МІЖНАРОДНІ КОДЕКСИ ТА СТАНДАРТИ КОРПОРАТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ П. МАЗУРКЕВИЧА

Кодекси, що належать до першої групи, а саме ті, що вказують на мету діяльності (що має бути зроблено) також називають «ко- дексами-прагненнями» («aspirational codes»). Зазвичай вони не мають зобов'язуючого характеру, механізму звітності за резуль­тати діяльності та складаються різноманітними сторонами для впливу на процес прийняття корпоративних рішень.

Рекомендації Організації з економічного співробітництва та розвитку щодо діяльності багатонаціональних корпорацій (The OECD Guidelines for MNEs). Цей документ роз'ясняє права та обо­в'язки урядів і приватних компаній у сфері міжнародного бізне­су. Рекомендації ОЕСР особливо стосуються таких аспектів, як прозорість інформації, виробничі відносини, охорона навколиш­нього середовища, хабарництво, конкуренція, інтереси спожива­чів і застосування досягнень науково-технічного прогресу. Конт­роль за виконанням рекомендацій ОЕСР здійснюється через національні координаційні бюро в 33 країнах світу. На міжнаціона­льному рівні виконання рекомендацій координується централь­ними органами ОЕСР. Рекомендації ОЕСР є єдиним всесвітнім кодексом, що має міжурядову інфраструктуру.

Глобальний договір ООН (United Nations Global Compact). Іні­ціатива Всесвітнього договору Організації Об'єднаних Націй ви­никла з метою поєднання зусиль приватних компаній і корпора­цій, міжнародних організацій, представницьких органів робітни­ків, організацій громадянського суспільства для повноцінного впровадження десяти принципів у галузі прав людини, стандартів праці, екології і боротьби з корупцією. Про початок вступу Все­світнього договору в дію було оголошено у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку 26 липня 2000 р. Під час першого саміту лідерів Все­світнього Договору, який відбувся 24 червня 2004 p., Генераль­ний секретар проголосив десятий принцип цього Договору, що стосується боротьби з корупцією. Дотримання принципів Всесвіт­нього Договору є цілком добровільним, він має суто декларатив­ний характер, тобто не передбачає механізмів зовнішнього конт­ролю та звітності.

Декларація МОП основних принципів та прав у світі праці. Декларацію основних принципів та прав у світі праці Міжнарод­ної організації праці було ухвалено Міжнародною конференцією праці на її вісімдесят шостій сесії в Женеві 18 червня 1998 року. Згідно з цією Декларацією всі члени організації, навіть ті з них, які не ратифікували вказані конвенції, мають зобов'язання реалі­зовувати принципи, що стосуються основних прав, а саме: свобо­да асоціацій та реальне визнання права на ведіення колективних переговорів; скасування усіх форм примусової чи обов'язкової праці; реальна заборона дитячої праці; та недопущення дискри­мінації в області праці та занять.

Принципи, прийняті за Коським круглим столом (Caux Round Table Principles). За круглим столом у французькому місті Ко бу­ли прийняті так звані «Принципи ділової діяльності» — доку- мент, в якому було зроблено спробу запровадити всесвітній стан­дарт етичної і відповідальної корпоративної поведінки. Ці прин­ципи регулюють вплив діяльності компаній на соціальну сферу і життя місцевих громад, сприяють впровадженню принципів між­народних торговельних угод, що стосуються «справедливої лібе­ралізації торгівлі», грунтуються на бережливому ставленні до на­вколишнього середовища і «запобіганні незаконної діяльності» — хабарництва, відмивання грошей та інших протизаконних дій.

«Глобальні принципи Саллівана» (The Global Sullivan Princip­les). «Глобальні принципи Саллівана» — розширена версія більш ранніх «Принципів Саллівана», що були розроблені пастором Леоном Салліваном 1997 року як кодекс поведінки для компаній, що діяли у Південно-Африканській Республіці за часів апартеїду. Головними цілями «Глобальних принципів Саллівана» є дотри­мання прав людини, принципу рівних можливостей для обох ста­тей та усіх рас і національностей на усіх рівнях зайнятості, запо­бігання дискримінації на основі расових і статевих ознак, забез­печення професійної підготовки для некваліфікованих робітників з метою їхнього професійного зростання, дотримання принципів толерантності і в ділових стосунках.

Хартія чемної корпоративної поведінки «Кейданрен» (The Кеі- danren Charter for Good Corporate Behavior). Хартія чемної кор­поративної поведінки, розроблена Японською федерацією бізне­су (Ніппон Кейданрен) складається з 10 пунктів. Згідно з ними, усі члени хартії мають добровільно брати на себе соціальні зо­бов'язання щодо своїх працівників. Хартія проголошує свободу думок та підходів, наголошуючи при цьому на законності як першочерговій умові соціальної відповідальності. За умов глоба­лізації економічна діяльність має грунтуватися на дотриманні прав людини, запобіганні дитячої та примусової праці, сприяти ліквідації бідності. Крім того, компанії повинні враховувати пра­во на захист особистої інформації в умовах стрімкого розвит­ку інформаційного суспільства і формувати віковий склад влас­них кадрів згідно з умовами демографічного старіння розвинутих націй.

Механізми другої групи відповідають на запитання «як це має бути зроблено?», тобто пропонують нормативи діяльності. До­тримання стандартів управління має допомогти компаніям уник­нути проблем, що потенційно можуть виникнути внаслідок пев­ної діяльності і негативно вплинути на дотримання прав людини і норм охорони навколишнього середовища.

Стандарти серії ISO 9000 (кодекси Міжнародної організації стандартизації). Кодекси серії ISO 9000 були введені Міжнаро­дною організацією стандартизації у 80-х роках XX століття. Вони містять вимоги до менеджменту підприємства, яке виходить на ринок.

Серія ISO 14000 (кодекси Міжнародної організації зі стандар­тизації). Кодекси серії ISO 14000 було розроблено Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO) як стандарти екологічного менеджменту та нормативи якості. Міжнародна організація зі стандартизації запропонувала процедуру екологічного контролю, яка має специфічні риси при застосуванні різних кодексів серії ISO 14000. Наприклад, стандарт ISO 14001 є найвідомішим кодек­сом, що допомагає компаніям пом'якшити вплив на стан навко­лишнього середовища. Стандарт ISO 14031 надає критерії, згідно з якими організації можуть оцінювати свій вплив на навколишнє середовище та вимірювати ефективність діяльності, спрямованої на його пом'якшення. Новий стандарт ISO 19011 є однаково ко­рисним і як інструмент екологічного менеджменту, і як інстру­мент контролю якості продукції.

Міжнародний стандарт OHSAS 18000. Даний стандарт рег­ламентує процедуру створення системи управління охороною праці та технікою безпеки як складової частини менеджмен­ту підприємства. Процес запровадження системи охорони здо­ров'я і безпеки на виробництві складається з оцінки ризиків та управління ними. Він має сприяти зниженню людських втрат (включно із втратою працездатності) і, як наслідок, зменшує прямі і опосередковані фінансові втрати. Вимоги міжнародних стандартів OHSAS 18 000 повністю сумісні з вимогами стандар­тів ISO 14000.

Стандарти серії ISO 26000 (кодекси Міжнародної організації стандартизації). Принципово нова серія стандартів, що лише го­тується Міжнародною організацією стандартизації до запрова­дження. Її головна мета — культивувати соціальну відповідаль­ність бізнесу в локальному вимірі на користь заінтересованих сторін.

Кодекс «Соціальна відповідальність 8000» (SA 8000). Цей ко­декс, який було розроблено Організацією соціальної звітності (Social Accountability International), є інструментом контролю за дотриманням гідних умов праці робітників комерційних компа­ній, їхніх партнерів і постачальників. Кодекс ґрунтується на принципах, проголошених у конвенціях Міжнародної організації праці, Міжнародній конвенції прав людини і Конвенції ООН з прав дитини. Він охоплює проблеми, пов'язані з дитячою пра­цею, примусовою працею, охороною здоров'я робітників і безпе­кою праці, свободою об'єднання і колективних переговорів, дис­кримінацією на робочому місці, дисциплінарними практиками, нормуванням робочого часу та оплатою праці. Прийняття кодек­су відбувається через процедуру незалежної сертифікації, розроб­лену на основі стандартів Міжнародної організації зі стандарти­зації. Процес сертифікації включає в себе перевірку відповідності ведення бізнесу мінімальним вимогам корпоративної діяльності, інтерв'ю з робітниками, прийом відкритих скарг та систему апе­ляцій. В Україні кодекс SA 8000 було вперше презентовано Українською асоціацією якості під час 7-го Міжнародного фору­му «Дні якості в Києві — 98».

Індекс стійкого розвитку Доу Джонса. Перший показник, що проілюстрував інвесторам здатність підприємств створювати до­вгострокову акціонерну вартість, шляхом оптимізації соціальних та екологічних результатів своєї діяльності та управління не фі­нансовими ризиками.

Індекси FTSE4Good. Серія індексів із соціально-відповідаль- ного інвестування розроблених спільно Лондонською фондовою біржею та британською газетою Financial Times

Третьою групою кодексів поведінки є механізми, що призна­чені для кількісного та якісного вимірювання прогресу, інстру­менти для визначення ефективності політики соціальної відпові­дальності. Такі механізми можуть використовуватися як самими компаніями, так і зовнішніми стейкхолдерами.

Серед них:

Всесвітня ініціатива звітування (The Global Reporting Initia­tive, GRI). Всесвітню ініціативу було проголошено в 1997 році з метою розроблення універсальних вимог до складання соціально- екологічних звітів на рівні підприємств та компаній. Контроль за роботою Ініціативи здійснює Коаліція екологічно відповідальної економіки (Coalition for Environmentally Responsible Economies). У роботі Ініціативи активну участь беруть корпорації, неурядові організації, міжнародні організації, консультанти, асоціації під­приємців, вищі навчальні заклади та інші організації з усього сві­ту. Всесвітня ініціатива звітування має статус офіційного парт­нерського центру Екологічної програми ООН (United Nations Environment Programme, UNEP) і співпрацює з іншою ініціати­вою — Всесвітнім договором, ініційованим генеральним секрета­рем ООН Кофі Аннаном. Стандарт перевірки звітності АА1000 (The AA1000 reporting assurance standard). Цей кодекс було розроблено британською організацією «Екаунтабіліті» (AccountAbility) з метою уніфікації стандартів, що використовувалися різними компаніями у їхній політиці розкриття інформації^ Перший модуль серії АА1000 — стандарт перевірки звітності. Його мета — підвищення надійно­сті і об'єктивності звітування з питань соціальної та екологічної політики компаній. Запроваджений у дію 1999 року, він став пер­шим системним підходом до звітування організацій, що ґрунту­ється на принципі співробітництва заінтересованих осіб (стейк- холдерів), а також покращання їхньої діяльності. Кодекс пропо­нує стандарти й інструкції, на основі яких слід будувати ефек­тивне залучення стейкхолдерів, а також систему звітування про ситуацію у сферах екологічної, етичної та соціальної політики корпорації. Нині розробляється другий модуль кодексу АА1000, який буде присвячено проблемам управління ризиками.

Принципи-критерії всесвітньої корпоративної відповідально­сті (The Principles for Global Corporate Responsibility — Bench­marks). Цей документ є прикладом загальних вимог та стандартів, на основі яких будується незалежне зовнішнє оцінювання діяль­ності підприємства. «Принципи» є низкою критеріїв для незалеж­ного зовнішнього моніторингу таких сфер корпоративної діяль­ності, як екологічний менеджмент, вплив на міжнародне співто­вариство, місцеві громади, умови праці, політика підприємства стосовно жінок, меншин, людей з обмеженими фізичними мож­ливостями, дитячої та примусової праці, а також таких аспектів діяльності, як співпраця з постачальниками, акціонерами, ство­рення спільних підприємств, встановлення партнерських відно­син, стосунки із субсидіаріями, клієнтами та споживачами, чем­ність фінансової політики.

Акт Сарбейнса-Окслі. Підписаний у 2000 році президентом США Акт, що зобов'язує публічні компанії акції яких котиру­ються у Сполучених Штатах, дотримуватися стандартів корпора­тивної звітності, що містять також і не фінансові аспекти управ­ління ризиками

СР№17

Поиск по сайту: