Тема 4. «Німецька класична філософія» (2 год.)

План:

1. Історичні умови формування німецької класичної філософії.

2. Філософські погляди І.Канта:

§ «Критика чистого розуму»;

§ «Критика практичного розуму».

3. Система та метод філософії Г.В.Ф. Гегеля

Основні поняття: німецька класична філософія, критична філософія І. Канта, «коперниканський» переворот І. Канта, апріорні форми пізнання, розсудок, розум, антиномії, річ-у-собі, агностицизм, категоричний імператив, Абсолютна Ідея, тріада, спекулятивний, діалектика, метафізика, закони діалектики, закон єдності і боротьби протилежностей, закон взаємопереходу кількісних змін у якісні, закон заперечення, заперечення, категорії діалектики.

Методичні рекомендації:

Німецька класична філософія є своєрідним синтезом усього попереднього філософського знання. Серед її джерел дослідники називають філософську містику ХІV – ХVІ ст., німецьке Просвітництво та літературний романтизм. Її засновником вважається І. Кант, у творчості якого виділяють два періоди: докритичний та критичний.

Предметом філософії І. Кант робить специфіку суб’єкта і приходить до висновку, що пізнання є не спогляданням, а конструюванням предмета (пізніше це стали називати «коперниканським» переворотом І. Канта). Суб’єкту від природи притаманні деякі вроджені (апріорні) форми підходу до дійсності, які з самої дійсності вивести неможливо: простір, час, форми розсудку (категорії). Людина може пізнати тільки феномени (речі, як вони існують у свідомості), речі-в-собі (ноумени) є непізнаваними. Така позиція називається агностицизмом.

Характерною рисою моральної теорії І. Канта є обгрунтування найвищої онтологічної цінності людини відносно природи.

Філософська система Г.В.Ф. Гегеля – це теоретичне втілення християнської схеми розвитку світу, першоначалом якого є Абсолютна Ідея – Бог, яка перебуває у постійному розвитку і створює спочатку природу, а потім людину, реалізувавши в них свій творчий потенціал. Число «3» не випадкове як для християнства, так і для Г.В.Ф. Гегеля, тому що будь-який розвиток відбувається в три етапи: теза (ствердження, поява якогось явища), антитеза (його заперечення, протиставлення попередньому) та синтез (результат боротьби між тезою та антитезою, тобто поява нового). Тому розвиток є спекулятивним, тобто таким, що знімає жорстке протистояння тези та антитези, поєднуючи їх в синтезі. Процес розвитку описується спеціальною теорією, яка називається діалектикою.

Г.В.Ф. Гегель розробляє теорію діалектики: діалектичні категорії та закони (закон єдності і боротьби протилежностей, закон взаємопереходу кількісних змін у якісні, закон заперечення, заперечення). Всесвітня історія у Г.В.Ф. Гегеля розглядається як прогрес і розвиток свідомості свободи.

Література:

1. Антология мировой философии: в 4-х т. – М.: Мысль 1969-1973.

Т.3: Буржуазная философия конца XVIII в. – первых двух третей XIX в. [Ред. коллегия: Н.С. Нарский и др.]. – 1971. – 760 с. – Разделы «Кант», «Гегель», «Фейербах».

2. Гегель Г.В.Ф. Наука логики / Г.В.Ф. Гегель. – СПб.: Наука, 1997. – 799 с.

3. Гегель Г.В.Ф. Философская пропедевтика / Г.В.Ф. Гегель // Гегель Г.В.Ф. Работы разных лет: в 2 т. – М.: Мысль, 1971.

Т. 2. / Сост., общ. ред. А.В. Гулыги. – 1971. – С. 7-209.

4. Гулыга А. В. Гегель / А.В. Гулыга. – М.: Молодая гвардия, 1970. – 272 с.

5. Гулыга А. В. Кант / А.В. Гулыга. – М.: Молодая гвардия, 1977. – 304 с.

6. Гулыга А. В. Немецкая классическая философия / А.В. Гулыга. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Рольф, 2001. – 416 с.

7. История диалектики. Немецкая классическая философия. – М.: Мысль, 1978. – 365 с.

8. Кант И. Критика чистого разума / И. Кант; пер. с нем. Н. Лосского. – М.: Мысль, 1994. – 591 с.

9. Кант И. Основы метафизики нравственности / И. Кант // Кант И. Основы метафизики нравственности. – М.: Изд-во «Мысль», 1999. – С. 155-246.

10. Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафизике, могущей появиться как наука / И. Кант // Кант И. Основы метафизики нравственности. – М.: Изд-во «Мысль», 1999. – С. 3-146.

11. Круглов А.Н. О происхождении априорных представлений у И.Канта / А.Н. Круглов // Вопросы философии. – 1998. – №10. – С. 126-130.

12. Кузнецов В. Н. Немецкая классическая философия второй половины XVIII – начала XIX века. Учеб. пособие для ун-тов / В.Н. Кузнецов. – М.: Высш. шк., 1989. – С. 25-53, 49-70, 73-98.

13. Лазарев В.В. Гегель и философские дискуссии его времени / В.В. Лазарев, А.И. Рау. – М.: Наука, 1991. – 160 с.

14. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року / К. Маркс, Ф. Енгельс // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т.42 [пер. з 2-го рос. вид.] – К.: Політвидав України. 1980. – С. 88-178

15. Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей: Ист.-филос. очерки и портреты / Н.В. Мотрошилова. – М.: Политиздат, 1991. – 464 с. – Раздел 4.

16. Мотрошилова Н.В. Социально-исторические корни немецкой классической философии / Н.В. Мотрошилова; Отв. ред. Т.И. Ойзерман; АН СССР, Ин-т философии. – М.: Наука, 1990. – 205 с. (НКФ: Немецкая классич. философия. Новые исследования.).

17. Мудрагей Н.С. Вещь в себе: от непознаваемости к узнаваемости (Кант – Шопенгауэр) / Н.С. Мудрагей // Вопросы философии. – 1998. – №10. – С. 106-123.

18. Нарский И.С. Западноевропейская философия XIX в. / И.С. Нарский. – М.: Высшая школа, 1976. – 584 с.

19. Нарский И.С. Кант / И.С. Нарский. – М.: Мысль, 1976. – 207 с.

20. Тиме Д.А. Пессимизм духа и оптимизм Абсолюта («Переживание» мысли Шопенгауэра и Гегеля в России XIX века) / Д.А. Тиме // Вопросы философии. – 2000. – № 7. – С.91-104.

21. Фейербах Л. Основные положения философии будущего / Л. Фейербах // Фейербах Л. Избр. филос. произв.: в 2-х т. – М.: Политиздат, 1955.

Т. 1. – 1955. – С. 134-204.

22. Фейербах Л. Сущность христианства / Л. Фейербах. – М.: Мысль, 1965. – 414 с.

Контрольні питання і завдання:

1. Чим зумовлені основні характерні риси німецької класичної філософії?

2. Які завдання виконує чистий розум?

3. Яка різниця між розсудком і розумом?

4. Чому чуттєвість апостеріорна, а розсудок апріорний?

5. Чому саме розум потрапляє в антиномії?

6. Що таке «категоричний імператив»?

7. Яка різниця між моральними та легальними вчинками?

8. Розкрийте зміст і значення «коперниканського перевороту» І. Канта у філософії?

9. Що таке «річ в собі»?

10. Чому філософію І. Канта називають критичною?

11. Що спільного між «світовим розумом» Г.В.Ф. Гегеля та християнським віровченням? У чому різниця?

12. Чому філософським методом Г.В.Ф. Гегеля є діалектика?

13. Поясніть назву Абсолютна Ідея.

14. Окресліть основні аспекти розуміння субстанції Г.В.Ф. Гегелем.

15. Чим відрізняються між собою поняття рух і розвиток і що між ними спільного?

16. У чому полягає специфіка кожного із законів діалектики?

17. Яким словом можна замінити вираз «єдність і боротьба протилежностей»?

18. Як співвідносяться протилежності і протиріччя?

19. Чи змінюється якість при зміні властивостей?

20. Чи змінюється якість при зміні кількості?

21. Чи є тотожними поняття заперечення і заперечення заперечення?

22. Наведіть приклади розв’язання суперечностей у природі, суспільному житті, мисленні.

23. Якщо світ розвивається за законами діалектики, то чи не означає це, що вони передують об’єктивній дійсності, і, отже, позиція ідеалізму, зокрема Г.В.Ф. Гегеля, є однозначно правильною?

24. Чим відрізняються філософські категорії від категорій конкретних наук?

25. Що таке категорія? У чому її відмінність від поняття?

26. Дайте визначення основних принципів і категорій діалектики.

-хє
Тема 5. «Практично орієнтована філософія» (2 год.).

План:

1. Марксизм як продовження ідей німецької класики.

2. Ленінський етап марксизму

3. Прагматизм.

4. Позитивізм

Основні поняття: марксизм, матеріалістичне трактування історії, суспільно-економічна формація, базис, надбудова, спосіб виробництва, продуктивні сили, виробничі відносини, сутність людини, відчуження, позитивне знання, позитивізм, прагматизм.

Методичні рекомендації:

Вивчаючи філософію К. Маркса, необхідно пам’ятати, що його вчення – це логічне продовження ідей німецької класичної філософії, в першу чергу Г.В.Ф. Гегеля та Л. Фейєрбаха. Філософія К. Маркса не умоглядна, а базується на економічному та соціальному аналізі сучасної йому ситуації, тобто вона підтверджена сучасною К. Марксу практикою, але це не дає підстав переносити автоматично його вчення на інший грунт, що частково було здійснено його послідовниками; розробляє матеріалістичне трактування історії, за яким виробничі відносини пояснюються певним способом виробництва безпосередніх засобів життя, а на цій основі – і політичний устрій, мораль, право тощо; створює теорію суспільно-економічної формації, що охоплює усі сторони суспільного життя в їх органічному взаємозв’язку.

Перешкодою до реалізації вільної творчої сутності людини виступають різні види відчуження. Основою всіх форм відчуження є відчуження праці, яке базується на приватновласницьких відносинах.

Розробка нової методології наукового пізнання є головним завданням позитивізму, засновником якого був О. Конт. Він розробляє закон трьох стадій розвитку мислення: теологічна, метафізична, позитивна. Позитивне знання повинне узгоджувати уявлення зі спостереженням, а завдання науки описувати факти.

Третьою формою позитивізму стає неопозитивізм, відомим представником якого був Л. Вітгенштейн. Основна ідея неопозитивізму – зведення філософії до логічного аналізу мови науки.

Література:

1. Баженов Л.Б. Размышления при чтении Поппера / Л.Б. Баженов // Вопросы философии. – 2002. – №4. – С. 159-169

2. Бердяев Н.А. Истоки и смысл русского коммунизма / Н.А. Бердяев. – М.: Наука, 1990. – 224 с.

3. Бичко І.В.Від сталінізму до гуманізму / І.В. Бичко. – К., 1999. – 48 с.

4. Бессонов Б.Н. Дьердь Лукач / Б.Н. Бессонов, И.С. Нарский. – М.: Мысль, 1989. – 171 с.

5. Вригт Г.Х. Логика и философия в ХХ в. / Г.Х. Вригт // Вопросы философии. – 1992. – №8. – С. 80-91.

6. Глазунов В.А. Робототехника и неклассическая наука / В.А. Глазунов // Вопросы философии. – 2002. – №11. – С. 135-148.

7. Дильтей В. Предпосылки или условия сознания либо научного познания / В. Дильтей // Вопросы философии. – 2001. – №9. – С. 124-125.

8. Князева Е.Н. Сложные системы и нелинейная динамика в природе и обществе / Е.Н. Князева // Вопросы философии. – 1998. – №4. – С. 138-143.

9. Кропоткин П.А. Современная наука и анархия / П.А. Кропоткин. – М.: Правда, 1990. – 638 с.

10. Кун Т. Структура научных революцмй: Сборник / Т. Кун; пер. с англ. И.З. Налетова, О.А. Балла. – М.: Прогресс, 1985. – 300 с.

11. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року / К. Маркс, Ф. Енгельс // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т.42 [пер. з 2-го рос. вид.] – К.: Політвидав України. 1980. – С. 88-178

12. Планк М. Позитивизм и реальный внешний мир / М. Планк // Вопросы философии, 1998. – №3. – С. 120-132.

13. Сухина В.Ф. Практикум по философии: учеб. пособие для студентов вузов / В.Ф. Сухина, К.В. Кислюк; М-во образования и науки Украины, Нар. укр. акад. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х.: Фолио, 2001. – 430 с.

Раздел 9. Постклассическая философия второй половины ХІХ – начала ХХ века.

Раздел 10. Современная западная философия.

14. Халлер Р. Витгенштейн и модерн / Р. Халлер // Вопросы философии. – 1998. – №5. –С. 29-36.

15. Хофман Дж. Марксизм и теория «Праксиса» / Дж. Хофман. – М.: Наука, 1978. – 701 с.

16. Читанка з історії філософії: у 6 кн. / за ред. Г.І. Волинки. – К.: Довіра, 1992-1993.

Кн. 6: Зарубіжна філософія XX століття. – 1993. – 239 с.

Контрольні питання і завдання:

1. Чи міг марксизм виникнути у ХVІІІ ст.?

2. Чим марксистське розуміння історії відрізняється від гегелівського?

3. Що означає вислів «Маркс поставив діалектику Гегеля з голови на ноги»?

4. Чи виправдались прогнози К. Маркса відносно майбутнього капіталізму та соціалістичної революції?

5. У чому суть філософської антропології К. Маркса?

6. Натурфілософія Ф. Енгельса.

7. Що таке практика?

8. Назвіть функції та форми практики.

9. Яка роль В.І. Леніна у розвитку марксизму?

10. Чи не суперечать деякі твердження В.І. Леніна марксизму?

11. Чи популярні сьогодні ідеї В.І. Леніна?

12. Діяльність В.І. Леніна – це авантюризм чи логіка історії?

13. У чому суть принципу верифікації? Фальсифікації?

14. Що є головною проблемою постпозитивізму?

15. Чому неопозитивізм називають логічним позитивізмом?

16. Що таке парадигма?

17. Чому прагматизм називають філософією дії?

18. Які причини призвели до занепаду неопозитивізму?

Поиск по сайту: