Тема 8. «Філософія мови» (2 год.)

План:

1. Герменевтика: історія і сучасність.

2. Структуралізм.

3. Постмодернізм.

Основні поняття: герменевтика, постструктуралізм, мова, «мовна гра», розуміння, інтерпретація, деконструкція, метанаратив.

Методичні рекомендації:

Л. Вітгенштейн був відомим представником філософії неопозитивізму, основна ідея якого – зведення філософії до логічного аналізу мови науки. Він займається змістовно-смисловим тлумаченням мовних форм. Оскільки світ завжди дається ”переломленим” через мову, то для нього „межі моєї мови означають межі мого світу”. Закладаються основи семіотики: аналіз слів, знаків. Аналіз мови – головне завдання філософії.

Герменевтика наголошує, що мова – це особлива реальність, всередині якої перебуває людина. Розуміння – це подія, в якій інтерпретатор і текст взаємодетермінують один одного. Головна теза герменевтики: існувати – означає бути зрозумілим. Це спосіб філософствування, для якого центральним є тлумачення, розуміння текстів з метою осмислення того, яким чином влаштоване те суттєве, буття якого – в розумінні (Г. Гадамер, П. Рікер).

Виявлення структур та стійких відношень у мові структуралізм поширює на інші сфери – міф, літературу, соціальні установки, історію ідей, мистецтво, явища масової культури тощо (К. Леві-Строс, Р. Барт, М. Фуко). Уся культура, подібно до мови, розглядається як своєрідна знаково-символічна система, виявлення її стійкої структури дає ключ до розуміння механізмів її функціонування.

Проблема мови, розуміння, інтерпретації є визначаючою для постмодерністської філософії (Ж. Ліотар, Ж. Дерріда, Ж. Дельоз, М. Фуко, У. Еко та ін.). Її завдання – критичне осмислення існуючих монологічних систем (метанаративів) з їх авторитетом на істину та правила формування. Засобом виступають деконструкція, децентралізація як механізми демонтажу існуючих систем знань, ідеологій, соціальних відношень, законів мистецтва, правил етики тощо. Усі ці напрямки закликають більш уважно ставитись до текстів, бо вони – втілення людського мислення, уважне вивчення якого дозволяє людині краще зрозуміти себе та інших.

Література:

1. Айер А.Дж. Человек как предмет философского исследования / А.Дж. Айер // Философские науки. – 1991. – №1. – С. 120-136.

2. Барт Р. Нулевая степень письма / Р. Барт; пер. Г.К. Косикова // Семиотика. – М.: Радуга, 1983. – С. 306-349.

3. Бахтин М.М. К философии поступка / М.М. Бахтин // Философия и социология науки и техники. Ежегодник. 1984-1985. – М.: Наука, 1986. – С. 80-160.

4. Бацевич Ф.С. Філософія мови. Історія лінгвофілософських учень: підручник / Ф.С. Бацевич. – К.: Академія, 2008. – 240 с.

5. Бессонов Б. Н., Герменевтика. История и современность:: критические очерки / Б.Н. Бессонов, И.С. Нарский. – М.: Мысль, 1985. – 301 с.

6. Витгенштейн Л. Культура и ценности / Л. Витгенштейн // Человек. – 1991. – №5-6. – С. 89-103.

7. Вітгенштейн Л. Філософські дослідження / Л. Вітгенштейн // Вітгенштейн Л. Tractatus logico-philosophicus. Філософські дослідження. – К.: Основи, 1995. – 311 с.

8. Гадамер X.Т. Истина и метод. Основы философской герменевтики / X.Т. Гадамер; пер. с нем.; [общ. ред. и вступ. ст. Б. Н. Бессонова]. – М.: Прогресс, 1988. – 704 с.

9. Гадамер Г.-Г. Мова як горизонт герменевтичної онтології / Г.-Г. Гадамер // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / за ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К.: Знання, 2009. – С. 377-390.

10. Громыко Н.В. Интернет и постмодернизм – их значение для современного образования / Н.В. Громыко // Вопросы философии. – 2002. – №2. – С. 175-180.

11. Делез Ж. Что такое философия? / Ж. Делез, Ф. Гваттари; пер. с фр. и послесл. С.Зенкина. – М.: Академический Проект, 2009. – 261 с.

12. Деннет Д. Постмодернизм и истина: почему нам важно понимать это правильно / Д. Деннет // Вопросы философии. – 2001. – № 8. – С. 93-100.

13. Деррида Ж. Шпоры: стили Ницше / Ж. Деррида // Философские науки. – 1991. – № 2. – С. 118-142; № 3. – С. 114-129.

14. Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія: підручник / А.М. Єрмоленко. – К.: Лібра, 1999. – 487 с.

15. Ильин И.П. Постмодернизм от истоков до конца столетия. Эволюция научного мифа / И.П. Ильин. – М.: Интрада, 1998. – 255 с

16. Ильин И.П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм / И.П. Ильин. – М.: Интрада, 1996. – 256 с.

17. Козлова М.С. Витгенштейн: новый образ философии / М.С. Козлова // Вопросы философии. – 2001. – №7. – С. 25-32.

18. Леви-Строс К. Первобытное мышление / К. Леви-Строс. – М.: Республика, 1994. – 384 с.

19. Ліотар Ж.-Ф. Витгенштейн Л. О достоверности / Ж.-Ф. Ліотар // Вопросы философии.–1991. –№2. – С. 67-120.

20. Ліотар Ж.-Ф. Ситуація постмодерну / Ж.-Ф. Ліотар // Філософська і соціологічна думка. – 1995. – № 5-6. – С. 15-38.

21. Лиотар Ж.-Ф. Постсовременное состояние / Ж.-Ф. Лиотар. – М.: Культурология, 1997. – 529 с.

22. Лук’янець В. Постмодерн: філософія світоглядного розчарування / В. Лук’янець // Філософські обрії. – Київ-Полтава, 2002. – № 7. – С.3-15.

23. Мова // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 389.

24. Потебня О. Думка і мова / О. Потебня // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / за ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К.: Знання, 2009. – С. 391-402.

25. Постмодернизм и культура (материалы «круглого стола») // Вопросы философии. – 1993. – №3. – С. 3-17.

26. Ситниченко Л. Першоджерела комунікативної філософії / Л. Ситниченко. – К.: Либідь, 1996. – 176 с.

27. Соболь О.М. Постмодерн: філософські та культурні виміри / О.М. Соболь // Філософська та соціологічна думка. – 1992. – №8. – С. 48-63.

28. Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. / За ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис, 2002. – 832 с.

29. Фуко М. Жизнь: опыт и наука / М. Фуко // Вопросы философии. – 1993. – №5 – С. 44-53.

30. Фуко М. Наглядати і карати: народження в’язниці / М. Фуко. – К.: Основи, 1998. – 392 с.

Контрольні питання і завдання:

1. Як співвідносяться поняття розуміння і тлумачення?

2. Що таке передрозуміння?

3. Що означає онтологічна вкоріненість в традицію?

4. Який логічний зв’язок існує між структуралізмом та постструктуралізмом?

5. Що таке дискурс?

6. Поясніть зв’язок між дискурсом і владою.

7. За що Ж. Деррида критикує метафізику?

8. Що таке реконструкція?

9. Яка різниця між наративом та метанаративом?

10. Назвіть характерні риси постмодернізму.

Поиск по сайту: