною у ви­готовленні, у її конструкції потрібно використати елементи народного крою.

1.3. Вимоги до вишивки

Вишивка сорочки має бути простою та контрастною. Орнамен­тальні мотиви рослинного, рослиино-геометричного або геометрич­ного характеру мають добре читатися на великій відстані. Коло­ристичне вирішення повинно відповідати певному регіону. Для вишивки найкраще використовувати техніки «хрест» або «гладь».

1.4. Вимоги до матеріалів

Вимоги до матеріалів визначаються призначенням і вимогами до конструкції. Перш за все тканина має бути повітропроникною, легко пратися і прасуватися. Нитки для вишивання не повинні линяти.

2. Технічна пропозиція

Опрацювавши різні інформаційні джерела, ми замалювали де­кілька ескізів моделей української чоловічої сорочки, які, на наш погляд, найкраще відповідають поставленим вимогам (див. рис.).

2.1. Аналіз моделей

Модель № 1. Сорочка прямого крою, рукав із ластовицею, комір — відкладний, вишивка виконана в техніці «хрест». Орна­мент вишивки — геометричний.

Модель М® 2. Сорочка прямого крою, рукав із ластовицею, комір — відкладний, низ рукава оброблений пришивною манже­тою. Вишивка виконана в техніці «хрест». Орнамент вишивки — рослинно-геометричний..

Модель № 3. Сорочка прямого крою з уставками, видовжена, комір-стійка, вишивка виконана в техніці «гладь». Орнамент вишивки — геометричний.

2.2. Висновок за технічною пропозицією

У результаті проведеного аналізу моделей ми розробили влас­ний ескіз української чоловічої сорочки, урахувавши найкращі сторони вище означених моделей, а саме, у моделі № 1 нам сподо­балось оформлення переду та горловини, у моделі № 2 — оформ­лення низу рукава. Із моделі № 3 ми запозичили вид орнаменту вишивки (див. рис.).


Модель № 1




Модель № З



 

3. Ескізний проект

3.1. Опис зовнішнього вигяя&$

Сорочка з габардину прямого крок), рукав із ластовицею, комір — відкладний, зав'язується кутасиком. По лінії середини переду сорочки розташована петльовка довжиною 15 см. Низ рука­вів зібраний у зборки та оброблений пришивними манжетами, які застібаються на повітряну петлю і ґудзик. Низ сорочки оброблений швом упідгин із закритим зрізом. Сорочка оздоблена вишивкою в техніці «хрест». Орнамент вишивки — геометричний.

Конструкторський етап

4. Розробка технічного проекту

4.1. Вихідними даними для побудови креслення деталей сорочки є розмірні характеристики фігури (табл. 5.16).

Таблиця 5.16
Найменування вимірів Умовні позначення Величина вимірів (см)
Обхват шиї Ош  
Довжина рукава Др  
Довжина сорочки Дв  
Обхват грудей ' Ог  
Обхват стегон Ост  

 

4.2. Припуски на вільне облягання, які використовуються при розрахунках креслення основи конструкції (табл. 5.17.).

Таблиця 5.17
Назва припусків Умовні позначення Величина припуску
До обхвату грудей ^ Пг  
Глибина пройми ПГ  
Ширина рукава Шр  

 

4.3. Побудова креслення викрійки української сорочки.

п р
г р,
   
н Н,

 

Побудова спинки і Переду

Викреслюємо прямий кут з вершиною в точці Р.

Довжина сорочки. Від точки Р вниз відкладаємо зняту мірку довжини виробу і ставимо точку Н. Лінія РН — середина спинки і переду.

Ширина сорочки. Від точки Р вліво відкладаємо 1/2 Пог плюс 10 см і ставимо точку П:

РП - 48 / 2 + 10 = 34 см.

З точки П опускаємо перпендикуляр і на перетині його з го­ризонтальною лінією ставимо точку Н1.

Глибина, пройми. Від точки П вниз відкладаємо 1/3 Пог плюс б см і ставимо точку Г:

ПГ - 48 / 3 + 6 - 22 см.

Від точки Г вниз відкладаємо 1/8 Пог і ставимо точку Г,:

ГГ^ = 48 / 8 - 6 см.

Глибина розрізу. Від точки Р вниз відкладаємо 15 см і ста­вимо точку Рг

Лінія ПГ — місце вставки рукава, ГГ, — вставка ластовиці.

Побудова ластовиці. Викреслюємо прямий кут з вершиною в точці Л.

Довжина ластовиці. Від точки Л вниз відкладаємо 1/8 Пог плюс 1 см і ставимо точку Л г від якої вліво проводимо горизон­тальну лінію..

Л, л
Л5 Л,

 

ЛЛ, - 48 / 8 + 1 = 7 см.

Ширина ластовиці. Від точки Л вліво відкладаємо 1/8 Пог плюс 1 см і ставимо точку Л2:

ЛЛ2 - 48 / 8 + 1 = 7 см.

З точки Л2 опускаємо перпендикуляр і на перетинанні його а горизонтальною лінією ставимо точну Л„.

Побудова викрійки рукава -

Викреслюємо прямий кут із вершиною в точці А.

Довжина рукава. Від точки А вниз відкладаємо зняту мірку довжини рукава і ставимо точку Н, від якої вліво проводимо горизонтальну лінію (лінія низу).

Ширина рукава. Від точки А вліво відкладаємо 1/2 Пог, плюс 6 см і ставимо точку А,:

А, л
г  
г,.;  
н, н

 

АА, 48 / 2 + 6 =• ЗО см.

З точки А1 опускаємо перпендикуляр і точку перетину його з лінією низу позначаємо точкою Н,.

Висота окату. Від точки А1 вниз відкладаємо 1/3 Пог, плюс З см і ставимо точку Г:

АГ = 48 / 3 + 3 = 19 см.

Від точки Г вниз відкладаємо ширину ластовиці, мінус 1 см і ставимо точку Г2:

ГГ2 = 7 - 1 = 6 см.

Точка Г2 служить контрольною точкою для вставки ластовиці.

Технологічний етап

5. Розробка робочої документації 5.1. Розробка робочих лекал Специфікація деталей крою сорочки

Таблиця 5.18

№ з/п Назва деталей Кількість лекал Кількість деталей крою Примітка
1. Спинка     *
2. Перед      
3. Рукав      
4. Манжета      
5. Комір      
б. Ластовиця      

 

5,2. Розкрій і поиіив

Перед» спинку, рукава, комір та манжети сорочки розмічають уздовж нитки основи тканини. На намічені деталі переду, коміра та манжет переносять обраний узор для вишивання. Після роз­крою сорочку вишивають, вишиті деталі перуть (за необхідності), прасують із виворітного боку через пропрасовувач уздовж нитки основи та заготовлюють комір і манжети (бічні сторони коміра і манжет зшивають лицем усередину, перегинаючи вздовж лінії середини, вивертають на лицьовий бік).

Вишивку сорочки можна зробити на тканині «вишиванка», бо ми обрали рахункову техніку, а для неї потрібна тканина з по­лотняним переплетенням або спеціальна тканина. Потім вишиті деталі перуть, прасують, наметують і нашивають на деталі сороч­ки. Якщо ж обрано техніку «гладь», то можна зразу вишивати на тканині, прати, прасувати і тільки потім викроювати, бо під час вишивки деталі, якщо вони вже вирізані, деформуються. Відповідно й обробка розрізу на переді сорочки в цих двох ви­падках буде різною.

Українську чоловічу сорочку шиють із габардину. Бічні зрізи переду, спинки, рукавів і ластовинь зшивають та обметують. По лінії середини переду сорочки виготовляють петльовку за допомогою зигзагоподібної строчки довжиною 15 см, по якій роблять розріз. Низ рукавів збирають у зборки. Заготовлений комір вметують і вшивають у горловину, манжети пришивають до низу рукавів. На кінцях коміра роблять повітряні петлі, в які вставляють кутасик. На одному кінці манжет виготовляють по­вітряну петлю, на другому — пришивають ґудзик. Низ сорочки обробляють швом упідгин із закритим зрізом.

Заключний етап

6. Розрахунок собівартості та ціни виробу

Розрахунки матеріальних витрат на чоловічу сорочку

Таблиця 5.19
Назва Ціна (гри) Витрати мат-лів Усього (гри)
1. Тканина «габардин»   2,50 м ЗО
2. Нитки білі бавовняні № 40 0,50 3 кот. 1,50
3. Нитки червоні бавовняні № 40 0,50 1 кот. 0,50
4. Нитки жовті «Муліне»   2 мот.  
5. Нитки червоні «Муліне» 1,20 4 мот. 4,80
6. Нитки чорні «Муліне»   2 мот.  
7. Ґудзик 0,30 2 шт. 0,60
Разом;     41,40

 

Ціна на матеріали склала Ц] = 41,40 грн. У матеріальні затрати також входить витрата електроенергії, Вона включає в себе наступні операції:

а) робота на швейній машині Т, = 2 год;

б) робота на обметувальній машині Т2 «0,3 год;

в) волого-теплова обробка Т3 «= 0,3 год.

Т - Т, + Т2 + Т8 = 2 + 0,3 + 0,3 - 3 год.

Ціна за 1 кВт/год електроенергії складає 15,8 коп,

Цг = 15,8 х 3 «4 грн 75 коп.

Матеріальні затрати Мз = Ц, + Ц2. Мз = 41,40 + 4,76 = 46 грн 15 коп. Розрахунок на оплату праці (Роп) На виготовлення сорочки пішло:» на розкрій сорочки — 2 години;

• на вишивання сорочки — 136 годин;

• на пошиття сорочки — 16 годин;

• на остаточне оздоблення виробу — 6 годин. Разом: 160 годин (20 днів). Примітка: 1 день — 8 робочих годин.

Роп — загальна кількість днів х тарифна ставка = = 20 х 0,40 грн = 8 грн.

Тарифна ставка «0,40 грн. Податки складають 38,8 % від Роп. Роп х податки = 8 х 100 / 38,8 0,20 грн. Амортизаційні відрахування

Таблиця 5.20

Назва інструмента Вартість (грн) Амортизація (грн)
Ножиці 4 0,40
Набір ручних голок 3 0,30
Голки машинні (2 шт.)   0,20
Разом:   0,90

 

Повне списування інструмента проходить через 2 роки. Амортизаційні відрахування за 1 місяць складають: А, = 0,90 / 24 = 0,038 грн — витрати на амортизацію інстру­ментів.

Орієнтовна експлуатація швейної машини становить 10 років, праски — 5 років.

Це складає: 5 років У 300 робочих днів = 1500 днів, 10 років х 300 робочих днів = 3000 днів. А2 = 1500 + 3000 = 4500 днів. Амортизаційне обладнання за один день складає: (160000 + 8000) / 4500 - 38 коп. за один день Вартість однієї робочої години:

38 коп. на день / на 8 робочих годин = 0,05 грн — аморти­заційні відрахування однієї години роботи. А3 "= 20 х 5=1 грн.

А «А1 + Аа = 0,038 + 1 = 1 грн 038 коп.

Загальна собівартість сорочки:

С = М + Р + О + А

к з од

46,15 + 8 + 0,20 + 1,038 = 55,39 грн.

Висновок

Загальні витрати на виготовлення української чоловічої сороч­ки склали 55,40 грн. Вартість подібної сорочки в магазині складає близько 100-150 грн, отже, наш проект є економічно вигідним. Водночас, виготовлена нами сорочка відповідає нашому задуму і не поступається за якістю та естетичним виглядом подібним магазинним виробам. Вважаємо, що мету проектування нами до­сягнуто. Дана конструкція може бути взята за основу в процесі проектування і виготовлення української чоловічої сорочки.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.012 сек.)