Техніка безпеки при експлуатації технічних засобів

Охорона здоров'я працюючих, забезпечення безпечних умов праці. Ліквідація професійних захворювань і виробничого травматизму складають одну з головних задач уряду України.

Охорона праці в Україні здійснюється проведенням комплексу заходів технічного, санітарно - гігієнічного, правового й організаційного порядку.

Технічні заходи щодо забезпечення безпеки праці передбачають: будову огороджень із метою ізоляції працюючих від частин машин, що рухаються, зон високих температур і шкідливих випромінювань; блокування механізмів, що виключають неправильне їхнє включення; герметизацію технологічного устаткування; установку захисних пристроїв в електричних мережах, у газових, водяних, парових і повітряних комунікаціях.

До санітарно – гігієнічних заходів щодо охорони праці відносяться: вентиляція, устаткування раціонального освітлення й опалення, обмеження змісту шкідливих виділень у повітряному середовищі, забезпечення санітарно - побутовими помешканнями й пристроями, розробка і здійснення других заходів попереджень професійних захворювань.

Трудове законодавство містить обов'язкові для усіх установ і підприємств вимоги (норми, правила, інструкції), що мають метою усунути або зменшити шкідливі умови праці, забезпечити на робочих місцях техніку безпеки і найбільше сприятливі санітарно - гігієнічні умови.

Заходи правового порядку здійснюються на основі Конституції України, Основ законодавства про працю, постанов Уряду, наказів Міністра оборони України. На основі й у розвитку їх складаються правила, норми і інструкції з охорони праці і техніки безпеки.

Україньське трудове законодавство зобов'язує усіх керівників Міністерств, відомств, підприємств і установ приймати необхідні заходи до усунення шкідливих умов праці, попередженню несчасних випадків і до утримання робочих місць у належному санітарно - гігієнічному стані.

Організаційні заходи в галузі охорони праці включають питання пропаганди безпечних прийомів робіт і інструктаж працівників по техніка безпеки, узагальнення і поширення передового досвіду по охороні праці, розслідування несчасних випадків на виробництві й ін.

Плакати по техніка безпеки, попереджальні написи, що забороняють небезпечні для здоров'я заходи роботи, організація кутків, стенди по техніка безпеки - усе це грає важливу роль в охороні здоров'я працюючих.

Інструктаж із техніка безпеки, постійний контроль за дотриманням працюючих вимог техніки безпеки покладаються на адміністрацію підприємств, установ, організацій.

Інструктаж із техніка безпеки проводиться по розробленим і затверджених інструкціях.

Інструкції з техніка безпеки і виробничої санітарії складаються інженером по техніка безпеки або особою, відповідальним за дані заходи. Складають інструкції для кожної професії окремо з урахуванням особливостей робіт, обладнання і технологічних операцій. Вони повинні визначати порядок і умови безпечного здійснення працюючим покладених на нього обов'язків, у них повинні бути відбиті вимоги, що відносяться не тільки до особливостей використовуваного устаткування, але і до умов роботи.

Інструктаж і навчання є безпечним прийомом і методом роботи проводиться незалежно від кваліфікації і стажу працюючих у вигляді вступного інструктажу, інструктажу на робочому місці, позачергового і повторного інструктажу. Жодний працівник не може бути допущений до роботи без інструктажу з техніка безпеки.

Вступний інструктаж проводять у вигляді лекції - бесіди і відповідей на запитання, що виникають у що інструктуються в процесі занять. При цьому знайомиють працівників з основними положеннями трудового законодавства, правилами й інструкціями з техніка безпеки, індивідуальними засобами захисту й особливостями даного підприємства, цеху, ділянки, робітників місць.

Інструктаж на робочому місці проводить безпосередньо керівник даної ділянки перед тим, як робітник приступить до роботі зі свого спеціальності. При інструктажі робітника знайомиють з будовою обладнання, на якому йому має бути працювати, знайомить із усіма небезпечними зонами і запобіжними огородженнями обладнання, пристосуваннями і засобами індивідуального захисту, із правильною організацією й утриманням робочого місця, із безпечними прийомами роботами.

Позачергові інструктажі проводяться при зміні умов або вигляду роботи, а також при впровадженні нового обладнання, нових правил і інструкцій із техніка безпеки й у випадках порушення вимог техніки безпеки.

Повторні інструктажі з безпечним прийомам роботи проводяться не рідше одного разу в рік із метою кращого засвоєння працюючими отриманих ними раніше знань і безпечних прийомів роботи, а також для відновлення в пам'яті забутого матеріалу.

Про проведені інструктажі усіх видів провадиться запис у журналі з розписом що одержав і проводили інструктаж.

У Збройних Силах України організація охорони праці здійснюється на підставі Положення про організацію роботи з охорони праці, техніка безпеки і виробничої санітарії на підприємствах Міністерства оборони України.

Організація та планування ремонту техніки речової служби

зміст

1. Організація та планування ремонту техніки речової служби.

2. Технологічний процес ремонту техніки речової служби.

Організація та планування ремонту техніки речової служби.

Організація ремонту техніки речової служби.

Ремонт технічних засобів – це усунення несправностей або ушкоджень, викликаних природним зносом, неправильною експлуатацією, недоброякісним виготовленням або ремонтом, неправильним збереженням, а для воєнного часу – бойовими ушкодженнями, шляхом заміни зношених або ушкоджених агрегатів, вузлів, приладів і деталей або відновлення їхньої працездатності.

В речовій службі прийнята планово – попереджувальна система ремонту техніки. Планово – попереджувальна система ремонту – це сукупність організаційних і технічних заходів, направлених на надійність і стійкість роботи обладнання, технічних засобів, а також заходи щодо організації проведення ремонту. В цій системі технічне обслуговування і поточний ремонт плануються і здійснюються через строго визначені науково – установлені проміжки часу, а середній і капітальний ремонт плануються відповідно до встановлених норм міжремонтних періодів роботи.

Ремонт технічних засобів речової служби:

а) при використанні:

- поточний ремонт (ПР) – при виникненні несправностей;

- середній ремонт (СР) – через 3000 годин роботи, для капітально відремонтованих – через 2000 годин роботи;

- капітальний ремонт (КР) – виконуються два капітальних ремонту: перший через 5000 годин роботи; другий – через 4000 години роботи після першого капітального ремонту.

б) при збереженні:

- регламентований ремонт (РР) – після 12 – 18 років збереження.

Фактично потреба в ремонті встановлюється за результатами технічного огляду технічних засобів спеціальною комісією, призначуваної командиром військової частини.

При огляді перевіряється технічний стан технічних засобів і правильність заповнення формуляра (паспорта). Огляд оформляється актом технічного стану, у якому відбиваються несправності деталей, складальних одиниць, стан технічних засобів у цілому і причини виходу з ладу.

Якщо технічний засіб із минулими строками і термінами служби не потребують ремонту, то комісія визначає і встановлює додаткові строки експлуатації до постановки їх на ремонт.

При передчасних виходах технічних засобів із ладу командир військової частини призначає розслідування і встановлює причини передчасного виходу з ладу. Винні залучаються до відповідальності і приймаються міри до запобігання причин, що викликали зменшення міжремонтних строків експлуатації.

При бойових ушкодженнях технічних засобів комісія для огляду не призначається. В цьому випадку виріб направляється в ремонтну майстерню за вказівкою органу, що забезпечує.

наряд на ремонт орган, що забезпечує, видає за заявкою військової частини й акту технічного стану, а при передчасному виході технічного засобу з ладу, до заявки, крім акту технічного стану, додається довідка про розслідування причин передчасного виходу техніки з ладу і вжитих заходів.

В наряді на ремонт, крім реквізитів, визначається порядок подальшого використання зданих у ремонт технічних засобів (підлягають поверненню у військову частину або ж підлягають зарахуванню на обліку органу, що забезпечує).

Технічні засоби, що здаються в ремонт, повинні бути укомплектовані всіма необхідними деталями, складальними одиницями, приладами, очищені від забруднення, а у воєнний час, у випадках заражень, і піддані спеціальній обробці.

Техніка здається в ремонт із формуляром (паспортом). В формулярі (паспорті) повинні бути внесені всі дані за станом на останній день роботи.

Запасні частини, інструменти, інвентар і приналежності разом із виробом у ремонт не здаються, якщо на те не піде спеціальна вказівка органу, що забезпечує.

Технічні засоби, що здаються в ремонт, залишаються на обліку військової частини. Виключаються з обліку тільки ті технічні засоби, що після ремонту зараховуються в ремонт органу, що забезпечує. Підставою для виключення служить прийомний акт ремонтного підприємства, завірений підписами посадових осіб і гербовою печаткою.

Підставою для ремонту технічних засобів у військових ремонтних майстернях служить розпорядження заступника командира військової частини (з'єднання) з технічної частини й акт технічного стану.

Відремонтовані технічні засоби видаються представнику військової частини із складанням акту прийому. Про зроблений ремонт у формулярі (паспорті) ремонтним підприємством провадиться відмітка.

Ремонт шасі автомобілів і причепів, на яких змонтовані технічні засоби, а також двигуни внутрішнього згорання, установлені на технічних засобах, виконуються ремонтними підприємствами автотракторної служби.

Парові котли ємністю понад 100 дм³ ремонтуються на ремонтних підприємствах квартирне – експлуатаційної служби.

Планування ремонту техніки речової служби.

Планування ремонту здійснюється з метою раціонального використання ремонтних підрозділів військової частини (ремонтних частин з'єднань), підприємств і других ремонтних засобів для своєчасного і якісного ремонту техніки речової служби, підтримку її в постійній технічній справності.

Планування ремонту техніки передбачає:

- визначення потреби в ремонті;

- визначення потреби в запасних частинах, інструменті, матеріалах і коштах на ремонт;

- рівномірне завантаження і повне використання виробничих потужностей ремонтних підрозділів, частин, підприємств і других ремонтних засобів;

- черговість здійснення ремонту в залежності від задач, які вирішуються військами в планованому періоді, і призначення техніки речової служби.

Планування ремонту техніки у військовій частині (з’єднанні).

У мирний час планування ремонту техніки в частинах (з'єднаннях) здійснюється одночасно з плануванням її експлуатації і відбивається в планах експлуатації і ремонту. При цьому потребу в середньому і капітальному ремонті планується виходячи із міжремонтних періодів роботи техніки.

На підставі планової потреби в ремонті техніки начальник речової служби військової частини визначає:

- перелік і кількість техніки, що підлягає ремонту в планованому році;

- строки ремонту;

- кількість техніки, що підлягає ремонту в ремонтному підрозділі військової частини (ремонтної частини з'єднання), і кількість техніки, що підлягає ремонту в ОК і центральних ремонтних підприємствах речової служби.

Для виробництва поточного і середнього ремонту техніки речової служби в ремонтному підрозділі військової частини (ремонтної частини з'єднання) начальник речової служби частини (з'єднання) щомісяця складає і відправляє заступнику командира з технічної частини (з'єднання) заявку на ремонт техніки, що включається в місячний план ремонтному підрозділу частини (ремонтної частини з'єднання).

На підставі затвердженого плану – завдання начальник речової служби забезпечує доставку в ремонтний підрозділ частини (ремонтну частину з'єднання) ремонтного фонду, необхідних спеціальний запасних частин і одержання відремонтованої техніки.

При необхідності виконання середнього або капітального ремонту начальник речової служби представляє в орган, що забезпечує, заявку на ремонт техніки в окружних ремонтних підприємствах або ремонтних підприємствах центру в строки, встановлені органом, що забезпечує. У заявці вказується кількість техніки по марках, види ремонту, а також строки здачі і засіб доставки техніки в ремонт. До заявки додаються акти технічного стану на техніку, що потребує ремонту.

У воєнний час у частинах і з'єднаннях, що входять до складу діючої армії, ремонт технічних засобів речової служби організується виходячи із реальної потреби, умов сформованої обстановки і з урахуванням їхнього технічного стану. При цьому поточний ремонт виконується силами обслуговуючого персоналу в місцях дислокації технічних засобів; середній ремонт виконується силами відділення по ремонту техніки речової служби в АбрМЗ. Продуктивність відділення (8 чол.) за 10 годин роботи складає:

Швейних машин – 1, 1 шт.

Пральних машин – 0,4 шт.

Центрифуг – 0,7 шт.

Сушильних машин – 0,7 шт.

ПМХО – 1 – 0, 2 шт.

Середній ремонт може виконуватися силами і засобами ремонтного взводу технічних засобів речової служби, що входить у ФбрМЗ. Продуктивність взводу (27 чол.) за 10 годин роботи складає:

Швейно – взуттєвого обладнання – 2,1 од.

Банно – прального обладнання – 1, 5 од.

ПМХО – 1 – 0,6 од.

Капітальний ремонт техніки речової служби виконується на спеціалізованих підприємствах речової служби (сімферопольський машинобудівний завод, Харківський завод по ремонту технологічного обладнання).

Усі основні заходи щодо ремонту техніки речової служби частини (з'єднання) відбиваються в плані технічного забезпечення.

Технологічний процес ремонту техніки речової служби.

Щоб технічні засоби були працездатними протягом міжремонтного періоду, ремонт повинен виконуватися якісно у встановлені строки.

Якість ремонту досягається:

- наявністю гарного оснащення ремонтних підприємств і постійної готовності їх до виконання завдань;

- правильною організацією виробництва і технологічного процесу ремонту, дотриманням технічних умов і постійного контролю над якістю ремонту;

- постійним удосконалюванням технологічного процесу ремонту і підвищенням кваліфікації спеціалістів ремонтних підприємств і ремонтних підрозділів;

- чіткою взаємодією і кооперуванням між ремонтними підприємствами речової служби і ремонтних підприємств других служб (наприклад: автомобільної) і народного господарства.

Методи організації виробництва і методи ремонту.

В ремонтних підрозділах і підприємствах при ремонті технічних засобів речової служби може застосовуватися один із трьох методів організації виробництва:

- потоковий;

- бригадне –- вузловий (метод спеціалізованих постів);

- тупіковий (метод універсальних постів);

і один із трьох методів ремонту техніки:

- знеособлений (агрегатний);

- незнеособлений (індивідуальний);

- змішаний.

Розглянемо кожний із перерахованих методів докладніше.

Потоковий метод організації виробництва полягає в тому, що розбірні, складальні і ремонтні роботи виконуються, розчленовано на послідовно розташованих, відповідно до технологічного процесу, робочих постах. На кожному робочому посту виконується одна або декілька повторюваних операцій. При цьому відбувається переміщення об'єкта, що ремонтується, по робочих постах відповідно технологічному процесу.

Потоковий метод являється найбільш досконалим методом організації виробництва ремонту і застосовується, як правило, при капітальному ремонті техніки речової служби.

Бригадне – вузловий метод (метод спеціалізованих постів) організації виробництва полягає в тому, що усі розбірні та складальні роботи, а також ремонт вузол, агрегатів і деталей виконується однією або декількома бригадами.

Цей метод менше досконалий, ніж потоковий, тому що не передбачає суворого розчленовування ремонтних операцій і вузької спеціалізації ремонтників.

Тупіковий метод (метод універсальних постів) організації виробництва полягає в тому, що розбірні, складальні та ремонтні роботи виконуються однією бригадою на одним універсальному робітником постові. Кількість постів установлюється відповідно кількості одночасно об'єктів, що ремонтуються. При даному методі організації ремонту зростає необхідність в робітниках високої кваліфікації, збільшується тривалість ремонту і необхідність в універсальному обладнанні, інструменті і виробничих площах. Тому даний метод застосовується тільки в окремих випадках. Коли другі методи за якимись причинами застосувати не можна.

Методи ремонту

Знеособлений (агрегатний) метод ремонту складається в тому, що несправні агрегати, складальні одиниці, деталі і прибори заміняються відремонтованими або новими. Агрегати, деталі і прибори, як правили, знеособлюються. При знеособленому (агрегатному) методі ремонту скорочується тривалість і зменшується вартість ремонту.

Для забезпечення знеособленого (агрегатного) методу ремонту техніки ремонтні підприємства повинні мати ремонтний фонд агрегатів, вузлів, деталей і приборів у кількості, що забезпечує безперебійну роботу ремонтного підприємства протягом одного місяця. Запас обмінного фонду агрегатів, вузол, деталей і приборів по основних технічних засобах і обладнання на складах ОК і фронту повинен утримуватися в кількості до 3 – 5% наявності цих технічних засобів і обладнанання в ОК. Для підвищення продуктивності праці, поліпшення якості робіт і скорочення часу перебування техніки в ремонті, як правило, у ремонтних підприємствах речової служби застосовується знеособлений (агрегатний) метод ремонту.

Незнеособлений (індивідуальний ) метод ремонту складається в тому, що агрегати, вузли, деталі і прибори по закінченні їхнього ремонту встановлюються на ту ж техніку, із яким вони були зняті.

Змішаний метод ремонту складається в тому, що частину агрегатів, вузлів, деталей і приборів ремонтується, а частину їх заміняється новими.

Технологічний процес ремонту

Технологічний процес ремонту технічних засобів речової служби полягає у виконанні визначеного для даного виду ремонту обсягу робіт у встановленій послідовності відповідно до діючих технічних умов і посібників.

Розробка технологічного процесу ремонту включає:

- Метод ремонту й організації виробництва;

- Добір і розміщення обладнання;

- Розробку технологічних режимів.

Схема технологічного процесу ремонту технічних засобів речової служби загальному виді передбачає здійснення наступних робіт:

- контроль за радіаційним і хімічним зараженням техніки противником;

- дезактивацію і дегазацію;

- приймання в ремонт;

- зняття складових частин (агрегатів, вузлів), приборів і деталей, що вимагають ремонту;

- перевірку, чищення і мийку корпуса (рами);

- перевірку складових частин (агрегатів, вузол), приборів і деталей, на що знімаються з техніки, з усуненням виявлених у них несправностей;

- установку нових або відремонтованих деталей, приборів і складових частин (вузол, агрегатів);

- випробування техніки відповідно до технічних умов;

- усунення дефектів, виявлених при випробуваннях;

- фарбування (підфарбування) техніки;

- доукомплектування й остаточну перевірку якості ремонту й укомплектованості техніки;

- здачу відремонтованої техніки на склад готової продукції;

- здачу відремонтованої техніки представнику частини.

Налагодження технологічного процесу полягає в випробуваннях при доведенні прийнятого технологічного оснащення в нормальних виробничих умовах із метою досягнення встановленої продуктивності праці і гарної якості ремонту.

Технологічний процес налагоджується безпосередньо на робочих місцях.

Технічні засоби, прийняті в ремонт, установлюються на площадці збереження ремонтного фонду, а все технологічне обладнання здається на склад. Електрообладнання, прибори, інструмент і приналежності технічних засобів, що зберігаються на площадці, щоб уникнути пошкодження і втрати, знімаються і зберігаються на складі. З площадки збереження ремонтного фонду техніка надходить у ремонт, при цьому вона повинна бути укомплектована відповідно до акту технічного стану.

Агрегати, вузли і деталі розібраної техніки піддаються чищенню, після чого перевіряються і сортируються на придатні, що вимагають ремонту і негідні відповідно до технічних умов. Придатні деталі маркіруються клеймом ВТК (білою або блакитною фарбою), що вимагають ремонту – жовтою фарбою, а негідні деталі – червоною.

При незнеособленому (індивідуальному) методі ремонту придатні і потребуючі ремонту деталі, вузли й агрегати залишаються в цеху (дільниці, відділенні) і зберігаються на окремих стелажах, а негідні здаються в металобрухт.

Після зборки і загального регулювання техніка перевіряється контролерами ВТК відповідно до затверджених умов. Після усунення несправностей техніка офарблюється й остаточно приймається контролером ВТК. Прийнята техніка направляється на склад (площадку) готової продукції. Відремонтована техніка, після прийому її представником частини з ремонтного підприємства вивозиться автотранспортом військової частини.

Поиск по сайту: