Призначення, класифікація і галузі застосування насосів

Насос - це гідромашина, яка надає рідині механічну енергію та перетворює механічну енергію в енергію гідравлічну (енергію рідини). Більшість насосів використовуються дня транспортування рідин (води, нафти і нафтопродуктів та ін.). Насоси широко використовують в усіх галузях народного господарства: в машинобудуванні, металургії, хімічній промисловості, гідромеханізації земляних робіт і в багатьох інших галузях техніки. Особливо широко насоси застосовують у нафтовій промисловості.

Випускають близько 3,5 тисяч типів та марок насосів. Однак існує єдиний Державний стандарт, який всі насоси поділяє на три основні групи.

За принципом роботи і конструкцією робочих органів насоси бувають об'ємними і динамічними. Ще одна допоміжна група - спеціальні насоси, які, виходячи з принципу їх роботи і конструктивних особливостей, не можна віднести ні до об'ємних, ні до динамічних насосів.

Об'ємні насоси працюють за принципом витіснення рідини із замкнутого об'єму (камери). До цієї групи належать поршневі, плунжерні, діафрагмові, крильчасті насоси та об'ємні роторні насоси (роторно-поршневі, роторно-пластинчасті, гвинтові, шестеренні).

У динамічних насосах силова дія робочого органа насоса на переміщувану рідину відбувається в камері постійно сполученій з вхідним і вихідним патрубками насоса. Динамічні насоси можна класифікувати на такі типи: лопатеві (відцентрові, діагональні, осьові), вихрові, струминні.

До групи насосів спеціальних конструкцій належать: ерліфти, г і дротарани, капілярні та шнурові (стрічкові) водопідйомники, норії та ін.

За призначенням насосні установки і станції можна поділити на наступні типи:

- меліоративні насосні установки і станції, призначені для підйому води на меліоративну площу;

- насосні станції, призначені для питтьових цілей та технічних потреб сільського господарства;

- каналізаційні насосні станції;

- насосні станції на водних шляхах;

- допоміжні насосні установки.

Будь-яка насосна установка складається з насоса, що всмоктує труби В и напірного трубопроводу Т, що відводить з насоса рідину до місця призначення.

У нижній частині усмоктувальної труби маються сітка, що охороняє усмоктувальну трубу від улучення сторонніх предметів, і зворотний клапан, необхідний для заливання насоса рідиною перед пуском (у лопатевих насосах) і попереджуючий зворотний рух рідини у випадку зупинки насоса. Відомо, що зі зменшенням тиску знижується температура кипіння рідини. Якщо тиск буде нижче тиску паротворення усмоктуваної рідини, то почнеться утворення пари і відбудеться зрив роботи насоса. Тому, щоб рідина не перейшла в пару, тиск у насосі повинне бути вище тиску паротворення усмоктуваної рідини при даній температурі. У противному випадку виникають явища так називаної кавітації (від латинського слова cavitas – порожнеча) Кавітація – утворення всередині рідини порожнин, заповнених газом, парою або їх сумішшю (кавітаційних бульбашок), тобто порушення суцільності рідини.

Рис.14 – Схема принципу роботи насосної утановки

Під час роботи насоса у всмоктувальній трубі підтримується розрідження (вакуум), яке і обумовлює підіймання рідини з живильного резервуара до насоса. Рідина, що потрапила в корпус насоса, у результаті силової взаємодії з робочим органом насоса, отримує додаткову енергію і переміщується у верхній резервуар.

Класифікація насосів:

Поиск по сайту: