ТЕМА 13. СТРАХУВАННЯ МАЙНА ТА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ГРОМАДЯН

Власність – це певні економічні відносини між людьми з приводу привласнення і належності речей. З розвитком ринкової економіки панівного характеру набула приватна індивідуальна власність. Вагоме місце в ній посідає власність громадян, в якій можуть знаходитись: земельні ділянки, житлові приміщення, дачі, садові ділянки, гаражі, предмети домашнього використання, сільськогосподарські та домашні тварини, грошові кошти та інші цінні папери, споруди, обладнання, транспортні та інші засоби виробництва.

В умовах ринкової економіки суттєво розширилась сфера індивідуальної власності громадян, змінилась її структура, з’явились нові об’єкти страхування.

Прийняття законів про власність, про землю, про підприємництво, про оренду внесли суттєві зміни в розширення правових меж особистої власності, що породило якісно новий страховий інтерес населення по забезпеченню збереження своєї власності. Всі ці причини об’єктивно зумовлюють необхідність надійного страхового захисту індивідуальної власності громадян.

Згідно із Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про страхування” послуги щодо страхування майна громадян надаються в основному в добровільній формі відповідно до правил страхування, розроблених страховиками. Єдиним обов’язковим видом є страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Характерними умовами діючих правил страхування майна громадян є наступні:

- договори страхування майна громадян мають короткостроковий характер;

- сплата страхових платежів може відбуватися в готівковій чи безготівковій формі, одноразово за весь строк страхування чи в кілька строків;

- під час дії договору страхування страхувальник може укласти додатковий договір на термін, що залишився до кінця дії основного договору;

- для певних категорій страхувальників страховими компаніями можуть надаватись пільги, знижки страхових тарифів.

Одним з найбільш популярних і давно відомих видів страхування майна громадян є страхування будівель або так званого нерухомого майна.

Об’єктами страхування є будівлі, що належать страхувальнику1 на правах приватної власності (житлові будинки, садові й дачні будинки, господарські будівлі (гаражі, погреби, сараї, огорожа та інше)) і зведені на постійному місці.

Не можуть бути застраховані аварійні, ветхі будівлі, а також ті, що підлягають знесенню.

Договір страхування може бути укладено на:

- всі будівлі,які розташовані на відведеній страхувальнику земельній ділянці (загальний договір);

- окремі будівлі (лише житловий будинок або гараж);

- окремі конструктивні елементи (тільки вікна, двері або дах);

- будівлі, зведення яких не закінчено.

Одночасно з будівлями приймаються на страхування:

- додаткове обладнання до них (газопровід, водопровідна та каналізаційна мережі, водяні та газові лічильники, ґрати і ставні на вікнах, броньовані двері та інше), що знаходиться в межах садиби страхувальника;

- цивільна відповідальність страхувальника та членів його родини за шкоду, яка може бути заподіяна при користування будівлями.

Страхові ризики. За договором страхування будівель може бути передбачена повна або часткова відповідальність СК. Повна відповідальність охоплює всі страхові випадки, тобто пожежі, стихійні лиха, нещасні випадки, неправомірні дії третіх осіб, аварії опалювальної системи, водопровідної і каналізаційної мережі, наїзд транспортних засобів; часткова – може обмежуватися лише кількома або одним конкретним ризиком. Одночасно із зазначенням переліку страхових випадків обумовлюються винятки із відповідальності страховика, при яких збиток не відшкодовується (наприклад, навмисні дії страхувальника або членів його родини, ремонтні роботи, конструктивні недоліки будівель, які були відомі страхувальникові до настання страхового випадку, та ін.).

Страхова сума за договором встановлюється за бажанням страхувальника (договірна), але не повинна перевищувати дійсної вартості будівлі (страхової оцінки). Дійсна вартість обчислюється відніманням від первісної вартості суми зносу. Первісна вартість – це вартість нової будівлі, обчислена згідно з існуючими в даному регіоні оцінними нормами.

Для визначення вартості будівель СК користуються послугами експертів або відповідними оцінними документами бюро технічної інвентаризації, органів комунального господарства, що їх має кожний власник будівель. При оцінюванні будівель використовуються оцінні норми, під якими розуміють вартість у грошових одиницяходиниці об’єму, площі та розміру (1 , 1 , 1 пог. м) нової будівлі.

За заявою страхувальника страхова сума за основним договором може бути збільшена шляхом укладання додаткового договору на термін, що залишився до кінця чинності основного договору.

Одним з найбільш складних питань в страхуванні будівель є оцінка збитку. Методика розрахунку збитку залежить від конкретної ситуації, яка склалася після страхової події, а саме: знищено будівлі чи пошкоджено. У разі знищення будівлі страхове відшкодування визначається за системою першого ризику, а в разі пошкодження – за пропорційною системою страхового забезпечення.

При знищенні будівлі сума збитку набуває такого вигляду:

,

де – первісна вартість будівлі; - сума зносу; - витрати з врятування будівель: З - вартість залишків, придатних для будівництва.

При пошкодженні будівель основою для визначення втрат є вартість відновлення (ремонту) будівлі з врахуванням суми зносу та вартості залишків від пошкоджених (знищених) конструктивних елементів.

При страхуванні будівель використовуються граничні розміри тарифних ставок: на будівлі в сільській місцевості – від 0,2 до 0,45 % страхової суми; на будівлі в міській – від 0,18 до 0,4 % страхової суми.

Другим важливим видом страхування майна населення є страхування тварин.

На страхування беруться тільки тварини, що досягли певного страхового віку. За договором можуть бути застраховані:

а) ВРХ, коні – віком від одного місяця;

б) свині – від шести місяців;

в) вівці, кози, віслюки, мули - від одного року;

г) хутрові звірі (кролі, нутрії) – з 45-денного віку;

д) собаки – від шести місяців до десяти років;

е) декоративні та екзотичні птахи і тварини;

є) бджолосім’ї.

При цьому всі тварини одного виду і вікової групи повинні бути застраховані на однакову страхову суму. Не може бути укладений договір, якщо тварина хвора, виснажена, перебуває у стані дородового чи післяродового залежування, а також якщо внаслідок останнього обстеження тварин на бруцельоз, лейкоз або туберкульоз встановлено позитивну реакцію. Не може бути укладений договір страхування також в тій місцевості, де оголошений карантин.

Ризики, пов’язані зі страхуванням тварин, можна поділити на слідуючі групи:

1. Cтрахування на випадок загибелі або падежу тварин від хвороб чи стихійного лиха, нещасних випадків (дії електричного струму, замерзання, задушення, отруєння травами, укус змій або отруйних комах, утоплення, попадання під засіб транспорту, в ущелину та інші травматичні пошкодження).

2. Страхування на випадок вимушеного забою тварин (за розпорядженням спеціаліста ветеринарної служби), якщо вони травмовані через нещасний випадок і це виключає подальшу можливість їх використання.

3. Страхування на випадок лікування тварин від хвороби чи травми, одержаної внаслідок нещасного випадку.

4. Страхування на випадок викрадення або навмисних неправомірних дій третіх осіб.

У страховій практиці існують різні варіанти обсягу відповідальності, але вони різняться між собою кількістю ризиків, щодо яких укладається договір. Існують також певні особливості у відповідальності по окремих випадках (групах) тварин. Наприклад, страхування ВРХ, коней, мулів, віслюків, свиней, овець, кіз в НАСК “Оранта” проводиться за одним із варіантів (на вибір страхувальника):

І варіант – на випадок загибелі або хвороби, пожежі, вибуху, урагану, блискавки, дії електричного струму, сонячного або теплового удару, землетрусу, повені, обвалу, бурі, урагану, бурану, граду, замерзання, задушення, отруєння травами або речовинами, укусу змій або отруйних комах, утоплення, падіння в ущелину, попадання під засіб транспорту та інших травматичних пошкоджень, викрадення, дії третіх осіб.

ІІ варіант – ризики, передбачені в І варіанті з урахуванням відповідальності на випадок загибелі худоби внаслідок нападу диких звірів та бродячих собак, а також на випадок вимушеного забою.

Особливість страхування тварин пов’язана також зі строками відповідальності страховика. Так, відповідальність страховика з виплати страхового відшкодування при загибелі тварин від хвороби настає через 10 днів з моменту початку дії договору, що дає змогу уникнути виплат за тварин, які при укладанні договору були хворі. На поновлені договори обмеження такої відповідальності страховика не розповсюджується.

Страхова сума за договором встановлюється за бажанням страхувальника (договірна), але не повинна перевищувати ринкової вартості тварин даного виду.

Тарифні ставки з добровільного страхування тварин, що належать громадянам, встановлені у відсотках до страхової суми по видах тварин. В НАСК “Оранта” тарифні ставки крім того диференційовані по областях, а в окремих областях виділені навіть певні райони.

Страхове відшкодування виплачується:

- у разі загибелі худоби, крадіжки – в розмірі страхової суми, встановленої згідно з договором, на кожну голову худоби;

- у разі вимушеного забою худоби – в розмірі різниці між страховою сумою, встановленою договором на кожну голову, і вартістю придатного до їжі м’яса на підставі документа організації, якій продано м’ясо.

Якщо на день загибелі свиней чи овець у страхувальника в господарстві було більше голів худоби однакового віку, ніж застраховано і неможливо встановити, які саме з них були застраховані, то страхова сума, встановлена за договором, ділиться на фактичну кількість голів худоби, що були у страхувальника на день страхового випадку. Страхове відшкодування в такому випадку виплачується в тій частині страхової суми, яка прийдеться на долю однієї голови худоби.

Великого розвитку як за кордоном, так і в Україні набуло страхування домашнього майна.

Страхуванням охоплюється різне майно, що належить на праві приватної власності страхувальникові (власнику домашнього майна) і членам його родини, які разом з ним проживають і ведуть спільне господарство. Це можуть бути предмети домашньої обстановки, побуту, особистого споживання, а також будівельні матеріали, корми, паливо, елементи оздоблення та обладнання житлових і господарських приміщень, а також цивільна відповідальність страхувальника за шкоду, яку він може завдати третій особі.

На страхування може прийматися все майно, яке є в господарстві, окремі групи предметів (наприклад, меблі, одяг, радіо-, теле-, відеоапаратура) або окремі предмети (персональний комп’ютер, холодильник, телевізор та інше). Особливо цінне майно (колекції, картини, унікальні та атикварні речі тощо) можуть прийматися на страхування за спеціальним договором.

Страхові ризики можна класифікувати на такі групи:

1) стихійне лихо;

2) нещасний випадок;

3) викрадення або неправомірні дії третіх осіб.

Страховики пропонують різні умови страхування:

- відразу всіх або кількох зазначених ризиків;

- або страхування за варіантами. Наприклад, НАСК “Оранта” пропонує три варіанти відповідальності:

І варіант – від стихійного лиха, нещасного випадку, викрадення (спроби викрадення).

ІІ варіант – у всіх випадках, вказаних в І варіанті, крім викрадення.

ІІІ варіант – тільки в разі викрадення (спроби викрадення).

Існують певні обмеження щодо прийняття домашнього майна на страхування та обсягу страхової відповідальності. Зокрема, страхування не поширюється на різні документи, цінні папери, грошові знаки, рукописи, фотознімки, кімнатні рослини, запасні частини, деталі, приладдя до транспортних засобів та інше майно, страхування якого проводиться за іншими правилами, а також предмети, які використовуються з комерційною чи професійною метою, чи не належать стахувальникові або членам його сім’ї на правах особистої власності.

Домашнє майно може бути застраховане на повну дійсну (первісну) вартість або на певну частку цієї вартості.

Якщо на страхування приймаються окремі групи майна або окремі предмети, то страхову суму встановлюють, виходячи з вартості кожної групи майна або предмета окремо.

З добровільного страхуваня домашнього майна передбачена широка система пільг, які можна поділити на дві групи: пільги за беззбиткове страхування та пільги різним різним групам страхувальників.

Особливістю в розрахунку розміру збитку є те, що збиток визначається окремо за кожним предметом домашнього майна і за кожним ризиком знищення або пошкодженя домашнього майна.

У разі знищення майна збиток визначається у розмірі дійсної (первісної) вартості застрахованого майна з урахуванням залишків (якщо такі є).

У разі викрадення збитком вважається дійсна або первісна вартість майна.

У разі пошкодженя майна збитком є втрачена вартість, що визначається як різниця між дійсною вартістю та вартістю з урахуванням знецінення, тобто втрати якості та цінності майна через страховий випадок. По таких предметах домашнього майна як холодильники, комп’ютери, телевізори та інша побутова техніка сумою збитку є вартість ремонту цих предметів, обчислена за розцінками, що діяли на день страхового випадку і встановлені для відповідних організацій побутсервісу.

У разі знищення або пошкодженя елементів оздоблення чи обладнання житлових і господарських приміщень збитком є вартість ремонту (відновлення) квартири за розцінками, що діють на день страхового випадку і застосовуються будівельними організаціями з надання послуг населенню.

Страхування домашнього майна здійснюється за системою першого ризику.

Заслуговує уваги також такий вид страхування майна громадян як страхування квартир.

За адресою, вказаною страхувальником, вважаються застрахованими елементи обладнання та оздоблення квартири: стіни, перегородки, підлога, стеля, двері, віконні та дверні коробки і рами, скло, вітаржі, декоративні дверні та віконні ручки, дверні замки, електричні дзвінки, електропроводка, електролічильник, радіо та телефонна проводка та інше. До складу квартири входять: житлові кімнати, предпокій, коридори, кухня, ванна кімната, туалетна кімната, внутрішньоквартирні сходи, балкони, лоджії, вмонтовані шафи і антресолі.

Обсяг відповідальності страховиків надто широкий і включає в себе такі ризики як: пожежа, землетрус, вибух, удар блискавки, повінь, паводок, буря, ураган, злива, град, обвал, зсув, сель, лавина, вихід ґрунтових вод, просадка ґрунту, проникнення води з сусідніх (чужих) приміщень, аварія опалювальної системи, водопрвідної чи каналізаційної мереж, раптового зруйнування основних конструкцій житлових та підсобних приміщень, наїзд транспортних засобів, викрадення обладнання та оздоблення квартири, пошкодження або знищення внаслідок дій третіх осіб.

Страхова сума за договором встановлюється за бажанням страхувальника (договірна), але не повинна перевищувати вартості квартири за ринковими цінами даного регіону та бути меншою мінімальної страхової суми, встановленої СК. Страхувальнику надається право укласти договір з умовою власної участі у відшкодуванні збитку (умовна франшиза).

У разі пошкодження, знищення або викрадення елементів обладнання та оздоблення квартири збиток визначається у розмірі вартості ремонту квартири. До вартості ремонту квартири включається вартість штукатурки та пофарбування стін, пофарбування підлоги, дверей, віконних рам, побілки стелі тощо, а також вартість заміни (робота і матеріали) – шпалер, лінолеуму, інших покриттів стін та підлоги, оббивки дверей, заміна замків та ручок, віконного скла, електропроводки тощо.

Для визначеня розміру збитку в разі настання страхового випадку складається кошторис, що відображає розмір вартості ремонту квартири, виходячи з розцінок на будівельні матеріали і ремонтні роботи, що діяли на день настання страхового випадку.

Одночасно із страхуванням квартири на договірну суму може бути застрахована цивільна відповідальність страхувальника та членів його родини на випадок пошкодження (знищення) обладнання та оздоблення квартири, що належить третій особі.

За договором страхування власником-заставодавцем може бути застрахована на особливих умовах квартира з обов’язковим оглядом, під заставу якої він одержав кредит в установі банку. При настанні страхового випадку заставодержатель (кредитор) має переважно право на одержання страхового відшкодування.

В страховій практиці застосовуються також комплексні види страхування. Найпоширенішими видами комплексного страхування є комплексне страхування будівель та домашньоо майна, страхування майна на подвір’ї, сутність яких полягає в тому, що за одним договором вважається застрахованим не один, а кілька видів майна.

До страхового захисту майнових інтересів громадян характерний комплексний підхід. Поряд із страхуванням інтересів, пов’язаних із володінням майна, громадяни можуть водночас захистити свою відповідальність за шкоду, заподіяну ним майну та життю третіх осіб. Про це засвідчують умови вищеприведених видів добровільного страхування будівель, квартир, домашнього майна.

Згідно чинного законодавства перебачено введення обов’язкових видів страхування відповідальності громадян за шкоду, спричинену користуванням власним майном. Це такі види як:

- страхування відповідальності власників собак щодо шкоди яка може бути заподіяна третім особам;

- страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути завдано пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може презвести до аварій, екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;

- страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї.

[1] Аквізиція. це діяльність страховика або страхових посередників із залучення клієнтів до укладення нових договорів страхування.

[2] Під страхуванням невідкладної допомоги (у міжнародній термінології – assistanse insurance) розуміється специфічний вид страхування, об’єктом якого є негайне надання застрахованому допомоги у визначених надзвичайних ситуаціях.

[3] Дедвейт - критерій оцінки ризику при страхуванні морських суден. Визначається валовою або повною вантажопідйомністю судна.

[4] Положення, які регулюють ці види, ще не затверджені урядом, тому методичні матеріали висвітлюють діючі види страхування.

1 ІКАО - Міжнародна організація цивільної авіації - спеціалі­зована установа 00Н, створена в 1947 р. Членами ІКАО є більше 150 держав. Практична діяльність ІКАО спрямована на підготовку міжнародних конвенцій і інших документів по повітряному праву, розробці і утвердженню стандартів і рекомендованої практики, а також керівництва по різноманітних проблемах безпеки польотів і охороні навколишнього середовища; на вивчення конкретних проблем повітряного транспорту. Норма конвенції ІКАО широко використовується в практиці АС.

Варшавська конвенція 1929 р. регулювала і в деяких випадках регулює сьогодні відповідальність авіаційного перевізника щодо смерті, каліцтва або затримок пасажирів, а також щодо затримок і пошкодження вантажу та багажу. Відповідальність згідно із Варшавською конвенцією була обмежена сумою 12 тис. Конвенційних Золотих Франків (КЗФ). В 1955 р. Гаазька конференція прийняла доповнення до Варшавської конвенції (протокол Хейга), згідно з якими сума відповідальності була збільшена до 250 тис. КЗФ. Відповідальність авіаційного перевізника за перевезення багажу та вантажу була обмежена сумою в 5 тис. КЗФ. Для спрощення процедури розрахунку колишній Комітет Цивільної Авіації США визначив ліміт відповідальності в 20 тис. дол. США за 250 тис. КЗФ.

Римська Конвенція ІКАО - конвенція про відшкодування збитку, спричиненого іноземним повітряним судном третій стороні (Рим, 1952 р.). Встановлена межа цієї відповідальності в залежності від маси повітряного судна: до 1 тис. кг - ЗЗ168 тис. дол; 50 тис. кг -698518 тис. дол.; вище 50 тис. кг - 663 дол. за кожний 1 кг ваги. Відповідальність за загибель осіб або нанесення їм тілесних ушкоджень не повинна перевищувати 33168 дол. США.

1 Страхувальниками можуть бути фізичні особи – власники будівель або повнолітні члени їхніх родин, а також фізичні особи, які тимчасово користуються або розпоряджаються будівлями на законних підставах.

Поиск по сайту: