ІІІ. Основні поняття теми. Дієприкметник, активні дієприкметники, пасивні дієприкметники, реліктові форми дієприкметників, предикативні дієприкметники

Дієприкметник, активні дієприкметники, пасивні дієприкметники, реліктові форми дієприкметників, предикативні дієприкметники, прислівник-інтенсифікатор, суб’єктивна оцінка.

IV. Проблемні питання, завдання і вправи

1. У слов’янських граматиках Лаврентія Зизанія (1596), Мелентія Смотрицького (1619) дієприкметник називається серед восьми частин мови. Чиї праці (яких граматистів) мали зразком автори цих граматик? Яке місце в системі частин мови відводить І. Ужевич дієприкметнику? Як кваліфікується дієприкметник у давніх граматиках російської мови (від М.В. Ломоносова і до О.Х. Востокова)?

2. О. Павловський у праці “Грамматика малороссійского нарЂчія”Спб: Плавильщиков, 1818. С.21. писав, що дієприкметників “у малороссиян” зовсім немає. Який аргумент висував О. Павловський?

3. На яких позиціях стосовно місця дієприкметника в системі частин мови стояли автори граматик української мови, що видавалися в І пол. ХІХ ст. на західноукраїнських землях (М. Лучкай, Лозинський, Я. Головацький, Й. Левицький)?

4. Назвати вченого, який виводить дієприкметник зі складу частин мови, відзначаючи, що він “є прикметник, від дієслова утворений з означенням часу дії або стану, теперішнього або минулого”. Як вплинуло це теоретичне положення на подальшу долю визначення дієприкметника? На яких позиціях визначення дієприкметника стояли І.І. Срезневський та Д.М. Овсянико-Куликовський? Що писав з цього приводу Д. Овсянико-Куликовський і в якій праці?

5. Пояснити теоретичне положення “Подвійна природа дієприкметника дає rрунт для подальших шукань найбільш правильної кваліфікації, що вилилося в неоднакові, іноді протилежні значення” (Гнатюк Г.М. Дієприкметник у сучасній українській літературній мові. – К.: Наук. думка, 1982. – С. 13). Які три основні напрямки визначень дієприкметника накреслилися?

6. Зробити наукове повідомлення про кваліфікацію дієприкметника як класу слів у вченні Є. Тимченка, П. Горецького та І. Шалі, Л.А. Булаховського, І.К. Кучеренка, М.А. Жовтобрюх, Б.М. Кулик, М.П. Івченко, В.В. Русанівський та інших дослідників.

7. Що надає дієприкметникам характеру дієслівності, відтінку процесуальності? Що відрізняє активні дієприкметники на – чий від спільнокореневого прикметника? Як поводить себе наголос у дієприкметниках на – чий?

8. Довести, що ототожнення дієприкметника з дієсловом породило негативні явища в лексикології та в лексикографії. Про які негативні явища йдеться? Навести приклади дієприкметників, які залишилися поза межами словникового складу.

9. Активні дієприкметники на – чий співвідносяться (здебільшого) з прямим, конкретним значенням дієслова. Установити й записати до кожного дієприкметника співвідносне дієслово. Зробити морфемний аналіз дієприкметників.

Буксуючий, вигоряючий, вивчаючий, гарцуючий, гноблячий, зяючий, клякнучий, критикуючий, падаючий, пролітаючий, тріпочучий, трепечучий, регочучий, булькочучий.

10. Чому від деяких дієслів, що за категоріальною особливістю могли б бути базою для утворення активних дієприкметників, насправді дієприкметники не утворюються? Записати 20-25 дієслів, від яких не можна утворити дієприкметники, пояснити чому. Що говорять стосовно активних дієприкметників теперішнього часу сучасні вітчизняні вчені?

11. Визначити, якими частинами мови (чи дієслівними формами) є дані слова. Зробити словотвірний аналіз поданих слів.

Рвучий, гризучий, повзучий, гудучий, летячий, летучий, біжучий.

Навести аргументи при визначенні місця слова в морфологічній системі мови.

12. Від поданих дієслів утворити дієприкметники на – лий. До продуктивного чи непродуктивного словотвірного класу належать утворені дієприкметники? Якими дієслівними основами репрезентується морфологічна структура утворених дієприкметників? Твірні дієслова є перехідними чи неперехідними? Який вид твірних дієслів? Як поводить себе наголос у дієприкметниках на – лий?

Оніміти, зачерствіти, пополотніти, ожиріти, розігріти, омертвіти, поздоровіти, зледащіти, перехворіти, вигоріти, облетіти, перекипіти, вгрузнути, збіднути, примеркнути, облипнути, набриднути, поклякнути, підмерзнути, похрипнути, розкиснути, похолодіти, похолонути.

13. На сучасному етапі розвитку української літературної мови в її граматичній системі немає пасивних дієприкметників, мотивованих неперехідними дієсловами. Що вам відомо про них?

Згрупуйте записані дієприкметники за такими ознаками: а) дієприкметники на – ний, –тий, що співвідносяться з перехідними зворотними дієсловами на – тися і перехідними дієсловами на – ти; б) дієприкметники, що співвідносяться тільки з неперехідними дієсловами на – тися, в) дієприкметники, що співвідносяться з неперехідними дієсловами на – ти і виражають ознаку активно діючого предмета або стану, в який він перейшов.

Стражданий, деградований, надтріснутий, одлітаний, розсміяний, розтрісканий, розбушований, осміхнений, розгаласований, стовплений, покільчаний, укорінений, декласований, задиханий, нагорьований, зспіваний, зарубцьований, вдивлений, збережений, набіганий, запінений, перехнябнений, зігрітий, розкинутий, затоплений, заслуханий, обсипаний, притулений.

14. Довести, що дієприкметники можуть утворюватися і без прямого зв’язку з дієсловом. Які префікси в складі таких дієприкметників повинні бути обов’язково? Записати їх і навести приклади. Зробити словотвірний аналіз дієприкметників збідований, зжурений, розбрунений, розбулькотаний.

15. Що змусило О.О. Потебню написати: “Не варто вважати дієприкметник обов’язково словом віддієслівним: він не виникає від дієслова, а з’являється разом з ним. Власне, і щодо пізніших дієприкметників, які розуміються у вузькому значенні, у крайньому разі про значну їх частину, не можна сказати із впевненістю, що вони виведені від дієслова; факт полягає тільки в спільності теми дієслова і дієприкметника, спільності, яка в деяких випадках могла виникнути і, навпаки, внаслідок віддієприкметниковості (отпричасности) деяких дієслівних розрядів”.

16. Яку ознаку й за допомогою якої морфеми передають дієприкметники, мотивовані іменниковими основами: зачагарений, запиирієний, обтернений, збезнадієний, збезпрапорений, повіспований, порубцьований, пігментований?

17. Дієприкметники утворюються й способом юкстапозиції (словоскладання) і композиції (основоскладання). Визначити способи творення даних дієприкметників. Швидкотужавіючий, легкозасвоюваний, всеперемагаючий, життєстверджуючий, напівпрочинений, самозаписуючий.

18. Показати в практиці мовлення таку ознаку дієприкметника, як вираження суб’єктивної оцінки. Пам’ятати, що вираження суб’єктивної оцінки в системі дієприкметника відбувається двома способами: утворенням редуплікованих форм, паралельних найвищому ступеню порівняння прикметників; сполученням з прислівниками-інтенсифікаторами. Радимо написати з цією метою твір-міркування на самостійно обрану тему. Підкреслити у творі дієприкметники, розібрати їх морфологічно за таким порядком:

· речення з дієприкметником для аналізу;

· налізована словоформа;

· початкова форма;

· стан і засоби вираження його вид і засоби вираження його;

· час і засоби вираження його;

· рід і засоби вираження його;

· число і засоби вираження його;

· відмінок і засоби вираження його;

· словотвірний аналіз;

· морфемний аналіз;

· наголос (сталий чи змінний, його місце).

Поиск по сайту: