Тема 11. «Теорія пізнання» (2 год.)

План:

1. Соціально-практична природа пізнання. Суб’єкт та об'єкт пізнання, їх взаємообумовленість.

2. Гносеологічні теорії у філософії: емпіризм, сенсуалізм, раціоналізм, інтуїтивізм, скептицизм.

3. Проблема істини в науці та філософії. Критерії істинності.

4. Наукове і ненаукове пізнання.

Основні поняття: гносеологія, пізнання, знання, суб’єкт і об’єкт пізнання, емпіризм, раціоналізм, інтуїтивізм, істина, критерії істини, абсолютна і відносна істина, об’єктивна і суб’єктивна.

Методичні рекомендації:

Проблемами теорії пізнання займається гносеологія (епістемологія) - розділ філософії, що вивчає природу і закономірності пізнавальної діяльності людини, передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, критерії його істинності та достовірності. Теорія пізнання історично розвивається під впливом різних чинників: соціальних, інтелектуальних, технічних тощо.

В різні часи акцентуються специфічні питання пізнання, що визначається соціально-практичними та логіко-теоретичними потребами. Історично у філософії розробляються різні гносеологічні теорії: емпіризм, сенсуалізм, раціоналізм, інтуїтивізм.

Властивістю знання є істинність, його відношення до дійсності. Існує цілий ряд теорій істини: класична (кореспондентська), семантична, когерентна та прагматична. Концептуалізація істини наділяє її рядом принципових властивостей, зокрема, об’єктивність, абсолютність, відносність, процесуальність, конкретність, несуперечність тощо.

Говорячи про знання як мету і результат пізнавальної діяльності людини, необхідно враховувати різноманітність його видів та їх особливі риси. Для наукового знання притаманна об’єктивність, аргументованість, логічність та достовірність. Серед ненаукових видів пізнання виділяють повсякденне, релігійне, міфологічне, художнє тощо. Кожен з них має свої специфічні ознаки і впливає на формування відповідної картини світу. Формуються нові концепції науки: Т.Куна (наукова революція, аномалії та кризи в науці), Ст. Тулміна (фактори розвитку науки, інтелектуальний відбір, інтелектуальна екологія), П.Фейєрабенда (нераціональні фактори розвитку науки, зближення науки та інших видів пізнання – міфу, релігії тощо).

З’ясування особливостей наукового пізнання включає вивчення його рівнів, їх методів та форм. Розрізняють емпіричне та теоретичне наукове пізнання. Методи емпіричного пізнання – експеримент, спостереження, аналіз, класифікація, та його форми (факт, емпіричні закони, гіпотеза). Методи теоретичного пізнання – дедукція, абстракція, ідеалізація та його форми (ідея, теорія, закон).

Розвиток науки безпосередньо пов’язаний з успіхами практичного втілення її результатів та технічного оснащення самої наукової діяльності. Як показує філософський аналіз розвитку техніки, процес її модернізації та його результати є важливою рисою не тільки науки, але й вагомим чинником існування самої людини.

Література:

1. Андрос Е.И. Истина как проблема познания и мировоззрения / Е.И. Андрос. – К.: Наук. думка, 1984. – 144 с.

2. Батищев Г.С.Познание и творчество / Г.С. Батищев // Теория познания. в 4 т. – Т. 2: Социально-культурная природа познания / под ред. В.А. Лекторского, Т.И. Ойзермана. – М.: Мысль, 1991. – С. 136-170.

3. Борисов И.И. Homo cognosсens / Человек познающий: Очерки по истории гносеологии. Монография / И.И. Борисов. – СПб: Изд-во СПбГУ, 1997. – 174 с.

4. Гадамер Х.Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики / Х.Г. Гадамер. – М.: Прогресс, 1988. – 699 с.

5. Диалектика. Познание. Наука / Отв. ред. В.А. Лекторский, В.С. Тюхтин. – М.: Наука, 1988. – 286 с.

6. Епістемологія // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 201-202.

7. Интуиция, логика, творчество: Сб.ст. – М.: Наука, 1987. – 175 с.

8. Ильин В.В. Теория познания: Эпистемология / В.В. Ильин. – М.: Изд-во МГУ, 2010. – 136 с

9. Кармин, А. С. Интуиция и ее механизмы / А. С. Кармин // Проблемы методологии науки и научного творчества. – Л: Изд -во ЛГУ, 1977. – С. 44-64.

10.Коваленко В.А. Организация творческого мышления / В.А. Коваленко // Вопросы философии. – 2002. – №8. – С. 78-87.

11.Копнін П. Гносеологічні та логічні основи науки / П. Копнін // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / за ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К.: Знання, 2009. – С. 334-343.

12.Кун Т. Структура научных революций / Т. Кун; пер. с англ. И.З. Налетова. – М. Прогресс. 1975. – 288 с.

13.Кутирєв В.О. Людина і світ: три парадигми взаємодії / В.О. Кутирєв // Філософська і соціологічна думка. – 1991. – №7. – С. 53-65.

14.Лекторский В.А. Объект. Субъект. Познание / В.А. Лекторский. – М.: Наука, 1980. – 323 с.

15.Лекторский В.А. Теория познания (гносеология, эпистемология) / В.А. Лекторский // Вопросы философии. – 1999. – №8. – С.72-80.

16.Лобастов Г.В. Так что же есть истина? / Г.В. Лобастов // Философские науки. – 1991. – №6. – С. 47-61.

17.Микешина Л.А. Философия науки: Современная эпистемология. Научное знание в динамике культуры. Методология научного исследования: учеб. пособие / Л.А. Микешина. – М.: Прогресс-Традиция: МПСИ: Флинта, 2005. – Часть 1, главы 1, 2, 3, 4. – С. 10-164.

18.Микешина Л.А. Философия познания: диалог и синтез подходов / Л.А. Микешина // Вопросы философии. – 2001. – №4. – С.70-83.

19.Николко В.Н. Творчество как новационный процесс (философско-онтологический анализ) / В.Н. Николко. – Симферополь: Таврия, 1990. – 190 с.

20.Нугаев Р.М. Смена развитых научных теорий: ценностные измерения / Р.М. Нугаев // Вопросы философии. – 2002. – №11. – С.124-134

21.Овчинников Н.Ф. Знание – болевой нерв философской мысли (к истории концепций знаний от Платона до Поппера) / Н.Ф. Овчинников // Вопросы философии. – 2001. – №1-2. – С.83-114

22.Поппер К. Логика и рост научного знания / К. Поппер. – М.: Прогресс, 1983. – 605 с.

23.Савчук В.В. Новации и архаические злементы познания / В.В. Савчук // Философские науки. – 1991. – №10. – С. 21-34.

24.Степин В. Теоретическое знание (структура, историческая эволюция) / В. Степин. – М.: Прогресс-Традиция, 2000. – 744 с.

25.Тихонов А.А. Гносеологическое отношение: Статус и структура / А.А. Тихонов // Философские науки. – 1991. – №1. – С. 31-44.

26.Фарман И.П. Теория познания и философия культуры. (Критический анализ зарубежных идеалистических конценций) / И.П. Фарман. – М.: Наука, 1986. – 200 с.

27.Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки / П. Фейерабенд. – М.: Прогресс, 1986. – 542 с.

28.Фейнберг Е.Л. Интуитивное суждение и вера / Е.Л. Фейнберг // Вопросы философии. – 1991. – №8. – С.13-24.

29.Швырев В.С. Рациональность как ценность культуры / В.С. Швырев // Вопросы философии. – 1992. – №6. – С. 91-105.

30.Ярошовець В.І. Людина в системі пізнання / В.І. Ярошовець. – К.: Педагогіка, 1996. – 208 с.

Контрольні питання і завдання:

1. Чим займається гносеологія? Епістемологія?

2. Назвіть основні проблеми гносеології.

3. Які історичні етапи розвитку проходить наука?

4. Що являє собою постнекласична наука?

5. У чому суть проблеми відповідальності вченого перед суспільством?

6. Абсолютизація яких сторін пізнання веде до емпіризму та раціоналізму?

7. Що таке істина? Які існують концепції істини?

8. У чому полягає критерій істини?

9. Продумайте та викладіть у чіткій формі аргументи прихильників агностицизму та контраргументи їх опонентів.

10.Чи може бути істина суб’єктивною?

11.Яка різниця між поняттями істина і правда?

12.Що таке інтуїція?

13.Чим відрізняється чуттєве знання від раціонального?

14.Представникові якого напрямку належить вислів: «Твердження, судження, вислів або думка істинні, якщо вони відповідають фактам»?

15.Що мав на увазі Лао-цзи: «Знати, як зупинитись на незнаному, – це є досконалість»?

Поиск по сайту: