Заняття № 4

Тема 3. Практичне заняття на тему:

„Радіоактивність та життєдіяльність людини.”

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

· навчально-пізнавальну компетенцію;

· цінністно-смислову компетенцію;

· інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентність – розуміння об’єктивності існування техногенних небезпек, методів їх ідентифікації та кількісної оцінки, здатність до аналізу і синтезу, прийняття рішень, породжувати нові ідеї.

Студент повинен вміти:

· визначати регіональний комплекс техногенних загроз, методи виявлення їхніх уражаючих факторів;

· виявляти характеристики радіоактивного зараження довкілля (шляхом прогнозу та розвідки);

· оцінювати рівень небезпеки зруйнування радіоактивно небезпечних об’єктів за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей;

· пропонувати комплекс заходів із запобігання реалізацій небезпек, зосереджених на об’єктах ядерної енергетики.

Теоретичні питання:

1. Поняття радіоактивності. Джерела іонізуючих випромінювань: природні та штучні.

2. Дія іонізуючих випромінювань на організм людини та принципи захисту від закритих та відкритих джерел випромінювання.

3. Виявлення та оцінка шляхом прогнозу радіоактивної обстановки.

· Реферат на тему: „Оцінка рівеня небезпеки зруйнування радіоактивно небезпечних об’єктів за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.”

Навчальні завдання:

1. Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу техногенних загроз – радіоактивно небезпечних об’єктів.

2. Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) для реалізації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику прояв техногенних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.

3. Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом зруйнування радіоактивно небезпечного об’єкту, та обґрунтувати головні підходи та способи збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;

4. Прищепити навчаємим ключову компетентність щодо прийняття рішення з безпеки життєдіяльності в межах своїх повноважень.

Форми проведення:

1. Усне опитування або експресс-контроль знань стосовно складової регіонального комплексу техногенних загроз – радіоактивно небезпечних об’єктів, їх реалізацій та методів кількісної оцінки.

2. Обговорення окремих дискусійних проблем щодо розкриття змісту небезпек, які реалізуються при зруйнуванні радіоактивно-небезпечних об’єктів, факторів ураження, що при цьому утворюються, їх дії та характеристики.

3. Рольова гра на тему: ”Виявлення та оцінка шляхом прогнозу параметрів осередку зараження радіоактивними речовинами.”

4. „Мозковий штурм” на тему: „Оцінка рівня небезпеки радіоактивного зараження за допомогою імовірнісно структурно-логічної моделі.”

5. Презентація на тему: „Пропозиції щодо запобігання негативної дії радіоактивного зараження та захист від його факторів ураження населення та територій.”

Інформаційне забезпечення:

· Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).

· Методики прогнозування осередків зараження радіоактивними речовинами та оцінки дії іонізуючого випромінювання на людину.

· Карта (схема) віртуальної місцевості.

· Комплект креслярсько-графічних інструментів.

· Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

· Проекційна апаратура.

Література:

1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.

2. Бабенко О.І., Задорожна О.М., Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: ІЗМН, 1996.-224с.

3. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. посібник. –Кіровоград, 1998.- 292с.

4. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.

5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львов: “Афіша”, 1999.- 254с.

6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003, - 430 с.

7. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.—К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Рівень оцінювання знань на занятті:

10 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;

7 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;

4 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, рольовій грі та „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у студента були відсутні.

Поиск по сайту: