Зміст екологічного виховання дошкільників в умовах ДНЗ

Екологічне виховання – процес формування в людини свідомого сприйняття навколишнього природного середовища, почуття особистої відповідальності за діяльність, що так чи інакше пов’язана з перетворенням навколишнього середовища, упевненості в необхідності бережного ставлення до природи, розумного використання її балансів, розуміння важливості збагачення природних ресурсів.

Екологічне виховання дошкільників ґрунтується на засвоєнні дітьми системи знань про природу, про існуючі в ній зв’язки і залежності, на усвідомленні впливу діяльності людини на природу. Але щоб виховати в дітей гуманне ставлення до природи, важливі не лише знання, а й виховання гуманних почуттів, позитивного досвіду в спілкуванні з природою. Як початкова ланка, екологічне виховання дітей дошкільного віку має важливе соціальне значення для всього суспільства: своєчасно закладаються засади екологічної культури і людської особистості. Витоками своєї гуманістичної системи та своєю практичною діяльністю В.Сухомлинський переконливо довів, що добрі почуття йдуть своїм корінням у дитинство, а людяність, доброта, ласка, доброзичливість народжуються в праці, турботах, хвилюваннях про красу довкілля.

Перед педагогами стоїть завдання – виховати підростаюче покоління через традиції гармонійного співіснування з природою, раціонального використання та відтворення її багатств, у психологічній готовності оберігати природні цінності.

Екологічна культура – культура всіх видів людської діяльності, так чи інакше пов’язаних із пізнанням, освоєнням чи перетворенням природи. Складається вона і із знання екологічних норм, їхнього розуміння, усвідомлення необхідності виконання, формування почуття відповідальності за долю природи.

Екологічна культура – це здатність людини відчувати живе буття світу, приміряти і пристосовувати його до себе, взаємно узгоджувати власні потреби з природним довкіллям. Екологічна культура звернена до двох світів – довкілля і внутрішнього світу людини. Екологічна культура формується в дошкільному віці, коли діти ознайомлюються з особливостями навколишнього середовища. Враховуючи надзвичайну емоційну чутливість малюків, перевага надається емоційно-естетичному сприйманню природи, розвитку естетичних, інтелектуальних, гуманістично-спрямованих почуттів у ставленні до природи.

Основу екологічної культури становлять елементарні знання про природу: вміння орієнтуватись у навколишньому природному середовищі, усвідомлення життєво-необхідних потреб живих істот в умовах існування, ознайомлення з елементарними відомостями про взаємозв’язки живої природи, значення їх в житті людини, розуміння впливу людини, її господарської діяльності на природне середовище в доступній для дітей формі.

Екологічна свідомість – глибоке розуміння нерозривного зв’язку людини з природою, залежності благополуччя людей від цілісності й екологічної рівноваги середовища життя на землі, переконаність у необхідності бережного ставлення до природи, розуміння важливості і збагачення природних ресурсів. У формуванні екологічної свідомості відповідальна роль належить дошкільній освіті, яка є однією з перших ланок становлення людини – громадянина. Стосовно дітей дошкільного віку можна говорити про формування основ екологічної свідомості, тому, що в дитинстві починається тривалий процес пізнання навколишнього світу – пізнання розумом і серцем, становлення особистості дитини. Знову згадуємо слова всесвітньо відомого педагога В.О.Сухомлинського: «Природа як світ, в якому дитина народжується, пізнає навколишню дійсність і саму себе, полегшує виховну роботу і водночас ускладнює її, бо робить її багатшою, багатограннішою. Постійне спілкування з природою і взаємодія з нею стає істотною стороною виховного процесу». Практика підтверджує, що краще осмислюється матеріал, реалізується дидактична мета тоді, коли нова інформація інтегрується з попередніми знаннями, спирається на досвід.

Екологічна компетентність – категорія екологічної діяльності, пов’язана з екологічною свідомістю, екологічним мисленням та екологічними цінностями. Вона має діяльнісний характер і передбачає здатність мобілізувати знання, ставлення дитини, готовність реалізувати їх у конкретній екологічній ситуації (у межах вікових можливостей).

У зв’язку із актуальністю проблеми виникла потреба у створенні спеціальних програм, спрямованих на ефективне засвоєння дітьми дошкільного віку основ екологічних знань. Таких програм останнім часом створено багато, і кожна пропонує вирішення певних завдань екологічного виховання дошкільників. Основою для створення навчально – виховних програм для дітей дошкільного віку в Україні є Базовий компонент дошкільної освіти. Цей документ окреслює оптимально необхідні, однак достатні для дітей дошкільного віку, знання та вміння з різних сфер суспільного життя, у ньому сконцентровані державні вимоги до освіченості та вихованості дошкільників. Базовий компонент дошкільної освіти передбачає формування у дітей елементів цілісного природовідповідного світогляду, ціннісної змістовної спрямованості на екологічно доцільну поведінку та сприйняття дитиною себе як частки природи, формування почуття відповідальності за те, що відбувається внаслідок її взаємодії з оточуючим світом. Цей еапрямок має дві змістовні лінії. Перша – природа планети Земля, що окреслює обсяг знань, умінь та ставлення дитини до об’єктів і явищ природного довкілля. Друга лінія – природа Космосу. Вона окреслює знання дітей щодо розуміння окремих космічних об’єктів (зірки, серед яких Сонце, планети: Земля, Марс, Венера, супутник планети Земля – Місяць тощо), спрямованість на формування поняття єдності та взаємозалежності всіх елементів Космосу, одним із яких є людина. Сучасні програми навчання і виховання дітей в дошкільному закладі освіти спрямовані на реалізацію окреслених у Базовому компоненті завдань.

Як відомо, становлення особистості починається в дошкільному віці, тобто з її природного входження в духовний світ і традиційне життя рідного народу, в культуру нації як складову загально – людської культури. Ця істина є провідною в програмі розвитку дошкільника «Я у Світі».

Базова програма розвитку дитини «Я у Світі» конкретизує той факт, що кожна людська істота приходить у цей світ, щоб пізнати саму себе як носія фізичного, душевного і соціально-морального начал та умови, в яких їй належить жити.

А кожна дитина приходить у світ в першу чергу для того, щоб пізнати та навчатись вдосконалювати себе; дізнатися, для чого живуть люди на Землі, познайомитися з умовами життя та його основними законами – природними, предметними, соціальними, їй належить навчатися у відповідності, а не всупереч цим законам, відкривати для себе та інших людей свої можливості й здібності, знаходити своє місце у складному й суперечливому широкому світі, почуватися в ньому щасливою.

Мета Базової програми - орієнтація сучасної дошкільної освіти та системний підхід до розвитку, виховання і навчання особистості, збалансованості її різних сторін, гармонійного поєднання «Я» і «Світу».

Завдання програми «Я у Світі» у сфері «Природа» передбачає забезпечення бази для екологічного виховання дітей у дусі сучасних вимог, де чітко визначено мету – «створити сприятливі умови для становлення у дошкільника компетентності в цій сфері життєдіяльності, сформувати зачатки екологічної культури, наукового світобачення та екологічно - доцільної поведінки».

Програма закликає педагога не лише як до наставника й вихователя, а й як до людини, яка протягом певного часу проживає спільно з дитиною життя, яка плекає її душу, відповідає за екологію її особистості, й забезпечує почуття рівноваги й безпеки, комфорту й затишку. Важлива функція вихователя – зберігати захисні сили дитячого організму, пом’якшувати жорстокі впливи довкілля на нього, уникати штучної змагальності, конкурентності, екстремальності в щоденному бутті, спрощувати процес соціалізації дошкільника, підтримувати безпечну для нього дистанцію та бажання визначити своє місце серед інших.

Законом України «Про дошкільну освіту» заявлено ідею модернізації першої освітньої ланки – вдосконалення її змісту, гуманізацію цілей і принципів дошкільної освіти. В зв’язку з цим проблема переходу від навчально - дисциплінарної моделі освіти до особистісно-орієнтованої стає все актуальнішою. З кожним днем в усьому світі зростає роль особистості. І головною метою дошкільної освіти на сучасному етапі є створення сприятливих умов для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини, формування її життєвої компетентності, розвитку ціннісного ставлення до світу Природи, культури, людей, самої себе. Для того, щоб допомогти дитині у реалізації свого природного потенціалу, що формує її як особистість, необхідно замислитись, за якими законами розвивається сама Природа.

Визначна роль дорослого – допомогти зростаючій особистості жити власними силами, у злагоді з довкіллям і злагоді з собою, як активному суб’єкту життєдіяльності. Отже, в кожному навчальному закладі, в кожній родині, необхідно перш за все створити атмосферу доброти, розуміння, щоб дитина якомога більше бачила позитивного досвіду дорослих.

Поиск по сайту: