НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ. ЗАСОБИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ

Шляхи проникнення отруйних речовин в організм людини: через шкіру, органи дихання та шлунок.

Ступінь ураження отруйними речовинами залежить від їх токсичності, вибіркової дії, тривалості, а також від їх фізико-хімічних властивостей.

За вибірковістю дії шкідливі речовини можна поділити на:

► серцеві — кардіотоксична дія: ліки, рослинні отрути, солі барію, ка­
лію, кобальту, кадмію тощо;

у нервові — порушення психічної активності (чадний газ, пЬосфорорганічні сполуки, алкогольні вироби, наркотичні засоби, снотворні ліки);

у печінкові — хлоровані вуглеводні, альдегіди, феноли, отруйні гриби; У ниркові — сполуки важких металів, етиленгліколі, щавлева кислота;

► кров 'пні — похідні аніліну, анілін, нітрити;
у легеневі — оксиди азоту, озон, фосген.

За тривалістю дії шкідливі речовини можна поділити на три групи:

► летальні, що призводять або можуть призвести до смерті (у 5% ви­
падків) — термін дії до 10 діб;

у тимчасові, що призводять до нудоти, блювоти, набрякання легенів, болю у грудях — термін дії від 2 до 5 діб;

у короткочасні — тривалість декшька годин. Призводять до подразнення у носі, ротовій порожнині, головного болю, задухи, загальної слабості, зни­ження температури.

Велика кількість захворювань, а також отруєнь виникає із проникненням шкідливих речовин — газів, парів, аерозолів — в організм людини головним чином через органи дихання. Цей шлях дуже небезпечний, тому що шкідливі речовини, потрапляючи у кров, розносяться по всьому організму. Аерозолі викликають загальнотоксичну дію у результаті проникнення пилових часточок (до 5 мкм) в глибокі дихальні шляхи, в альвеоли, частково або повністю розчиняються в лімфі і, наступаючи у кров, викликають інтоксикацію. Високодисперсні пилові часточ­ки дуже важко вловлювати.

Отруйні речовини потрапляють у шлунково-кишковий тракт через недотри­мання правил особистої гігієни, — наприюіад, харчування або куріння на робочому місці без попереднього миття рук. Ці речовини відразу можуть потрапляти у кров з ротової порожнини. До таких речовин, наприклад, належать жиророзчинні спо­луки, феноли, ціаніди.

Шкідливі речовини можуть потрапляти в організм людини через шкіру, як при контакті з руками, так і у випадках високих концентрацій токсичних парів і газів у повітрі на робочих місцях. Розчиняючись у шкірному жирі та потових за­лозах, речовини можуть надходити у кров. До них належать легкорозчинні у воді і жирах вугіїеводні, ароматичні аміни, бензол, анілін тощо. Ураження шкіри безу­мовно прискорює проникнення отруйних речовин в організм.

152 -3. НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ. ЗАСОБИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ

3. НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ. ЗАСОБИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ 153

За наявності в повітрі чи воді кількох забруднювачів односпрямова-ної дії повинна виконуватись така умова:

С./ГДК, + С/ГДК₂ +... + С/ГДК - 1,

де С_р С₂,..., С — фактичні концентрації забруднювачів, мг/м³; ГДК_Р ГДК,, '..., ГДК — ГДК забруднювачів, мг/м³.

І Якщо зазначена умова не виконується, то кажуть, що са-|1 нітарний стан не відповідає нормативним вимогам.

Дуже шкідливою є сумарна дія таких полютантів, як сірчаний газ, діоксид азоту, фенол, аерозолі, сірчана (Н₂80₄) та фтористоводнева (НР) кислоти.

Для визначення максимальної разової ГДК використовуються висо­кочутливі тести, за допомогою яких виявляють мінімальні впливи заб­руднювачів на здоров'я людини у разі короткочасних контактів (виміри біопотенціалів головного мозку, реакція ока тощо).

Для визначення тривалих впливів забруднювачів (токсикантів) про­водять експерименти на тваринах, використовують дані спостережень під час епідемій, аварій, додаючи до певного порогового впливу коефіцієнт запасу, що знижує дію ще в кілька разів.

Для різних середовищ ГДК одних і тих самих токсикантів відрізняються.

ГДК речовин в природних водах поділяються на:

► ГДК вод господарсько-питного харчування;

► ГДК вод рибного господарства.

У грунтах ГДК речовин визначають переважно для одного шару. Ре­човини не повинні шкідливо впливати на якість вирощуваної людиною для споживання продукції, а також на здатність ґрунту самоочищуватись, нормально функціонувати. Останнім часом дедалі більше робиться роз­рахунків ГДК для продуктів харчування.

Основними засобами захисту людини від впливу шкідливих речовин є ♦ гігієнічне нормування їх вмісту у різних середовищах, а також ♦ різні методи очищення газових викидів (адсорбція, абсорбція, хімічне пере­творення) та стоків (первинне, вторинне та третинне очищення).

* Хімічна зброя. Одним із видів зброї масового ураження є хімічна зброя. її дія базується на використанні бойових токсичних хімічних ре­човин, до яких відносять отруйні речовини і токсини, що уражають лю­дей, тваринні та рослинні організми. Ці речовини мають високу ток­сичність і можуть викликати як тяжкі, так і смертельні ураження. Для отруйних речовин і токсинів характерним є проникання у приміщення, споруди, сховища, уражаючи усе живе. Іноді з визначенням факту засто­сування цього виду зброї та визначенням її типу виникають труднощі.

Застосування ж хімічної зброї може призвести до важ­ких екологічних і генетичних наслідків. Уперше хімічну? зброю застосували німецькі війська ще 1915 р. проти французів, скориставшись сприятливим напрямком щ вітру, щоб скерувати отруйний газ на позиції противни­ка. Саме з цього і почалося використання отруйних ре­човин як хімічної зброї.

Поиск по сайту: