АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основні напрямки співпраці партнерів

Читайте также:
  1. I.4. ОСНОВНІ МОДЕЛІ ЗВЕРТАННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
  2. II. Основні напрями роботи, завдання та функції управління
  3. III. Основні правила та обов’язки працівників
  4. IV. Основні обов’язки власника або уповноваженого ним органу
  5. IV. Основні поняття і визначення,
  6. N 1243, 31.10.2011, Наказ, Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
  7. А. ОСНОВНІ ФОРМУЛИ, ЯКІ НЕОБХІДНО ВИКОРИСТАТИ
  8. Адаптація. Характеристика адаптацій. Основні концепції адаптаційних пристосувань
  9. Асортимент товарів. Основні показники асортименту продукції.
  10. Банки — основні учасники ринку капіталів
  11. БУДОВА М'ЯЗІВ. ОСНОВНІ ВИДИ СКЕЛЕТНИХ М'ЯЗІВ
  12. В) Екзистенціалізм та його основні напрями.

Усю різноманітність партнерських зв'язків у підприємництві можна згрупувати за чотирма основними напрямами (сферами) підприємницького співробітництва. В межах саме цих напрямів і має здійснюватись підприємницьке партнерство.

Насамперед підприємці можуть співпрацювати у сфері вироб­ництва. Другим напрямом співробітництва можна вважати сфе­ру товарообміну. Торгівля — це третій напрям у розвитку спів­праці партнерів. До четвертого напряму належить співробіт­ництво у сфері фінансів.

Співпраця на основі укладеної угоди реально здійснюється, коли на кожну зі сторін покладені певні (визначені угодою) права і обов'язки. Правові наслідки укладеної угоди (права і обов'язки сторін) починають виявлятись одразу після її підписання у формі договору. Саме через це кожна зі сторін добровільно бере на себе цілком певні зобов'язання (просунути на ринок товар, заплати­ти за поставку інших товарів), невиконання яких або неналеж­не виконання зумовлює необхідність застосування до винуватця штрафних санкцій на користь іншої сторони.•

Зміст і форма угоди (договору) залежать від конкретного на­пряму співробітництва підприємців. Наприклад, договір про об­мін товарів відрізнятиметься від договору про співпрацю у ви­

•управління за контрактом — форма відносин, сутність якої полягає в такому: один з підприємців передає іншому «ноу-хау» в галузі управління, а другий забезпечує імплементацію; за своєю суттю вона є експортом управлінських послуг, а не капіталу;

• підрядне виробництво — це взаємини між підприємцями, коли один із них здійснює цільове виробництво товару за прямою вказівкою замовника.

Форми співробітництва у сфері товарообміну. Товарообмін­ними вважаються такі операції, за яких основу взаємовідносин партнерів становить рух (просування) товарів, але при цьому пов­ністю виключається грошова форма розрахунків, тобто здійсню­ється прямий обмін одного товару на інший з дотриманням ціно­вого паритету. Товарообмінні операції іноді ототожнюють з зу­стрічною торгівлею.

Зустрічна торгівля — це певна сукупність угод, спрямованих на досягнення відповідного балансу у взаємних поставках това­рів. Різновидами зустрічної торгівлі вважають такі угоди еконо­мічного спрямування:

Бартер, бартерні операції. Під бартером розуміють конк­ретну угоду, яку сторони здійснюють, попередньо узгодивши но­менклатуру обмінюваних товарів; пропорції обміну певного то­вару на інший; строки взаємних поставок продукції. Виходячи з цього бартерна угода — це комерційна операція з обміну пев­ної кількості одного товару на еквівалентну за вартістю кількість іншого. Особливість бартерної угоди полягає в підписанні парт­нерами (сторонами) одного договору, зміст котрого відображає повну домовленість з усіх аспектів (складових частин) товаро­обміну.



Зустрічна поставка як різновид бартеру. Бартерні операції можуть здійснюватись дещо на інших умовах (домовленостях), а саме: сторони визначають, який товар має бути поставлений однією стороною другій, а що конкретно має бути поставле­но другою стороною — вирішується пізніше й окремо; це оформ­ляється у вигляді додатку до договору. Такі угоди отримали на­зву зустрічних поставок, їх різновидом є так звані зустрічні заку­півлі.

Комерційна тріангуляція («трикутник»). Сутність її поля­гає в тому, що у здійсненні бартерних операцій можуть брати участь не дві, а три сторони чи більше, якщо цього вимагає по­шук необхідного товару.

До форм угод у сфері торгівлі належать:

угода звичайна (угода про купівлю—продаж); за цієї угоди взаємовідносини оформляються у вигляді договору поставки того або іншого товару;

угода форвардна (угода, термінова щодо практичної реалі­зації);

комерційна операція щодо купівлі-продажу та поставки то­вару в обумовлений договором час;

угода про передачу інформації у вигляді «ноу-хау» за вина­городу, умови і розміри якої передбачені контрактом;

угода про встановлення прямих зв 'язків — економічні взає­мини фірм (підприємств, організацій), що базуються на безпосе­редньому співробітництві в конкретній сфері діяльності;

угода СПОТ — вид операції щодо купівлі—продажу на­явного товару з надтерміновою оплатою і доставкою спожи­вачеві;

‡агрузка...

угода про експорт товару — договір про поставку товару партнеру іншої країни;

угода про реекспорт — відносини, за яких один з партнерів купує товар за кордоном з метою його поставки партнеру з тре­тьої країни;

угода про імпорт товару — операція, в основі якої ле­жать відносини між партнерами щодо ввезення товару з ін­шої країни.

Форми співпраці у сфері фінансових відносин. Партнерські зв'язки у сфері фінансових відносин охоплюють факторинг і ко­мерційний трансферт.

Факторинг — система взаємовідносин, котра встановлюєть­ся між підприємцем і фактор-фірмою, яка бере на себе дебітор­ську заборгованість підприємця або купує в підприємця його ви­могу до того чи іншого партнера щодо оплати боргу. У ролі фак- тор-фірми найчастіше виступають банки. Нині чимало банків об'єднуються в групи і здійснюють комплексне фінансове обслу­говування клієнтів, засновуючи у своїй структурі факторингові, лізингові, інжинірингові і консалтингові контори. Факторинг — це, по суті, різновид торговельно-комісійних операцій, котрі су­проводжуються кредитуванням оборотного капіталу клієнта че­рез купівлю фактор-фірмою (компанією) рахунків-фактур клієн­тури.

Комерційний трансферт використовується в міждержавних відносинах і означає взаємне придбання партнерами капіталу в національній валюті у визначених розмірах за договірною ці­ною. Однак при цьому не відбувається фізичне переміщення капіталу через національні кордони, а куплена валюта зарахо­вується на рахунок покупця в національному банку країни- продавця. Ця форма партнерських взаємовідносин застосову­ється в системі міжбанківських зв'язків (створюються так звані кореспондентські рахунки) і міждержавних відносин.

СР№11


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.011 сек.)