|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ПОЛЬОВЕ ІНСПЕКТ УВАННЯ (АПРОБАЦІЯ)Польовій апробації підлягають посіви дефіцитних і перс- пективних сортів та гібридних популяцій, всі посіви батьківсь- ких форм гібридів кукурудзи, ділянки гібридизації і розмно- ження до другого покоління простих, трилінійних, сестринсь- ких і бекросних гібридів. Польову апробацію посівів супереліти, еліти, першої та наступних репродукцій самозапилених ліній, першого і на- ступного поколінь простих, трилінійних, сестринських і бекро- сних гібридів-батьківських форм проводить комісія в складі представника обласної державної насіннєвої інспекції, селе- кціонера по кукурудзі або співробітника відділу насінництва науково-дослідної установи-оригінатора та агронома- насінника господарства. Польову апробацію проводять в період воскової або на початку повної стиглості, але обов'язково за наявності чітко окреслених основних апробаційних ознак (консистенція, ко- лір зерна, забарвлення стрижня). Для визначення типовості посіви площею u1076 до 50 га прохо- дять за діагоналлю ділянки і аналізують на пні 250 нормаль- но розвинених качанів (у 25 пунктах по 10 качанів у кожному). Якщо площа ділянки, що апробується, в одному масиві перевищує 50 га, то апробатор, проходячи найдовшою діаго- наллю ділянки, аналізує додатково до основної проби по 5 качанів на кожний гектар, що перевищує 50 га. Аналіз прово- дять у тих же 25 пунктах, але кількість качанів у кожному пун- кті збільшується. На кожну ділянку кукурудзи, що апробується, складають окремий акт апробації. За умови встановлення однорідності посівів кукурудзи, розташованих у різних масивах, за типові- стю та іншими якостями (репродукція, покоління, категорія), апробатору дозволяється скласти на них один акт, зазначи- вши в ньому середньозважений відсоток типовості та інших показників якості посіву. Дані аналізу по кожній пробі окремо мають бути зазначені у відповідному пункті акта апробації. На всіх посівах супереліти і еліти самозапилених ліній і сортів (звичайних, аналогів-закріплювачів стерильності і від- новлювачів фертильності) проводять аналіз за двома діаго- налями, при цьому проби аналізують по кожній пробі. Типо- вість та інші якості посіву визначають за середньоарифмети- чною величиною згідно з результатами. На посівах супереліти і еліти стерильних ліній аналізують качани як на рядках стерильної форми, так і на рядках ана- лога-закріплювача, незалежно, за двома діагоналями. На по- сівах першої та другої репродукцій стерильних ліній на ділян- ках гібридизації при вирощуванні насіння першого покоління простих міжлінійних, сестринських, трилінійних і бекросних гібридів (батьківських форм інших типів гібридів) аналізують качани як на рядках материнської форми, так і на рядках за- пилювача незалежно за однією діагоналлю. У випадку, коли рослини батьківського компонента вико- шені відразу ж після квітування, відсутність апробаційних да- них по запилювачу замінюють дані електрофоретичного ана- лізу. На посівах насіннєвих розсадників качани в пробу не від- бирають, а аналізують їх на рослинах. За необхідності перевірки роботи апробаторів перегля- дають урожай качанів з апробованої площі до їх перебиран- ня. При аналізі качани кукурудзи ділять на дві групи: 1. Качани основного типу, до якого належить лінія, гібрид, гібридна популяція, що апробується, До цієї групи включають як здорові, так і хворі качани, незалежно від наявності чужо- запильних (ксенійних) зерен та ступеню розвитку качанів. Ксенійні зерна підраховують при аналізі качанів; 2. Качани − домішки інших типів, у тому числі хворі. У цій групі ксенійні зерна не підраховують. Основний тип качана лінії чи гібрида, що апробується, визначають за консистенцією, формою зерна, його кольором та забарвленням стрижня (квіткових плівок), формою качана, кількістю рядків зерен тощо. Консистенцію зерна визначають у середній частині кача- на, відступаючи на 3-5 см (в залежності від розміру качана) від верхівки до основи качана, тому що зерна нижньої, і, осо- бливо, верхньої частини качана нетипові. Під впливом не- сприятливих умов росту і в результаті череззерниці консис- тенція зерна у зубовидних форм може змінюватися у бік роз- витку кремнистості, особливо на недорозвинених качанах. У цьому випадку з'являються качани з наявністю зерен, які втратили повністю або частково зубовидну форму, але збе- регли характерний для даного сорту колір зерна і квіткових плівок. У кремнистих форм до основного типу належать качани з зернами, які мають матовість, але без вдавленості. При визначенні кольору зерна не слід брати до уваги на- явність на його поверхні нальоту рожевого чи фіолетового відтінків, що звичайно є наслідком захворювання качанів грибковими хворобами або ж забарвлення зерна водороз- чинним антоціаном, який знаходиться в обгортках качанів. Крім того, визначаючи колір зерна гібридів (особливо у жов- тозерних), не слід брати до уваги різницю у відтінках основ- ного забарвлення. У всіх білозерних форм до ксенійних відносяться жовто-і синьозабарвлені зерна, а в цукрових білозерних та жовтозе- рних сортів також зерна, що мають іншу консистенцію. У зубоподібних білозерних u1092 форм до ксенійних відносять як цілком сині і жовті зерна, так і зерна, що мають блідо- жовту роговидну бокову частину ендосперму з білою мучнис- тою верхівкою. Іноді від проникання дощової води під обгортки качана зерно білозерних сортів набуває безладно розкиданих жов- туватих відтінків, головним чином на поверхні зерна, такі зе- рна не можна відносити до ксенійних. У зубоподібних жовтозерних форм до ксенійних відносять сині зерна з чисто-білою верхівкою при блідо-жовтому заба- рвленні іншої частини зерна. Стрижні качанів за кольором поділяють на дві групи: білі й червоні. До останньої групи відносять також качани, що мають рожеве або блідо-рожеве забарвлення стрижня. При інспектуванні (апробації) посівів самозапильних ліній, гібридів і сортів з білим стрижнем (за винятком першої і на- ступних репродукцій кремнистих білострижневих сортів) ка- чани з червоним стрижнем вважають сортовою домішкою, якщо їх наявність не передбачена описом. За інспектування посівів першої і наступних репродукцій кремнистих сортів з білим стрижнем, а також різних їх анало- гів (стерильних, закріплювачів і відновлювачів) качани з чер- воним стрижнем, якщо вони типові за іншими апробаційними ознаками, не вважають домішкою і відносять до допустимих відхилень. При апробації решти форм із червоним забарв- ленням стрижня наявність качанів з білим стрижнем має за- значатися науково-дослідною установою-оригінатором в описах відповідних самозапильних ліній, гібридів і сортів. До групи "домішки інших типів" при апробації кукурудзи відносяться: Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |