АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Софія Русова (Ліндфорс)

Читайте также:
  1. Антична філософія
  2. Антична філософія
  3. Антропо-соціальна філософія Гегеля
  4. Антропологічна філософія Л.Фейєрбаха
  5. Визначення терміну філософія
  6. Вкажіть, хто вперше використав термін “філософія” як визначення особливої сфери знання?
  7. Г) філософія
  8. Д) релігійна філософія
  9. До програми навчання Академії входили слов’янська, грецька, польська, латинська мови, граматики цих мов, риторика, діалектика, астрономія, математика, філософія, богослов’я.
  10. Досократична філософія.
  11. Енциклопедична філософія Д.Дідро, Ж.Л.д’Аламбер
  12. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Доля простелила С. Русовій довгу життєву дорогу, по якій вона пройшла і педагогом, і істориком, і письменницею, і громадсь­ким та політичним діячем. Своєрідним життєвим кредо С. Русової була її глибока переконаність у тому, що національне ви­ховання забезпечує кожній нації широку демократизацію осві­ти. Підвалиною у розв'язанні С. Русовою всіх педагогічних про­блем була українська народна мудрість, українська етнопедагогіка. Українськими проблемами для неї були: рідна школа, яка відповідає духовному складу українського народу, створення укра­їнських дитячих закладів (дитсадків), національний характер як основа виховання, створення української навчальної літератури, формування національної духовності і самосвідомості підрос­таючого покоління.

С. Русова зазначала, що виховання буде дієвим, коли будува­тиметься на національному ґрунті (рідна мова, рідна пісня, релі­гійні обряди). Ще минулого століття С. Русова мала чітку кон­цепцію розвитку української національної школи, стверджуючи, що нація народжується біля дитячої колиски і що на рідному ґрунті здатна вирости національне свідома дитина. Говорячи про націоналізацію школи, Русова підкреслювала, що ми мало знаємо нашу Україну, що нам потрібна географічна свідомість; що ми мусимо свідомо носити ім'я українців і знати всі скарби україн­ської землі. Русова радила будувати нову школу з національ­ним духом, поєднану з рідним краєм, рідним людом.

С. Русова була твердо переконана, що відродження нації по­чинається з виховання дитини, у якому має враховуватися наці­ональний характер і задовольнятися українська душа. Для на­ціонального виховання необхідні наука дитинознавства, уміння навчати дитину, виховувати її як особистість, виховувати її ро­зум, тіло і душу, готувати в дорогу життя, показувати шлях до мудрості своєю мудрістю. А це можливо за умови, коли школа для дитини буде «щедрою українською хатою, в якій говорять до дитини рідною мовою». Усе своє свідоме життя Русова поклала на вівтар українського національного відродження. У комплексі різноманітних педагогічних ідей С. Русової чітко звучить відлу­ння української народної педагогіки.

У численних творах представлена широка панорама її педа­гогічних думок:

• міцна та нація, яка краще за інші використовує націона­льні скарби;

• рідна мова - могутній засіб розвитку дитини, джерело націо­нального світобачення;

• відродження традицій як причетності до національних основ;

• гуманізація й індивідуалізація виховного процесу;

• виховання почуттів дитини:

• розвиток духовних сил і допитливості;

• у школі повинні панувати живий настрій, веселість, працьо­витість, ласка, любов до дітей, розуміння їх душі, урахування національних особливостей і психології українських дітей;

• оточенням дітей повинні бути добро і краса;

• головне у вихованні - вироблення характеру;

• висока моральна спрямованість навчання і життя;

• природа - джерело естетичних впливів;

• збагачення дитячої уяви, збудження бажання творити добро, красу і правду;

• давати дитині можливість виявляти себе в різних обстави­нах життя, підтримувати віру в себе;

• любити дитину і заслужити її любов;

• найкращим керманичем мусить бути рідна мати дитини -природна вихователька;

• дошкільне виховання є міст, що перекидається між шко­лою і родиною;

• розум дитини - багаття, до якого ми маємо лише підкладати дрова, а горітиме воно вже своїм вогнем;

• у душі дитини заховано багато невимовленого змісту, який шукає собі найкращого виразу.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)