Основи збереження техніки речової служби

Зміст

1. Загальні положення по збереженню технічних засобів речової служби.

2. Організація робіт із підготовки й утримання технічних засобів речової служби на збереженні.

3. Порядок і основні правила випробування технічних засобів речової служби, що утримуються на тривалому збереженні.

4. Підготовка технічних засобів речової служби до тривалого збереження після їх випробування і контроль за утриманням на збереженні.

5. Облік і звітність при збереженні і випробуванні технічних засобів речової служби.

Загальні положення по збереженню технічних засобів речової служби.

Збереження технічних засобів речової служби є складовою частиною їхньої експлуатації. Воно полягає в утриманні справних і спеціально підготовлених (законсервованих) машин і агрегатів у стані, що забезпечує їхню схоронність, справність і приведення в працездатний стан у встановлені строки.

Збереження техніки в справному стані і готовності до користування у встановлені строки забезпечується:

- високою якістю підготовки машин і агрегатів до збереження і застосуванням сучасних засобів і методів консервації;

- підготовкою місць збереження і підтримкою в них умов, що знижують вплив навколишнього середовища і забезпечують схоронності машин і обладнання;

- правильним розміщенням технічних засобів по місцях збереження;

- своєчасним і якісним технічним обслуговуванням, перевіркою і випробуванням машин і агрегатів у процесі збереження;

- своєчасною переконсервацією машин і агрегатів і освіженням пального, мастильних і інших експлуатаційних матеріалів, а також заміною виробів і деталей з обмеженими строками служб.

Збереження технічних засобів включає:

- спеціальна підготовка (консервацію);

- технічне обслуговування в процесі збереження;

- перевірку технічного стану і випробування в роботі обладнання;

- заміну (освіження) експлуатаційних матеріалів, гумовотехнічних виробів, електрокабелів, шин, пального, мастильних матеріалів і деталей з обмеженим терміном служби;

- зняття технічних засобів із збереження і підготовка їх до використання по призначенню.

Перелік і обсяг робіт із підготовки технічних засобів до збереження, технічному обслуговуванню в процесі збереження, періодичність їх випробування і переконсервації визначаються в залежності від умов і видів збереження.

Встановлено чотири категорії умов збереження: легка – Л (в опалювальному приміщенні), середня – С (у закритому не опалювальному приміщенні), жорстка – Ж (під навісом), і дуже жорстка – ДЖ (під навісом у районах із промисловою і морською атмосферою, у районах з особливими кліматичними умовами при збереженні на відкритих площадках).

Існують наступні два види збереження технічних засобів: до одного року – короткочасне; тривале – один рік і більше.

На короткочасне збереження ставляться технічні засоби, що не використовуються більш трьох місяців.

Технічні засоби, що утримуються на тривалому збереженні, розміщаються окремо від інших машин. Доступ до них обмежується і визначається командиром військової частини (начальником складу, бази).

При збереженні технічних засобів під навісами і на відкритих площадках усі установки й агрегати пломбуються.

При розміщенні техніки в сховищах або під навісами відстань між бічними бортами машин (причепів) і стінами повинна бути не менше 0,8 м, між задніми бортами і стіною або огородженням – не менше 1 м, між рядами – 2,5 – 3 м.

Автомобілі і причепи встановлюються на підставки з таким розрахунком, щоб колеса знаходилися на відстані 8 – 10 см від поверхні підлоги (грунту). Збереження без вивішування коліс допускається не більш 10 діб. Ресори також повинні бути цілком розвантажені.

Перед постановкою технічних засобів на тривале збереження необхідно перевірити їхню комплектність і справність.

Технічних засобів на місцях збереження повинні розміщатися компактно в зібраному виді.

Переносне обладнання, прилади, інвентар і інструмент повинні бути оброблені і зберігається упакованими в ящиках на спеціальних стелажах в опалювальних приміщеннях.

1. Намети і брезентові полотнища обчищаються від бруду, просушуються і згорнутими зберігаються в сухому приміщенні.

2. Гумовотканні шланги промивають водою, висушують, витирають і зберігають згорнутими в бухти діаметром 0,7–1,5 метра без різких згинів на стелажах по комплектах.

3. Гумовотехнічні вироби (гумовотканні шланги і ємності, електричні кабелі і дріт, гумові доріжки і т.і.) повинні зберігається в сухих, захищених від впливу сонячних променів приміщеннях при температурі повітря 10 – 15 градусів Цельсія і відносної вологості повітря 40-70% на відстані не менше одного метра від нагрівальних приладів. Усі гумові вироби пересипаються тальком.

4. Патрубки, що виходять із установок і агрегатів, закривають спеціальними кришками на різьбі або дерев'яними промасленими заглушками і обв'язують промасленим (парафінованим) папером. Зливають охолодну і робочу рідини із систем охолодження і баків.

Для охорони поверхонь і обладнання усередині окремих установок і агрегатів від улучення пилюки й опадів, уповільнення корозії і старіння неметалевих матеріалів і лакофарбових покриттів провадиться герметизація корпусів установок і агрегатів. Застосовуються два методи герметизації: «заклейка» і «напівчохол».

1. Сутність цього методу полягає в заклеюванні волого непроникним матеріалом і ущільненні спеціальною замазкою усіх отворів і щілин у корпусі (кузові) агрегату з розміщенням усередині об'єкта, який герметизується вологопоглиначем (силікагелю). герметизація методом «заклейка» застосовується для установок і агрегатів, що мають цілком закритий або суцільнометалевий зварний корпус, а також для спец причепів і ін.

2. Герметизація методом “напівчохол” використовується в установках і агрегатах із суцільнометалевим, зварним або збірним корпусом і полягає в укритті верхньої частини міцною волого непроникною плівковим покриттям – напівчохлом. Усередину об’єму, що герметизують поміщають вологопоглинач (силікагель), а отвір і щілини в не укритій частині корпусу промазують замазкою.

Технологія герметизації корпусів спец кузовів методом «заклейка» і «напівчохол» приведена в «Посібнику зі збереження автомобільної техніки і майна в ЗС». (М., Військ видавництво. 1979)

Зняття технічних засобів із короткочасного збереження провадиться за планом експлуатації. Технічні засоби тривалого збереження дозволяється знімати зі збереження за наказом командира військової частини (начальника складу, бази), про що робиться позначка в паспорті (формулярі) машини або агрегату.

Зняття зі збереження технічних засобів для випробування провадиться відповідно до графіка технічного обслуговування і випробування.

Організація робіт із підготовки й утримання технічних засобів речової служби на збереженні.

Про постановку технічних засобів на збереження віддається наказ командира військової частини (начальника складу, бази), у якому вказуються: порядок підготовки особового складу до робіт, вид збереження, марки й номера машин і агрегатів, установлюваних на збереження, строки постановки їх на збереження, порядок підготовка і виконання робіт, матеріальне забезпечення, відповідальні особи, склад і задачі комісії з перевірки і готовності технічних засобів до тривалого збереження.

На підставі наказу начальник речової служби складає план роботи з підготовки техніки до збереження.

При підготовці до збереження на машинах і агрегатах виконуються роботи з технічного обслуговування №1 або №2 і спеціальні роботи з консервації деталей, механізмів агрегатів і машин у цілому. Зазначені роботи провадяться силами, підготовленими для цієї мети особового складу з залученням спеціалістів ремонтний майстерень і за участю особового складу речової служби.

Підготовка технічних засобів до збереження виконується у наступній послідовності:

1. Проведення убирально – мийних робіт;

2. Відновлення лакофарбових покриттів;

3. Підготовка технологічного обладнання;

4. Підготовка кузова;

5. Підготовка шасі.

При консервації технічних засобів застосовуються наступні засоби і методи захисту:

1. Нанесення захисних плівок робоче – консерваційними мастилами і консерваційними мастилами;

2. Нанесення інгібірованих полімерних (захисних) покриттів;

3. Статистичне осушення повітря в герметизованих об’ємах;

4. Комбіновані методи – застосування в одному виробі зазначених вище засобів і методів.

При підготовці техніки до короткочасного збереження консервація провадиться робоче – консерваційними мастилами і консерваційними мастилами.

При підготовці технічних засобів до тривалого збереження консервація провадиться робоче – консерваційними мастилами, консерваційними мастилами і захисним покриттям із герметизацією вузлів і агрегатів. При консервації причепів, крім того, здійснюється герметизація корпусів із статичним осушенням повітря усередині загерметизиваних об'єктів.

Роботи з консервації повинні виконуватися в теплу, суху, безвітряну погоду в умовах, що виключають влучення в агрегати пилюки і бруду.

Підготовка і збереження спец обладнання, змонтованого на автомобілях і причепах здійснюється відповідно до нормативне – технічної документації.

Відповідальність за стан технічних засобів, що утримуються на збереженні покладається на командирів військових частин (начальників складів, баз), начальників речової служби, командирів підрозділів.

Ці особи організують збереження, перевіряють якість і повноту виконання робіт із підготовки технічних засобів до збереження і роблять записи у формулярах (паспортах) машин і агрегатів.

На усі технічні засоби, які знаходяться на збереженні заповнюються картки, що закріплюються на склі дверей автомобіля або на вікні причепа.

На спеціальні автомобілі, що утримуються на тривалому збереженні, крім того, ведуться картки, що відповідають за формою, передбаченої «Посібником із збереження автомобільної техніки і майна у ЗС».

У процесі збереження техніки проводиться технічне обслуговування машин і агрегатів, перевірка їхнього технічного стану з випробуванням, а також заміна (освіження) після закінчення встановлених строків експлуатаційних матеріалів, гумовотехнічних виробів, електрокабелів, шин і деталей з обмеженими термінами служби.

Строки виконання робіт на технічних засобах, що утримуються на тривалому збереженні, установлюються планом – графіком технічного обслуговування і випробування машин і агрегатів.

Для технічних засобів, що знаходяться на збереженні, установлені наступні види технічного обслуговування:

1. Технічне обслуговування №1 (ТО – 1з) – щорічно.

2. Технічне обслуговування №2 (ТО – 2з) – після 3 років збереження.

3. Регламентоване технічне обслуговування (РТО) – після 6 – 9 років збереження.

Технічне обслуговування технологічного обладнання сполучається з технічним обслуговуванням шасі, і вони виконуються в одні строки.

Технічні засоби, що знаходяться на тривалому збереженні, періодично, відповідно до спеціальних інструкцій, піддаються випробуванням.

Метою проведення випробування являється контроль за якісним станом і комплектністю, а також за підтримкою її в постійній готовності до використання по призначенню. При випробуванні своєчасно виявляють несправності і вживають заходів по їхньому усуненню.

Технічні засоби, підготовлені до тривалого збереження, перевіряються комісією. Результати перевірки оформляються актом (акт технічного стану ф.12).

Порядок і основні правила випробування технічних засобів речової служби, що утримуються на тривалому збереженні.

Випробування технічних засобів проводиться при трирічному технічному обслуговуванні ТО №2з.

Випробуванню підлягають тільки технічні засоби, що знаходяться на тривалому збереженні.

Проводиться практичне випробування техніки, що утримується на тривалому збереженні з розгортанням у робоче положення усіх агрегатів і обладнання і перевіркою їх під навантаженням.

Випробування технічних засобів може провадитися не тільки в процесі збереження, але і при їхньому надходженні на збереження, якщо будуть виявлені механічні ушкодження або несправності. Рішення про випробування в цьому випадку приймаються командиром військової частини (начальником бази, складу).

В окремих випадках частину майна при випробуванні технічних засобів не розгортають (намети, інвентар, різноманітне допоміжне обладнання та інше), їх перевіряють оглядом як у процесі збереження, так і при розгортанні технічних засобів.

Випробування під навантаженням провадиться у випадку використання їх під час найближчих польових навчань або інших заходів. В окремих випадках випробування під навантаженням можуть бути піддані технічні засоби, у відношенні яких є сумніви в повної їхньої готовності до використання по призначенню.

Випробування технічних засобів можуть провадитися безпосередньо в місцях збереження або на спеціально підготовлених площадках. При проведенні випробування провадиться перевірка комплектності, стикування агрегатів і обладнання, перевіряється надійність монтажу (кріплення) окремих вузлів.

Випробування техніки провадиться під спостереженням комісії, призначеної командиром військової частини (начальником складу, бази). До складу включаються особи, що добре знають будову і експлуатацію технічних засобів. Випробування під навантаженням провадиться з залученням підготовлених спеціалістів.

Випробування технічних засобів і усунення несправностей повинні провадиться з дотриманням установлених правил техніки безпеки.

Технічні засоби, що мають заводські гарантійні строки роботи і збереження, повинні бути обов'язково випробувані за місяць до витікання гарантійного терміну.

Випробування технічних засобів речової служби повинно провадиться не менше одного разу в три роки, влітку в теплу, суху погоду.

Технічні засоби, що були в тимчасові експлуатації у військах (на навчаннях, виїздах), перед постановкою на тривале збереження випробуються в роботі. При виявленні несправностей вони відновляються, повторно випробуються, приводяться в порядок і наново консервуються.

Тривалість роботи двигунів і установок при випробуванні повинна бути в межах однієї години (під навантаженням). Пробіг спеціальних автомобілів (причепів) – не менше 100 км (із них не менше 50 км по грунтових дорогах).

Перед випробуванням технічних засобів провадиться розгерметизація кузовів, агрегатів, установок, приладів електрообладнання й іншого майна.

З метою виключення повторної консервації паливних баків живлення двигунів при випробуванні на місці провадиться із додаткових закритих каністр.

При наявності на технічних засобах сухо заряджених акумуляторних батарей доцільно використовувати при випробуванні додаткові акумуляторні батареї, приведені в робочий стан.

Живлення водою можна робити від водогінної мережі і використовувати місцеву каналізаційну мережі.

У процесі випробування технічних засобів провадиться заміна гумовотканних рукавів і електрокабелів, строк збереження яких минув. А в першу чергу заміна провадиться на технічних засобах більш раннього виготовлення. Гумовотканні рукава й електрокабелі в кожному технічному засобі заміняються комплектно. До заміни допускаються нові комплекти, із дня виготовлення яких пройшло не більш року.

Перевірка герметичності паро – і водопровідних магістралей (до запірних вентилів) провадиться гідравлічним іспитом. Тиск води в магістралях повинно підвищуватися повільно і рівномірно.

пробним рахується тиск: для водяних систем – 3 кг\см², для парових – 6 кг\см². час іспиту під пробним тиском – 5 хв., при цьому показання знімаються по контрольному (еталонному) манометрі.

Магістралі вважаються справними, якщо тиск не змінюється протягом 5 хвилин, не виявлено ознак залишкової деформації і розриву, відсутні підтікання в місцях з'єднання.

При проведенні випробування обладнання технічних засобів одночасно провадиться перевірка стану кузовів, двигунів, агрегатів трансмісії і ходової частини автомобілів і причепів, що входять у комплекти технічних засобів.

Кузова перевіряється на справність дахів, дверей, запорів, гумових ущільнень у вікнах, кріплень у рамі, на стан фарбування, справність з'єднувальних коробок електрообладнання, кріплення агрегатів, встановлених у кузові й ін.

При перевірці стану ходової частини автомобілів і причепів звертається увага на стан автошин і своєчасне їх освіження, на справність гальмової системи, наявність і справність електропроводки, приладів освітлення і сигналізації, світломаскувальних пристроїв, з'єднувальних рознімальних систем електрообладнання і гальмової системи причепів. Остання перевірка провадиться при з'єднанні причепів з автомобілями, що буксирують.

Переконсервація, випробування і постановка на подальше збереження автомобілів і причепів технічних засобів провадяться відповідно до вимог, викладеним у “ Посібнику зі збереження автомобільної техніки і майна у ЗС”(М. Військ видавництво. 1979).

Підготовка технічних засобів речової служби до тривалого збереження після їх випробування і контроль за утриманням на збереженні.

Після випробування технічні засоби повинні бути підготовлені до тривалого збереження з виконанням повного обсягу робіт по їх переконсервації.

Переконсервація, як правило, сполучається з трирічним технічним обслуговуванням і проводиться після випробування технічних засобів.

При переконсервації технічних засобів додатково вирішуються наступні задачі:

- відпрацьовується й удосконалюється технологічний процес постановки технічних засобів на збереження;

- оцінюється ефективність захисту поверхні від корозії і руйнації, і намічаються пропозиції про удосконалювання методів консервації;

- провадиться утилізація консерваційних матеріалів і засобів герметизації з метою їхній відновлення для повторного використання.

Контроль якості робот по переконсервації технічних засобів здійснюється так само, як і при їхній підготовці до збереження.

Контроль за утриманням технічних засобів, що знаходяться на збереженні, здійснюється посадовими особами військової частини (складів, баз), внутрішніми перевірочними комісіями й особами, що інспектують (що перевіряють).

Контроль за порядком збереження включає:

- відповідність обліковим даним кількості технічних засобів, що утримуються на збереженні;

- перевірку правильності розміщення технічних засобів у місцях збереження;

- перевірку порядку утримання технічних засобів на збереженні і підтримки умов, що знижують негативний вплив навколишнього середовища;

- правильність і надійність укриття технічних засобів брезентами і стану брезентів (тентів), і напівчохлів;

- наявності на технічних засобах карток із указівкою даних по заправці агрегатів і систем, а також місць збереження майна, приналежностей і спеціальних рідин;

- можливість приведення технічних засобів у працездатний стан у встановлені строки;

- наявність і правильність ведення технічної документації технічних засобах;

- виконання плану – графіка технічного обслуговування і випробування технічних засобів;

- контроль технічного стану техніки, що утримується на збереженні, здійснюється зовнішнім оглядом, оглядом із розбиранням або скресанням окремих вузлів і агрегатів, а також при їхньому випробуванні.

Перевіряється також стан місць збереження.

Огляд технічних засобів тривалого збереження здійснюється відповідно до річного графіка.

Технічні засоби, що мають заводські гарантійні строки роботи і збереження, повинні бути обов'язково випробувані не менше ніж за місяць до витікання гарантійного строку.

Періодичність огляду технічних засобів посадовими особами, обсяг перевірок показані в таблиці:

Технічні вимоги і послідовність огляду установлена відповідними інструкціями з будови й експлуатації машин і агрегатів.

За результатами огляду оцінюється технічний стан і збереження машин і агрегатів, їхню готовність до використання і встановлюються строки усунення недоліків.

Результати огляду записуються в книгу огляду (перевірки) технічних засобів складу (бази), що постійно зберігається на складі (базі).

Для визначення технічного стану машин, агрегатів і різноманітного обладнання, що відпрацювали міжремонтний ресурс або термін служби, наказом командира частини щорічно призначається постійна комісія. За результатами огляду комісія складає акт технічного стану, що затверджується командиром частини і являється підставою для оформлення документів для направлення техніки в ремонт (списання), для продовження експлуатації і встановлення категорій.

Облік і звітність при збереженні і випробуванні технічних засобів речової служби.

Облік і звітність при збереженні й випробуванні повинні відбивати:

- стан технічних засобів;

- своєчасність виконання робіт із технічного обслуговування, випробуванню і переконсервації технічних засобів;

- стан робіт з освіження паливну – мастильних і інших експлуатаційних матеріалів, гумовотехнічних виробів і т.п.;

- витрата експлуатаційних і ремонтних матеріалів на утриманні технічних засобів, що знаходяться на збереженні;

- економічну роботу.

Облік провадиться на підставі фактичних записів у книгах обліку.

Для проведення технічного обслуговування і випробування технічних засобів речової служби в кожній військовій частині (на складі, базі) розробляється план – графік на 6 років, що щорічно коректується з обліком складу технічних засобів, з урахуванням складу технічних засобів, строків постановки і зняття їх із збереження.

Технічне обслуговування техніки, що знаходиться на короткочасному збереженні, планується в місячних господарських планах з обліком майбутніх заходів передбачених планом бойового підготовки військової частини.

Всі заходи щодо догляду за технічних засобів, які знаходяться на збереженні, відбиваються в господарському річному плані військової частини (складу, бази).

У господарський річний план включаються заходи, що повинні бути виконані в поточному році, тобто технічне обслуговування, випробування, переконсервація, заміна паливне – мастильних і експлуатаційних матеріалів, освіження гумовотехнічних виробів, автошин, акумуляторних батарей, наметів, трубопроводів і т.д.

Вид проведеного технічного обслуговування, дата, номер наказу про постановку технічного засобу на збереження записується в паспорт (формуляр).

При проведенні оглядів їхні результати заносяться в спеціальний журнал оглядів технічних засобів. У журналі вказуються:

- дата проведення і періодичність огляду;

- найменування, літерне позначення і кількість технічних засобів, що піддаються огляду,

- результати огляду;

- міри і строки усунення виявлених дефектів і недоліків;

- позначка про усунення дефектів і недоліків;

- підпис особи, що проводили огляд.

Після проведення випробування кожного технічного засобу складається акт технічного стану (форма 12), у якому викладаються результати випробування з указівкою усіх виявлених дефектів і несправностей.

Акт складається в трьох екземплярах і затверджується командиром військової частини (начальником складу, бази). Перший екземпляр направляється в ГРУ МО, другий – у речову службу ОК (якщо технічний засіб є на обліку в ОК), третій – залишається в військовій частині (на складі, базі).

Всі виявлені при оглядах і випробуваннях дефекти, недоліки і несправності повинні бути усунуті до постановки технічного засобу на збереження. Відсутні предмети необхідно поповнити встановленим порядком.

Про виконання запланованих робіт відповідно до господарського річного плану й актом технічний стан робляться позначки в плані – графіку технічне обслуговування і випробування технічних засобів, що утримуються на тривалому збереженні, у картки машин тривалого збереження й у паспортах (формулярах) агрегатів, обладнання й електростанцій із указівкою дати проведення випробування і переконсервації після випробування.

Поиск по сайту: