Педагогічні ситуації

І. Поки мама розмовляла зі знайомою, 4-річний син зірвав на клумбі квіти. Мати сварить його. Малюк плаче. Запитання до батьків:

1. Проаналізуйте поведінку дитини та матері: чи відповідає реакція матері вчинку дитини.

2. Чи дійсно вчинок дитини був упередженим. Обґрунтуйте свою думку. Якими могли бути причини вищевказаного вчинку 4-річної дитини?

II. Весна «заполонила» все подвір'я сонцем, світлом! Подвір'я сьогодні схоже на мурашок — стільки людей. Новосели приводять до порядку територію.

Працюють лише дорослі. Діти від п'яти до семи років і старші зайняті своїми справами. Працюють їхні мами, тата, бабусі та дідусі.

— Який з нього працівник? Він і лопату ще тримати не вміє! — говорить батько шестирічного Сашка.

А ось тато п'ятирічного Андрійка доручив сину підносити кілочки, потримати шнур. Його друзі Сергійко та Наталочка очищують ґрунт від каміння.

Запитання до батьків:

1. В чому полягає виховне значення праці дітей для інших?

2. Чи залучаєте ви дитину до участі у суспільно-корисній праці? Покажіть це на прикладах.

III. Якось під час осінньої прогулянки мама з шестирічним Максимом та його друзями натрапили на галявину, навкруги якої росли молоді со­сни. Але найдивовижнішою була посеред галявини самотньою береза з білосніжним стовбуром і майже недоторканими осіннім подихом лис­точками. Мама порівнює:

— Точно як у тій пісні: «А в полі береза стояла».

Взимку вони знову навідалися на ту ж саму галявину. Дуже цікаво було дізнатися, що стало з самотньою берізкою. Зараз тут усе зовсім інакше. Білосніжна пелена аж вбирає очі і на її тлі берізка: срібний стовбур і гілочки такі тоненькі, наче вправний художник вивів їх кінчиком пензля на білому папері.

Милуються красою дерева здалеку: до берізки не підійти, снігу по пояс!

Навесні мати з сином і його друзями знову біля своєї берізки. Вона все та ж, але виглядає зовсім інакшою. Діти це підмічають:

— Тепер вона зовсім не сумна.

— Вона наче в мережевому наряді.

— А стовбур такий самий.

— Пам'ятаєте, взимку ми не змогли підійти до нашої берізки і стояли, неподалік! — згадує Максим, погладжуючи стовбур, і раптом, подивив­шись вгору, дивується: «А небо, небо яке блакитне».

Підійшли ближче, крізь мереживо молодих листочків берези небо і Справді виглядає прозоро-блакитним.

Запитання до батьків:

1. У чому виховне значення таких прогулянок?

2. Чи використовуєте ви найближче природне оточення для форму­вання у дитини любові до природи, рідного краю?

3. Як це здійснюєте?

IV. Мама і донька повільно йшли тихою вулицею, прогулюючись. Мама тримала дівчинку за руку, та кожна з них була сама по собі. Донька, що­правда, робила спроби «зав'язати» з мамою розмову:

— Подивись, мамусю, які у дерева великі руки.

Мама нічого не відповідала, а донька вже розглядала великий камінь, що лежав на узбіччі.

— Ці дірочки — камінцеві очі, так? Він через них бачить?

— Чого ти, Марійко, тільки не вигадуєш. Поки гуляєш з тобою, сто­мишся більше, ніж від будь-якої роботи. Іди спокійно.

Марійка підкорилась, ішла спокійно і вже не бачила ні «камінцевих очей», ні «рук дерев».

Запитання до батьків:

1. У чому педагогічна цінність спільних прогулянок батьків з дітьми?

2. Як їх організувати і провести так, щоб вони мали пізнавальну і ви­ховну користь?

3. Чи ефективна прогулянка матері з дочкою в описаній ситуації? Об­ґрунтуйте свої судження.

V. Розповідь п'ятирічного хлопчика:

«Коли ми переїхали до нового будинку, на п'ятий поверх, бабуся по­дарувала мені котика. Він у нас пожив-пожив, а потім мама вигнала його з дому, і великі хлопчаки його вбили. Я його поховав біля муру, мама сказала: «Не плач. Я куплю тобі шаблю і гвинтівку».

Запитання до батьків:

1. Дайте оцінку вчинку матері.

2. Які негативні риси характеру можуть проявитися у дитини під впли­вом таких вчинків дорослих?

3. У чому пізнавальне і виховне значення спілкування дітей з твари­нами?

4. Яких тварин можна тримати вдома?

VI. Якось вихователька попросила дітей розповісти, як вони допома­гають батькам у вихідні дні. Діти розповіли багато цікавого, а Михайлик сидів і мовчав.

На запитання виховательки, як він допоміг вдома мамі, хлопчик від­повів:

— Я хотів допомогти мамі полити квіти на балконі, а тато сказав: “Не твоє це діло, в жіночі справи не лізь”.

Запитання до батьків:

1. Як ви розумієте заяву батька?

2. Якої шкоди справі виховання синів завдають подібні заяви батьків?

VII. Мати вранці проводжає сина у дитячий садок. Закінчився дощик і виглянуло сонечко. Все навколо сповнене гармонією кольорів і форм.

— Поглянь-но в калюжку, що ти бачиш? — Звертається вона до хлоп­чика.

— Сонечко! — відгукується він.

— А який віршик про сонечко ти знаєш? Дитина пригадує і декламує маленький віршик.

— Яке чудове сьогодні небо — синє, без жодної хмаринки, воно зда­ється бездонним, — каже мати сину.

— До чого прекрасні віти квітучої вишні, — продовжує вона. — Кожна квіточка тендітна і не схожа на іншу. У японців квіти сакури, квітучої вишні, вважаються символом краси. Ану лиш, придивися до цих двох квіточок. Яка з них тобі подобається найбільше?

Запитання до батьків:

1. Чи може у дитини естетичне сприйняття виникнути саме по собі?

2. З якою метою мати постійно звертає увагу сина на красу природи, довкілля?

3. Як би ви використали прогулянку для пробудження у дитини есте­тичних почуттів, вміння бачити і розуміти красиве?

КОНСУЛЬТАЦІЯ

Кому не знайома звичка постукати по дереву, щоб не наврочити? А чому саме по дереву? Звідки пішов такий звичай, звідки впевненість, що доторкнувшись до пагона або гілки, ми віддаємо їм свої напасті?

Виявляється, ще в давнину зранені воїни завжди шукали дерево. Вважалось, що доторкнувшись до нього та «увібравши» енергію рослини, можна швидко видужати. Особливо ефективними в такій терапії вважа­лись дуб або сосна. Насититися їхньою енергією вважалося доцільним перед далекою дорогою або битвою. Ще з давніх часів говорили, що той, кому необхідно серйозно подумати, хай постоїть біля дуба.

Дуб для наших предків був священним деревом. У дубових гаях здав­на будувалися храми, де приносили жертви богам. Збереглись уламки священного дуба X-XI ст. із вбитими в ньо­го щелепами дикого кабана. Українські ко­лядки розпові­дають, що дуб був першим деревом на землі, що рос­ло на невелич­кому острівці. Це вже потім три соколи, що сиділи на його вершечку, дістали піску із дна моря і, роз­віявши його, утворили всю землю. «Нехай ваш синочок росте як дубок» — тобто міцний і сильний, бажали батькам хлопчика на хрестинах. Кажуть, під дубом завжди зупинявся на спочинок козак Мамай і ставав ще сильнішим і міцнішим.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Шановні батьки! Перебуваючи разом з дітьми на прогулянці, по­спостерігайте, що шукають в траві птахи? Чому метелики літають біля квітів? Що вони роблять? Висновки зробіть разом з дітьми: всім тваринам потрібна їжа, адже вони живі істоти.

2. Перебуваючи разом з дітьми в парку, помилуйтесь його красою, погодуйте білочку горішками. Акцентуйте увагу дітей на тому, що вона жива істота і також хоче їсти.

3. В теплий осінній день, перебуваючи з дітьми біля водойми, зверніть увагу дітей, яка вода в ній — чиста чи брудна? Хто мешкає у водоймі? Зверніть увагу дітей на те, що і рослинам, і тваринам, і птахам, як і лю­дям, вода потрібна чиста.

4. Разом з дітьми уважно огляньте кімнатні рослини, які є у вас удома. Доручіть дітям самостійно дізнатись, які з рослин більш вологолюбиві, а які менше (діти про це вже знають) і полити їх.

5. Проведіть разом з дітьми дослід: в дві склянки посадіть цибулини, але в одну налийте воду, а в іншу — ні. Далі спостерігайте за змінами. Висновки зробіть разом з дітьми.

6. Пересадіть зі свого городу кущ помідорів чи чорнобривців, а по­тім разом з дітьми поспостерігайте, де довше буде рости рослина — на городі чи в квартирі? Чому?

7. Перебуваючи у парку чи на присадибній ділянці, зверніть увагу дітей на стан рослинності. Чому зів'яли рослини на городі, на квітнику? Чому опало листя? Хай про все це розкажуть вам діти.

Зима

1. Шановні батьки! Поспостерігайте разом з дітьми за мешканцями акваріуму і спитайте в дітей: чому на поверхню води піднімаються мо­люски? Чи добре живеться рибкам в акваріумі? При необхідності разом з дітьми частково замініть воду в акваріумі.

2. Запропонуйте дітям провести невеликий дослід: де краще диха­ється — на вулиці, біля дороги, чи у парку? Допоможіть дітям зробити правильний висновок.

3. Проведіть разом з дітьми невеликий дослід: вазу з квітами помістіть в прозорий поліетиленовий мішок і туго зав'яжіть його. Через деякий час зверніть увагу дітей на те, що в середині мішка з'явились крапельки води. Чому вони з'явилися? Відповідь шукайте разом з дитиною: рос­лина також дихає.

4. Вранці, йдучи у дитячий садок, зверніть увагу дітей на місцезнахо­дження сонця. Чи знаходиться воно так високо, як було влітку? Зверніть увагу дітей на температуру повітря. Спитайте в них, чому стало холодно? Допомагаючи відповісти дітям, поясніть положенням сонця на небі.

5. Перебуваючи з дитиною в лісі чи парку, запропонуйте їй знайти тих комах, яких вона зустрічала влітку. Куди вони зникли і чому? Хай про все це розкажуть вам діти, вони це вже знають.

6. Перебуваючи з дитиною на прогулянці у парку, попросіть її розпові­сти, чому взимку рослини «сплять»? З чим це пов'язано? Про залежності, які існують між неживою природою і живою, діти вже знають.

Весна

1. Шановні батьки! Перебуваючи на присадибній ділянці, зверніть увагу дітей на перших комах. Чому з'явилися метелики? Де вони літають? Чи потрібні рослинам метелики?

2. Йдучи у дитячий садок, зверніть увагу дітей на те, чим зайняті птахи? Де вони мешкають? Чим живляться? Яку користь приносять?

3. Прочитайте дітям книжку Ю.Дмитрієва «Про природу для великих і маленьких». Спробуйте подивитися на природу разом з дітьми очима героїв цієї книги.

4. Запропонуйте дітям розповісти вам оповідання, яке прочитали їм у дитячому садку (З.П.Плохій «Хто потрібніший») і виясніть, хто ж самий потрібний на Землі?

Такі «домашні завдання» даються з метою зацікавити батьків, коли не вдається переконати їх прийти на збори і консультації. Приймаючи завдання як обов'язкове для дитини, вони поступово самі залучаються до наміченої справи і починають проявляти до неї цікавість.

Такі «домашні завдання» виступають в комплексі взаємодоповнюючих форм роботи з сім'єю, вони використовуються для більш глибокого за­своєння дитиною знань, одержаних у дитячому садку, а також для спіль­ної діяльності, в процесі якої дошкільники і дорослі вчаться узгоджувати свої зусилля і краще розуміти один одного. Під впливом цього батьки «повертаються обличчям» до проблем, які були підняті у дитячому сад­ку і до педагогів як до спеціалістів з цієї проблеми. А це дуже важливо для взаємодії обох сторін. При найбільш відповідальному ставленні до справи виховання без активної взаємодії вихователі і батьки не зможуть вирішити складні завдання екологічного виховання дітей.

Додаток 4

Поиск по сайту: