ІІІ. Основні поняття

Дієслово, дієслівна лексика, динамічна ознака предмета, процесуальна ознака, фінітні форми, загальнодієслівна категорії, дія реальна, дія ірреальна, обсяг дієслівної лексеми загальнодієслівні категорії, часткові категорії, дієслівна парадигма, класи дієслів, дієвідмінювання.

ІУ. Проблемні питання, завдання і вправи

1.Укласти міні-словник лінгвістичних термінів, що стосуються теми “дієслово”. Розкрити основні поняття “Дієслово”.

2. Довести, що дієслово є опозицією до іменних частин мови. Яке відношення до предмета, ознаки має дієслово?

3. Як можна довести, що антитеза іменника і дієслова закладена у самій природі цих частин мови. У чому дієслово та іменник розходяться, а у чому сходяться? Що писав Є. Сепір з цього приводу?

4. Довести, що дієслова конкретніші за іменники, що означають абстрактні поняття; особові форми дієслова, дієприкметник і дієприслівник за своїми синтаксичними функціями ближче стоять до прикметника і прислівника, ніж інфінітив. Чому семантична близькість прикметника і дієслова знаходить найповніше вираження тоді, коли контамінуються і граматичні особливості цих частин мови?

5. Яке місце в граматичній концепції О. Потебні займає дієслово? На чиї погляди спирався О.Потебня, висуваючи тезу “Дієслово створює речення”? У чому полягає своєрідність філософсько-лінгвістичної теорії дієслівності? Якими вченими було сприйнято учення О.Потебні, що стверджувало пріоритет дієслова в системі частин мови і тією чи іншою мірою справило величезний вплив на минулу й сучасну граматичні традиції, на стилістичні оцінки й методи синтаксичного й лексико-морфологічного аналізу?

6.Підготувати наукове повідомлення на тему “Функціонально-семантичні групи слів”.

7. Пояснити положення: 1) називання динамічної ознаки предмета і видові значення є основою для широкого розуміння дієслівної лексеми; 2) наявність у значенні словоформи елементів часу, способу як номінативних, обов’язкових і регулярних елементів – підстава для звуженого розуміння обсягу дієслівної лексеми.

8.Підготувати наукове повідомлення на тему “Питання про обсяг дієслівної лексеми.”

9.Підготувати реферат на тему “Формування дієслівних класів (Бевзенко С.П., Грищенко А.П., Лукінова Т.Б. та ін. Історія української мови: Морфологія. – К., 1978. – С. 235-245.

10. Схарактеризувати продуктивні класи дієслів. Як визначити клас дієслова? Як пов’язані класи дієслів з дієвідмінами дієслів?

Визначити, до продуктивного чи непродуктивного класу належать дані дієслова.

Мріяти, влаштовувати, снідати, лікувати, почати, купити, терпіти, вести, білити, рахувати, сісти, лягти, удосконалювати, пити, мити, сохнути, знати, годувати, клеїти, закам’яніти, сіріти, розімкнути.

11. Як треба розуміти положення “Структурні дієслівні класи відзначаються різним ступенем продуктивності. Всі вони в системі сучасної української мови мають в основному формально-структурне значення” (В.М.Русанівський).

12. Установити, у яких дієсловах зберігається зв’язок суфікса основи з його колишнім лексичним значенням.

Жувати, в’янути, клювати, бувати, пізнавати, могти, берегти, стригти, брати, мазати, горіти, терпіти, мовчати, відставати, мерзнути, спіти, жити, дути, хотіти, їхати.

13. Довести, що граматичні категорії дієслова відображають тісний взаємозв’язок граматичного і неграматичного, суперсегментного матеріалу, абстракції першого порядку (семантика) і абстракції другого порядку (граматика).

14. Аргументувати положення про те, що конкретна семантика дієслів лежить в основі їх здатності поєднуватися з різними функціональними групами префіксів. Дієслова з різними суфіксами основи виявляються близькими в семантичними плані.

15. Написати усмішку, використовуючи лише дієслова. Яка головна думка її? Над ким і чому ви іронізували? Яка семантичні особливості мають використані вами дієслова, до якого дієслівного класу і дієвідміни вони належать?

16. Підготувати наукове повідомлення “Висвітлення виучуваних питань у шкільній граматиці.”

Поиск по сайту: