|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Основне рівняння гідостатики. Закон АрхімедаОсновне рівняння гідростатики Розглянемо найбільш поширений стан рівноваги крапельної рідини, коли на неї діє лише одна масова сила - сила тяжіння. На вільну поверхню діє сталий тиск p0. Знайдемо величину гідростатичного тиску в довільній точці В, зануреній у рідину на глибину h. Виділимо навколо точки В елементарну горизонтальну площу dω. Розглянемо умови рівноваги призматичного об'єму рідини над елементарною площею dω. Умовою рівноваги виділеного об'єму рідини є рівність нулю суми всіх діючих сил. Рис. 6 – Схема до основного рывняння гыдростатики
Горизонтальні складові сили тиску на бічну поверхню виділеного об'єму рідини взаємозрівноважуються, тому будемо враховувати лише складові, що діють уздовж вертикального напрямку: , (1.17) де dV = hdω - об'єм рідини, що знаходиться над елементарною площею dω γ - питома вага рідини. Зазначимо, що другий доданок в рівнянні 1.17 - це вага елементарного об'єму рідини dV. Поділивши 1.6 на dω, матимемо: , або (1.18)
, (1.18*) Одержане рівняння називають основним рівнянням гідростатики, адже користуючись ним можемо обчислити величину гідростатичного тиску в будь-якій точці рідини, що знаходиться в стані рівноваги. Поверхня, усі точки якої відчувають однаковий тиск, називають поверхнею рівного тиску. Із рівняння (1.17*) видно, що величина гідростатичного тиску однорідної рідини у стані спокою у кожній точці залежить лише від висоти стовпа рідини над нею. Гідростатичний тиск у повільній точці рідини, що перебуває в стані рівноваги, є сума гідростатичного тиску на її поверхні р0 та тиску, зумовленого вагою стовпа рідини над точкою. Другий доданок у рівнянні 1.17 часто називають ваговим тиском. Тиск, прикладений до зовнішньої поверхні рідини, що перебуває в стані рівноваги, діє на всі точки рідини однаково. У такій інтерпритації рівняння 1.17 ще називають законом Паскаля: тиск, який створюється у будь-якій точці рідини, що знаходиться у спокої, передається однаково всім точкам всередині рідини. Закон Паскаля широко використовується при конструюванні різних гідростатичних машин і установок, дія яких заснована на рівномірному розподіленні тиску всередині нерухомої рідини. З рівняння 1.17 випливає, що гідростатичний тиск зростає з глибиною прямо пропорційно глибині занурення і на однаковій глибині є величина стала. Поверхня, в усіх точках якої тиск однаковий, називається поверхнеюрівною тиску. Поверхні рівного тиску — це горизонтальні поверхні h=const, а однією з таких поверхонь є вільна поверхня, де р0 = const; h=0. Якщо замінити в 1.17 h на z0 - z, то матимемо: (1.19) Зважаючи на те, що точка В була вибрана довільно, рівняння можна записати так: (1.20) або (1.20*) Це ще одна із форм запису основного рівняння гідростатики. Це рівняння формулюється так: "В об 'ємі однорідної рідини, що перебуває в стані спокою, в одній і тій же горизонтальній площині гідростатичний тиск однаковий". Або так: "В однорідній рідині, що перебуває в стані абсолютної рівноваги, поверхнями сталого тиску є горизонтальні площини Дійсно, із 9 випливає, що р = const можливе тільки при z - const. Координату z прийнято називати геодезичною, або геометричною висотою (напором). Величина називається п'єзометричною висотою, або п'єзометричним напором. Сума називається гідростатичним напором. Отже, рівняння 1.9 свідчить про те, що гідростатичний напір є величиною сталою для всього об’єму нерухомої рідини. Закон Архімеда Закон Архімеда: на тіло, занурене в рідину, діє виштовхуючи сила, що рівна вазі об’єму рідини, витісненої тілом.
Рис 7 – Сили, що діють на тіло, занурене у рідину
На поверхню тіла діють сили гідростатичного тиску. Тиск рідини на тіло зверху: , (1.21) де γ – питома вага рідини; Н1 – глибина занурення верхньої частини тіла; S – рівновеликі площі верхньої та нижньої частин тіла. Тиск рідини на тіло знизу біде дорівнювати: , (1.22) Н2 – глибина занурення нижньої частини тіла Тиски рідини на бічні сторони тіла взаємно зрівноважуються. Після перетворень отрумуємо: (1.22) - результативний тиск рідини на занурене тіло – це вага рідини, якої дорівнює об’єму зануреного в рідину тіла. Сила Р є підйомною або виштовхуючою силою.
В інженерній практиці для розв'язання різноманітних технічних задач часом необхідно знати не лише тиск в окремій точці, а і сумарний гідростатичний тиск, тобто силу, яка діє на всю поверхню. Якщо це поверхня горизонтальна, то така сила тиску рідини дорівнює добутку площі цієї поверхні на тиск рідини у будь-якій її точці. Слід сказати, що при дії на рідину із масових сил лише сили ваги, будь-яка плоска поверхня, котра проведена через точки, де діє однаковий тиск, називається поверхнею рівного тиску. Такою поверхнею зокрема, є вільна поверхня рідини, тому що на неї діє в усіх точках лише атмосферний тиск (це частковий випадок поверхні рівного тиску). У рідині, яка знаходиться в стані спокою, всі поверхні рівного тиску горизонтальні (це не розповсюджується на моря та океани).
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |