Процесуальні вимоги до постанови про порушення кримінальної справи і прийняття її до свого провадження

Про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства у випадках, зазначених у цьому Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова.

У постанові зазначається місце і час її складання, посада особи, що виносить постанову, її прізвище, справа, в якій провадиться слідство, і обгрунтування прийнятого рішення, а також стаття цього Кодексу, на підставі якої прийнято рішення.

Постанови - важливі процесуальні документи про прийняття відповідного рішення при провадженні досудового слідства. Ними оформляються всі рішення, які приймають слідчі і прокурори.

Слідчий приймає всі рішення під час проведення розслідування справи самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора (див. коментар до ст. 114 КПК).

Прокурор виносить постанови при здійсненні нагляду за виконанням законів під час досудового слідства або коли він особисто проводить розслідування кримінальної справи.

Кожна постанова слідчого і прокурора має бути вмотивованою. Це дає можливість обвинуваченому та іншим учасникам процесу зрозуміти, які міркування покладені в основу прийнятого рішення. Це є також суттєвою гарантією забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу, дозволяє їм краще захищати ці права.

Постанови прокурора і слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями, службовими особами і громадянами (див. коментарі до ст. 25, 114 КПК).

Постанова органу дізнання, слідчого, прокурора, судді та ухвала суду складається із трьох частин: вступної, описово-мотивувальної та резолютивної (постановляючої).

У вступній частині зазначаються дата винесення постанови, місце (місто, селище), посада, звання особи, яка виносить постанову, його прізвище, матеріали, які розглядалися під час винесення постанови.

В описово-мотивувальній частині постанови вказується джерело відомостей про злочин, що слугує приводом до порушення справи, а також куди і коли ці відомості надійшли. Далі викладаються фактичні дані, що вказують про наявність ознак конкретного злочину, тобто підстава до порушення справи, час, місце та інші обставини вчинення злочину.

Після зазначення в описовій частини постанови, за якою (якими) статтею кримінального закону кваліфікується злочин, має йти посилання на статті кримінально-процесуального закону, якими керується орган дізнання, слідчий, прокурор або суд, приймаючи рішення порушити кримінальну справу.

В силу статті 113 КПК, якщо справа порушена слідчим та прийняття ним до свого провадження, то складається єдина постанова про порушення справи та прийняття її до свого провадження. У такому разі в описово-мотивувальній частині постанови вказується, що при цьому слідчий керувався також положеннями відповідних правових норм.

У резолютивній частині постанови міститься рішення про порушення кримінальної справи. Ця частина постанови випливає із описової частини, є її логічним продовженням та розвитком. В ній обов’язково зазначається стаття Кримінального кодексу України, за ознаками якої кваліфікується діяння, що підлягає розслідуванню, кому і куди направляється справа або ким приймається до свого провадження.

Постанова слідчого, прокурора, судді про порушення кримінальної справи набирає законної сили з моменту її винесення та підписання.

Постанова особи, яка провадить дізнання, про порушення кримінальної справи направляється слідчим та органом дізнання в добовий строк прокурору, який здійснює нагляд за своєчасністю розгляду заяв та повідомлень про злочин, законністю і обґрунтованістю прийнятих рішень про порушення справи.

Поиск по сайту: