ІІІ. Основні поняття теми. Прислівник, категоріальне значення прислівників, ознака ознаки, словотворче оформлення прислівників

Прислівник, категоріальне значення прислівників, ознака ознаки, словотворче оформлення прислівників, синтаксична зумовленість лексичного значення прислівника, морфологічна одноформність прислівника, безкатегорійність прислівника, синтаксичні параметри прислівника, прислівники означальні, прислівники обставинні, предикативні прислівники, прислівники якісно-означальні, способу або образі дії, кількісно-означальні, часу, місця, причини, мети; рівневість прислівникової семантики.

ІV. Проблемні питання, завдання і вправи

1.Зробити наукове повідомлення на тему “Суперечності у визначенні прислівника” за планом:

1) античні граматики про прислівник;

2) перші східнослов’янські граматики про значення прислівника (граматики Л.Зизанія і М. Смотрицького);

3) загальне значення прислівника у вченні М.Ломоносова;

4) синтаксичний зміст прислівника у вченні Ф.Буслаєва;

5) кваліфікація прислівника О. Потебнею;

6) теоретичне обґрунтування, якого потребують прислівники.

2. Підготувати реферат на тему “Кваліфікація прислівникового значення”, для чого зреферувати С. 343-348 праці І.К. Кучеренка “Теоретичні питання граматики української мови: Морфологія.” – Вінниця, 2000 та інші, уяких висвітлюються ці питання.

3. К. Городенська пише; “В останніх дослідженнях з теорії частин мови підкреслюється, що прислівник не має свого специфічного лексичного значення” Граматика української мови. – К.,1993. – С.345). Які аргументи висуває дослідниця? Що має на увазі автор, коли пише, що лексичні значення статичної ознаки, процесу й предмета ставляться у синтагматичний зв’язок з предикатом? До якого висновку приходить І.Вихованець, аналізуючи питання про лексичне значення прислівника (І.Р. Вихованець. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К., 1988. – С. 153-156, 185 – 222)?

1. Як треба розуміти висловлювання: “Ознака прислівника – це відображення відношень двох ознакових слів” (К. Городенська). Які відношення виділяються серед двох ознакових слів? Чи однаково розглядається це питання в науковій та навчальній літературі?

2. Прислівник відрізняється від інших повнозначних частин мови синтаксичною зумовленістю його лексичного значення. Що це означає? На вираженні яких відношень спеціалізується прислівник?

3. Які процеси викликала поява одноформних морфологізованих прислівників? Яким частинам мови з властивими їм категоріями протиставляється прислівник як безкатегорійна частина мови? Описати цей процес (див.: Граматика української мови. – К., 1993. – С. 245,246).

4. Дискусія. До визначення синтаксичної ролі прислівників у лінгвістиці сформувалося три основних підходи: 1. Прислівники виконують синтаксичну функцію обставин. 2. Прислівники виконують синтаксичні функції всіх частин мови. 3. Прислівники виконують роль придієслівного некерованого другорядного члена й детермінантного члена. Який чи які із підходів ви поділяєте? Відповідь аргументувати.

5. У поданих реченнях визначити синтаксичну функцію прислівників.

1) Уранці йшли бадьоро, швидко, легко: вітер дув збоку, а не супроти (І.Тютюнник). 2) Нас пригощали котлетами по-київськи (Усн. м.). 3) Приємно в трави в’ялі й духмяні упасти ниць (С. Крижанівський). 4) Уся родина була напоготові (Усн. м.). 5) Човен був невеличкий, але зроблений просто й вигідно (Ю.Смолич). 6) Просто вхідних дверей вже довго стоїть стіл (Усн. м.).

6. Якими є погляди вчених на те, чи може прислівник виконувати функцію присудка? Навести аргументи до обох поглядів щодо предикативності прислівника.

7. Що вам відомо про рівневість прислівникової семантики та про сполучення слів, що обсягом рівні з прислівником?

Згрупувати подані слова та сполучення слів за рівнями прислівникової семантики.

Ніжно, лагідно, голосно, тихо, густо, рідко, коли, куди, вдома, навколо, на щастя, на жаль, по-моєму, за вечерею, за горами, з грюком і зиком, проти, без жалю, в обмін, до пари, вперше, до смаку, від ранку до вечора, у стократ, звідки, там.

8. Дискусія. Існують такі підходи до класифікації прислівників: 1. Прислівники поділяються на означальні й обставинні. 2. Прислівники поділяються на обставинно-атрибутивні і власне обставинні. 3. Означальні, обставинні, безособово-предикативні прислівники. 4. Атрибутивні, предикативні, модальні, атрибутивно-предикативні, предикативно-модальні, обставинні прислівники. Назвати, які ознаки лягли в основу кожної класифікації? Які аргументи висувають лінгвісти, пропонуючи певну класифікацію? Яка з класифікацій, на вашу думку, є найбільш аргументованою?

9. Виконати завдання №125-130 із праці “Сікорська З.С., Шевцова В.О., Трошкіна О.М. Практикум з української мови....” С.149-150.

10. Перекласти слова українською мовою, встановити їх походження.

Начисто, сызнова, вплотную, вдребезги, дотла, спросонок, кстати, на ощуп, с размаху, на корточки, под мышкой, на цепочке, вправду, везде, иногда, откуда, иначе, в обе руки, молча, нехотя, заблаговременно.

11. Представити наукові повідомлення:

1) Основні типи адвербіальної деривації.

2) Відіменникова адвербіальна деривація.

3) Відприкметникова адвербіальна деривація.

4) Віддієслівна адвербіальна деривація.

5) Синтетичні (морфологізовані) прислівники.

6) Аналітичні прислівники.

15.Створити фрейм “Правопис прислівників”.

16. Увести до складених вами речень подані прислівники, розібрати їх як частину мови за таким порядком:

· аналізоване слово;

· початкова форма (для якісно - означальних);

· розряд і група за значенням;

· ступінь порівняння й засоби його вираження (для якісно - означальних);

· походження і творення;

· морфемний аналіз;

· наголос;

· правопис.

Здалека, тяжко, воднораз, шалено, чимдуж, очевидно, навзнак, надвоє, чимало.

Поиск по сайту: