Біржові індекси, їх значення

Біржові індекси – це середні або середньозважені показники курсів цінних паперів, як правило, акцій, що дають найкомпактнішу картину про стан і динаміку фондового ринку. Біржові індекси є цифровими статистичними показниками, що виражають, зазвичай у відсотках, послідовні зміни певних явищ.

Індекси використовують для аналізу окремих сегментів фондового ринку і сукупних угод на біржовому чи позабіржовому ринках, вони дають можливість виявити тенденції, необхідні для прийняття рішення інвестором, адже такі індекси відбивають не тільки цінові коливання, а й стан економіки країни загалом чи певної галузі, зокрема.

Будь-який фондовий індекс відбиває те, що в ньому закладено через відбір складових і методу розрахунку. Що ширша вибірка, то ближче індекс до індикатора стану економіки чи окремої галузі. Індекс мобільніший при об’єднанні складових не за галузевою ознакою, а за рівнем капіталізації компанії, тобто за сумою ринкових вартостей усіх акцій, що обертаються. Наприклад, індекс “блакитних фішок” є показником зміни цін на акції невеликої кількості компаній, обсяг торгівлі яких становить значну частку ринку. До основних методів розрахунку індексу належать такі: середньої арифметичної; зваженої середньої арифметичної та середньої геометричної.

Перший найвідоміший індекс – індекс Доу Джонса (Dow Jones Index) – розраховується як середній показник зміни курсової вартості акцій, що котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі з 1884 р. і об’єднує три самостійних індекси (промисловий, транспортний, комунальний).

Промисловий індекс Доу Джонса (Dow Jones Industrial Avarage) – розраховується як середня арифметична курсів першокласних акцій 30 промислових компаній. Котирується у пунктах (пункт дорівнює приблизно 2,27 цента) та щоранку друкується у діловій пресі. Фіксується на NYSE 7 разів: при відкритті, о 10, 11 годині ранку, о 12, 13, 14, 15 годині дня та після закінчення біржового дня. Реальне значення індикатора Доу Джонса має сенс тільки тоді, коли порівнюється із значенням за попередній період.

Транспортний індекс Доу Джонса (Dow Jones Transport Avarage) – це середній показник, який характеризує рух цін на акції 20 транспортних корпорацій (авіакомпаній, автомобільних і залізничних компаній).

Комунальний індекс Доу Джонса (Dow Jones Utility Avarage) – середній показник руху курсів акцій 15 корпорацій, що займаються газо- та енергопостачанням.

Dow Jones Composite – це агрегований показник, який розраховується на основі промислового, транспортного і комунального індексів. Ще він відомий під назвою „Індекс-65”.

Індекси Доу Джонса розраховуються за формулою:

DJ = ,

де n – кількість корпорацій (може дорівнювати 15, 20, 30 чи 65); К – коригувальний коефіцієнт, який змінюється або в результаті дроблення (спліту) акцій емітентами, або у зв’язку зі зміною списку фірм і компаній, акції яких беруть участь у розрахунку індексу. Цей індекс залишається незмінним доти, доки акції не дробляться або доки ціни на них не зменшуються за рахунок дивідендів, або доки одні акції не замінюються іншими.

Простота розрахунку індексу Доу Джонса має і свої недоліки: враховується занадто мало акцій; враховуються не всі потрібні інвесторам акції; до уваги береться тільки ціна акцій.

Хоча індекси Доу Джонса користуються найбільшою популярністю, багато професійних інвесторів надають перевагу індексам „Стандарт енд Пур’з” (Standart & Poor’s). Цей індекс демонструє сумарну ціну всіх акцій 500 компаній з 83 індустріальних груп. При цьому до уваги береться вартість усіх акцій, випущених цими компаніями на ринок. До промислового індексу S&P включаються курси акцій 400 промислових фірм; до транспортного – курси акцій 20 транспортних компаній; індекс для електроенергетики і комунального господарства складається з курсів акцій 40 відповідних компаній; до фінансового індексу входять курси 40 акцій фінансових інститутів. У зведеному індексі S&P представлені курси акцій всіх 500 компаній.

Базове значення розраховане для періоду 1941-1943 рр., значення якого становить 10. Для розрахунку індексу використовується формула:

IS&P = ,

де Рі – ціна акції і-тої корпорації; Qі – кількість акцій корпорації; n – кількість корпорацій.

Головними індексами, які використовуються на ринку акцій у Німеччині, є DAX, DAX-100, CDAX.

Індекс DAX – це класичний середньоарифметичний індекс, який дає загальну об’єктивну картину стану фондового ринку, на якому усунено вплив рівня виплачуваних дивідендів. До нього входять акції 30 компаній, що забезпечують 80 % обігу на біржі та 60 % усього заявленого на біржі акціонерного капіталу. Починаючи з липня 2002р. індекс розраховується виходячи з капіталізації тієї кількості акцій компанії, які безпосередньо котируються на біржі.

Індекс DAX-100 чіткіше відображає стан фондового ринку, розраховується для 100 великих компаній.

Індекс CDAX (Composite DAX) розраховується на основі акцій усіх німецьких компаній, які котируються на Франкфуртській біржі. При розрахунку цього індексу використовується галузева градація, причому кількість компаній, що представляють кожну галузь, змінюється в значному діапазоні.

У 1997 р. з’явилися перші українські фондові індекси. Як правило, їх обчислюють компанії-торговці цінними паперами. Такими індексами є WOOD-15 (Wood & Co), КАС-20 (Альфа Капітал Україна), PRO-15 (Prospect Investmens). Позабіржова фондова торговельна система з жовтня 1997 р. так само почала розраховувати власний індекс – ПФТС. У березні 2004 р. він вперше подолав базову позначку 100 пунктів і сягнув 120 пунктів, збільшившись на 73 % за перші кілька місяців року. Лідерами зростання стали цінні папери заводу “Азовсталь” та Харцизького трубного заводу (українських “блакитних фішок”), вартість яких за цей період збільшилася відповідно у 5,6 та 3,7 разу. Об’єктивним підґрунтям такого “ривку” стало стабільне економічне зростання, стабілізація фінансової системи, стабільність національної грошової одиниці.

Компанії, що публікують свої індекси, намагаються не обмежуватись одним тільки значенням, а ще й аналізувати причини його зміни та стану ринку, давати прогнози розвитку ринку та рекомендації інвесторам. Порівняльний опис українських біржових індексів наведено у табл.1.

Методики розрахунку індексів дуже схожі. Головні розбіжності криються у джерелах отримання інформації про ринкову ціну акцій, що викликано відсутністю єдиного центру котирування. Проблемою є відносно невеликий обсяг ринку та його залежність від руху коштів іноземних портфельних інвесторів. Фактично українські фондові індекси є індикатором руху коштів іноземних інвесторів на українському ринку. Іноземний капітал іде на Україну – і фондові індекси починають рости.

Таблиця 1

Порівняльний опис українських фондових індексів

Індекси ProU-50, Wood-15, та ПФТС-індекс сильно корелюють між собою, маючи інформацію про зміну одного з трьох, можливо сміливо робити передбачення щодо зміни двох інших. Таким чином, для оцінки поведінки фондового ринку України фактично достатньо бази в 4–8 компаній.

Індекс “Комекс-Брок” обчислюється спеціалістами АТ “Комекс-Брок” на основі цін продажу за формулою:

Ikb = ,

де Pi – курс і-тої акції; n – кількість акцій і-тої компанії; Vn – обсяг продажу; KI – коефіцієнт інфляції. База розрахунку – березень 1994 року.

Індекс Wood-15 заснований на методології, що розроблена МФК для ринків, які розвиваються. Дана методологія дозволяє враховувати всі зміни ринку, в тому числі злиття і поглинання компаній, банкрутство, внесення нових компаній до бази індексу. База індексу фіксується на період в один місяць. Зміна ринкової капіталізації компаній, внесених до індексу, впливає на його щотижневу зміну. Формула розрахунку індексу:

Поиск по сайту: