Мінімальний базовий рівень знань, необхідний для засвоєння теми:

1. Загальна хірургія, пропедевтика внутрішніх хвороб – методика опитування та фізікального обстеження хворого.
2. Лабораторні методи – імунологічні, біохімічні та загальноклінічні дані.
3. Інструментальні та додаткові методи дослідження – визначення вогнища інфекції.
4. Бактеріологічні методи – встановлення інфекційного збудника, що став причиною виникнення гнійного захворювання шкіри та м’яких тканин.

Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття:

Використовуючи базовий рівень знань та вмінь, засвоїти теоретичні знання та практичні навички, які забезпечать оволодіння практично орієнтованими задачами в обсягах:

1.Обстеження хворого для визначення клінічного перебігу та можливих ускладнень фурункула, карбункула, гідраденіту, флегмони, бешихи.

2.Обґрунтування та формування попереднього діагнозу захворювань.

3.Складання діагностичної програми та аналіз результатів додаткових досліджень.

4.Формування переліку захворювань для диференційної діагностики та її проведення.

5.Формування клінічного діагнозу на підставі клініко-статистичної класифікації захворювань.

6.Формування лікувальної програми у хворих на гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин.

Програма самостійної підготовки до практичного заняття:

1. Актуальність проблеми гнійних захворювань шкіри та м’яких тканин.

2. Визначення фурункула, карбункула, гідраденіту, флегмони, бешихи.

1. Причини та механізм розвитку гнійних захворювань шкіри та м’яких тканин.
2. Принципи діагностики гнійних захворювань шкіри та м’яких тканин.
3. Обґрунтування організаційно-лікувальної програми.

Практичні навички, які закріплені за учбовим елементом:

1. Пункція гнояка.

2. Принципи розтину при гнійних запаленнях м’яких тканин.

Особливості обстеження хворих з гнійними захворюваннями шкіри та м’яких тканин:

1. При опитуванні хворого необхідно визначити:

Скарги на:

А) Підвищення температури тіла, озноб, лихоманку.

Б) Біль в ділянці патологічного вогнища.

В) Слабкість, запаморочення

Анамнез захворювання та життя:

А) З чим пов`язує початок захворювання

Б) Коли і куди звернувся за медичною допомогою:

1.яке отримував лікування до надходження в клініку, його ефективність

2.коли доставлений в лікарню (дата, година)

В) Умови життя та праці, що могли зумовити виникнення захворювання

Г) У жінок – акушерсько-гінекологічний анамнез:

1.кількість вагітностей

2.кількість родів

3.дата останніх місячних

4.чи були останні місячні вчасно

2.Фізікальне обстеження:

Огляд:

А) Загальний огляд:

1.ступінь тяжкості стану хворого

2.поведінка хворого: спокійна або неспокійна

3.температура тіла, частота пульсу

4.стан язика (сухий, вологий)

5.стан зеву та мигдалин

6.стан нижніх кінцівок

Б) Огляд ділянки патологічного вогнища.

Пальпація ділянки патологічного вогнища:

А) Посилення болючості при пальпації.

Б) Визначення симптому флюктуації.

В) Визначення ступеня набряклості в області ділянки патологічного вогнища.

Г) Визначення симптомів з боку інших органів та систем

Аускультація:

А) Грудної клітини (вислуховуються дихальні шуми, наявність хрипів).

Б) Живота (вислуховуються перистальтичні шуми кишечника).

На підставі отриманих даних після опитування хворого (скарги, анамнез захворювання та життя) і його фізікального обстеження (огляд, пальпація, перкусія, аускультація) проводиться обгрунтування попереднього діагнозу.

3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:

Для уточнення діагнозу сепсису потрібні дослідження:

Загальний аналіз крові – підрахунок кількості лейкоцитів у крові, потім виявлення змін у лейкоцитарній формулі – її зсув вліво, збільшення ШОЕ. Пункція патологічного вогнища з мікробіологічним дослідженням пунктату.

4. Клінічний діагноз:

Вказується нозологічна одиниця та форма перебігу захворювання, наявні ускладнення - на підставі клініко-статистичної класифікації (дивись “Уніфіковані клініко-статистичні класифікації хвороб органів травлення”. Відомча інструкція. Дзяк Г.В., Березницький Я.С., Філіпов Ю.О. з співав.- Київ, Дніпро-VAL, 2004).

Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки до заняття:

1. Дайте визначення фурункула. Які характерні клінічні ознаки фурункула?

2. Дайте визначення фурункульозу.

3. Дайте визначення карбункула. Чому при карбункулі у вогнищі запалення переважають некротичні зміни тканин?

4. Дайте визначення гідраденіту. На яких ділянках може розвиватися цей запальний процес?

5. Які характерні ознаки перебігу гідраденіту?

6. Дайте визначення абсцесу. Які клінічні ознаки абсцесу?

7. Де може виникнути абсцес? Наведіть приклади.

8. Які ускладнення можуть бути при фурункулі, карбункулі, гідраденіті, абсцесі?

9. Які принципи лікування фурункула? Коли фурункул лікують оперативно?

10. Яке оперативне втручання використовують для лікування карбункула?

11. Який метод лікування карбункула?

12. Яке лікування застосовують при гідраденіті?

13. Яка повинна бути тактика хірурга при лікуванні абсцесу?

14. Яке знеболювання використовують при оперативному лікуванні карбункула, гідраденіту, абсцесу?

15. У чому полягає профілактика фурункула, карбункула, гідраденіту, абсцесу?

16. Що таке флегмона? Де вона може виникнути?

17. Які характерні клінічні ознаки флегмони?

18. Які основні хірургічні принципи лікування флегмони? Яке знеболювання слід використовувати під час операції?

19. Які фактори ведуть до виникнення бешихового запалення?

20. Які ви знаєте форми бешихового запалення? Яка їх клінічна картина?

21. Які ускладнення можливі при бешиховому запаленні?

22. Яке лікування бешихового запалення?

23. Дайте визначення антибактеріальній профілактиці ранової інфекції.

24. Які принципи антибактеріальної профілактики ранової інфекції?

25. Які вимоги до антибіотика для антибіотикопрофілактики?

26. Які загальні принципи антибактеріальної терапії?

27. Що передбачає система боротьби з розповсюдженням антибіотикорезистентних штамів?

28. Що включає оптимізація використання антибіотиків?

Література

Базова:

1. Хірургія. Том І. Підручник за ред. Я.С. Березницького, М.П. Захараша, В.Г.

Мішалова, В.О.Шидловського.- Дніпропетровськ, Дніпро-VAL, 2006. – 443 с.

1. Матеріал лекції.

Додаткова:

1. Бочоришвили В.Г., Джавахадзе М.В. Принципы лечения острого сепсиса // Сепсис. Патогенез, діагностика та терапія - Харків, 2004. - С. 32-35.

2. Мальцева Л.А., Усенко Л.В., Мосенцев Н.Ф. Сепсис (эпидемиология, патогенез, диагностика, интенсивная терапия). - Днепропетровск: АРТ-ПРЕСС, 2004. - 158 с.

3. Саенко В.Ф., Десятерик В.И., Перцева Т.А., Шаповалюк В.В. Сепсис и полиорганная недостаточность -Кривой Рог: Минерал, 2005. - 466 с.

4. Хирургические инфекции. Руководство / Под ред. И.А. Ерюхина, Б.Р. Гельфанда, С.А. Шляпникова. - СПб: Питер, 2003. - 864 с.

5. Marshall J.C., Maier R.V., Jimenez M., Dellinger E.P. Source control in the management of severe sepsis and septic shock: an evidence-based review // Crit Care Med. - 2004, Nov. - V. 32. - Suppl 11. - S. 513-526.

6. Moss M. Epidemiology of sepsis: race, sex, and chronic alcohol abuse // Clin Infect Dis. - 2005, Nov 15. - V. 41 -Suppl 7. - S 490-497.

7. Novel therapies for Sepsis: A Review / Deans K.J., Haley M., Natanson C. et al. //J. Trauma. - 2005, Apr. - V. 58. -Suppl 4. - S. 867-874.

Поиск по сайту: