|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тема 9. «Світ як матеріальна система» (2 год.)План: 1. Категорія буття. Зміст і структура буття. 2. Визначення поняття «матерія». 3. Рух – спосіб існування матерії. 4. Простір і час – форми існування матерії.
Основні поняття: онтологія, буття, форми і рівні буття, субстанція, матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, матерія, рух, простір, час. Методичні рекомендації: Поняття буття є вихідним при осмисленні людського світу і засадничим для будь-якої філософської системи. Характер філософської системи визначає різні типи онтології: реалізм, матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм. Їх завдання пояснити суть та співвідношення буття і небуття, буття і сущого, буття і субстанції, буття і реальності, реальності об'єктивної і суб'єктивної, буття людського та позалюдського. Для цього виділяють форми буття: природне, соціальне, людське, духовне. Матерія як філософська категорія пройшла відповідний історичний розвиток, її трактування змінювалося з розвитком і поглибленням наукових знань та зміною наукової методології. Категорія матерії закладає основи матеріалістичного трактування світу, яке не вичерпує філософського сенсу категорії світ. Проблема єдності та багатомірності світу. Способом існування матерії є рух у різноманітних своїх виявах. Простір і час є формами існування світу. Залежно від їх трактування, розглядаються субстанційна, релятивна та суб'єктивістська концепції простору і часу. Соціальний простір і час. Сучасні інформаційні технології створюють умови віртуалізації простору, часу, реальності.
Література: 1. Ахундов М.Д. Концепция пространства и времени: истоки, эволюция, перспективы / М.Д. Ахундов. – М.: Наука, 1982. – 223 с. 2. Буття // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 68-69. 3. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И.Т. и др. − 3-е изд., перераб. и доп. − М.: Республика, 2003. – С. 339-396. 4. Гайденко П.П. Время и вечность: парадоксы континуума / П.П. Гайденко // Вопросы философии. – 2000. – №6. – С. 110-136. 5. Гейзенберг В.Шаги за горизонт / В. Гейзенберг. – М.: Прогресс, 1987. – 368 с. 6. Девис, П. Случайная вселенная / П. Девис. – М.: Мир, 1985. – 160 с. 7. Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии / А.Л. Доброхотов. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986. – 248 с. 8. Жданов Г.Б. О физической реальности и экспериментальной невесомости / Г.Б. Жданов // Вопросы философии. – 1998. – №2. – С. 67-98. 9. Каган М.С. Метаморфозы бытия и небытия / М.С. Каган // Вопросы философии. – 2001. – №6. – С. 52-67. 10. Коган Л.А. Закон сохранения Бытия / Л.А. Коган // Вопросы философии. – 2001. – №4. – С. 56-69. 11. Мигдал Б.В. Физика и философия / Б.В. Мигдал // Вопросы философии. – 1990. – №1. – С. 5-32. 12. Микешина Л.А. Новые образы познания и реальности / Л.А. Микешина, М.Ю. Опенков. – М.: РОССПЭН, 1997. – 237 с. 13. Петровская Е.В. Фигуры времени / Е.В. Петровская // Вопросы философии. – 2000. – №10. – С. 58-67. 14. Пространство и время / под. ред. М.А. Парнюк. – К.: Наукова думка, 1984. – 296 с. 15. Селиванов А.И. К вопросу о понятии «ничто» / А.И. Селиванов // Вопросы философии. – 2002. – №7. – С. 52-65. 16. Трубников Н. Н. Проблема смерти, времени и цели человеческой жизни / Н.Н. Трубников // Философские науки. – 1990. – №2. – С. 104-115. 17. Хамидов А.А. Философия Востока и философия Запада: к определению мировоззренческой валидности / А.А. Хамидов // Вопросы философии. – 2002. – №3. – С. 129-138. 18. Философия: учеб. для вузов / под общ. ред. В.В. Миронова. – М.: Норма, 2008. – Раздел ІV, гл. 1. – С. 435-459, гл. 2. – С. 460-520.
Контрольні питання і завдання: 1. Який зміст ми вкладаємо в поняття небуття? 2. Від чого залежить класифікація форм буття? 3. Чим відрізняється поняття матерія від поняття речовини? 4. Чи співпадає сьогоднішнє розуміння матерії з демокрітівським? 5. Що таке соціальна матерія, соціальний рух, простір і час. Наведіть приклади. 6. Дайте визначення матерії і назвіть основні рівні її організації та форми руху матерії. 7. Чи змінилось соціально-історичне тлумачення простору і часу в ХХ ст.? 8. Окресліть категорії, якими визначалось буття в різні історичні епохи. 9. Що таке онтологія? 10. Які форми має людське буття? 11. Чим відрізняється категорія буття від категорії реальність? 12. У чому полягає філософський зміст і життєвий сенс поняття буття? 13. Як співвідносяться поняття буття і матерія? 14. Яке значення має ідея небуття для філософського осмислення світу й людини? Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |