ЛЮДИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ «ЛЮДИНА - ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ». — середня зрілість (35-45 років) — пошуки відповіді на основні питан­ня: що таке життя?

— середня зрілість (35-45 років) — пошуки відповіді на основні питан­ня: що таке життя? Про що мріяв? Що досягнуто? Переоцінка цілей і досягнень, криза середини життя — усвідомлення того, що не все реалі­зоване, цілі не досягнуті;

— пізня зрілість (45-60 років) — глибинне оновлення особистості, відбувається концентрація інтересів на собі, з'являється надмірна тур­бота про себе;

—в 50-60 років — спостерігається висока продуктивність, наявність другого піку творчості;

— похилий вік (60-70 років);

— старість (70-90 років);

— довгожитель (після 90 років).

Знання психологічних особливостей кожного вікового періоду (нестійкість і максималізм молоді; висока праце- / здатність і професіоналізм дорослої людини; підвище-ц. на образливість, інтерес до спілкування, втомлюваність людей старшого віку) - необхідна умова для забезпе­чення ефективної праці й результативної поведінки.

Ц "&Темперамент — це риса, яка визначає нашу індивідуальність.

Якщо спостерігати за людьми, то можна побачити, що вони відрізня­ються один від одного своєю поведінкою: по-різному проявляють свої почуття, неоднаково реагують на подразники зовнішнього середовища. Так, одні відзначаються врівноваженістю поведінки, діють обмірковано, не показують зовні свої почуття, інші в тих же обставинах нервують, емоційно збуджуються та вибухають вулканом почуттів з приводу не­значних подій. Одні комунікабельні, легко вступають у контакти з ото­ченням, життєрадісні, а інші - навпаки, замкнуті та стримані. І це сто­сується суто зовнішніх проявів, незалежно від того, наскільки ця люди­на розумна, працелюбна, смілива, які її прагнення та інтереси. Є люди, які легко переходять від одних життєвих умов до інших, легко пристосо­вуються до змінених умов життя; інші ж цю зміну життєвих умов пере­живають дуже гостро і з великими труднощами пристосовуються до нових умов. Різним буває і індивідуальний темп перебігу психічної діяль­ності: швидкий, повільний, млявий. Ці особливості проявляються в ро­зумовій та практичній діяльності. У деяких видах діяльності від типу темпераменту (холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік) може залежати не тільки хід виконання, але й кінцевий результат. Деякі види діяльності висувають жорсткі вимоги до темпу та інтенсивності дій, а тому вимага­ють спеціального добору за цими якостями.

Отже, в нормальних умовах темперамент має прояв лише в особливо­стях індивідуального стилю. В екстремальних ситуаціях вплив темпера­менту на ефективність життєдіяльності суттєво підсилюється, бо попе­редньо засвоєні форми поведінки стають неефективними і необхідна додаткова мобілізація організму, аби впоратися з несподіваними чи дуже сильними впливами - подразниками.

При визначенні типу темпераменту доцільно користуватися такими формулами:

О «Довіряй, але перевіряй», тому що сангвінік має:

►плюси — життєрадісність, захопленість, чуйність, товариськість;

►мінуси — схильність до зазнайства, незібраність, легковажність, поверховість, надтовариськість, ненадійність; схильність до обіцянок, але не завжди їх виконання, вимагає контролю.

© «Ніхвилини спокою», тому шо холерик має:

►плюси - енергійність, захопленість, пристрасність, рухливість, ціле­спрямованість;

►мінуси — запальність, агресивність, невитриманість, нетерплячість, конфліктність, здатність спрямовувати свою активність на колектив і розкладати його зсередини.

© «Не підганяй», тому що для флегматика характерні:

►плюси — стійкість, постійність, активність, терплячість, само-володіння, надійність;

►мінуси — загальмованість, байдужість, «товстошкірість», сухість, неможливість працювати в режимі дефіциту часу; його не треба підганя­ти, він сам розрахує свій час і зробить справу.

О «Не нашкодь», тому що у меланхоліка:

►плюси — висока чутливість, м якість, людяність, доброзичливість, здатність до співчуття;

►мінуси — низька працездатність, підозрілість, вразливість, замк­неність, соромливість; на нього неможна кричати, надто тиснути, дава­ти різкі та жорсткі вказівки, оскільки він надто чутливий до інтонації і дуже вразливий.

При організації робочих пар враховують, що найбільш ефективна робота у парах: холерик - сангвінік; сангвінік — меланхолік; меланхолік — флегматик.

Від типу темпераменту залежить як сама людина реалі-

зує свої дії. Темперамент виявляється в особливостях психічних процесів, впливає на швидкість відтворення ||) і міцність запам'ятовування, рухливість розумових опе­рацій, стійкість і переключення уваги тощо. На базі темпераменту в людини формуються і риси її якості, і багато в чому — життя.

/. ЛЮДИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ «ЛЮДИНА - ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ»