Лютий лютує, красну весну чує

Сніжень, крутень, лютень – називають у народі цей місяць року. Йогоукраїнська назва вказує на погоду, поширену взимку – лютує мороз. Лютий – словослов’янського походження, означає „злий”, „жорстокий”. Закріпилося воно заостаннім місяцем зими тому, що морози бувають дуже дошкульними.

ЛЮТИЙ

Л.Кондрацька

Лютий місяць – дуже лютий

Виє хуга – завірюха,

Не пускає без кожуха.

Але сонечко сміється

Стиха до землі проб’ється.

Хоч частинку, хоч хвилинку,

А погріє її спинку.

ЛЮТИЙ

П. Сингаївський

Пильно стежить місяць лютий:

Чи ставок у лід закутий,

Щоб звенів, мов скрипка.

Сяють в їнеї дерева,

І, неначе кришталева,

Сяє кожна шибка.

- Я заграю вам на лютні

Про весняні дні майбутні,

Зачекайте трішки.

Я, хоч лютий, - не лютую,

А для Весноньки готую

З кришталю доріжки.

Народні прикмети:

• Великий лапатий сніг – на негоду і відлигу.

• Птахи перед потеплінням сідають на нижні гілки дерев.

• Ворона „купається” – на негоду.

• Собака качається по землі – на сніг.

• Лютий без снігу – літо без хліба.

• У лютому зорепад – тиха весна.

• У лютому вода вдень плющить, а вночі мороз тріщить.

• Великий іній, кучугури снігу, глибоко промерзла земля – на врожайний рік.

• Питає лютий, чи добре взутий.

• Сонце блищить, а мороз тріщить.

• В лютому сім погод на дворі: сіє, віє, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете.

• Хоч мороз і припікає, зате комарів не має.

• В лютому сонце йде на літо, а зима на мороз.

• Місяць лютий – гостро кутий.

Найшанованіше нашим народом свято у лютому – Стрітення. За повір’ям, 15

лютого зима зустрічається з весною. Зима весну зустрічає, хоче її заморозити, але

сама від тієї зустрічі тане. Між зимою і весною виникає суперечка: кому йти

вперед, а кому назад вертатися. Хто його переборе такою і погода буде до початку

березня.Якщо цього дня тепло, то березень буде раннім, а коли морозно – зима ще

довго протримається.

ЛІТО

Ігор Січовик

В небі ластівка летить.

В лісі листя шелестить.

Воду п’є лелека.

Сонце палить. Спека.

Дозріває жито.

Вже настало літо.

ЛІТО

І. Суріков

Сонце світить ясно,

І повітря гріє,

І куди не глянеш,

Все навкруг світліє.

Квіти прикрашають

Молоді луги,

Золотом облите

Листя навкруги.

Ліс дріма: ні звуку,-

Лист не шелестить,

Тільки у повітрі

Жайворон дзвенить.

Найкраща пора в році. Влітку тихе, спокійне життя, символ достатку. Літом люди радіють теплу, а бджоли беруть нектар з квітів. Влітку найбільший день.

Сонце високо стоїть над землею, яскраво світить. Буйність різнотрав’я, кущів, квітів, дерев. Дощі вмивають землю, все живе радіє сонечку, теплу і продовжує ріст, життя. Літні вітри теплі, лагідні. Хоч бувають і сильні, що несуть посуху – це суховії. Опади: Літні дощі бувають короткочасні, з веселкою, і тривалі. Бувають грози з блискавкою, гучними громами; під час грози буває темно, непривітно. Знаходитися в полі, під деревами, в річці – небезпечно. Сонце влітку гріє, пече, температура повітря підвищується. Це – спека. Всі живі організми шукають прохолоду, тінь. Люди повинні захищати голову від сонячного перегрівання: одягати капелюх. Вода в річці тепла, в ній приємно купатись. Можна загартовуватись, але не переохолоджуватись; оберігатись від сонця, щоб не отримати опіки шкіри. На кінець літа сонце вже не так пече, воно лагідне, жара спадає. Тварини. Навколо в рослинному світі можна побачити багато комах: вони літають у повітрі, повзають по землі, скачуть у траві, квітах. Трудівниця бджола збирає пилок з квітів і носить у вулики. Птахів теж багато: вони заклопотані у пошуках їжі для пташенят, що підростають. У водоймах багато риби. Тварини найближчого оточення споживають зелений корм на луках, у лісах.

• Літо запасає, а зима з’їдає.

• Літом пролежиш, а зимою з сумом побіжиш.

• Хто влітку скаче, той взимку плаче.

• Літо зиму годує.

Поиск по сайту: