У філософії XX ст.» (4 год.)

1. Культурно-історичні передумови формування ірраціоналізму у філософії (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше, А. Бергсон).

2. Філософська антропологія М. Шелера та Тейяра де Шардена.

3. Вчення про несвідоме З. Фрейда та його вплив на розуміння людини.

4. Екзистенціальна філософія, її основні напрями

Основні поняття: раціоналізм, ірраціональне, філософія життя, воля, воля до влади, надлюдина, інтуїція, несвідоме, надсвідоме, сублімація, витіснення, психоаналіз, екзистенція, існування, свобода, вибір, гранична ситуація, гуманізм, сенс життя, абсурд, бунт, осьовий час, комунікація, філософська віра.

Методичні рекомендації:

У другій половині ХІХ ст. відбувається зміна принципів філософствування, що пов’язано було як з теоретично-філософськими проблемами, так і науково-емпіричними, а також з соціально-історичними причинами. Якщо класична філософія довіряла більше розуму, а, отже, продовжувала традиції раціоналізму, то ірраціональні напрямки переглядають ці позиції на користь інших здібностей людини, які нею не керуються – інтуїції, волі, інстинктів, тощо. Саме в них прихована сутність людини, яку потрібно дослідити і намагатись зрозуміти. Уперше ці ідеї висловлює А. Шопенгауер у своїй роботі «Світ як воля і уявлення». Його ідеї розвиває Ф. Ніцше, переосмислюючи фундаментальні основи європейського мислення, а також О. Шпенглер, який досліджує феномени культури і критикує лінійність і прогресизм у їх трактуванні.

Щоб проникнутись ідеями цих філософів, варто позбутись певних упереджень та стереотипів у сприйнятті таких понять, як інтуїція, воля до влади, надлюдина, несвідоме та ін., бо їх зміст може адекватно розкритись лише в контексті системного розгляду філософських поглядів цих мислителів.

Особливістю вчення З. Фрейда є увага до несвідомого як до вирішального чинника людського життя. Психічні процеси – базові по відношенню до соціально-культурних явищ, які він пояснює через сублімацію, лібідо, витіснення тощо.

Екзистенціалізм вважає первинним явище людського буття – існування. Саме розуміння екзистенції (існування) є ключем до розуміння всього сущого. Для С. К’єркегора екзистенціалізм виступає протилежністю панлогізму Г.В.Ф. Гегеля, екзистенція є те, що завжди вислизає від понять. У своєму сходженні до дійсного існування – до екзистенції людина проходить три етапи: естетичний, етичний та релігійний.

Екзистенція є необ’єктивованою реальністю, яка не може бути предметом розгляду для науки. Цю думку поділяють усі представники екзистенціалізму. Положення «людина є те, що вона робить» є визначаючим для філософії Ж.-П. Сартра. Головне питання філософії для А. Камю вирішити «варте чи не варте життя того, щоб жити», оскільки реальність є чужою для свідомості, випадковою і абсурдною.

Для К. Ясперса у суспільному житті існують два устрої – це «істинність і глибока повага до людського буття, або наука та гуманність».

Література:

1. Аббаньяно Н. Экзистенция как свобода / Н. Аббаньяно // Вопросы философии. – 1992. – №8. – С. 145-157.

2. Бубер М. Я и Ты / М. Бубер; пер. с нем. Ю.С. Терентьева, Н. Файнгольда, послесл. П.С. Гуревича. – М.: Высш. шк, 1993. – 175 с.

3. Герасимчук А. Історичний прогрес і проблема єдності людства у філософії К.Ясперса / А. Герасимчук // Філософські обрії. – 2000. – №3. – С.17-24.

4. Гуссерль Э.Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. Введение в феноменологическую философию / Э. Гуссерль // Вопросы философии. – 1992. – №7. – С. 136-176.

5. Гуссерль Э. Кризис европейского человечества и философии / Э. Гуссерль // Вопросы философии. – 1986. – №3. – С. 101-116.

6. Грюнбаум А. Теория Фрейда и философия науки / А. Грюнбаум // Вопросы философии. – 1991. – №4. – С.90-106.

7. Дильтей В. Наброски к критике исторического разума / В. Дильтей // Вопросы философии. – 1988. – №4. – С. 135-152.

8. Долгов К. М. От Кьеркегора до Камю: Очерки европейской философско-эстетической мысли XX века / К.М. Долгов. – М.: Искусство, 1990. – 399 с.

9. Долгов К. М. Эстетика Жана-Поля Сартра / К.М. Долгов. – М.: Знание, 1990. – 64 c.

10. Идеалистическая диалектика в XX столетии: критика мировоззренческих основ немарксистской диалектики. – М.: Политиздат, 1987. – 333 с.

11. Маркузе Г. Эрос и цивилизация. Одномерный человек: Исследование идеологии развитого индустриального общества / Г. Маркузе; пер. с англ., послесл., примеч. А.А. Юдина; Сост., предисл. В.Ю. Кузнецова. – М: ООО «Издательство ACT», 2002. – 526 с.

12. Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей: Ист.-филос. очерки и портр. / Н.В. Мотрошилова. – М. Политиздат 1991. – 463 с.

13. Камю А. Миф о Сизифе. Эссе об абсурде / А. Камю // Камю А. Бунтующий человек. – М.: Политиздат, 1990. – С. 23-92.

14. Кьеркегор С. Страх и трепет. – М.: Республика, 1993 / С. Кьеркегор. – 101 с.

15. Лунгина Д.А. Кьеркегор и проблема науки / Д.А. Лунгина // Вопросы философии. – 2000. – №1. – С.161-167.

16. Лях В. В. Рационализм и иррационализм в современной буржуазной социальной философии: монографія / В.В. Лях; АН УССР, Ин-т философии. – К.: Наук. думка, 1986. – 188 с.

17. Ницше Ф. Воля к власти: опыт переоценки всех ценностей / Ф. Ницше; пер. с нем. Е. Герцык и др. – М.: Культурная Революция, 2005. – 880 с.

18. Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас. Вибрані твори / Х. Ортега-і-Гасет. – К.: Основи, 1994. – 424 с.

19. Проблема человека в западной философии / Сост. и послесл. П.С. Гуревич. – М.: Прогресс, 1988. – 552 с.

20. Рикер П. Человек как предмет философии / П. Рикер // Вопросы философии. – 1989. – №2. – С. 41-50.

21. Самосознание европейской культуры XX в. Мыслители и и писатели Запада о месте культуры. – М.: Политиздат, 1991. – 366 с.

22. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. Нарис феноменологічної онтології (фрагменти) / Ж.-П. Сартр // Філософська і соціологічна думка. – 1995. –№9-10. – С. 112-135.

23. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм / Ж.-П. Сартр // Сумерки богов. – М.: Политиздат, 1990. – С. 319-344.

24. Синеокая Ю.В. Проблема сверхчеловека у Соловьева и Ницше / Ю.В. Синеокая // Вопросы философии. – 2002. – №2. – С.97-101.

25. Самосознание европейской культуры XX в. Мыслители и писатели Запада о месте культуры. – М.: Политиздат, 1991. – 366 с.

26. Современная западная философия. Словарь / Сост.: Малахов В.С., Филатов В.П. – М.: Политиздат, 1991. – 414 с.

27. Сумерки богов / Сост. и общ. ред. А.А. Яковлева. – М .: Политиздат, 1989. – 398 с.

28. Сухина В.Ф. Практикум по философии: учеб. пособие для студентов вузов / В.Ф. Сухина, К.В. Кислюк; М-во образования и науки Украины, Нар. укр. акад. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х.: Фолио, 2001. – 430 с.

Раздел 9. Постклассическая философия второй половины ХІХ – начала ХХ века.

Раздел 10. Современная западная философия.

29. Фрейд А. Психология Я и защитные механизмы / А. Фрейд. – М.: Педагогика-Пресс, 1993. – 140 с.

30. Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции / З. Фрейд; пер. с нем. – М.: Наука, 1995. – 546 с.

31. Фромм Э. Бегство от свободы / Э. Фромм. – М.: АСТ – Минск: Харвест, 2005. – 384 с.

32. Фромм Э. Из плена иллюзии (Как я столкнулся с Марксом и Фрейдом) / Э. Фромм. – М.: ИНИОН, 1991. – 148 с.

33. Фромм Э. Иметь или быть / Э. Фромм; Пер. с англ. Э. Телятниковой. – М.: Прогресс, 1990. – 448 с.

34. Фромм Э. Психоанализ и этика / Э. Фромм. – М.: Республика, 1993. – 415 с.

35. Хайдеггер, М. Время и бытие: Статьи и выступления / М. Хайдеггер; сост., пер. с нем. и комм. В.В. Бибихина. – М.: Республика, 1993. – 447 с.

36. Хайдеггер М. О сущности истины / М. Хайдеггер // Философские науки. – 1989. – №4. – С. 88-104

37. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики / М. Хайдеггер; перевод и примечания А. В. Ахутина и В. В. Бибихина // Вопросы философии. – 1989. – № 9. – С. 116-163.

38. Хайдеггер М. Что это такое – философия? / М. Хайдеггер // Вопросы философии. – 1993. – № 8. – С. 113-123.

39. Хазанов Б. Черное солнце философии: Шопенгауэр / Б. Хазанов // Вопросы философии. – 2002. – № 3. – С. 173-178.

40. Человек: Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии: Древний мир – эпоха Просвещения: [сб. ст. / сост. П.С. Гуревич]. – М.: Политиздат, 1991. – 463 с.

41. Читанка з історії філософії: у 6 кн. / за ред. Г.І. Волинки. – К.: Довіра, 1992-1993.

Кн. 6: Зарубіжна філософія XX століття. – 1993. – 239 с.

42. Шопенгауэр А. Свобода воли и нравственность / А. Шопенгауэр. – М.: Республика, 1992. – 448 с.

43. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории / О. Шпенглер. – Мн.: ООО «Попурри», 1998.

Т. 1: Образ и действительность / пер. с нем. Н.Ф. Гарелин. вступ. ст. А.П. Дубнова; коммент. Ю.П. Бубенкова и А.П. Дубнова. – 1998. – 688 с.

44. Юнг К.Г. Об архетипах коллективного бессознательного / К.Г. Юнг // Вопросы философии. – 1988. – №1. – С. 133-150

45. Юнг К.Г. Психология бессознательного / К.Г. Юнг. – М.: Канон, 1994. – 320 с.

46. Юнг К.Г. Проблема души современного человека / К.Г. Юнг // Вопросы философии. – 1989. – №8. – С. 120-125.

47. Юнг К.Г. Человек и его символы / К.Г. Юнг. – СПб.: БСК, 1996. – 454 с.

48. Ясперс К. Духовная ситуация времени / К. Ясперс // Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.: Политиздат, 1991. – С. 288-419.

49. Ясперс К. Истоки истории и ее цель / К. Ясперс // Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.: Республика, 1994. – С. 113-140.

50. Ясперс К. Смысл и назначение истории / К. Ясперс; пер. с нем. – 2-е изд. – М.: Республика, 1994. – 527 с.

Контрольні питання і завдання:

1. У чому найістотніша відмінність філософських течій кінця ХІХ – поч. ХХ ст. від класичної філософії?

2. У чому суть концепції «воля замість розуму» в некласичній філософії?

3. Проілюструйте конкретними прикладами прояви внутрішньої суперечливості філософських ідей Ф. Ніцше.

4. Охарактеризуйте етику А. Шопенгауера.

5. Визначте функції інтуїції та інтелекту за А. Бергсоном.

6. Чим відрізняється поняття волі за А. Шопенгауером від сили волі?.

7. Чим викликаний нігілізм Ф. Ніцше?

8. Визначте причини і суть антропологічного повороту в філософії ХХ ст.

9. З. Фрейд про виникнення і формування людського суспільства і культури.

10. Прояви фрейдизму в художній культурі ХХ ст.

11. Чим людина відрізняється від тварини за М. Шелером?

12. Як М. Шелер визначає духовність?

13. У чому суть процесів сублімації та витіснення?

14. Що таке колективне несвідоме?

15. Прокоментуйте думку К.Г. Юнга: «Ви – тільки плямочка свідомості, яка плаває в морі життя, учасником якого Ви не є».

16. Відтворіть топографічний аналіз психіки за З. Фрейдом.

17. Які засоби «убачання смислу» виділяє Е. Гусерль?

18. У чому полягає метод феноменологічної редукції Е. Гусерля?

19. Що таке «онтологічна істина»?

20. Як Ж.-П. Сартр тлумачить свободу?

Поиск по сайту: