Тепловий баланс котла

Під час згоряння палива в котельній установці виникають перетво­рення хімічної енергії палива у теплову. Частина її перетворюється у ко­рисну продукцію - пар, друга частина втрачається. Ефективність викори­стання теплоти у котельному агрегаті визначається тепловим балансом.

Тепловий баланс котельного агрегату - це рівняння між кількістю підведеної теплоти і сумою корисно використаної та втраченої теплоти.

Зручно користуватися рівнянням відповідних значень питомих кількостей теплоти у відсотках, позначивши:

(16.1)

де - питома корисно використана теплота, 80-92%;

- питомі втрати теплоти з газами, що відходять, 15-20%;

- питомі втрати теплоти від хімічного недопалення, 1,3-1,7%;

- питомі втрати теплоти від механічного недопалення, 2-12%;

- питомі втрати теплоти в навколишнє середовище, 1,2-3,0%;

Теплогенератори.

Призначені для повітряного опалення і вентиляції тваринницьких: і будівель, теплиць, ремонтних майстерень, гаражів і інших приміщень де відсутн центральне теплопостачання. Теплогенератори також використовують для вентиляції повітрям дзеркал, сгна, для просушк будівель при внутрішніх ремонтних работах.

Теплогенератори працюють та природньому газів, часі, дизельному і пічному паливі

Схема теплогенератора ТГ-2,5А показана на рис. 61. Теплогенератор має циліндричний корпус4, виготовлений з жаростійкої нержавіючої сталі. Всередині корпуса розміщаються димохід, теплообмінник З, головний вентилятор 1 з електродвигуном і кожухом. Теплообмінник 3 має камеру згоряння і ребристий радіатор із вставками, призначеними для уповільнення тяги. До корпуса4прикріплена форсунка6, паливний відстійник 7, станція керування9 і датчик системи автоматики 5.

Теплогенератор ТГ-2,5А - це цілком автоматизована тепло- генеруюча установка для нагрівання повітря продуктами згоряння палива в поверхневому теплообміннику. Головний осьовий вентилятор подає холодне повітря в теплообмінник 5, при цьому продуктивність вентилятора регулюється зміною кута повороту лопат. Нагріте повітря з теплообмінника З направляється до споживача. Форсунка б служить для розпилювання палива, що подається під тиском 0,98-1,37 МПа через магнітний клапан у розпилювач. Потік палива, що проходить через розпилювач, набуває обертально-вихрового руху і надходить у камеру згоряння теплогенератора.

Повітряному потокові, що подається відцентровим вентиля­тором, перед надходженням у камеру згоряння завихрювачем надається так само обертально-вихровий рух, але протилежного напрямку порівняно з розпиленим паливом. Продукти згоряння палива проходять між вставками і ребрами теплообмінника, передають їм свою теплоту і через димохід 2 виходять назовні.

Водонагрівники призначені для нагрівання води на тваринницьких фермах з невеликою витратою гарячої води, для яких не вигідно встановлювати теплотехнічне устаткування з високою продуктивністю.

На фермах найбільш поширені електричні водонагрівники —автоматично діючі прилади, що від'єднують нагрівальні елементи від; електричної мережі при досягненні встановленої температури і вми­кають їх при зниженні температури води. Автоматичність дії водонагрівників здійснюється за допомогою температурного реле, що складається з біметалевої спіралі і ртутного перемикача. Діє темпе­ратурне реле так. При досягненні встановленої температури води біметалева спіраль скручується і повертає ртутний перемикач, який, роз'єднує електричне коло і вимикає магнітний пускач; при зниженні температури на 10—12° С відбувається зворотна дія ртутний перемикач під'єднуе електричне коло і знову вмикає нагрівальні елементи.

Температурне реле може бути встановлене на нагрівання води до будь-якої заданої температури в межах до 90° С.

Нагрівальні пристрої складаються з трьох нагрівальних елементів,.' закріплених на одному фланці. Окремий елемент складається з ізольованого осердя з каналами, в які закладена нагрівальна спіраль осердя набране з окремих ізоляторів, нанизаних на загальний стер­жень. Нагрівальна спіраль зроблена з ніхромового дроту діаметром 1 мм і довжиною 18 м.

Водонагрівник електричний ВЭТ-200 (рис. 62) складається з внут­рішнього стального циліндра 6 з сферичними днищами, кожуха7з кришкою 10, теплоізоляційного шару 8, нагрівного пристрою 1, температурного реле 5, термометра11, водопідвідної магістралі з вентилем 3 і зворотним клапаном4, шлангів 9, зливного крана 1 і трубопроводу12 для забору гарячої води. Водонагрівник приєднують до водопровідної мережі тиском не більш як 3 бар через вентиль 3. Звідси вода, пройшовши зворотний клапан, надходить до внутрішнього циліндра, який під час роботи повинен бути заповнений водою.

Гумові шланги на підвідній магістралі ізолюють нагрівник від водопровідної мережі і створюють експлуатаційну безпеку.

Рис.61 - Водонагрівник ВЭТ-200.

Рис.62 - Водонагрівник ВЖТ-100.

Для забору гарячої води відкривають вентиль 3, холодна вода заповнює нижній простір внутрішнього

Поиск по сайту: