Теоретичні основи технічного обслуговування та ремонту техніки

зміст

1. Фізична сутність зносу, його види. Поняття про граничні і допустимі зноси.

2. Основні фактори, що впливають на знос.

3. Система технічного обслуговування і ремонту технічних засобів речової служби.

Фізична сутність зносу, його види. Поняття про граничні і допустимі зноси.

У процесі експлуатації технічних засобів велике значення має правильна оцінка працездатності деталі або виробу в цілому і своєчасному виявленні реальної потреби в ремонті. Своєчасність і правильність вирішення цього питання дає можливість скласти реальний план ремонту технічних засобів і більш ефективного використовувати техніку протягом установленого періоду експлуатації.

Найбільше часто деталі пошкоджуються в результаті зносу. Зносом називається процес поступової руйнації поверхневих прошарків деталей при терті, що призводять до зміни їхніх розмірів, геометричних форм і обмеженню терміну служби.

Природа зносу деталей надзвичайно складна і вивчена далеко не повністю. Розрізняють знос механічний, абразивний, корозійний, у тому числі і викликаний впливом високих температур і утомлювальна руйнація. У технічних засобів речової служби частіше приходиться мати справу з різноманітними видами механічного зносу. У техніки зустрічаються три види зносу:

- Механічний;

- Молекулярне – механічний;

- Корозійне – механічний.

Механічний знос охоплює усі види зносу, пов'язаний з чисто механічною руйнацією поверхні тертя, як процес зрізання, зняття і вдавлювання шорсткостей цих поверхонь.

Молекулярне – механічний знос походить із того факту, що тісне зближення двох твердих тіл супроводжується їхньою молекулярною взаємодією. Взаємне зближення особливо гладких поверхонь більше, ніж поверхонь шорсткуватих. У результаті молекулярної взаємодії відбувається пластичне деформування і миттєвий нагрів малих ділянок тертя, що призводить до зміни кристалічного решітки поверхневого прошарку.

Нагрів супроводжується дифузією кисню повітря в метал. Утворяться тверді, але крихкі сполучення металу з киснем, що при подальших деформаціях викришуються.

Молекулярне – механічний знос найбільше чітко спостерігається при взаємодії зубчастих коліс, поршневих кілець двигунів внутрішнього згорання з внутрішньою поверхнею гільзи циліндра і т.п.

Корозійне – механічний знос являє собою процес зносу як руйнування тертьових поверхонь за рахунок інтенсивного окислювання зовнішніх прошарків металу виготовлених деталей, відшаровування і механічної руйнації окисленого прошарку в ході пластичної деформації.

Зноси, що зустрічаються при експлуатації машин, можна підрозділити на:

- природні, тобто як неминучий результат впливу сил тертя, високих температур і других факторів, супровідних робота деталі в умовах нормальної експлуатації машини, коли дотримуються усе правила догляду за ній;

- аварійні, що є результатом порушення нормального режиму роботи машини, правил технічного догляду.

Наростання зносу в сполученнях залежить від часу роботи деталей і ділиться на три періоди.

Діаграма зносу сполучення

I мін. – мінімальний зазор (знос) в новому сполученні;

I н – початковий зазор припрацьованого сполучення;

I мак. – гранично – допустимий зазор;

T – міжремонтний строк служби;

t _{пр. _––} час припрацювання;

α – величина, яка характеризує інтенсивність зносу сполучень.

У першому періоді відбувається припрацювання тертьових поверхонь деталей, під час котрого знову зібрані деталі зношуються швидше прироблених. Відбувається стирання, відшаровування і виламування нерівностей; прошарок мастила, що розділяє поверхні тертя, насичується абразивною сумішшю. У цей період технічні засоби повинні експлуатуватися на знижених режимах із регулярними контрольними оглядами, більш частими замінами мастила і промивання тертьових поверхонь.

В другому періоді умови роботи тертьових поверхонь стають більш стійкими, знос відбувається повільно. Цей період є основним, відповідає природному зносу, тому бажано його подовження.

У третьому періоді знос деталей наростає швидко внаслідок неприпустимого збільшення зазору в зчленуваннях. До номінальних навантажень у сполученнях додаються ударні навантаження, при цьому природний знос може переростити в аварійний.

Задача попередження несправностей полягає в тому, щоб установити момент досягнення сполученнях граничного зносу.

Гранично – допустимий знос – це така величина зносу, при котрій подальша робота деталі, що входить у зборку, стає технічно ненадійною або ж економічно недоцільною. Граничний знос деталей установлюється по нормативах технічних умов на ремонт машин.

Основні фактори, що впливають на знос.

У процесі роботи технічних засобів у їхніх сполученнях і деталях з'являються зноси, що порушують нормальну роботу.

Зноси визначаються рядом факторів, головними із яких є:

- якість механічної обробки деталей;

- якість металу, його структура і твердість;

- якість змащення;

- швидкість руху тертьових деталей і питомий тиск на них;

- зазори між тертьовими деталями;

- умови експлуатації машин.

Якість механічної обробки деталей

При будь – якій механічній обробці деталей їхні поверхні ніколи не бувають гладкими. На поверхні завжди є нерівності, що по своїх розмірах і походженню бувають двох видів: макронерівності і мікронерівності.

До макронерівностей відносяться відхилення від циліндричність (конусність, бочкопоподібність і ін.), від округлості (овальність, огранювання), від прямолінійності і т.д.

До мікронерівностей відносяться поверхні, для яких в якості розмірного нормованого параметра приймають висоту нерівності.

Для зменшення зношування деталей необхідно більш правильно виготовляти деталі.

Якість металу, його структура і твердість

Знос деталей машин у значній мірі залежить від якості металу, його структури і термічного обробки поверхонь деталей.

При роботі тертьових поверхонь деталей, виготовлених із чавуну, графіт, є неміцної складової структури чавуну, зменшує опір силам тертя і, заповнюючи дрібні нерівності на поверхні деталі, зрівнює діючі навантаження (питомий тиск), відіграє роль змащення.

Зносостійкість сталей знаходиться в прямій залежності від вмісту в них вуглецю. На знос сталей впливає також твердість. Чим вона вище, тим менше знос.

Якість змащення

Правильний вибір мастильних матеріалів і режиму змащення є одним із найбільше ефективних заходів щодо боротьби зі зносом. Кращими мастильними матеріалами є ті, що утворять на робочих поверхнях тертьових деталей міцну масляну плівку, що охороняє поверхні тертя від безпосереднього контакту і перешкоджає виникненню молекулярне – механічного зносу. Такими матеріалами являється усі мастила рослинного походження, а також мастила з нафтеновим і асфальтовим основою. Мастила з ароматними основами мають здатність прилипати, і являються поганими утворювачем стійких плівок. Вибір мастильних матеріалів варто узгодити з основними принципами змащення:

1. З зростанням питомих навантажень в’язкість мастила повинна підвищуватися.

2. Для механізмів, що працюють на великих швидкостях, в’язкість застосовуваного мастила повинна бути меншою, ніж при малих швидкостях.

3. Чим вище клас чистоти обробки поверхні деталей, тим нижче повинна бути в’язкість мастильного матеріалу.

4. Чим більше зношені сполучення, тим більше в’язким повинні бути застосовувані мастила.

Швидкість руху тертьових деталей і питомий тиск на них

Чим більша швидкість руху, тим легше здійснюється рідинне тертя і тим менше знос деталей. Величина зносу залежить від питомого тиску, тому що знос в одиницю часу пропорційний нормальному тиску. Це пояснюється тим, що зі збільшення питомого тиску змащення між тертьовими поверхнями буде видавлюватися, а знос збільшуватися. Наростання зносу відбувається приблизно за законом прямої лінії.

Зазори між тертьовими деталями

При зносі деталей характер посадки змінюється (зазор збільшується) і сполучення починає працювати з додатковими динамічними навантаженнями, що викликають швидко наростаючий знос, тому що енергія удару викликає нагрів мастила, витискування його і нагрів сполучених деталей.

Умови експлуатації машин

Технічні засоби, призначені для роботи в польових умовах, зберігаються під відкритим небом, пересуваються по різноманітних дорогах, технічне обслуговування їх проводиться в гранично стислі строки, а іноді і невчасно і не в повному обсязі. Польові умови експлуатації характеризуються запиленістю повітря, підвищеної його вологістю, різкими температурними коливаннями і т. д. вплив цих причин на знос технічних засобів багато в чому буде залежати від організації і якості технічного обслуговування.

Система технічного обслуговування і ремонту технічних засобів речової служби.

У процесі експлуатації технічних засобів речової служби. Для підтримки їхньої надійності необхідно періодично проводити технічне обслуговування машин і агрегатів і їхній ремонт.

Під системою технічного обслуговування і ремонту розуміється комплекс організаційно технічних заходів, спрямованих на підтримку і відновлення працездатності машин і обладнання, а також на забезпечення їхньої довговічності й експлуатаційної надійності.

Для технічних засобів речової служби установлені наступні види комплексного технічного обслуговування і ремонту:

- контрольний огляд (КО);

- щоденне технічне обслуговування (ЩТО);

- технічне обслуговування №1 (ТО – 1) – після 100 годин роботи;

- технічне обслуговування №2 (ТО – 2) – після 400 годин роботи;

- сезонне технічне обслуговування (СО);

- поточний ремонт (ПР);

- середній ремонт (СР) – через 3000 годин роботи, для капітально відремонтованих – через 2000 годин роботи;

- капітальний ремонт (КР) – виконується два капітальних ремонти: перший через 5000 годин роботи, другий через 4000 годин роботи після першого КР.

б) при збереженні:

- технічне обслуговування №1 (ТО – 1з) – щорічно;

- технічне обслуговування №2 (ТО – 2з) – після 3 років збереження;

- регламентоване технічне обслуговування (РТО) – після 6 – 9 років збереження;

- регламентований ремонт (РР) – після 12 – 18 років збереження.

Сезонне технічне обслуговування, технічне обслуговування №1 і №2 та регламентоване технічне обслуговування, а також середній, регламентований і капітальний ремонт технічних засобів речової служби є плановими.

Технічне обслуговування і ремонт автомобільної й інженерної техніки (автомобілів, причепів, і електростанцій) проводиться одночасно з технічним обслуговуванням і ремонтом технічних засобів речової служби, але не рідше строків, установлених для технічного обслуговування і ремонту автомобільної й інженерної техніки.

Основою забезпечення постійної готовності технічних засобів речової служби до використання по призначенню є своєчасне, повне і якісне проведення комплексного технічного обслуговування і ремонту.

Відповідальність за технічний стан і готовність до використання по призначенню, за організацію комплексного технічного обслуговування і ремонту технічних засобів речової служби покладається на командира в/ч, заступника командира в/ч з тилу, начальника речової служби, відповідальну посадову особу.

Контрольний огляд (КО) призначений для перевірки технічного стану технічних засобів.

Технічним станом називається ступінь здатності машини виконувати свої функції з допустимими відхиленнями від установлених параметрів.

Технічне обслуговування №1(ТО – 1) і №2 (ТО – 2) призначено для підтримки технічних засобів у працездатному (справному) стані.

Сезонне технічне обслуговування (СО) призначено для підготування технічних засобів до осіннє – зимового або весняно – літнього періоду експлуатації.

Контрольний огляд, технічне обслуговування №1 і №2 і сезонне технічне обслуговування при експлуатації проводяться силами обслуговуючого персоналу, закріпленого за конкретними технічними засобами.

технічне обслуговування №1 і №2 при збереженні призначено для підтримки технічних засобів у справному (працездатному) стані до чергового технічного обслуговування з метою їхньої постійної готовності до використання.

Регламентоване технічне обслуговування призначене для забезпечення працездатності (справності) технічних засобів, що знаходяться на збереженні, до регламентованого ремонту.

Технічне обслуговування №1 і №2, регламентоване технічне обслуговування при збереженні провадиться безпосередньо в в/ч (установах), відповідальних за збереження технічного засобу, особовим складом цієї частини (установи), а також приписним особовим складом у період збору військовозобов'язаних.

Регламентований ремонт (РР) призначений для повного або близько до повного відновлення ресурсу і надійності технічних засобів шляхом усунення несправностей, що виникають у ході збереження.

Регламентований ремонт провадиться в майстернях для ремонту технічних засобів речової служби.

Поиск по сайту: