АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Вирахування середнього квадратичного відхилення добових надоїв

Читайте также:
  1. А. Нижче середнього
  2. А. Нижче середнього
  3. Взаємозв'язок особистісної акцентуації з відхиленнями поведінки
  4. Вирахування середньої арифметичної прямим способом у малих вибірках.
  5. Відхилення від рівноважного рівня, як результат впливу нецінових чинників попиту та пропозиції
  6. Відхилення-невідповідність кількісних, якісних, вартісних, правових характеристик реально здійсненому факту, його відображення в системі обліку і звітності.
  7. Врахування випадкового відхилення
  8. Г) номінальна ставка за вирахуванням темпу інфляції за певний період.
  9. Графический метод решения задач квадратичного программирования.
  10. Е. За сигмальними відхиленнями
  11. Ігри і вправи для дітей з відхиленнями в спілкуванні.
k f a fa fa2
    -4 -12  
    -3 -18  
    -2 -20  
    -1 -15  
         
    +1 +19  
    +2 +28  
    +3 +18  
    +4 +8  
    +5 +5  
k=2 n =100   Σ fa=+13 Σ fa2=343

 

Таблиця, яку використовують для розрахунків, повинна містити 5 граф і відповідне кількості класів число рядків. У першу графу заносять середини класних проміжків (класи), у другу – відповідні їм частоти. Потім, вибравши умовну середню А, визначають відхилення кожного класу від умовної середньої, що виражена в числі класних проміжків, і вписують їх у третю графу. Помноживши f на а, отримують добуток , який заносять у четверту графу; їх суму вказують у кінці цієї графи. Для заповнення п’ятої графи кожен показник третьої графи а множать на відповідний показник четвертої графи . Отримані при цьому добутки fa2 завжди додатні. Нарешті, просумувавши усі показники п’ятої графи отримуютьΣ fa2.

Тепер у нас є усе необхідне для вирахування сигми за формулою (6). Знаходимо:

так середнє квадратичне відхилення нашого варіаційного ряду дорівнює 3,68 кг молока. Слід зазначити те, що сигма має два знаки (+ та -). Це свідчить про відхилення варіант від середньої арифметичної як у додатний, так і у від’ємний боки. Спеціальні розрахунки показують, що в межах ±1σ знаходиться 63 % варіант сукупності, в межах ±2σ - 95,5 % варіант, а в межах ±3σ – 99,7%, тобто практично усі варіанти (див. рис.3).

 


Рис. 3. Доля варіант, що відхиляються від середньої арифметичної.

 

Крайні значення – ліміти в генеральній сукупності будуть знаходитись у межах ±3σ, тобто для нашого прикладу:

±3σ =21,26±3•3,68; (від 10,22 до 32,30 кг)

 

3.3 Визначення показника різноманітності для альтернативних ознак.

Показник різноманітності для альтернативних ознак визначається за допомогою середнього квадратичного відхилення в абсолютних і відносних виразах за формулою:

або (7);

де: р – доля особин, що мають дану ознаку в сукупності;

q – доля особин, що не мають даної ознаки.

 

Розбір вирішення задачі.

Треба визначити величину середнього квадратичного відхилення за показником наявності тварин бажаного типу при розведенні помісей, отриманий при схрещуванні овець з грубою шерстю з баранами з тонкою шерстю.

З 1000 голів стада було 650 тварин бажаного, і 350 – небажаного типу. Звідси співвідношення тварин бажаного і небажаного:

;

Правильність розрахунків перевіряють за формулою:

p+q= 1;

У нашому випадку 0,65+0,35=1;

Середнє квадратичне відхилення буде рівне буде дорівнювати:


3.4. Вирахування коефіцієнту варіації.

Середнє квадратичне відхилення – величина іменована. При вивченні добових удоїв вона виражається в кг, при вивченні жирності молока – у відсотках, при вивченні промірів – у см та є показником різноманітності ознаки для групи з визначеною середньою арифметичною величиною. При вивченні різноманіття ознак, виражених у різноманітних середніх арифметичних груп, що порівнюють, цей показник не може бути використаним. У таких випадках використовують інший показник – коефіцієнт варіації (Cv), які розраховують за формулою:

(8)

Припустимо, вимагається порівняти різноманітність різних ознак у групах за наступними показниками:

  σ
Жива вага корів, кг   46,0
Добовий надій, кг   3,0
Висота в холці, см   8,5

Підставивши в формулу (8) показники, отримаємо:

При порівнянні коефіцієнтів варіації видно, що найбільше різноманіття відмічене за надоєм, найменше – за висотою в холці.

 

3.5. Вирахування нормованого відхилення.

 

Середнє квадратичне відхилення і коефіцієнт варіації є показниками різноманітності, які характеризують варіаційний ряд в цілому. Показники, що характеризують окремо взяту варіанту (або групу варіант), служить нормоване відхилення (t).

Воно є також показником різноманітності ознаки і представляє собою виражене в долях сигми звішене відхилення відповідної варіанти від середньої арифметичної:

(9)

Кожна варіанта характеризується окремим значенням t. Якщо t якої-небудь варіанти дорівнює +1, значить ця варіанта більше 1 на 1 сигму. Якщо t другої варіанти дорівнює –2, це значить що вони менше 2 на 2 сигми.

Нормоване відхилення знаходить широке застосування при вирішенні ряду селекційних і ветеринарних питань: при оцінці виробників за якістю потомства, при порівнянні показників тварин з різних сукупностей, при судженні про хід одужання тварини тощо

 

Розбір вирішення задачі.

Щоб зрозуміти значення нормованого відхилення, його використання в племінній роботі розглядається нижче на такому прикладі:

Зоотехнік порівнює двох різновікових корів одного стада. Від першої корови за період лактації отримано 3500 кг молока, від другої – 4580 кг. Але перша корова отелилась перший раз, а друга – шостий. Зрозуміло, що просте їх порівняння призвело б не до правильного вибору. Необхідно врахувати вік корів, при цьому для порівняння їх між собою слід використовувати не тільки величину надоїв, але й інші показники. Таким показником є нормоване відхилення, яке характеризує варіанти, що порівнюють. Для порівняння потрібно знати та σ першотелок і корів шостого отелу. Припустимо, що для корів, які отелилися вперше, 1 =2500кг, σ1 =500кг, а для корів, які отелилися вшосте, 2 =3500кг, σ2 =600кг. Вирахувавши нормоване відхилення для двох корів, що порівнюють, отримаємо:

При порівнянні нормованих відхилень корів виявлено, що за молочністю корова, яка отелилася вперше, краща корови, яка отелилася вшосте. Тому можна з впевненістю сказати, що до шестирічного віку вона роздоїться і буде продукувати більше молока більше, ніж друга корова.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)