АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ. Вибір технології нанесення лаку на меблі також пов 'язаний з вибором більш безпечного варіанта, а також: відповідних засобів індивідуального та колектив­ного

Читайте также:
  1. I. АКАДЕМІЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
  2. II. Організація перевірок органами Держтехногенбезпеки України
  3. IІІ. Проведення перевірок суб’єктів господарювання та органів влади та інших підконтрольних об’єктів органами Держтехногенбезпеки України
  4. VІ. ПРАВОВІ І НОРМАТИВНО – ТЕХНІЧНІ ОСНОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
  5. А. НЕБЕЗПЕКИ, ЩО ПРИЗВОДЯТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ЇХ НАСЛІДКІВ
  6. А. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ
  7. АЛГОРИТМ РОБОТИ НАД ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНИМИ ЗАВДАННЯМИ З КУРСУ «ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ТРЕНІНГУ»
  8. Аналіз небезпеки підприємства
  9. Аналіз ризику виникнення небезпеки.
  10. Б. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА
  11. Безпека абсолютна та вiдносна, аксiоми небезпеки
  12. Безпека життєдіяльності

І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ



Вибір технології нанесення лаку на меблі також пов 'язаний з вибором більш безпечного варіанта, а також: відповідних засобів індивідуального та колектив­ного захисту працівників. Якщо власник підприємства побажає взагалі уникну­ти небезпеки шкідливого впливу парів лаку на працівникіх в процесі лакування, то він зможе скористатись автоматичною фарбувальною лінією. Однак таке обладнання досить дороге, і тому для невеликого підприємства, яке лише почи­нає промислову діяльність, установка його практично неможлива, особливо в умовах жорсткої конкуренції. Крім того, слід пам 'ятати, що використання ав­томатичної лінії не виключає повністю всі небезпеки, а навпаки, може призвес­ти до появи нових небезпек, наприклад, до небезпеки враження електричним струмом при наладці та профілактичних роботах на ній.

Скоріш за все нанесення лаку буде здійснювати оператор за допомогою пуль­веризатора у фарбувальній камері. Для захисту оператора передусім необхідно вибрати відповідний засіб захисту органів дихання. Респіратор — найдешевший з можливих засобівв даному разі не може бути запропонований, оскільки він не захищає обличчя та очі. Можливість використання фільтруючого протигаза буде визначатись характеристиками парів лаку, апе скоріш за все такий протигаз у даному випадку буде малоефективним, — потрібен буде ізолюючий протигаз. Ізолюючі протигази бувають шлангові та автономні. Отже, необхідно вирішу­вати, чи встановлювати стаціонарну систему забезпечення оператора повітрям за допомогою шлангового протигаза, чи використати автономний дихальний апарат.

Не слід забувати, що існують і інші працівники фабрики, які прямо не мають відношення до процесу лакування, але змушені працювати у безпосередній близь­кості до фарбувальної камери. Вони також можуть зазнавати впливу токсич­них випарувань. Щоб виключити можливість негативного впливу парів лаку на інших працівників, фарбувальна камера повинна мати ефективну систему вен­тиляції та відповідне обладнання, яке запобігає проникненню іншого виробничого персоналу у небезпечну зону під час проведення лакувальних операцій. Таким об­ладнанням можуть, серед іншого, бути: 1) попереджувальні знаки, розташовані у зоні робіт, які нагадують персоналу про небезпеку та/або потребують викорис­тання індивідуальних засобів захисту; 2) сигнальні або попереджувальні вогні, які будуть вмикатися кожен раз, коли відбувається лакування, для того, щоб перешкодити решті співробітників проникнути у зону робіт; 3) оголошення по всій фабриці, яке інформує працівників про початок і кінець небезпечної операції.

З метою зменшення ризику вибуху та пожежі електричне та вентиляційне обладнання, яке знаходиться у фарбувальній камері та поряд з нею, повинно мати відповідне вибухопожежозахисне виконання. Слід зазначити, що вартість, наприклад, двох електричних двигунів, що мають однакові технологічні пара­метри, але один має відкрите виконання, а другий — особливе вибухозахисне, може різнитися у кілька десятків разів.

Запровадження наведених вище технічних заходів забезпечення безпеки праців­ників не виключає необхідності здійснення спеціальних організаційних та сані­тарно-гігієнічних заходів: а) розробки і запровадження технологічних карт та інструкцій з техніки безпеки; б) навчання та інструктажу персоналу; в) контролю


за дотриманням та виконанням встановлених правил безпеки при проведенні робіт; г) забезпечення працівників санітарно-гігієнічним обладнанням та відпо­відними процедурами, а також іншими заходами та засобами, які вимагаються чинними нормативними документами з охорони праці.

)

Усі наведені вище питання безпеки належать до компе­тенції охорони праці, але забруднене повітря, яке буде вилучатись з фарбувальної камери може становити не­безпеку для людей, які живуть або з тих чи інших при­чин знаходяться поблизу цього виробництва. Це вже сфера дії іншого законодавства, а саме Законодавства про захист навколишнього середовища, інших норма­тивних документів та інших органів контролю.

Для того щоб отримати дозвіл на запровадження нового технологічного про­цесу, підприємцю необхідно узгодити можливість і кількість викидів з органами санітарного нагляду та захисту навколишнього середовища. У даному разі мова йде про можливість забруднення повітря, і, можливо, цей приклад не зовсім по­казовий, бо в інших виробництвах можуть використовуватися значно агресивніші речовини або у набагато більших кількостях, ніж ті, про які йдеться тут, але все ж цей приклад наочно демонструє ризики, з якими пов 'язане будь-яке вироб­ництво, і необхідність застосування методики управління ними.

Захист повітряного басейну від забруднень регламентується гранично допу­стимими концентраціями (ГДК) шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів, гранично допустимими викидами (ГДВ) шкідливих речовин та тимчасово узгодженими викидами шкідливих речовин від джерел забруд­нень. Значення ГДК речовин, що забруднюють повітря, встановлені відповідни­ми державними та міждержавними стандартами і санітарними нормами. Норми ГДВ розробляються для кожного джерела забруднення, виходячи з того, щоб його викиди в сумі з викидами всіх інших джерел забруднення, що розташо­вані в цьому районі, не призвели до утворення у приземному шарі повітря пере­вищення ГДК, а в місцях розташування санаторіїв, будинків відпочинку та в зонах відпочинку міст з населенням понад 200 тис. мешканців ці концентрації не повинні перевищувати 0,8 ГДК.

Для того щоб виключити або зменшити можливість впливу шкідливих речо­вин на людей та навколишнє середовище в разі аварії, стихійного лиха чи ката­ строфи, на підприємстві згідно з вимогами законодавства і нормативних актів з питань цивільної оборони та охорони праці власником мають бути опрацьо­вані і затверджені план попередження надзвичайних ситуацій і план (інструк­ ція) ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій).

03а У плані попередження надзвичайних ситуацій розглядаються можливі аварії та інші надзвичайні ситуації техногенного і природного походження, прогнозують­ся наслідки, визначаються заходи щодо їх попередження, терміни виконання, а також сили і засоби, що залучаються до цих заходів.

У плані (інструкції) ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій) мають бути перелічені всі можливі аварії та інші надзвичайні ситуації, визначені дії посадових


 



1. теоретичні основи Безпеки життєдіяльності


і. теоретичні основи Безпеки життєдіяльності



осіб і працівників підприємства під час їх виникнення, обоє 'язки професійних аварійно-рятувальних формувань або працівників інших підприємств, установ і організацій, які залучаються до ліквідації надзвичайних ситуацій.

Розробивши всі необхідні організаційні, санітарно-гігієнічні та технічні заходи забезпечення безпеки працівників і узгодивши їх з місцевою інспекцією Департа­менту з нагляду за охороною праці, виконавши розрахунки ГДВ шкідливих речо­вин і узгодивши їх з відповідними органами охорони здоров 'я та захисту навко­лишнього середовища, розробивши і узгодивши з органами цивільної оборони план попередження надзвичайних ситуацій і план (інструкцію) ліквідації аварій (над­звичайних ситуацій), підприємець, якщо немає інших перешкод, може розпочи­нати виробництво продукції.

Але йому не слід забувати також про можливість несанкціонованого доступу до шкідливих речовин, наприклад, з метою крадіжки. В деяких випадках, на­приклад, якщо мова йде про радіоактивні речовини, сильнодіючі отруйні речови­ни, агрохімікати тощо, підприємець несе відповідальність за належне їх збере­ження, транспортування та контроль за ними.

1.3.5. Якісний аналіз небезпек

Вище було показано, що жодна система чи операція не гарантує абсолютної безпеки. Та все ж доки ми не маємо 100% безпеки, ми намагаємося, наскільки це можливо, наблизитися до цієї мети. З пли­ном часу різні заходи та методи, які використовуються для вирішення відповідних задач, удосконалюються, збільшуючи наші можливості у дослідженні систем, визначенні небезпек, виключенні або контролі за цими небезпеками, зниженні ризику до прийнятного рівня при роботі з цими системами. Аналіз небезпек починають з попереднього досліджен­ня, яке дозволяє в основному ідентифікувати джерела небезпек. Потім, при необхідності, дослідження можуть бути поглиблені і може бути виконаний детальний якісний аналіз. Методи цих аналізів та прийоми, які використовуються при їх виконанні, відомі під різними назвами. Нижче наведені основні з цих загальних інструментів.

Типи аналізу:

попередній аналіз небезпек (ПАН)

системний аналіз небезпек (САН)

підсистемний аналіз небезпек (ПСАН)

аналіз небезпеки робіт та обслуговування (АНРО)
Методи та прийоми, що використовуються при аналізах:

аналіз пошкоджень та викликаного ними ефекту (АПВЕ)

аналіз дерева помилок (АДП)

аналіз ризику помилок (АРП)

прорахунки менеджменту та дерево ризику (ПМДР)


 

аналіз потоків та перешкод енергії (АППЕ)

аналіз поетапного наближення (АПН)

програмний аналіз небезпек (ПрАН)

аналіз загальних причин поломки (АЗПП)

причинно-наслідковий аналіз (ПНА)

аналіз дерева подій (АДПд)

Метою даного навчального посібника не є вивчення перелічених вище методів та прийомів аналізу небезпек. Існує велика кількість наукових та технічних праць на цю тему, які рекомендується вивчати тим, хто хоче отримати більш повні та деталізовані поради з приводу застосуван­ня методів аналізу небезпек.

Крім того, окремі методики вивчаються при вивченні загальноінже-нерних та спеціальних дисциплін. Та оскільки даний навчальний по­сібник розрахований на широке коло студентів різних спеціальностей, автори вважають за доцільне ознайомити їх з основами принаймні двох з наведених вище методик, а саме з попереднім аналізом небезпек (ПАН) та аналізом дерева помилок (АДП).

А Попередній аналіз небезпекце аналіз загальних груп небез­пек, присутніх в системі, їх розвитку та рекомендації щодо контролю. ПАН є першою спробою в процесі безпеки систем визначити та класифікувати небезпеки, які мають місце в сис­темі. Проте в багатьох випадках цьому аналізу може передува­ти підготовка попереднього переліку небезпек.

ПАН звичайно виконується у такому порядку:

вивчають технічні характеристики об'єкта, системи чи процесу, а також джерела енергії, що використовуються, робоче середовище, мате­ріали; встановлюють їхні небезпечні та шкідливі властивості;

визначають закони, стандарти, правила, дія яких розповсюджуєть­ся на даний об 'єкт, систему чи процес;

перевіряють технічну документацію на відповідність її законам, правилам, принципам і нормам безпеки;

складають перелік небезпек, в якому зазначають ідентифіковані дже­рела небезпек (системи, підсистеми, компоненти), чинники, що виклика­ють шкоду, потенційні небезпечні ситуації, виявлені недоліки.

При проведенні ПАН особливу увагу приділяють наяв-

\ ності вибухопожежонебезпечних та токсичних речовин,

/ виявленню компонентів об'єкта, в яких можлива їх при-

сутність, потенційна небезпечна ситуація від неконтро-

льованих реакцій чи при перевищенні тиску.


 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)