Теоретичні відомості. Один із найбільш розповсюджених методів прогнозування полягає в екстраполяції трендів, тобто у продовженні в майбутнє тенденції

Один із найбільш розповсюджених методів прогнозування полягає в екстраполяції трендів, тобто у продовженні в майбутнє тенденції, що спостерігалася в минулому. При такому підході до прогнозування передбачається, що ознака, яка характеризує явище, формується під впливом безлічі факторів, причому не представляється можливим виділити порізно їхній вплив. У зв’язку з цим хід розвитку пов’язується не з якими-небудь конкретними факторами, а з часом.

Екстраполяція базується на наступних допущеннях:

- розвиток явища може бути з достатньою підставою охарактеризований плавною (еволюторною) траєкторією – трендом;

- загальні умови, що визначають тенденцію розвитку в минулому, не зазнають істотних змін у майбутньому.

Вірно було б розглядати екстраполяцію на основі вирівнювання не в якості кінцевого результату прогнозування, а як деякий відправний момент, на основі якого з залученням додаткової інформації, що не міститься в самому динамічному ряді, розробляють прогноз. Разом з тим отриманий результат із відповіднимкоректуванням чи без нього часто розглядається як остаточний прогноз.

Операцію екстраполяції в загальному вигляді можна представити як функцію:

y_i+L= f (y_i^*, L), (5.1)

де y_i+L – екстраполяційне значення рівня;

L – період упередження;

у* – рівень, прийнятий за базу екстраполяції.

Екстраполяція – це поширення виявлених у процесі аналізу рядів динаміки закономірностей розвитку досліджуваного явища на майбутнє. Цей метод реалізується за допомогою багатьох інструментів. Одним із таких є математичне вирівнювання кривих, які відображають тенденцію будь-якого показника. Вирівнювання полягає в тому, що відбувається «заміщення» фактичних рівнів показника їх теоретичними аналогами, розрахованими згідно деякої формули. В результаті фактична ламана перетворюється на математичну криву або пряму, продовжуючи які, тим самим прогнозується подальший розвиток явища. Застосовується аналітичне вирівнювання фактичного рівня рядів динаміки (по прямій чи іншій лінії, яка виражає функціональну залежність рівня ряду динаміки від часу).

Отже, на першому етапі такого прогнозування задача зводиться до того, що фактичні рівні ряду динаміки замінюються теоретичними рівнями, обчисленими на основі приведених рівнянь. Теоретична лінія, яка вирівнює ряд, повинна проходити у максимальній близькості до фактичних рівнів ряду, тому необхідно виконання умови (5.2).

, (5.2)

де у_ф – фактичні значення,

у_т – вирівняні (теоретичні) значення.

Розглянемо три найбільш поширені види вирівнювання за математичними кривими (параболою і гіперболою) та по прямій.

Поиск по сайту: